Ухвала

від 23.10.2023 по справі 761/38482/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38482/23

Провадження № 1-кс/761/24941/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що СУ ГУ НП у м.Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України.

18.10.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.187,ч.2ст.146,ч.1ст.263КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належать на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:009:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2154975071101.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з відповідним клопотанням.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився. При цьому, на адресу суду від слідчого ОСОБА_6 , який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснити без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Зі змісту клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів вбачається, що СУ ГУ НП у м.Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України.

18.10.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.187,ч.2ст.146,ч.1ст.263КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належать на праві приватної власності земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:02:009:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2154975071101.

Згідно зі ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ч. 5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що вказане у клопотанні майно належить ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України, санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявність достатніх правових підстав для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна.

Підстав сумніватись в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Крім того, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000843 від 11.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваногоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:02:009:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2154975071101, із забороною відчуження та розпорядження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя