Ухвала

від 01.11.2023 по справі 205/7957/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

01.11.2023 Єдиний унікальний номер 205/7957/23

Провадження № 2-з/205/588/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

01 листопада 2023 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Морозової С.Ю.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванченка Вадима Платоновича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Іванченко В.П., діючий від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Новокодацький відділ державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про припинення стягнення аліментів.

25.09.2023 року представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Іванченко В.П. подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №72626733, відкритому державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Коляденко Я.С. на підставі заяви ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви посилається на те, що позивач звернулася до суду з позовом у якому просить суд припинити стягнення аліментів за судовим наказом, виданим Ленінським районним судом м.Дніпропетровська у справі №205/10772/21 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) матері, щомісячно, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, на користь батька ОСОБА_2 . Причиною такого звернення до суду стало те, що відповідно до умов мирової угоди від 31.01.2023 року, яка затверджена Ленінським районним судом м.Дніпропетровська ухвалою від 31.01.2023 року по справі №205/1742/23, дитина проживає спільно із позивачем. 31.01.2023 року відповідач звернувся до третьої особи із заявою про відмову від примусового виконання судового наказу №205/10772/21 від 12.07.2022 року, посадовець третьої особи 14.02.2023 року ухвалив постанову про повернення виконавчого документа і направив її стягувачу ОСОБА_2 20.09.2023 року через електронний додаток «Дія» позивачеві стало відомо про відкриття виконавчого провадження з виконання судового рішення по справі №205/10772/21, а саме 28.08.2023 року державний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Коляденко Я.С. постановила постанову про відкриття виконавчого провадження, яке було зареєстроване у єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №72626733. З усного повідомлення виконавця було встановлено, що виконавче провадження №72626733 відкрито на підставі заяви відповідача. Заява про забезпечення позову подається у зв`язку з тим, що за виконавчим провадженням виконавцем здійснюються дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», а саме дії спрямовані на примусове виконання судового рішення (звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) на користь особи, яка не проживає спільно з дитиною та не витрачає одержані ним аліменти на дитину. Дитина проживає з іншим із батьків - позивачем, яка її повністю утримує. В разі якщо не зупинити стягнення, то з позивача у примусовому порядку буде і далі стягуватися кошти та будуть вчинятися дії спрямовані на примусове стягнення аліментів, які на цей час скасовуються. Також, у подальшому, в разі задоволення позову без його забезпечення, у позивача виникнуть труднощі у поверненні всього, що буде з нього стягнуто при примусовому виконанні. Не дивлячись на те, що вже відбувається примусове стягнення, даний захід забезпечення збереже іншу частину майна до вирішення спору.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2023 року, вищевказана заява канцелярією суду передана судді Костромітіній О.О.

Відповідно до Наказу №281-В/2023 від 31.08.2023 року про надання частини щорічної відпустки, суддя Костромітіна О.О. перебувала у щорічній відпустці у період з 25.09.2023 року по 31.10.2023 року, тому клопотання про забезпечення позову розглядається судом 01 листопада 2023 року, в день отримання суддею цієї заяви.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

В даному випадку, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить припинити стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягують на підставі судового наказу, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у справі №205/10772/21.

В заяві про забезпечення позову остання фактично просить припинити стягнення з неї оспорюваних аліментів.

Пунктом 3 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно ч. 10 вказаної статті, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, заява про забезпечення позову, по факту є тотожною заявленим позовним вимогам, тому, на думку суду не підлягає задоволенню.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі N950/2492/19, провадження N 61-11673ск20.

У даному випадку забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів у виконавчому провадженні №72626733, про що просить представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іванченко В.П. в заяві про забезпечення позову, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що є неприпустимим, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Також суд дійшов висновку, що позивач не навела в заяві обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, утруднить або може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову про припинення стягнення аліментів.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванченко В.П. про забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, є необґрунтованими, суперечать гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень, внаслідок чого відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванченка Вадима Платоновича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Іванченко Вадим Платонович, до ОСОБА_2 , третя особа: Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про припинення стягнення аліментів, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №72626733, відкритому державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Коляденко Я.С. на підставі заяви ОСОБА_2 , відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Костромітіна