Рішення

від 01.11.2023 по справі 160/22698/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року Справа № 160/22698/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті Груп» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 17.05.2023 року № 00108910408 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті Груп» (код ЄДРПОУ 37451739) штрафу у сумі 572524,95 грн. (п`ятсот сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні 95 копійок) за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.08.2023 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2023 року №00108910408, відповідно до якого на підставі акту камеральної перевірки № 8659/04-36-04-08/37451739 від 21.03.2023 року встановлені порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, та згідно зі ст. 120 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 572524,95 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування діючих нормативно-правових актів, а тому підлягає скасуванню.

За змістом розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Біг Сіті Груп», позивач приходить до висновку, що в період дії Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування від 12.01.2023 року № 2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 року, відповідачем не застосовано при визначенні сум штрафу положення п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким реєстрація податкових накладних здійснюється з урахуванням інших граничних строків.

Крім того, на переконання позивача, при визначенні суми штрафу відповідач не вірно визначив процентну ставку застосованого штрафу, оскільки не застосував процентну ставку, зазначену в п. 90 підрозділу 2 розділу ХХПК України 2 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів), що вплинуло на загальний розмір штрафу.

На переконання позивача, при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач невірно визначив суму штрафу, який потрібно було накласти на позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у січні-червні 2022 року, у зв`язку із чим таке рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Біг Сіті Груп» встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме позивачем порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН 8-ми податкових накладних та/або розрахунків коригування з періодами складання січень, лютий, квітень, травень, червень 2022 року, затримка реєстрації від 3 до 35 днів.

Факт порушення терміну реєстрації вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН даними відповідних квитанцій.

Відповідач звертає увагу на те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, визначені п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу строки реєстрації застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023 року). Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023 року.

Закон України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 року № 2876-ІХ не містить прямої вказівки щодо надання зворотної дії в часі будь-яким положенням/нормам внесеним ним в ПК України.

Отже, на переконання відповідача, позиція позивача, що приписи п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу поширюються на період до вступу в дію Закону № 2876-ІХ з обґрунтуванням, що воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 року, суперечить положенням статті 58 Конституції України та є припущенням.

Враховуючи зазначене, за встановлене порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, з датою складання до 16.01.2023 року, граничний строк реєстрації яких визначено п. 201.10 ст. 201 ПК України, застосування штрафних санкцій на підставі п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не можливе.

Відповідно, за даних обставин не можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу на підставі приписів п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ«Перехідні положення» ПК України.

З огляду на вищевказане, відповідач впевнений, що за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно застосовано до ТОВ «Біг Сіті Груп» штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2023 року № 00108910408.

Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.10.2023 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції, позивачем викладено доводи аналогічні позовній заяві.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20,п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку підприємства ТОВ «Біг Сіті Груп» (код ЄДРПОУ 37451739) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних,за результатами якої складено акт № 8569/04-36-04-08/37451739 від 21.03.2023 року.

Перевіркою встановлено порушення платником граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема:

податкова накладна № 126 від 31.01.2022 року, граничний строк реєстрації 27.05.2022 року, фактична дата реєстрації 29.06.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 33, сума ПДВ 65208, обсяг постачання без ПДВ 326040, розмір штрафу 30 %, сума штрафу 19562,40 грн;

податкова накладна № 41 від 31.05.2022 року, граничний строк реєстрації 15.07.2022 року, фактична дата реєстрації 18.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 16614,58 грн., обсяг постачання без ПДВ 83072,92 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 1661,46 грн;

податкова накладна № 17 від 30.04.2022 року, граничний строк реєстрації 15.07.2022 року, фактична дата реєстрації 18.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 180300 грн., обсяг постачання без ПДВ 901500 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 18030,00 грн;

податкова накладна № 16 від 30.04.2022 року, граничний строк реєстрації 15.07.2022 року, фактична дата реєстрації 18.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 16874,89 грн., обсяг постачання без ПДВ 84374,46 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 1687,49 грн;

податкова накладна № 34 від 30.06.2022 року, граничний строк реєстрації 16.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 27500 грн., обсяг постачання без ПДВ 137500 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 2750,00 грн;

податкова накладна № 42 від 31.05.2022 року, граничний строк реєстрації 14.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 5, сума ПДВ 5625 грн., обсяг постачання без ПДВ 28125 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 562,50 грн;

податкова накладна № 233 від 28.02.2022 року, граничний строк реєстрації 14.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.08.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 36, сума ПДВ 1442570 грн., обсяг постачання без ПДВ 7212852 грн., розмір штрафу 30 %, сума штрафу 43277,10 грн;

податкова накладна № 43 від 31.05.2022 року, граничний строк реєстрації 14.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.08.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 36, сума ПДВ 318333,3 грн., обсяг постачання без ПДВ 1591667 грн., розмір штрафу 30 %, сума штрафу 95500,00 грн.

Всього штраф 572524,95 грн.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі акту перевірки № 8569/04-36-04-08/37451739 від 21.03.2023 року, було винесено податкове повідомлення-рішення № 00108910408 від 17.05.2023 року, яким нараховано штраф у сумі 572524,95 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016р. підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

З наведеного правового регулювання слідує, що камеральна перевірка з питань реєстрації податкових накладних проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення, тому твердження позивача про порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки не заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПН та/або РК коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі Порядок №1246), визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За правилами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу в залежності від пропущеного строку реєстрації.

3 січня 2023 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі - Закон № 2836-ІХ), яким внесено зміни у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ (в редакції, що діє з 03.01.2023р.) визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Отже, Законом передбачено звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії воєнного стану, але за умови, що в таких платників податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Згідно пунктів 3, 4, 6, 7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження п. 7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач не зазначив у позовній заяві та не надав доказів того, що його у передбаченому наказом від 29 липня 2022 року №225 порядку віднесено до платників податків, які не можуть виконати свій податковий обов`язок, тому позивач не звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

В свою чергу, вищенаведені норми передбачають звільнення від відповідальності платників податків, які мають змогу виконати свій податковий обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

У той же час, судом встановлено, що до позивача не застосовувалась відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, датою їх складання у період з 1 лютого по 31 травня 2022 року із реєстрацією не пізніше 15 липня 2022 року.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023р., підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі - ПН/РК) до податкових накладних в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10. ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

Відповідно, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів (п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

З аналізу вищенаведених законодавчих приписів слідує, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

Між тим, згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Суд зауважує, що на день прийняття оскарженого рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.

Разом з тим, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 -ІХ.

Таким чином, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 -ІХ та визначити розмір штрафних (фінансових) санкцій 2, 5, 10, 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 року у справі № 826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов`язання відбулося у зв`язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення - рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов`язок зі сплати земельного податку. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

За вказаних обставин суд вважає, що відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні помилково визначив розмір штрафу, внаслідок не застосування норми ПК України, яка підлягала застосуванню та здійснив помилковий розрахунок.

У зв`язку з цим, суд під час розгляду справи може самостійно визначити розмір штрафу.

Розмір штрафної (фінансовї) санкції становить:

податкова накладна № 126 від 31.01.2022 року, граничний строк реєстрації 27.05.2022 року, фактична дата реєстрації 29.06.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 33, сума ПДВ 65208, обсяг постачання без ПДВ 326040, розмір штрафу 10 %, сума штрафу 6520,80 грн;

податкова накладна № 41 від 31.05.2022 року, граничний строк реєстрації 15.07.2022 року, фактична дата реєстрації 18.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 16614,58 грн., обсяг постачання без ПДВ 83072,92 грн., розмір штрафу 2 %, сума штрафу 332,29 грн;

податкова накладна № 17 від 30.04.2022 року, граничний строк реєстрації 15.07.2022 року, фактична дата реєстрації 18.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 180300 грн., обсяг постачання без ПДВ 901500 грн., розмір штрафу 2 %, сума штрафу 3606,00 грн;

податкова накладна № 16 від 30.04.2022 року, граничний строк реєстрації 15.07.2022 року, фактична дата реєстрації 18.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 3, сума ПДВ 16874,89 грн., обсяг постачання без ПДВ 84374,46 грн., розмір штрафу 2 %, сума штрафу 337,50 грн;

податкова накладна № 34 від 30.06.2022 року, граничний строк реєстрації 16.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 1, сума ПДВ 27500 грн., обсяг постачання без ПДВ 137500 грн., розмір штрафу 2 %, сума штрафу 550,00 грн;

податкова накладна № 42 від 31.05.2022 року, граничний строк реєстрації 14.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.07.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 5, сума ПДВ 5625 грн., обсяг постачання без ПДВ 28125 грн., розмір штрафу 2%, сума штрафу 112,50 грн;

податкова накладна № 233 від 28.02.2022 року, граничний строк реєстрації 14.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.08.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 35, сума ПДВ 1442570 грн., обсяг постачання без ПДВ 7212852 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 144257,00 грн;

податкова накладна № 43 від 31.05.2022 року, граничний строк реєстрації 14.07.2022 року, фактична дата реєстрації 19.08.2022 року, кількість днів порушення строків реєстрації 35, сума ПДВ 318333,3 грн., обсяг постачання без ПДВ 1591667 грн., розмір штрафу 10 %, сума штрафу 31833,33 грн.

Всього штраф 187549,42 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 384975,53 грн.

За вказаних обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу у розмірі 384975,53 грн. із виходом за межі позовних вимог в цій частині; в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Одночасно, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн., останнім надано:

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1224429;

- договір про надання правової допомоги №31-08/2023 від 31.08.2023 року;

- акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 05.09.2023 року №1, відповідно до якого позивачем отримано правову допомогу у вигляді таких послуг: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції 1500 грн.; збір доказів, ознайомлення з первинною документацією, яка стосується розгляду справи, виготовлення та засвідчення копій первинних документів 1500,00 грн.; підготовка та подання до суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2023 року № 00108910408 5000,00 грн.; підготовка та подання до суду заяви про вступ у справі у якості представника та надання доступу до електронних матеріалів справи в систему «Електронний суд» - 1000,00 грн.; ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка правової позиції 1000,00 грн.; підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2023 року № 00108910408 2000,00 грн.

У матеріалах справи наявне платіжне доручення №7367, відповідно до якого ТОВ «БІГ СІТІ ГРУП» 05.09.2023 року сплатило на користь АО«ЦИТАДЕЛЬ» суму у розмірі 15000,00 грн.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з Постановою Верховного суду від 08.02.2022 року по справі №160/6762/21 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, що включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

В даному випадку при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд критично ставиться до такої наданої послуги як «підготовка та подання до суду заяви про вступ у справі у якості представника та надання доступу до електронних матеріалів справи в систему «Електронний суд» - 1000,00 грн.», оскільки така заява до суду не надавалась, а тому суд не враховує її.

Крім того, така надана послуга як «ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка правової позиції 1000,00 грн.» фактично дублює послугу «підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2023 року № 00108910408 2000,00 грн.». Тим більше, що відповідь на відзив фактично ідентична позовній заяві. У зв`язку з цим, суд враховує лише 1000 грн. за таку послугу.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони та публічний інтерес до справи, суд приходить до висновку, що сума у загальному розмірі 8 000,00 грн. є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст. 143 КАС України

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Щодо розподілу судового збору, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 8587,87 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №7366 від 05.09.2023 року, яка містяться в матеріалах справи.

Отже, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 5774,62 грн.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 17.05.2023 року № 00108910408 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті Груп» суму штрафних санкцій у розмірі 384 975,53 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Сіті Груп» (код ЄДРПОУ 37451739, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 143, оф. 304) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 5774,62 грн. (п`ять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 62 копійки) та суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 01.11.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька