Рішення

від 11.10.2023 по справі 135/866/23

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/866/23

Провадження № 2/135/267/23

РІШЕННЯ

іменем України

11.10.2023 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тростянецький відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами. В позові зазначив, що він з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.05.2018. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». В даному шлюбі у них народилась дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.04.2018 Ладижинським міським судом Вінницької області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з 20.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття. 23.05.2018 Тростянецьким ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) було відкрито виконавче провадження №56452902 та по теперішній час нараховуються до сплати аліменти на користь відповідачки, які він вчасно сплачував, так як мав постійну роботу та стабільний дохід. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 в Україні оголошено загальну мобілізацію. Він був призваний на військову службу по мобілізації та в періоди з 01.03.2022 по 15.08.2022, з 25.08.2022 по 21.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації. 04.01.2023 він отримав важку травму. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №120 від 28.04.2023 його було звільнено з військової служби за станом здоров`я. Йому було встановлено 1 «А» групу інвалідності безтерміново. Причина інвалідності пов`язана із захистом Батьківщини. Він має захворювання зору, потребує стороннього догляду та допомоги. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №10615 від 12.06.2023 він потребує кожні два роки відновлювальної терапії, профілактичних заходів, медичного спостереження, плеєри для відтворення запису, годинник та тростини, що ставить його у скрутне матеріальне становище.

До призову за мобілізацією він не мав заборгованості по сплаті аліментів. Про наявність заборгованості йому стало відомо з повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного Реєстру боржників надісланого головним держаним виконавцем Репенко О.С. за вих.№6946 від 21.06.2023. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у нього наявна заборгованість за період з березня 2022 по січень 2023 в сумі 96902,65 грн.

Крім того, у нього на утриманні перебуває ще одна малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, він зобов`язаний утримувати своїх непрацездатних батьків ОСОБА_7 , яка є інвалідом 3 групи та ОСОБА_8 , який досяг віку непрацездатності. На даний час він позбавлений можливості сплачувати аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів та сплатити заборгованість зі сплати аліментів в сумі 96902,65 грн. Тому просив суд звільнити його від сплати заборгованості по сплаті аліментів із-за важкого захворювання.

Враховуючи, що його стан здоров`я значно погіршився, доходу не має, потребує реабілітації та лікування, має на утриманні малолітню дитину, відсутнє рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, просив зменшити розмір стягуваних аліментів з 1/4 частини заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на 1/8 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що на даний час він вже почав отримувати пенсію, однак даних коштів недостатньо для утримання двох дітей і власного утримання, враховуючи, що він потребує стороннього догляду. Крім того його непрацездатні батьки також потребують допомоги. Він не ухилявся від сплати аліментів і заборгованість виникла не з його вини. Будучи призваним на військову службу по мобілізації він продовжував отримувати заробітну плату на підприємстві, з якої відраховувались кошти на сплату аліментів.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Згідно поданого відзиву на позовну заяву зазначила що у період з березня 2022 року по теперішній час ОСОБА_1 порушує обов`язки щодо щомісячної сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , в результаті чого утворилася заборгованiсть в сумі 96 902,65 грн. Позивач зазначає, що йому не було відомо про наявність заборгованостi по сплатi алiментiв. ОСОБА_1 свідомо розумів та знав, що він відповідно до судового наказу вiд 20.04.2018 року має обов`язок сплачувати аліменти на утримання сина з ycix видів доходу, в тому числі і з грошового забезпечення та додаткових винагород отриманих ним під час несення військової служби. Проте, позивачем не було вчинено жодних дій для сприяння цьому. Не було повідомлено до виконавчої служби даних про місце проходження ним військової служби. Також отримувавши грошове забезпечення та додаткові винагороди позивач жодного разу не здійснив грошовий переказ на утримання дитини - ОСОБА_6 в добровільному порядку.

Щодо вимоги позивача про звільнення його вiд сплати заборгованостi за аліментами заперечує, оскільки позивач отримав поранення пiд час несення військової служби 04 січня 2023 року, а заборгованість утворилася до моменту отримання поранення та складних життевих обставин. Ця обставина свідчить про ухилення позивача вiд сплати алiментiв.

Позивач також повідомляє, що на час звернення ним до суду йому не призначено жодної державної допомоги. Позивач знав та свідомо розумів, що вiн має право на отримання одноразової грошової допомоги, а також за встановлення йому групи інвалідності вiн буде отримувати пенсійне забезпечення. У зв`язку з чим i вживає всіх заходів для зменшення розміру стягнення аліментів.

В той час, коли відповідачем не сплачувалися аліменти на утримання дитини відповідачка самостійно утримувала та дбала про фізичний та духовний розвиток дитини. Задовольняла всі вікові потреби для належного розвитку та навчання дитини. 3 моменту розірвання шлюбу відповідач зовсім не цікавиться життям дитини. Не бере участі у його вихованні. А поданням даного позову хоче звільнитися вiд утримання малолітнього сина, який потребує батьківського піклування, підтримки та допомоги.

Тому вважає, що даний позов порушує права дитини, а тому просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідачки, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1, 6 ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 cт. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з ким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачемаліментіввитратиплатника аліментів,утомучислі напридбаннянерухомогоабо рухомогомайна,сумаякихперевищує десятикратнийрозмірпрожитковогомінімуму дляпрацездатноїособи,якщоплатникомаліментів недоведеноджерелопоходження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантованийрозмір аліментівна однудитину неможе бутименшим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитинивідповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 192 СУ України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_6 проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 та перебуває на її утриманні.

Згідно судового наказу виданого 20.04.2018 Ладижинським міським судом Вінницької області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з 20.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що 03.10.2019 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 .. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_10 ».

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

З довідки Гайсинського РТЦ та СП №68 від 13.01.2023 видно, що ОСОБА_1 в зв?язку з мобілізацією призваний у Збройні сили України 25.02.2022 року.

З копії довідки №76/2165 від 01.06.2023 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно в періоди з 01.03.2022 по 15.08.2022, з 25.08.2022 по 21.03.2023 бав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

З копії довідки №473 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №76/395 від 06.02.2023 виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 04.01.2023 отримав міно-вибухову травму.

На даний час судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не працює, так як 12.06.2023 йому встановлено першу «А» групу інвалідності безтерміново, він потребує стороннього догляду та допомоги, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 12 ААГ №365283.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 29.04.2023 йому нараховується пенсія, зокрема в вересні 2023 року розмір пенсії становив 20930 грн, в тому числі 2093 грн державна соціальна допомога на догляд інвалідів війни 1 групи, що вбачається з копії повідомлення від 05.09.2023 та копії довідки від 03.10.2023 наданих заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

З копії повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного Реєстру боржників вбачається, що головним держаним виконавцем Репенком О.С. за вих.№6946 від 21.06.2023 повідомлено ОСОБА_1 про внесення відомостей про боржника до Єдиного Реєстру боржників, у якого наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.03.2022 по 01.02.2023 в розмірі 96902,65 грн..

З копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесеної 12.09.2023 головним державним виконавцем Тростянецького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Репенком О.С. вбачається, що при примусовому виконанні судового наказу №135/368/18 виданого 20.04.2018 Ладижинським міським судом даною постановою було звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 50% до виплати загальної суми боргу 96902,65 грн (25% але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку поточна виплата; залишок - погашення боргу). Після погашення боргу по 25% але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до повноліття дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до долученого позивачем до позову розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого державним виконавцем Тростянецького ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) зазначено, що станом на січень 2023 року сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментах становить 96902,65 грн.

Крім того, відповідно до уточненого розрахунку заборгованості, наданого суду Тростянецьким відділом ДВС видно, що із доходів, які позивач отримував в ТОВ «Вінницька птахофабрика» з лютого 2022 року по липень 2023 року стягувались аліменти в розмірі 1/4 частини його доходів.

З повідомлення наданого територіальним сервісним центром МВС №0542 від 05.10.2023 вбачається, що за ОСОБА_1 значиться зареєстрованим транспортний засіб ЗАЗ 1102, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , дата реєстрації 26.07.2019.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зменшення розміру аліментів суд виходить з такого.

З часу винесення судомсудовогонаказупростягнення зпозивачааліментів на дитину стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився, йому було встановлено першу групу «А» інвалідності довічно.

Крім того, змінився і сімейний стан позивача. Він одружився в 2019 році. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_6 .

Відтак, судом встановлено, що стан здоров`я платника аліментів погіршився. Також у позивача виник обов?язок утримувати ще одного сина. Що є обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, відповідно до вимог ч.1ст.192 СК України.

Зважаючи на викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 частково доведено наявність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються на дитину до розміру 1/5 частини всіх видів доходу позивача.

Разом з тим, оцінюючи доводи та вимоги позивача, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання коштів, необхідних для життєдіяльності дитини, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримуються обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька.

Тому, те що ОСОБА_1 має групу інвалідності не перешкоджає утримувати неповнолітню дитину та сплачувати на утримання сина аліменти в розмірі 1/5 частини доходів позивача. Відтак, суд не вбачає можливості для задоволення позову повністю та зменшення розміру аліментів на дитину до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як про це просить позивач.

Отже, суд вважає, що розмір стягуваних аліментів має бути зменшений, враховуючи стан здоров`я платника аліментів, однак такий розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача, що на його утриманні перебувають його непрацездатні батьки. Так як позивач має 1 «А» групу інвалідності по зору, сам потребує постійного стороннього догляду та допомоги.

При цьому, визначаючи новий розмір аліментів, які має сплачувати батько, судом враховано таке.

Статтею 5 Протоколу №7Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Положеннями ч. 1 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Встановлений Законом України«ПроДержавнийбюджетУкраїнина2023рік» прожитковий мінімум для дитини вікoм з 6 до 18 років з 01 січня 2023 року становить 2833 грн, на одну особу в розрахунку на місяць, який визначає вартісну величину мінімально необхідного для забезпечення нормального функціонування організму дитини, збереження її здоров`я, забезпечення набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Враховуючи, що позивачем наведено обставини щодо наявності підстав зміни розміру стягнення аліментів, то суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 щодо зменшення розміру аліментів, підлягає частковому задоволенню, так як обставини, на які посилається позивач, частково підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, дослідженими судом.

Разом з тим, сам розмір аліментів, до якого позивач просить зменшити їх виплату, а саме в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є недостатньо вмотивованим.

Суд критично оцінює твердження позивача про необхідність зменшення розміру аліментів до 1/8 частки заробітку (доходу), саме лише у зв?язку з тим, що погіршився його стан здоров`я.

Оскільки позивач не довів в повній мірі, що з погіршенням стану здоров`я істотно погіршився і його матеріальний стан, що перешкоджає йому утримувати неповнолітню дитину та сплачувати на його утримання аліменти в розмірі визначеному судом.

Суд враховує, що позивач отримує пенсійні виплати, розмір яких, зокрема, за вересень 2023 року становлять 20930 грн, в тому числі 2093 грн державна соціальна допомога на догляд інвалідів війни 1 групи.

Очевидно, що погіршення стану здоров?я позивача, якому необхідний постійний сторонній догляд та допомога, потребуватимуть додаткових витрат, зокрема, для лікування та реабілітації. Однак, позивачем не доведено розмір необхідних йому витрат на лікування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, які стягуються на дитину, підлягає частковому задоволенню, і аліменти необхідно визначити в розмірі 1/5 частини його доходу на утримання дитини.

В такому разі розмір аліментів в грошовому виразі перевищуватиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто перевищуватиме мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, визначений положеннями ч. 2 ст. 182 СК України.

Відтак, викладені у відзиві заперечення відповідача в частині позовних вимог про зменшення розміру аліментів не в повній мірі є обґрунтованими. Зокрема, безпідставним є посилання відповідача на те, що зменшенням розміру аліментів позивач хоче звільнитись від утримання сина. Оскільки сплачуючи аліменти у визначеному судом розмірі позивач сам буде забезпечувати мінімальний рекомендований законом розмір аліментів.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами суд виходить з такого.

Частиною другоюстатті 197 СК Українивизначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Окрім того, навіть за наявності зазначених в частині другій статті197СК України обставин закон надає лише право (суд може), а не зобов`язує суд повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Звільнення від сплати заборгованості по аліментах на неповнолітню дитину повинно мати місце лише у виключних випадках. Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані із самим фактом виникнення такої заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач працював в ТОВ «Вінницька птахофабрика» та з лютого 2022 року по березень 2023 року із його доходів на цьому підприємстві щомісячно відраховувались аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_11 .

Окрім того, будучи призваним на військову службу по мобілізації з 25.02.2022 ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_6 . Із грошового забезпечення з військової частини аліменти щомісячно не відраховувались.

Добровільно аліменти із грошового забезпечення, отриманого у військовій частині, ОСОБА_1 не сплачував на користь ОСОБА_3 .

Після отримання інформації про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у військовій частині, державним виконавцем було зроблено окремий розрахунок заборгованості. Станом на січень 2023 року розмір заборгованості за аліментами, нарахованими з доходу позивача у військовій частині становив 96902,65 грн.

Крім того, судом встановлено, що по окремих місяцях позивачу фактично нараховано до сплати аліменти в розмірі, що перевищують 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, якщо проводити таке нарахування із усього сукупного доходу позивача, отриманого як заробіток на підприємстві так і грошового забезпечення військовослужбовця. Хоча згідно судового наказу з позивача мають стягуватись аліменти не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Відтак, при відповідному перерахунку, який державний виконавець зобов?язаний провести, сума заборгованості по аліментах буде меншою за 96902,65 грн.

Підставою для звернення до суду з позовом про звільнення від сплати заборгованості за аліментами позивач зазначає тяжку хворобу, яку він отримав внаслідок поранення.

Суд враховує те, що позивач отримав поранення пiд час несення військової служби 04 січня 2023 року, а заборгованість утворилася до моменту отримання поранення та складних життєвих обставин.

Відтак, заборгованість за аліментами у позивача виникла не через настання у позивача складних життєвих обставин та істотного погіршення його стану здоров?я, а до настання таких обставин.

Доказів, які б давали суду підстави для звільнення позивача від заборгованості по сплаті аліментів в розумінністатті 197СК України суду не надано.

При зменшенні розміру аліментів судом уже враховані ті обставини, пов?язані із тяжким захворюванням, на які посилається позивач, але вони не є достатніми для задоволення вимоги про звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів. Позивач не довів, що заборгованість за аліментами виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або є інші обставини, які мають істотне значення та тягнуть звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами за цей період у розумінні положень частини другоїстатті197 СК України.

Позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження як ймовірних витрат на його лікування та реабілітацію, так і того, що наявність захворювання та його непрацездатність унеможливлює виконання рішення суду та поступову сплату заборгованості по аліментах.

А тому суд вважає, що немає підстав для звільнення позивача вiд сплати заборгованостi по аліментах на утримання дитини, так як буде порушено права дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 180 184, 185, 192 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215,258-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначених за судовим наказом Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.04.2018, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 на утримання дитини ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), аліменти на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) на дитину ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в розмірі 1/5 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 20.10.2023.

Суддя