Вирок

від 01.11.2023 по справі 544/1602/23

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1602/23

пров. № 1-кп/544/134/2023

Номер рядка звіту 107

В И Р О К

іменем України

01 листопада 2023 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 42022172040000088 від 20 грудня 2022, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, утриманців не має, депутатом не є, не працюючий, не військовозобов`язаного, учасником бойових дій не є, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (далі КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , представника потерпілого Національного природного парку «Пирятинський» ОСОБА_5 , представника тертьої особи на стороні позивача Філії «Гадяцьке лісове господарство» ДР «Ліси України» ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и в:

Приблизно 25.05.2023, в обідній час, ОСОБА_3 , з метою подальшого вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці без кадастрового номеру, яка розташована поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 5323883200:00:019:0007, поблизу с.Каплинці Пирятинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, діючи всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують порядок набуття і реалізації права на землю, усвідомлюючи відсутність у нього правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, яка перебуває в межах охоронної зони Національного природного парку «Пирятинський», тобто відноситься до земель природно-заповідного фонду, в порушення ст. 46-1 Земельного Кодексу України та ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд», якими встановлено обмеження у використанні земельних ділянок в охоронних зонах природно-заповідного фонду, залучивши третіх осіб, яким не повідомив про протиправність своїх дій, самовільно здійснив розорювання найманою сільськогосподарською технікою вищевказаної земельної ділянки площею 469,0 кв.м., що знаходиться в охоронній зоні НПП «Пирятинський» та відноситься до складу земель природно-заповідного фонду. Згідно розрахунку, проведеного Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки становить 20347,30 грн.

1 листопада 2023 року між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника адковата ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості.

Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка відповідає тим, що зазначені в обвинувальному акті та істотні для відповідного кримінального провадження обставини.

Сторони визначили кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

Угода містить інформацію про беззастережне визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Угодою про визнання винуватості встановлено, що ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вказаному обсязі в судовому провадженні.

Крім цього, при укладенні угоди враховано наступні обставини, які викладені у пункті 2 Угоди, а саме: економія бюджетних коштів на витрати пов`язані з кримінальним провадженням; тяжких наслідків від злочину не настало; процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; наявність суспільного інтересу в забезпечені швидкого досудового розслідування і судового провадження; особу ОСОБА_3 ; наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення); недопущення випадків загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану; згоду потерпілого на укладення угоди та призначення покарання ОСОБА_3 .

При вирішенні питання щодо міри покарання прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України враховано наведені вище обставини та узгоджено із ОСОБА_3 міру його покарання, яку запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди.

Сторони запропонували суду призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 197-1 КК України узгоджене покаранняу видіпозбавлення волістроком на1рік 10місяців іззвільненням відвідбування покаранняна підставіст. 75 КК України, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, з обвинувальним актом до суду надійшла позовна заява старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022172040000088 начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 в інтересах виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 20347,30 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно та повністю визнав свою вину, щиро кається у вчиненому та погоджуються на призначення узгодженого покарання. Обставини, викладені в угоді про визнання винуватості не оспорював. Позов визнав у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого вказав, що у його присутності між прокурором та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості у відповідності нормам КПК. Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно та повністю визнав свою вину, щиро кається у вчиненому та погоджуються на призначення узгодженого покарання.

Педставник потерпілого національного природного парку «Пирятинський» ОСОБА_5 також просив угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченого не має, надана письмова згода прокурору на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості.

Представник третьої особи у цивільному позові, просила задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі з підстав викладених у ньому.

Прокурор подану угоду про визнання винуватості підтримав в повному обсязі, просив суд про її затвердження з огляду на відповідність угоди вимогам чинного процесуального законодавства та добровільність її укладення. Просив призначити узгоджене сторонами покарання. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позові.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, після дослідження та аналізу змісту обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, наданих сторонами матеріалів, суд дійшов до таких висновків.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесено до нетяжких злочинів, отже угода відповідає вимогам закону.

Судом установлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також установлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст.66КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст.67КК України судом не встановлено.

Відповідно до висновку викладеного у досудової доповіді, підготовленої Лубенським районним сектором № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Призначаючи покарання, суд бере до уваги викладене, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 його молодий вік, пом`якшувальні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, характеризується позитивно по місцю проживання, у лікарів на диспансерному обліку не перебуває.

Як вбачається зі змісту угоди про визнання винуватості, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України у видіпозбавлення волістроком на1рік 10місяців іззвільненням відвідбування покаранняна підставіст. 75 КК України, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов`язків передбачених ст.ст.75,76КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 іспитовий строк, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну його поведінку.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_7 .

Позов прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні в інтересах виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області про відшкодування збитків в сумі 20 347,30 гривень підлягає до задоволення.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 471, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 1 листопада 2023 року укладену між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_7 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, і призначити йому узгоджену сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 10 місяців.

У відповідності зі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до ст.76КК України в період іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Позов прокурора задовольнити. Стягнути із ОСОБА_3 на користь Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області (єдиний розподільчий казначейський рахунок Пирятинської міської ради Полтавської області (код отримувача 37959255) № UА 678999980333169331000016573 за кодом класифікації доходів бюджету 24062100, 20 347 (двадцять тисяч триста сорок сім) гривень 30 копійок, за шкоду, заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Вирокможе бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1