Ухвала

від 25.10.2023 по справі 804/3965/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2023 рокуСправа №804/3965/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа №804/3965/16 до виконання за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

УСТАНОВИВ:

29.09.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено постанову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

20.10.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи по справі.

Ухвалою суду від 31.05.2018 відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, у зв`язку із тим, що строк його пред`явлення до виконання не пропущено.

15.05.2019 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про видачу дубліката виконавчого листа.

22.05.2019 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Видано ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом в адміністративній справі №804/3965/16 про стягнення з Головного управління Держспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.05.2016 року по дату поновлення на посаді.

Означені дублікати виконавчих листів ОСОБА_1 отримала 10.10.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа №804/3965/16 до виконання.

В обгрунтування означеної заяви зазначено, що у зв`язку з втратою у 2019 році первинно виданих виконавчих листів, позивачем було пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 було призначено до розгляду дану заяву.

Представники заявника та відповідачів в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заява розглянута відповідно до ст.376 КАС України, а саме неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

При вирішенні даної заяви, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення виконавчих листів у справі №804/3965/16 сплив 30.07.2019.

При цьому, 10.10.2019 ОСОБА_1 отримала дублікати виконавчих листів у справі №804/3965/16, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, отримавши 10.10.2019 дублікати виконавчих листів у справі №804/3965/16, ОСОБА_1 лише 11.10.2023, тобто через чотири роки, звернулась до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа №804/3965/16 до виконання.

Таким чином, судом резюмується, що позивачем допущено бездіяльність яка призвела до значного пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Слід зазначити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону №1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст.433 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України , заява № 32053/13).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред`явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на те, що позивачем у заяві про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа №804/3965/16 не зазначено дійсно поважних причин, які обумовлюють фактичне звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання після спливу більше 4 років із дня закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та з дня отримання дублікатів виконавчих листів №804/3965/16.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у поданій заяві не зазначає обґрунтованих підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що свідчить про її необґрунтованість, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 295, 297, 376 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа №804/3965/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко