Рішення

від 31.10.2023 по справі 462/3403/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/3403/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 205369 грн мінімальної заробітної плати, гарантованої законом за період з червня 2020 року по березень 2023 року. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова, працює на посаді лікаря стоматолога терапевта. Позивач вказує, що з 01.08.2017 року заробітна плата відповідачем не нараховується та не виплачується, відсутність нарахувань заробітної плати протягом тривалого часу підтверджується судовими рішення про стягнення із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на її користь заборгованості по заробітній платі. Вказанаі рішення не оскаржувались та набрали законної сили. Покликаючись на визначені законом норми щодо гарантованого розміру мінімальної заробітної плати, просила позов задоволити та стягнути з відповідача неплачену їй заробітну плату у розмірі 205369,00 грн.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 11.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Клопотання позивача про витребування доказів у справі залишено без задоволення.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою місцезнаходження відповідача, вказаною у позовній заяві: м. Львів, вул. С. Петлюри, 17, скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак рекомендоване повідомлення про вручення адресату судової кореспонденції на адресу суду, станом на час ухвалення рішення, так і не повернуто, разом з тим, згідно відомостей про відстеження посилки з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення вручено відповідачу особисто.

Відповідач у визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомив, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день розгляду справи також не поступала.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи,суд дійшов наступного висновку.

Зі змістуст. 76-80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупністьдостатності.

Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зіст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2018 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова та стягнуто з відповідача на її корись 16 636 грн заборгованості по заробітній платі за період із серпня 2017 року по березень 2018 року.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22.03.2019 року позов ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати задоволено частково та стягнуто з відповідача за період із серпня 2017 року по березень 2018 року 53 662 грн заборгованості по заробітній платі.

Також, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.09.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова заробітної плати у розмірі 69 518 грн за період із лютого 2019 року по травень 2020 року.

Вказаними рішеннями встановлено, що згідно наказу № 118-к/тр від 02.06.2017 ОСОБА_1 лікаря стоматолога терапевта з 07 червня 2017 переведено з 0,5 ставки посади на 0,75 ставки посади лікаря стоматолога терапевта постійно та надано 0,25 ставки посади лікаря стоматолога терапевта, тимчасово на період відсутності основного працівника лікаря стоматолога терапевта ОСОБА_2 до часу її фактичного виходу на роботу.

Зазначені судові рішення не оскаржувалися та набрали законної сили.

Оскільки дані обставини встановлені рішеннями суду, які набрали законної сили, відтак, доказуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Будь-яких відомостей про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем та заперечень на спростування наведених позивачем у позовній заяві обставин відповідачем в ході розгляду даної справи не представлено.

Із наявних у матеріалах справи індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України ОСОБА_1 за період з серпня 2017 року відсутні відомості про отримання позивачем заробітної плати від Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова.

Згідно ізст.2КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно дост. 7 ч. 4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Частинами 1, 7 ст.43Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідност.115Кодексу законівпро працюУкраїни заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України«Про оплату праці»від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняттязаробітна плата.

Згідно ст. 2 Закону України«Про оплату праці»основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У відповідності до вимог ч. 1, 4 ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

У пункті 20постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз`яснено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного Кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»було встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня -5000 гривень.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік»було встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік»було встановлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»було встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.

Позивач подала до суду розрахунок, відповідно до якого сума невиплаченої заробітної плати за період з червня 2020 року по березень 2023 року становить 205 369 грн, відповідно до якого: червень-серпень 2020 (3 місяці) х 4723 грн. = 14 169 грн; вересень-грудень 2020 (4 місяці) х 5000 грн. = 20 000 грн; січень-листопад 2021 року (11 місяців) х 6000 грн = 66 000 грн; грудень 2021- вересень 2022 (10 місяців) х 6500 грн. = 65 000 грн; жовтень 2022- березень 2023 (6 місяців) х 67 000 грн. = 40 200 грн.

Сума всього: 14 169 грн + 20 000 грн + 66 000 грн + 65 000 грн + 40 200 грн = 205 369 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не оспорено та не спростовано, власного розрахунку суду не надано.

Відповідно дост. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач дійсно перебуває у трудових відносинах із відповідачем, належних та допустимих доказів про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за оспорюваний період відповідачем не надано, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 205 369 грн заборгованості.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 2053,70 грн судового збору, від сплати якого при зверненні до суду із позовом звільнена позивач.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268 ЦПК України,ст.ст. 47, 115 КЗпП України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення невиплаченої заробітної плати задоволити.

Стягнути із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_1 205369 (двісті п`ять тисяч триста шістдесять дев`ять) гривень заборгованості по заробітній платі за період з червня 2020 року по березень 2023 року.

Стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова 2053,70 грн судового збору в дохід держави.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах виплати за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Комунальна 3-тя стоматологічна поліклініка м. Львова, ЄДРПОУ 01984317,

м. Львів, вул. С. Петлюри, 17

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/3403/23.

Суддя Б.М. Гедз