Рішення

від 02.10.2023 по справі 160/18887/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року Справа № 160/18887/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний посад" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільний Посад» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасуватипостанову №004564 від 21.06.2023 року, винесену відділом Державного нагляду контролю у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний Посад».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про неправомірне застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом була здійснена з порушенням норм законодавства. На момент перевірки не виконувалось комерційне перевезення вантажу, а рух транспорту здійснювався без вантажу з метою зміни місця його постійної стоянки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 року відкрито провадження у справі №160/18887/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, ч.2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Через систему «Електронний суд» 14.08.2023 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

З аналізу норм ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що до інших документів, передбачених законодавством, що повинні перебувати у водія є протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 11.05. 2023 №012949 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д Н-16, 39 км+800 м, Черкаський район, 17 травня 2023 була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки Scania G440, Fruchauf ACSS-3E, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , СТХ НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 від 27.08.2008, виданого Криворізьким ВРЕР. Власником транспортного засобу є ТОВ «Вільний Посад»: Дніпропетровська область. Криворізький район, с. Вільний Посад, вул. Мічуріна, 1/В.

Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №030414 від 17.05.2023, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»

У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абз. 3 ч. 1 ст.60 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, а саме без протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (Scania).

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу позивача 13.06.2023 рекомендованим поштовим повідомленням №0600028540326 було направлено повідомлення №42166/23/24-23 від 08.06.2023 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка була призначена на21.06.2023.

Повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем 19.06.2023, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти з розділу відстеження трекінгів.

21.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, враховуючи допущене ТОВ «Вільний Посад» порушення ст.ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», відповідальність за яке передбачена абзацем 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , що підтверджується актом №030414 від 17.05.2023, прийнято постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №004564.

Стягнуто з ТОВ «Вільний Посад» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач із вказаною постановою не згоден, вважає її безпідставною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративного господарського штрафу.

Згідно ч 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III (Закон №2344-III).

Постановою Кабінету України №103 від 11.02.2015, затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення №103).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1579-р від 02.09.2021 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті», Державна служба з безпеки на транспорті оптимізувала шляхом реорганізації міжрегіональні територіальні органи в територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби. Таким чином , Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізувалося у Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Частиною 17ст. 6 Закону №2344-ІІІвстановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначенням уст. 1 Закону №2344-ІІІавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, затверджено Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів.

За п. 2.Порядку №422 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі)підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників(далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (п. 14Порядку №422).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

За п. 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (п. 3 Порядку №1567).

За змістом абзацу другого, третього частини першоїст. 34 Закону №2344-ІІІавтомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21 цього Закону.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто,вказаний перелік не є вичерпним, і при необхідності під час перевірки можуть бути витребувані інші документи, передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 22 Закону №2344-III, технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.

Виконавцями технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб`єкти господарювання, які відповідають таким вимогам: мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт; мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.

Вимоги до виконавця технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та надаваних ним послуг (виконуваних робіт) встановлюються технічним регламентом з підтвердження відповідності, затвердженим у встановленому законодавством порядку.

Технічне регулювання у сфері технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Технологічні норми проектування виробничих споруд і підприємств автомобільного транспорту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Положення про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та правила надання послуг з їх технічного обслуговування і ремонту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Правила експлуатації колісних транспортних засобів, їх складових частин (пневматичних шин, акумуляторних батарей, систем живлення двигунів газовим паливом, установлених під час технічної експлуатації, тощо) затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно дост. 23 Закону №2344-III, контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками.

Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.

У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Отже, порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Частиною 1 ст. 35 Закону України від 30.06.2019 №3353-ХІІ «Про транспорт» встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (частина перша).

Частиною 8 цієї статті передбачено періодичність проходження обов`язкового технічного контролю, який становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті (ч. 9).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137затверджено Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1 Порядку №137, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до наведених у підпунктах 11, 111 п.2 Порядку №137 термінів

перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам;

протокол перевірки технічного стану - електронний документ, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації;

За п 18 Порядку №137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку, а також призначення транспортного засобу в разі проведення додаткової перевірки транспортного засобу згідно з обсягами перевірки для автобуса, призначеного для перевезення школярів або осіб з інвалідністю, автомобіля таксі, спеціалізованого санітарного автомобіля бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, великогабаритного та великовагового транспортного засобу, транспортного засобу, що використовується для перевезення небезпечних вантажів, або учбового транспортного засобу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

При вирішенні спору суд виходить з тлумачення протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Так, за змістом вищенаведених норм вказаний документ підтверджує технічну справність автомобіля, що впливає в т.ч. на таку його характеристику як безпечність для водія, інших учасників дорожнього руху, вантажу тощо.

Відповідно, перевірка наявності такого документу суб`єктом контролю є способом забезпечити безпеку дорожнього руху та спрямована саме на це, що в свою чергу впливає на права та свободи учасників такого руху.

Частиною 1ст. 29 Закону України ''Про дорожній рух'' визначено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд зазначає, що в контекстіЗакону України «Про автомобільний транспорт»протокол перевірки технічного стану є іншим документом, передбаченим законодавством, а саме: Порядком №137, який в будь-якому випадку незалежно від того чи здійснювалось на момент перевірки перевезення вантажу, є обов`язковим та повинен бути пред`явлений особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

При вирішенні спору суд також виходить з наступного.

Приписи ст. 60 Закону №2344-III передбачають наявність спеціального суб`єкта відповідальності - автомобільного перевізника.

Відповідно до ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо) (ч. 1 ст. 50 Закону №2344-III) .

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями ( Правила №363).

Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до п. 1 цих Правил товарно-транспортна накладна- єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1. розділу 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За змістом підпунктів 11.4 і 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №815/3310/17зазначив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах.

Твердження позивача, що на момент перевірки не виконувалось комерційне перевезення вантажу, а рух транспорту здійснювався без вантажу, спростовується товарно-транспортною накладною №РОЧК474 від 17.05.2023, за якою здійснювалось перевезення карбаміду (фас 700 кг) у кількості 22,400 т.

У вказаній ТТН автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Вільний Посад», вантажоодержувачем є ТОВ «Хім-Трейд ЮА».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів економічної діяльності ТОВ «Вільний Посад» (ЄДРПОУ 36721871) відповідно до КВЕД-2010 входить і 49.41. Вантажний автомобільний транспорт.

Вказаний клас включає:

-усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом:

-перевезення лісоматеріалів;

-перевезення великогабаритних вантажів;

-рефрижераторні перевезення;

-перевезення великовагових вантажів;

-перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення цистернами, у т.ч. збирання молока на фермах;

-перевезення автомобілів;

-перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.

Цей клас також включає:

-оренду вантажних автомобілів з водієм;

-вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили;

-надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.

Тобто, має місце надання позивачем, як перевізником послуг вантажного перевезення.

Відповідно до частин 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожнасторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цьогоКодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій при проведенні рейдової перевірки та прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно достатті 139 КАС Українине здійснюється.

Керуючись статтями77,242-246,255 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний Посад» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України таможе бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона