Рішення

від 01.11.2023 по справі 924/1022/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2023 р. Справа № 924/1022/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до Хмельницького міського товариства охорони пам`яток історії та культури, м. Хмельницький

про стягнення грошей

з підстав порушення умов договору

(за правилами спрощеного позовного провадження)

Представники сторін: не викликались.

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 55 117,11 грн., з яких: 45 088,49 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2020р. по 01.06.2023р., 400,12 грн. за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та внесків на заміну вузлів комерційного обліку за період з 01.03.2020р. по 01.09.2023р., 1 654, 21 грн. трьох відсотків річних, 7 546,92 грн. інфляційних втрат, 427,37 грн. пені за неналежне виконання умов договору №6660/638 від 11.02.2020р. з індивідуальним споживачем з постачання теплової енергії.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати за надані послуги. Позивач же, надавши обумовлені договором послуги, виконав свої умови договору належним чином. Нарахування інфляційних та річних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦКУ.

Відповідач відзиву на позов не надав, про причини не повідомив.

Ухвала суду від 26.09.2023 направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і в позовній заяві, повернулась на адресу суд з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання". З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

29.06.2017 року між МКП Хмельницьктеплокомуненерго та Хмельницьким міським товариством охорони пам`яток історії та культури укладено Договір про надання послуг з теплопостачання № 5477/638, згідно умов якого Позивач надає Відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.3.1. приміщення у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою: 29000, м. хмельницький, вул. Кам`янецька, б. 72.

Відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 29.06.2017 року та діє до 29.06.2018 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду умов, передбачених п. 29 договору.

За приписами п. 29.1 договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Позивачем надано договір №6660/638 з індивідуальним споживачем з постачання теплової енергії від 11.02.2020 року, за положеннями якого позивач (виконавець) зобов`язується надавати відповідачу (споживач) послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Інформація про споживача: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, номер будинку 72, опалювана площа (об`єм) приміщення споживача 41.00 кв.м., теплове навантаження будинку (об`єкта) Гкал/год 0.0020 (пункт 3.1. договору).

Відповідно до п. 6 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури.

Згідно з п. 12 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.

Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на теплову енергію та обсягу спожитої послуги. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (при розміщенні об`єктів споживача в житлових будинках) включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і відображаються окремим рахунком (пункт 33 договору).

Станом на дату укладення договору тариф на послугу з постачання теплової енергії складає для потреб інших споживачів (крім населення) 1551,07 грн. з ПДВ (п. 34 договору).

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на веб - сайті виконавця: www.teplo.km.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до п. 35 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 числа місяця, але не може перевищувати місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. (у випадку розміщення приміщення у житловому будинку). Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (пункт 35 договору).

Згідно з п. 36 договору виконавець формує та не пізніше 3 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 37 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за послуги надані у минулі періоди за цим договором (п.39 договору).

Відповідно до п. 44 договору споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки встановлені договором.

Згідно з п. 46 договору виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами договору.

Пунктом 47 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору відповідно до законодавства та цього договору.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. (пункт 48 договору).

Відповідно до пункту 55 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання.

Договір може бути припинений у разі: зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця і тільки при технічній можливості припинення постачання теплової енергії в приміщення споживача у відповідності до діючих нормативно-правових актів з питань надання послуг з теплопостачання; переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи; прийняття рішення Господарським судом; ліквідації сторін. Припинення цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними пп. 56, 57 договору.

У п. 58 договору сторони передбачили, що у разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Договір підписаний виконавцем та скріплений його печаткою.

В період з жовтня 2020 року по червень 2023 року позивачем надавалися відповідачу послуги з теплопостачання та виставлялися до оплати рахунки згідно затверджених тарифів, а саме: №638 від 30.10.2020р. на суму 229,79 грн., №638 від 24.11.2020р. на суму 735,34 грн., №638 від 29.12.2020р. на суму 1390,24 грн., №638 від 20.01.2021р. на суму 1321,14 грн., №638 від 26.02.2021р. на суму 1503,98 грн., №638 від 29.03.2021р. на суму 1141,40 грн., №638 від 27.04.2021р. на суму 583,01 грн., №638 від 28.10.2021р. на суму 749,16 грн., №638 від 29.11.2021р. на суму 2644,34 грн., №638 від 30.12.2021р. на суму 4604,56 грн., №638 від 31.01.2022р. на суму 2747,67 грн., №638 від 28.02.2022р. на суму 2230,82 грн., №638 від 31.03.2022р. на суму 2302,72 грн., №638 від 29.04.2022 на суму 939,76 грн., №638 від 30.11.2022 на суму 2570,27 грн., №638 від 30.12.2022р. на суму 5211,29 грн., №638 від 31.01.2023р. на суму 4367,83 грн., №638 від 27.02.2023р на суму 4458,05 грн., №638 від 31.03.2023р. на суму 3534,79 грн., №638 від 28.04.2023р. на суму 1822,33 грн.

Також позивачем було виставлено відповідачу рахунки №638 за плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, а саме: від 10.03.2020р. на суму 6,49 грн., від 16.04.2020р. на суму 6,49 грн., від 20.07.2020р. на суму 6,49 грн., від 28.12.2021р на суму 16,89 грн., від 31.01.2022р. на суму 16,89 грн., від 28.02.2022р. на суму 16,89 грн., від 21.03.2022р. на суму 16,89 грн., від 29.04.2022р. на суму 16,89 грн., від 30.05.2022р. на суму 16,89 грн., від 30.06.2022р. на суму 16,89 грн., від 29.07.2022р. на суму 16,89 грн., від 29.08.2022р. на суму 16,89 грн., від 27.09.2022р. на суму 16,89 грн., від 31.10.2022р. на суму 16,89 грн., від 30.11.2022р. на суму 16,89 грн., від 16.12.2022р. на суму 16,89 грн., від 19.01.2023р. на суму 16,89 грн., від 24.02.2023р. на суму 16,89 грн., від 31.03.2023р. на суму 16,89 грн., від 20.04.2023р. на суму 16,89 грн., від 19.05.2023р. на суму 16,89 грн., від 19.06.2023р. на суму 16,89 грн., від 11.07.2023р. на суму 16,89 грн., від 09.08.2023р. на суму 16,89 грн.

Наказом №121 від 01.11.2021 року МКП "Хмельницькотеплокомуненерго" встановлено з 01.12.2021 року плату за абонентське обслуговування в розмірі 16,89 грн. в місяць за послугу з постачання теплової енергії.

Згідно Додатку до Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради №613 від 11.07.2019 "Про встановлення розміру внесків за обcлуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії споживачів МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", внесок за адресою Кам`янецька, 72, становить 6,49 грн. в квартал.

З розрахунку заборгованості Хмельницького міського товариства охорони пам`яток історії та культури за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2020р. по 01.06.2023р. борг склав 45088,49 грн.

Згідно розрахунку заборгованості Хмельницького міського товариства охорони пам`яток історії та культури за плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та внески на заміну вузлів комерційного обліку за період з 01.03.2020р. по 01.09.2023р. борг склав 400,12 грн.

З вищевикладеного, у зв`язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг, останній звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. \

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У пунктах 5, 13 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація.

Згідно ст. 9 вказаного закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Законом України "Про теплопостачання" визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

У статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Положення Закону України Про житлово-комунальні послуги свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом).

Системне тлумачення вказаних норм також свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17, у постанові від 20.07.2022 року у справі №620/3299/19.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно договору від 29.06.2017 року №5477/638 надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у приміщення площею 41,00 кв. м. по вул. Кам`янецька, буд.72 у місті Хмельницькому.

Доказів зникнення потреби в отриманні послуги, відмови відповідача від користування послугами виконавця відповідності до діючих нормативно-правових актів з питань надання послуг з теплопостачання, або переходу права власності (користування) на приміщення по вул. Кам`янецька, буд.72 до іншої особи, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Судом встановлено, що позивачем 24.03.2020 року надіслано Хмельницькому міському товариству охорони пам`яток історії та культури проект договору №6660/638 з індивідуальним споживачем на послугу з постачання теплової енергії від 11.02.2020 року.

Доказів припинення споживання послуги відповідачем та/або висловлення останнім будь-яких зауважень суду не надано.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Навіть відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц та постановах Верховного Суду України від 18.06.2016 у справі №922/5923/14, №6-59цс13 від 30.10.2013, №6-2951цс15 від 20.04.2016.

Верховний Суд у постановах від 26.04.2018 р. у справі № 904/6293/17 та від 13.05.2019 року у справі №904/1057/18 також наголосив, що відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Таким чином, оскільки відповідач споживав надані позивачем житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (відсутні докази відмови останнього від отримуваних послуг), Хмельницького міського товариства охорони пам`яток історії та культури у виник обов`язок з оплати спожитих послуг.

Згідно ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Cтаттею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до частини 5 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалень місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільчого обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, визначення вимог до приладів-розподілювачів теплової енергії, поплавкових коефіцієнтів для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічується два та більше споживачів здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи рахунках на оплату наданих послуг з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради, №905 від 23.09.2021 року, №999 від 28.10.2021 року, №851 від 10.11.2022р. наказів МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" №136 від 23.11.2021 року, №22 від 04.02.2022р., №31 від 09.03.2022р, №46 від 08.04.2022р, №54 від 06.05.2022р., позивачем нараховано плату за послуги та абонентське обслуговування згідно затверджених тарифів та відповідно до показників лічильника.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, строк оплати наданих позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії, сплати коштів за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, та сплати внесків за заміну вузла комерційного обліку теплової енергії настав, проте, Хмельницьким міським товариством охорони пам`яток історії та культури відповідні кошти не сплачено, їх розмір не спростовано, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення до стягнення з останнього: 45 088,49 грн. за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2020р. по 01.06.2023р., 400,12 грн. за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та внесків на заміну вузлів комерційного обліку за період з 01.03.2020р. по 01.09.2023р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №м14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Враховуючи викладене, суд, здійснивши перерахунок заявлених позивачем 3% річних в розмірі 1654,21 грн. та 7546,92 грн. інфляційних втрат, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, сторонами в договорі про надання послуг з теплопостачання передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Через несвоєчасне виконання зобов`язань позивач нарахував відповідачу 427,37 грн. пені за період з 12.12.2022 по 01.09.2023 на суму боргу та за період з 13.03.2023 по 01.09.2023 на абонплату окремо по кожному рахунку. Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що нараховані до стягнення з відповідача 427,37 грн. пені є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Хмельницького міського товариства охорони пам`яток історії та культури (м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 72, код ЄДРПОУ23565041) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, буд. 5, код ЄДРПОУ 03356571) 45 088,49 грн. (сорок п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 49 коп.) за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2020р. по 01.06.2023р., 400,12 грн. (чотириста гривень 12 коп.) за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та внесків на заміну вузлів комерційного обліку за період з 01.03.2020р. по 01.09.2023р., 1 654,21 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири гривні 21 коп.) трьох відсотків річних, 7 546,92 грн. (сім тисяч п`ятсот сорок шість гривень 92 грн.) інфляційних втрат, 427,37 грн. (чотириста двадцять сім гривень 27 коп.) пені, 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

СуддяЮ.В. Гладюк

Віддрук 2 примірника:

1 до справи, позивачу надіслати на ЕК

2 відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 72) надіслати реком. з повід. про вруч.