ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1753/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/2362/23 Категорія: 302090000 Морозова В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М.секретар Широкова Г.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01.09.2023 (повний текст складено 01.09.2023, суддя в суді першої інстанції Морозов В.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ» про розірвання договорів оренди землі та повернення земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 улипні 2023року звернуласьдо судуз позовом,яким просила розірвати договір оренди землі № 66 від 02.09.2020, укладений між сторонами стосовно земельної ділянки кадастровий номер 7124989000:03:002:0680, загальною площею 1,1132 га, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Червонослобідської сільської ради, зобов`язати повернути вказану земельну ділянку позивачу із користування відповідача та стягнути з відповідача понесені судові витрати. В обґрунтування позову вказала, що відповідач порушує умови Договору та не сплачує орендну плату за 2021 та 2022 роки в строки та порядку, передбачені умовами Договору, що, на думку позивача, свідчить про систематичність неналежного виконання Договору та є підставою для його розірвання.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01.09.2023 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. Суд вказав, що позивачем не доведено факт систематичної несплати відповідачем позивачу орендної плати, оскільки орендар міг у передбачений п. 9 договору оренди спосіб, а саме натуральній формішляхом надання сільськогосподарської продукції, сплачувати орендну плату орендодавцю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав у вересні 2023 року через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції не надав належну оцінку відомостям з Державного реєстру фізичних осібплатників податків, оскільки метою такого доказу було саме відображення відсутності нарахування (сплати) на користь платників податків-фізичних осіб сум отриманого з них податку та сум нарахованого єдиного податку. На переконання скаржника, саме дані відомості засвідчують факт нарахування орендної плати, яка в даному випадку відсутня. Також скаржник зазначає, що вказуючи на те, що орендар міг сплатити орендну плату в натуральній формі є лише теоретичною версією суду щодо взаємовідносин між орендодавцем і орендарем.
У відзиві на вказану апеляційну скаргу відповідач просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0680, загальною площею1,1132 га, що розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 339410943 від 17.07.2023 року. 02.09.2020 між сторонами було укладено Договіроренди землі № 66 відповідно до яких позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування вказану земельну ділянку, строком на 15 років.
Пунктом 9 Договору передбачено, що щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральнійшляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обов`язкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів.
Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року.При цьому, форма такого погодження (усна чи письмова) умовами договору не передбачена.
Відповідно до пункту 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Позивач, як на підставу заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди землі, посилається на те, що відповідач систематично за 2021 та 2022 роки не сплатив орендну плату у строки, визначені договорами.
Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно достатті 1 ЗУ «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зістаттею 13 ЗУ «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Устатті 21 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннямистатті 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною першоюстатті 32 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗакону (тобто, в тому числі, в разі несплати орендної плати) та умовами договору (в даному випадку п.38 договору оренди землі).
Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Далі, згідно зі статтями13,21 ЗУ «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Вказані висновки відображено у постанові ВС від 31.07.2020 у справі №479/1073/18-ц.
У даному випадку згідно наданих позивачем Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 станом на 07.03.2023 № 2325-23-435 від 07.03.2023, за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2022 року не отримувала доходи від ТОВ «Грін Ленд Індастрі».
Більш того, хоча до відповідач до суду першої інстанції не надав ні відзиву на позов, ні будь яких інших заяв чи клопотань про долучення доказів, однак до суду апеляційної інстанції ним надано відзив, в якому він вказує, що заборговану орендну плату по 2021 рік включно ним було сплачено позивачці 02.11.2022 року, а за 2022 рік 15.05.2023 року з незначним, на думку автора відзиву, затриманням строків виплати коштів. При цьому, доказів проведення вказаної оплати та фактичного отримання ОСОБА_1 цих коштів стороною відповідача не надано.
З викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні доводи скаржника у справі є обґрунтованими відповідач сплачував їй оренду плату з порушення строків її сплати, визначену умовами договору, що свідчить про порушення цих умов.
Доказів належного виконання орендарем зобов`язань по оплаті орендної плати у передбачені договором строки матеріали справи не містять.
Таким чином в силу приписів статті 32 ЗУ «Про оренду землі»та п.38 укладеного договору оренди землі спірний договір має бути розірваний на вимогу однієї зі сторін у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.
Додатково слід врахувати, що систематична несплата орендної плати (два та більше випадки), а також систематична сплата орендної плати не в повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору правовий висновок ВС у справі №183/3653/16 від 01.07.2020.
Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що орендар міг сплачувати орендну плату шляхом надання сільськогосподарської продукції, то наведене є лише припущенням суду, оскільки належні і допустимі докази дотримання відповідачем саме такої форми орендної плати позивачу в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилань відповідача про обґрунтованість незначної затримки виплати, що пов`язана з повномасштабним вторгненням російських військ на територію України, та у зв`язку з цим проведення із запізненням посівних робіт у 2022 році, блокування російською федерацією зернових коридорів, ракетних обстрілів портів та зернових терміналів, порушення логістики, пізньою по часу реалізацію зернових і отримання прибутку для виплати орендної плати за паї колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) ч.ч. 1-3 ст. ЦПК України
Отже, при виникненні обставин на які сторона посилається як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, вона повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними як обставина непереборної сили саме для даного конкретного випадку, по відношенню до конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах.
Законодавством встановлена форма підтвердження форс-мажорних обставин з боку третіх осіб, якими в Україні виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва. Ці органи в межах своєї компетенції видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності, але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання.
У зв`язку із запровадженням на території України Указом ПрезидентаУкраїни №64від 24.02.2022 воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309, до числа яких Черкаська область не входить.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено належними й допустимими доказами неможливість виконання підприємством зобов`язань за встановленими у договорі строками щодо сплати орендної плати, а місцевим судом безпідставно такі доводи взято до уваги.
Змін щодо строків виплати орендної плати у зв`язку зі збройною агресією проти України сторони договору оренди землі не вносили.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено належними й допустимими доказами неможливість виконання підприємством зобов`язань за встановленими у договорі строками щодо сплати орендної плати.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01.09.2023 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, задовольнивши вимоги апеляційної скарги, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у справі.
На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 5368,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01.09.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у даній справі задовольнити.
Розірвати договір оренди землі № 66від 02.09.2020,укладений між ОСОБА_1 таТОВ «ГРІНЛЕНД ІНДАСТРІ».
Зобов`язати ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ» повернути власнику ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 7124989000:03:002:0680, загальною площею 1,1132 га, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району, із користування ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ».
Стягнути з ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ» на користь ОСОБА_1 5368,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 31.10.2023.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2023 |
Оприлюднено | 03.11.2023 |
Номер документу | 114587694 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Фетісова Т. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні