Ухвала

від 01.11.2023 по справі 361/5496/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.11.2023

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ

справа № 361/5496/22

провадження № 2-з/361/155/23

УХВАЛА

01 листопада 2023 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження.

31 жовтня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чухраєвої Надії Серіївни надійшла заява про забезпечення вищевказаного позову шляхом зупинення дії (виконання) розпорядження №308 від 05.10.2020 року Броварської районної державної адміністрації Київської області до вирішення спору по справі у суді. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що 15.09.2023 року та 17.09.2023 року ОСОБА_2 намагався побачити дітей за графіком, який встановлений оскаржуваним розпорядженням і це закінчилось повторною ретравматизацією молодшої дитини, викликало у нього неврологічні та психічні порушення. Вказана подія, різка, агресивна поведінка ОСОБА_2 , приниження та образи в сторону сина і наполягання на зустрічі із ним, у черговий раз, опинилось тригером та психологічним насильством відносно нього. Вказане підтверджується висновком невролога та психолога, до яких ОСОБА_1 вимушена була звернутись, враховуючи стан дитини після чергових нападів. Так, Консультативним заключенням невролога від 19.09.2023 року встановлено діагноз малолітньому Йонатану внаслідок подій 15.09.2023 року та 17.09.2023 року: тривожний розлад, оніхофагія, порушення формули сну (як наслідок стресової ситуації).

У свою чергу, висновком психолога за результатом проведення консультацій з дитиною №010 від 10.10.2023 року встановлено: «За результатами консультації виявлено, що дії батька стали для дитини тригером (з попередньої психотравмувальної ситуації, пов`язаної із домашнім насильством), а також призвели до нових негативних наслідків для особистості дитини, а саме: тривожний розлад, оніхофагія (психічний розлад, що виражається в нав`язливому обкушуванні нігтів), порушення формули сну (як наслідок стресової ситуації), появи страху виходити на вулицю та того, що батько може його забрати. За результатами консультації з дитиною проведено техніки для стабілізації емоційного стану, однак дитина потребує подальшої роботи з психологом. Так, у дитини наявна порушена прив`язаність до батька, що пов`язана із психотравмувальною взаємодією із батьком (дитина була свідком того, як батько вдарив діда, раптова поява батька призвела до тригеру, що спричинило зміну психоемоційного стану, появи нових страхів, розлади сну та харчування, а також тривожний розлад). Зазначені дії містять у собі ознаки домашнього психологічного насильства щодо дитини. Виходячи із вищезазначеного, дії батька щодо дитини наносять дитині психологічну шкоду. В найкращих інтересах дитини, необхідно обмежити спілкування та зустрічі дитини із батьком аби уникнути погіршення стану дитини. Вказані висновки додатково підтверджують, що станом на сьогодні дія розпорядження суперечить якнайкращим інтересам дітей і порушує їх, як і права дітей на здоров`я, що є недопустимим при вирішенні спорів, які прямо чи опосередковано стосуються дітей.

Представник позивача посилаючись на норми КАС України, вказала, що відповідно до ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Оскаржуване розпорядження за своєю правовою природою і визначенням є актом індивідуальної дії, а спір щодо його оскарження та скасування - є спором із суб`єктом владних повноважень. Однак, враховуючи, що цей спір носить характер сімейного, а не публічно-правового, розгляд справи здійснюється за правилами цивільного судочинства. Однак спір, характер розпорядження та його винесення носить адміністративні ознаками, має деякі спільні риси (суб`єктний склад, характер розпорядження) із адміністративним судочинство і порядком. Тобто, мають місце подібні правовідносини. Так, відповідно до п.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Заявник просить задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки вважає, що дія вказаного розпорядження суперечить інтересам дітей.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, матеріали справи, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження безповідомлення учасниківсправи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області № 308 від 05.10.2020 Про визначення порядку участі у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначення порядку побачень з дітьми окремо проживаючому батьку - ОСОБА_2 .

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №361/8072/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у їх вихованні та спілкуванні з ними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо. У вказаній справі 08 серпня 2023 року ухвалене рішення, яке на даний час не набрало законної сили.

За змістом статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутисядо судуз позовомпро усуненняцих перешкод. Суд визначаєспособи участіодного збатьків увихованні дитини(періодичнічи систематичніпобачення,можливість спільноговідпочинку,відвідування дитиноюмісця йогопроживання тощо),місце тачас їхньогоспілкування. 3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

З огляду на викладене, вбачається, що суд при вирішенні спору щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

Проте, предметом даного позову не є визначення питання участі батьків у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, відтак відсутні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення на підставі статті 159 СК України.

Заявником у заяві не наведено обставин та не надано доказів, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або може призвести до порушення права та недостатньо ефективного захисту інтересів позивача, оскільки заявником не зазначено, яке право позивача може бути порушене та в чому полягає недостатньо ефективний захист інтересів позивача в межах пред`явлених позовних вимог.

При вирішенні даної заяви, суд звертає увагу на те, що зі змісту наданого до суду Висновку психолога за результатами проведення консультацій із дитиною від 10.10.2023 не встановлено обставин того, що намагання ОСОБА_2 , як батька дітей, побачитись із ними 15.09.2023 року та 17.09.2023 року, пов`язане із виконанням та дією оскаржуваного розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області № 308 від 05.10.2020.

Крім того, посилання заявника на застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють вжиття заходів забезпечення позову, взагалі є безпідставним, оскільки дана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, тому застосуванню підлягають процесуальні норми Цивільного процесуального кодексу України, в якому в повній мірі врегульовані підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.М.Петришин