Рішення

від 31.10.2023 по справі 140/7663/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7663/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гіперпресс Технології до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гіперпресс Технології (далі позивач, ТзОВ Гіперпресс Технології) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2023 № 0001320701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 20.10.2022 № 1824п проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.09.2022 №9188146689 від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135, у висновках якого зазначено про неправомірне визначення податкового кредиту у податковій звітності за серпень 2022 на загальну суму 1641276,00 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на 92309,00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду на 1548967,00 грн.

Не погодившись із висновками вказаного акту перевірки позивачем подано письмове заперечення до акту листом № 10/12-2022 від 18 .11.2022 з наданням копій документів на 26 аркушах.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень ГУ ДПС у Волинській області листом від 23.01.2023 № 23/01-2023 залишила висновки даного акта без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 № 0001320701, яким зменшено розмір від`ємного значення на суму 92309,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9230,90 грн.

Позивачем 24.01.2023 було подано скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої отримано рішення від 01.02.2023 № 2467/6/99-00-06-01-05-06, яким податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 № 0001320701 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає висновки акту перевірки від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135 необґрунтованими, а саме оскаржуване податкове повідомлення-рішення безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Вказує на порушення відповідачем вимог п.78.2 ст.78 ПК України в частині проведення даної перевірки, оскільки період з січня 2019 року по липень 2021 року був предметом податкової перевірки згідно наказу №2631 від 10.09.2021, за результатами якої складено акт від 18.10.2021 № 8618/07-03/42551135.

При цьому, висновки даного акту перевірки, які стали підставою для винесення ППР від 24.11.2021 №0071500703 були предметом судового розгляду у справі №140/3166/22 та визнані не обґрунтованими, а оскаржуване ППР було визнано протиправним та скасовано.

Відповідачем при проведенні перевірки не були враховані надані позивачем на його запити копії підтверджуючих задекларованих показників первинних та бухгалтерських документів господарської діяльності товариства за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року та їм не була дана належна оцінка. В акті перевірки від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135 та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 01.04.2023 не відображено інформацію по отриманих документах.

Також ГУ ДПС у Волинській області не було враховано рішення комісії при ДПС, яким товариству було повернуто податковий кредит за період березень 2019 року по липень 2021 року, який було знято по акту перевірки від 18.10.2021 № 8618/07-03/42551135.

Позивач звертає увагу на те, що у відповідача були наявні документи надані товариством під час попередньої перевірки на 3034 аркушах, які підтверджували показники роботи за період з 2019 року по липень 2021 року, а тому повторна їх вимога не ґрунтується на вимогах закону. З урахуванням вищенаведеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що посадовими особами ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.09.2022 №9188146689, за результатами якої складено акт перевірки від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135.

У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85. п.198.1. п.198.2 та п.198.3 ст.198, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій звітності за серпень 2022 року на загальну суму 1641276 грн, шо призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на 92309 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1548967 грн.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 № 0001320701.

Звертає увагу, що під час проведення перевірки перевірялась також достовірність визначення показника рядка 21 у деклараціях з ПДВ за попередні звітні періоди. Першим звітним періодом у якому товариство задекларувало від`ємне значення є січень 2019 року. Починаючи із даного періоду такий показник наявний до серпня 2022 року включно. Вказані періоди не були охоплені попередньою перевіркою.

В ході проведення даної перевірки товариству було надано запит №12467/6/03-20-07-01-06 від 09.11.2022 щодо надання до перевірки всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки за періоди з січня 2019 року по липень 2021 року. Від отримання даного запиту позивач відмовився, про що складено відповідний акт від 09.11.2022.Також контролюючим органом вручено вимогу від 04.11.2022 про проведення інвентаризації, яка товариством проігнорована.

Щодо оформлення запитів то зазначає, що чинним законодавством не передбачено оформлення даних запитів на бланку державного органу та реєстрації вихідного номеру; головні державні ревізори-інспектори, якими проводилась дана перевірка, а також оформлялись дані запити, є уповноваженими особами, які зазначені у п. 73.3 ст. 73 ПК України. У зв`язку із тим, що перевірка проводилась в обмежений строк, контролюючим органом надсилались запити з таким розрахунком, щоб платник податку зміг надати запитувані документи, а також, щоб податковий орган зміг з ними ознайомитись та надати їм оцінку.

Вказує на те, що в ході розгляду заперечення Комісією було враховано факт втрати документів (викрадення) товариством та прийнято рішення про неможливість проведення без усіх необхідних документів документальної позапланової перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з ПДВ і надано товариству можливість їх відносити протягом 90 днів.

Разом з тим бюджетне відшкодування на рахунок платника податків за серпень 2022 року є неможливим без наявності належних документів, що підтверджують заявлені суми.

Відповідач звертає увагу на норми статті 44 ПК Україні в частині ненадання позивачем під час перевірки, під час розгляду скарги первинних документів на підтвердження заявлених сум. Ненадання таких документів прирівнюється до їх відсутності. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач ще раз вказав на протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2022 ТзОВ Гіперпресс Технології подало до ГУ ДПС у Волинській області податкову декларацію з податку на додану вартість №9188146689 за звітний (податковий) період серпень 2022 року, згідно рядка 20.2 якої сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 92309 грн (т.1 а.с. 239-250).

ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 20.10.2022 № 1824-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.09.2022 №9188146689 від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135 (т.1 а.с.18-53).

У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення позивачем п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85. п.198.1. п.198.2 та п.198.3 ст.198, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій звітності за серпень 2022 року на загальну суму 1641276 грн, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) на 92309 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 1548967 грн.

При цьому, зі змісту акту перевірки від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135 слідує, що до таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що під час проведення перевірки на письмові вимоги про надання документів до перевірки (запити від 04.11.2022 (т.3 а.с.103-104), від 09.11.2022 (т.3 а.с. 105-107), від 09.11.2022 (т.3 а.с.108-110) посадовими особами підприємства не надавались відповідні документи.

Платником до перевірки надано лише частина витребуваних документів, на підставі яких неможливо підтвердити право платника на відшкодування ПДВ.

Товариством 14.12.2022 на вказаний акт подано заперечення (т.2 а.с.2-18), до якого долучено документів на 26 аркушах.

28.12.2022 за наслідками розгляду заперечення відповідач підтвердив правильність висновків акту перевірки в частині завищення бюджетного відшкодування у декларації за серпень 2022 року (р.20.2) на загальну суму 92309,00 грн (т.3 а.с.132-135).

На підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 04.01.2023 прийняло податкове повідомлення-рішення №0001320701, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення на суму 92309,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9230,90 грн (т.1 а.с.13-16).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням від 22.03.2023 №7128/6/99-00-06-01-05-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 04.01.2022 №0001320701, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.55-59).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави проведення документальних позапланових перевірок визначені у пункті 78.1 статті 78 ПК України. У наказі від 20.10.2022 №1854п та з врахуванням наказу від 03.11.2022 №1963 правовими підставами призначення документальної позапланової перевірки позивача вказано підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК Українидокументальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

В межах спірних правовідносин документальна позапланова виїзна перевірка товариства проводилась щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, так як позивачем 20.09.2022 було подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2022, відповідно до рядка 16 якої від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 1935715 грн; у рядку 20.2 якої зазначено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 92309 грн., а у рядку 21 зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 1850294 грн.

Отже, у контролюючого органу були наявні підстави, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

У свою чергу, посилання позивача на пункту 78.2 статті 78 ПК України, судом до уваги не приймаються, оскільки як вбачається із матеріалів справи під час проведення перевірки по декларації за липень 2021 року, за наслідками якої складено акт від 18.10.2021 № 8618/07-03/42551135 фактичні обставини та господарські операції, на підставі яких він формувався, контролюючим органом не перевірялись та оцінка не давалась, а тому ці питання в межах даної перевірки могли бути перевірені.

При цьому, під час проведення даної перевірки перевірці підлягають всі періоди протягом якого формувався податковий кредит.

Тому враховуючи зазначене, контролюючий орган мав право перевіряти документи під час її проведення за період 2019 - серпень 2022 років.

При цьому, згідно з довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2 до податкової декларації) слідує, що сума від`ємного значення у податковій декларації за серпень 2022 року сформована позивачем шляхом перенесення від`ємних значень за попередні періоди, починаючи з березня 2019 року по серпень 2022 року.

Отже, посадовими особами контролюючого органу правомірно витребовувались документи на підтвердження всіх показників, відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про недотримання контролюючим органом норм податкового законодавства в частині призначення та проведення перевірки є безпідставними.

Щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.01.2023 № 000132070124, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як слідує з акту перевірки від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення позивачем абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ Гіперпресс Технології не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за серпень 2022 року на суму 92309 грн.

Підставою для такого висновку контролюючого органу стало на ненадання позивачем в повному обсязі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за період з березня 2019 року по серпень 2022 року.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (підпункт 85.2 статті 85 ПК України).

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Як передбачено пунктом 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Матеріали перевірки - це: такт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (підпункт 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України).

Як передбачено пунктом 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Однак, з таким висновком ГУ ДПС у Волинській області суд не погоджується, враховуючи наступне.

Так дійсно під час проведення даної перевірки, за наслідками якої складено акт від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135 контролюючий орган надсилав письмові вимоги про надання документів до перевірки - запити від 04.11.2022, від 09.11.2022, від 09.11.2022 щодо надання первинних документів за період з липня 2019 року по серпень 2022 року.

В подальшому податковим органом складено акти від 09.11.2022, від 10.11.2022 про відмову посадовими особами товариства від отримання запитів про надання документів (т.3 а.с.101-102).

З приводу тверджень податкового органу про ненадання товариством первинних документів за період березень 2019 року липень 2021 року, то суд дійшов висновку, що вони не відповідають фактичним обставинах та наявним в справі матеріалам.

Як вже зазначалося вище, контролюючим органом проводилась перевірка декларації товариства за липень 2021 року, за наслідками якої складено акт від 18.10.2021 № 8618/07-03/42551135. У ході проведення вказаної перевірки, розгляду заперечення на акт перевірки товариством додано первинні документи за період з липня 2019 року по березень 2021 року на 2492 аркушах.

ТзОВ «Гіперпресс Технології» було оскаржено в судовому порядку ППР від 24.11.2021 №0071500703, яке винесено на підставі акту від 18.10.2021 № 8618/07-03/42551135 та яким констатовано відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період з 7.2021 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 251449,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №140/3166/22 за позовом ТзОВ ГІПЕРПРЕСС ТЕХНОЛОГІЇ до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, було задоволено позов товариства, визнано протиправним та скасовано ППР 24.11.2021 №0071500703. Вказане рішення набрало законної сили 22.12.2022.

Зокрема, при розгляді даної справи судом було констатовано, що позивачем до заперечення на акт перевірки додано первинні документи за період з липня 2019 року по березень 2021 року на 2492 аркушах. На вимогу суду представник відповідача надав суду для огляду вказані документи. У судовому засіданні при огляді було встановлено, що позивачем було надано податковому органу копії видаткових накладних, договорів, оборотно-сальдових відомостей, наказів про прийняття на роботу працівників, штатних розписів, інвентаризаційних описів, документів на експорт, банківських виписок, відомостей щодо майна підприємства.

Суд дійшов висновку, що податковим органом взагалі не надано оцінки первинним документам на 2492 аркушах, які надало товариство, а лише зазначено, що обсяг наданих документів є неповним і наведено приклади відсутності видаткових накладних по трьох контрагентах - ТзОВ Гідропневмосистеми, ТзОВ Камоцці, ПП Луцькпідшипниксервіс.

Проте, суд вказав, що видаткові накладні та інші документи (акти, платіжні документи) по вказаних контрагентах були долучені до заперечення на акт перевірки, що було встановлено при огляді у судовому засіданні. Також ці документи позивач надав суду до письмових пояснень, спростовуючи доводи відповідача про відсутність видаткових накладних.

Також суд звернув увагу, що при розгляді скарги товариства на податкове повідомлення-рішення Державна податкова служба України аналогічно як і ГУ ДПС у Волинській області не надала оцінки первинним документам у кількості 2492 аркуші, а лише продублювала у рішенні про результати розгляду скарги від 09.02.2022 висновки відповідача, викладені у листі від 19.11.2021.

Судом констатовано, що відповідачем не підтверджено висновки, встановлені під час перевірки, не надано належної оцінки первинним документам на 2492 аркушах, наданим позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, висновки акту перевірки та рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг, не враховують і не спростовують наявних у позивача і наданих відповідачу первинних документів, не містять оцінки господарських операцій, за результатами яких складено ці документи, і є надуманими та недостовірними.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вищевказаним рішенням було встановлено факт надання товариством на вимогу контролюючого органу первинні документи на 2492 аркушах за період з липня 2019 року по березень 2021 року, належної оцінки яким контролюючим органом надано не було.

Вказані документи є наявними у відповідача та повторна вимога їх надати є нелогічною, у відповідача не було перешкод надати оцінку господарським операціям, що задокументовані вказаними первинними документами.

За таких обставин суд вважає, що вимога контролюючого органу про надання тих же самих документів при проведенні перевірки у 2022 році не ґрунтується на вимогах закону.

Підпунктом 78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеномупунктом 86.7статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Абзацом 2 п.78.2 ст.78 ПК України визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбаченіпідпунктами 78.1.1,78.1.4,78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Суд зазначає, що при проведені перевірки декларації товариства з ПДВ за липень 2021 року за наслідками якої складено акт від 18.10.2021 № 8618/07-03/42551135, предметом перевірки була правильність формування податкового кредиту, від`ємного значення, первинним звітним періодом якого є січень 2019 року.

Відтак, контролюючий орган отримавши заперечення на акт перевірки від 18.10.2021 та долучені до нього первині документи повинен був призначити позапланову перевірку на підставі п.п.78.1.5 ПК України по декларації з ПДВ за 07.2021 (період охоплював з 2019 рок по липень 2021 року), або за наслідками судового оскарження вважати спірну суму узгодженою.

Про вказане відповідачем було зазначено при розгляді заперечення на акт перевірки 19.11.2021. При цьому, для призначення перевірки з цих підстав не вимагається заяви платника податків.

Також в контексті зазначеного суд звертає увагу, що позивачу 30.10.2023 було відшкодовано в повному об`ємі ПДВ за липень 2021 року по декларації від 19.08.2021 №9239925071 (т. 3 а.с. 137).

У даному випадку контролюючий орган повинен був дати належну оцінку наданим йому первинним документам за наслідками розгляду яких прийняти відповідне рішення в межах попередньої перевірки, а не вимагати надання цих самих документів та ревізувати цей період при проведенні нової перевірки у 2022 року, що прямо заборонено нормами ПК України.

Що стосується надання документів позивачем за період з серпня 2021 року по серпень 2022 року, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 18.11.2022, матеріалів справи, позивачем на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки, до заперечень на акт перевірки, скарги до ДПС України надавались первині документи за період 2021 рік - серпень 2022 року, а саме: договори оренди, документи щодо інвентаризації, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення, акти списання, вимоги накладні, накладні, акти.

Однак, в акті перевірки від 18.11.2022 № 8598/07-01/42551135 (розділ 3.3.) в якому констатовано порушення позивачем вимог п.200.4 ст.200 ПК України, а саме: завищення бюджетного відшкодування на суму 92309 грн, такі висновки ґрунтуються лише на ненаданні позивачем витребуваних документів на відповідні запити.

Вказана мотивація міститься в рішеннях за наслідками розгляду заперечення на даний акт перевірки від 28.12.2022 та за наслідками розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено висновки, встановлені під час перевірки, не надано належної оцінки первинним документам наданим позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, та наявних у контролюючого органу, висновки акту перевірки та рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг, не враховують і не спростовують наявних у позивача і наданих відповідачу первинних документів, не містять оцінки господарських операцій, за результатами яких складено ці документи, не відповідають фактичним обставинам встановлених при розгляді даної справи і є надуманими та недостовірними.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.01.2023 № 0001320701 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до задоволення.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 2708 від 07.04.2023 (т.1 а. с.9) в сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 04.01.2023 № 0001320701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гіперпрес Технології за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Гіперпрес Технології (45661, Волинська обл., Луцький р-н, с. Коршовець, вул. Квітнева, 17а, код ЄДРПОУ 42551135).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

СуддяР.С. Денисюк