Рішення

від 31.10.2023 по справі 280/6201/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 жовтня 2023 року Справа № 280/6201/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хортицький Відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування вимог про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по текступозивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по текстувідповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хортицький Відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (далі по тексту - третя особа) в якому позивач просить суд:

- поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) за номером № Ф - 6127 - 50У від 13.02.2020, винесену стосовно ОСОБА_1 на суму 29293,44 грн та вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) за номером № Ф - 6127 - 50У від 12.11.2020, винесену стосовно мене - ОСОБА_2на суму 35588,74 грн;

-скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) за номером № Ф - 6127 - 50У від 13.02.2020, винесену стосовно ОСОБА_1 на суму 29293,44 грн;

- вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) за номером № Ф - 6127 - 50У від 12.11.2020, винесену стосовно ОСОБА_1 на суму 35588,74 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 податковий борг з єдиного внеску - в сумі 64881,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані вимоги про сплату боргу, які містять в собі однакові періоди, а також, зазначив, що він за вказаний період фактично не здійснював та не здійснює підприємницьку діяльність, та не отримує прибуток від такої діяльності. Крім того з травня 2018 р. по травень 2022 р. він був найманим працівником, при виплаті заробітної плати роботодавцем був сплачений єдиний внесок з його заробітної плати. З серпня 2022 року позивач став до лав Збройних сил України й продовжує служити на день подачі позову до суду. Одночасно з цим позивач наголошує, що ним не було отримано оскаржуваних вимог, а про їх наявність він дізнався наприкінці липня 2023 року з застосунку «Дія», а отже на думку позивача, відповідачем також порушено порядок надсилання вимоги. Крім цього, відповідачем обидві вимоги пред`явлені до примусового виконання в Хортицький відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя. З таких підстав позивач вважає, що такими діями та прийнятим рішенням відповідач порушив його законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Тому, позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою про захист своїх прав.

Справі за цією позовною заявою присвоєно № 280/6201/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.

09 серпня 2023 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

10 серпня 2023 року ухвалою Запорізького адміністративного окружного суду заява про забезпечення позову в адміністративній справіза позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задоволена. До набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/6201/23 зупинено стягнення на підставі виконавчих документів:

- вимоги від 13 лютого 2020 року № Ф-6127-50 У - на суму 29293,44 грн - у виконавчому провадженні № 61658923, яке перебуває на виконанні у Хортицькомувідділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса);

- вимоги від 12 листопада 2020 року № Ф-6127-50 У - на суму 35588,74 грн - у виконавчому провадженні № 64804480, яке перебуває на виконанні у Хортицькомувідділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

24.08.2023 за вх. № 36808 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій усунено недоліки, а саме виправлено описки у назві третьої особи.

Ухвалою суду від 25.08.2023 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

31 жовтня 2023 року ухвалою суду заяву представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - повернуто заявникові без розгляду.

Відповідачем 15 вересня 2023 року за вх. № 41019 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти вчинення уповноваженими особами відповідача протиправних дій, та обґрунтовує свою позицію наступним. Оскаржувані вимоги є правомірними та такими, що винесені відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та повинен був сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску ДПС України розроблено алгоритм відображення в інтегрованій картці платника податків по коду бюджетної класифікації 71040000 сум квартальних нарахувань з єдиного внеску, та відповідно до якої у позивача рахується податковий борг у розмірі 35588,74 грн. Подвоєння сум відсутнє, так як вимога від 13.02.2020 ними відкликана. В свою чергу вимога від 12.11.2020 є законною та підлягає виконанню в повному обсязі. Процедура оповіщення та вручення податкової вимоги відповідачем не порушена, про що підтверджують достовірні докази. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хортицький Відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) правом подати пояснення не скористалась.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 5статті 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 4статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частини 4статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України. Що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 виданого Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області від 20.11.1999 та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера від 02.04.1999, які додані до справи.

ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, дата реєстрації 14.08.2008 рік, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , вид діяльності: 93.05.0 надання інших індивідуальних послуг перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, Вознесенівське управління у м. Запоріжжі, Вознесенівська ДПІ (Хортицький район м. Запоріжжя) з 15.08.2008. Що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що додані до матеріалів справи.

Відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 04.05.2018 по 13.05.2022 був в трудових відносинах та працював на ТОВ «Солт ОІЛ» на посаді слюсаря. Копія трудової книжки міститься в матеріалах справи.

Крім цього, довідка форми ОК-5 Пенсійного фонду України на ім`я ОСОБА_1 підтверджує відсутність даних про сплачений ним єдиний внесок за 2017 рік; однак, за звітній рік 2018 - сплачено за травень - грудень 2018 року; за звітній рік 2019 сплачено за січень - грудень 2019 рік; за звітній рік 2020 сплачено за січень - грудень 2020. Копія документу міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_1 з 08 липня 2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується копією довідки № 1687 від 17.02.2022, доданою до матеріалів справи.

13.02.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6127-50-У, якою позивачу нарахованозаборгованість з єдиного внеску в розмірі 29293,44 грн. Копія вимоги міститься в матеріалах справи.

12.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6127-50-У, якою позивачу нарахованозаборгованість з єдиного внеску в розмірі 35588,74 грн. Копія вимоги міститься в матеріалах справи.

В інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ), яка міститься в матеріалах справи, наявна інформація по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (Для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) про проведення нарахування єдиного внеску в сумі - 37 788,74 грн за наступні періоди:

за 2017 рік по строку 09.02.2018 нараховано єдиний внесок у сумі 8448,00 грн (мінімальна заробітна плата 2017 року 3200 грн х 22 відсотки = 704 грн в місяць, за 12 місяців відповідно 704 грн х 12 8448,00 грн);

- за 1 квартал 2018 року по строку 19.04.2018 - 2457,18 грн (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн х 22 відсотки = 819,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн х 3 = 2457,18 грн);

- за 2 квартал 2018 року по строку 19.07.2018 - 2457,18 грн (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн х 22 відсотки = 819,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн х 3 = 2457,18 грн);

- за 3 квартал 2018 року по строку 19.10.2018 - 2 457,18 грн (мінімальна заробітна плата 2018 року 3 723 грн х 22 відсотки = 819,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн х 3 = 2457,18 грн);

- за 4 квартал 2018 року по строку 21.01.2019 - 2457,18 грн (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн х 22 відсотки = 819,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн х 3 = 2457,18 грн);

- за 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн (мінімальна заробітна плата 2019 року 4 173 грн х 22 відсотки = 918,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн х 3 = 2754,18 грн);

За 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2 754,18 грн (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн х 22 відсотки = 918,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн х 3 = 2 754,18 грн);

За 3 квартал 2019 року по строку 21.10.2019 - 2 754,18 грн (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн х 22 відсотки = 918,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн х 3 = 2754,18 грн);

За 4 квартал 2019 року по строку 20.01.2020 - 2 754,18 грн (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн х 22 відсотки = 918,06 грн в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн х 3 = 2 754,18 грн);

За 1 квартал 2020 року по строку 21.04.2020 - 2078,12 грн (мінімальна заробітна плата 2020 року 4 723 грн х 22 відсотки = 1039,06 грн в місяць, за квартал, з урахуванням карантину з березня 2020 року, відповідно 1 039,06 грн х 2 = 2 078,12 грн);

За 2 квартал 2020 року по строку 20.07.2020 - 1 039,06 грн (мінімальна заробітна плата 2020 року 4 723 грн х 22 відсотки = 1 039,06 грн за квартал, з урахуванням карантину).

За 3 квартал 2020 року по строку 19.10.2020 - 3 178,12 грн (мінімальна заробітна плата 2020 року 4723 грн х 22 відсотки 1 039,06 грн в місяць, відповідно за 2 місяці (липень -серпень) 1 039,6 грн х 2 = 2 078,12 грн та мінімальна заробітна плата 2020 року 5 000 грн х 22 відсотки = 1 100,00 грн за вересень, за квартал відповідно 2 078,12 грн + 1 100,00 грн = 3 178,12 грн);

За 4 квартал 2020 року по строку 19.01.2021 - 2 200,00 грн (мінімальна заробітна плата 2020 року 5 000 х 22 відсотки = 1 100,00 грн в місяць, відповідно за жовтень - листопад 2200,00 грн х 2 - 2200,00 грн).

Згідно зазначених вище відомостей відображених в інтегрованій картці позивача:

за період з 2017 року по 4 квартал 2019 року заборгованість складала 29 293,44 грн, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Запорізькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-6127-50;

за період з 2017 року по 3 квартал 2020 року заборгованість складала 35 588,74 грн, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Запорізькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-6127-50.

Обидві вимоги, відповідачем звернені до примусового виконання до Хортицького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Про що свідчать:

- копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 61658923 від 22.12.2020 за вимогою про сплату боргу № Ф-6127-50 від 13.02.2020 про стягнення 29 293,44 грн;

- копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 64804480 від 22.032.2021 за вимогою про сплату боргу № Ф-6127-50 від 12.11.2020 стягнення 35588,74 грн.

Таким чином, не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.

Зокрема, статтею 8 Конституції Українив Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.

Тому, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі також - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дано визначення поняттю працівник. Згідно з цією нормою це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Крім цього, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначеніЗаконом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - Закон).

До вказаногоЗаконуз 01.01.2017 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIIIбули внесені зміни, які запровадили, серед іншого, сплату єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у сумі, що не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незалежно від отримання доходу (прибутку) у місяці нарахування єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 1 частини першоїстатті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно - правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із підпунктом 1 частини другоїстатті 6 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною третьоюстатті 9 Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цьогоЗакону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першоїстатті 1 Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 частини першоїстатті 13 Закону визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до положень частини першої-четвертоїстатті 25 Закону рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цьогоЗакону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цьогоЗакону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи затверджена наказом Міндоходів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі -Інструкція № 449) та наведена у додатку 7 до вказаної Інструкції.

Згідно із розділом VIІнструкції № 449передбачено Порядок стягнення заборгованості з платників, яким передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Так, враховуючи наявність заборгованості по єдиному соціальному внеску, на виконання вимог п. 4ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно з п. 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та на підставі даних ІТС контролюючих органів, контролюючим органом правомірно сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску відносно позивача.

Водночас, за приписами ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VIІнструкції № 449у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Згідно із абзацами 1 - 4 пункту 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Як зазначено у абзаці 6 пункту 3 розділу VI Інструкції, орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Відповідно до абзацу 11 пункту 3 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Як передбачено абзацом 1 пункту 4 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою відповідно до додатку 6 (для юридичної особи) або за формою відповідно до додатку 7 (для платника - фізичної особи).

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на предмет спору у даній справі та викладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення нормЗакону № 2464-VIщодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 440/2149/19, та у постанові від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19).

Щодо тверджень позивача про подвійну суму стягнень, яка знаходиться на примусовому виконанні в провадженні Хортицького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за вимогами № Ф-6127-50 від 13.02.2020 та № Ф-6127-50 від 12.11.2020, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідачем обидві вимоги пред`явлені до примусового виконання про що свідчать копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 61658923 від 22.12.2020 за вимогою про сплату боргу № Ф-6127-50 від 13.02.2020 про стягнення 29293,44 грн; та копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 64804480 від 22.032.2021 за вимогою про сплату боргу № Ф-6127-50 від 12.11.2020 стягнення 35 588,74 грн.

При дослідженні документів справи судом встановлено, що у зв`язку зі збільшенням недоїмки з єдиного внеску та набранням чинності вимоги від 12.11.2020 № Ф-6127-50-У на суму 35 588,74 грн, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області разом з поданням на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-6127-50-У на суму 35 588,74 грн до Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було подано лист № 12728/6/08-01-13-04 від 02.03.2021, в якому Відповідач, керуючись нормами п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», просив повернути без виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-6127-50-У на суму 29 293,44 грн. Копія листа додана відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Також, відповідно до відкритих даних «Автоматизованої системи виконавчих проваджень», виконавче провадження № 61658923 щодо стягнення з ОСОБА_1 29 293,44 грн за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-6127-50-У має статус зупинено, що підтверджується скріншотом з сайту Міністерства юстиції «Автоматизована система виконавчих проваджень», що міститься в матеріалах справи

Однак, про скасування вимоги № Ф-6127-50-У від 13.02.2020 у зв`язку з пред`явленням вимоги № Ф-6127-50-У від 12.11.2020, для уникнення подвійного оподаткування одного й того ж самого зобов`язання, відповідачем будь-яких доказів суду, не надано.

Таким чином, суд враховуючи вимоги п.59.1, п.59.5 ст. 59 ПК Україниподаткова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначенийпунктом102.4статті 102цьогоКодексудля стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім цього, судом при вирішені даного спору, враховується п.4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Заборонено подвійне оподаткування одного й того ж самого зобов`язання.

Таким чином, встановивши, що вимоги від13.02.2020 № Ф-6127-50-У, та від 12.11.2020 № Ф 6127-50-У сформовані наростаючим принципом, а саме: в обох період починається з 2017 року, за для уникнення подвійного оподаткування, слід скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-6127-50-У.

В силу пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки); вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили; борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннямиЗакону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, - у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок № 5).

За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 розділу ІІ Порядку № 5 за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеномуЗаконом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення податковим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа № 825/999/17), від 26.02.2019 (справа № 805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа № 826/9288/18).

Таким чином, необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 29293, 44 грн за вимогою № Ф 6127-50-У від 13.02.2020.

Щодо оскарження позивачем, періодів нарахування єдиного внеску у податковій вимозі № Ф-6127-50-У від 12.11.2020, суд зазначає наступне.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідку форми ОК-5 надану Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_5 , за період 2001-2022 роки.

Так, відповідно до наданих відомостей, в період нарахування єдиного внеску позивач перебував у трудових відносинах з травня 2018 року по травень 2022 року з ТОВ «Солт ОІЛ» (код ЄДРПОУ 38732670). За вказаний період роботодавцем було здійснено відрахування страхових внесків з заробітної палати робітника.

Разом з тим за дванадцять місяців 2017 року та січень, лютий, березень, квітень, 2018 року позивач не перебув в трудових відносинах, що також підтверджується наданою копією трудової книжки серії НОМЕР_3 , а отже, суд приходить до висновку, що за цей період ні позивачем, ні будь - яким роботодавцем не було сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У зв`язку з чим, доводи позивача щодо протиправності нарахування у спірних вимогах заборгованості зі сплати єдиного внеску за дванадцять місяців 2017 року та січень, лютий, березень, квітень, 2018 року суд вважає необґрунтованими.

Таким чином, відповідач правомірно включив до заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску суми за період: за дванадцять місяців 2017 року та січень, лютий, березень, квітень 2018 року. Що в сукупності складає невиплаченого позивачем єдиного внеску на суму 10 905,18 грн (за 2017 рік - 8 448,00 грн + 1 квартал 2018 року - 2 457,18 грн).

Тому, суд враховуючи встановлені вище обставини та надані докази, спірну вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 року №Ф-6127-50-У, вважає протиправною в частині нарахування єдиного внеску за період з травня 2018 року по ІІІ квартал 2020 року на загальну суму24683,56 грн (35 588,74 грн загальна сума боргу - 10 905,18 грн сума боргу за 2017 рік та І квартал 2018 року), у зв`язку з чим спірну вимогу належить скасувати, в частині на суму 24683,56 грн.

Крім цього, необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску з травня 2018 року по ІІІ квартал 2020 року в розмірі 24683,56 грн за вимогою № Ф 6127-50-У від 12.11.2020.

Щодо посилань позивача на процедурні порушення, допущені податковим органом при прийнятті оскаржуваної вимоги, суд наголошує на тому, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта робить його неправомірним та є підставою для скасування. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Крім цього, направлення контролюючим органом вимоги про сплату боргу з порушенням строку не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку сплатити борг з єдиного внеску.

При винесенні рішення, суд керується судовою практикою, зокрема викладеною постановах Верховного Суду: від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18,від 18.03.2020 у справі № 140/1777/19, від 27.03.2020 у справі № 140/2214/19, від 19.06.2020 у справі № 824/876/19-а, від 17.08.2020 у справі № 120/1765/19-а, від 17.08.2020 у справі № 140/1679/19, від 15.09.2020 у справі № 500/1762/19, від 03.12.2020 у справі № 140/2122/19.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно достатті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцієюта законами України. У разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керуєтьсяст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Згідно положеньстатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачами підлягають відшкодуванню в сумі 536,80 грн, тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями2, 94, 159-163 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя,просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП44118663), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Хортицький Відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (69076, м. Запоріжжя,вул. Василя Сергієнка, буд. 48 - А, код ЄДРПОУ 35037233) про визнання дій протиправними та скасування вимог про сплату боргу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізької області про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-6127-50-У в частині суми боргу 29 293,44 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 29293, 44 грн за вимогою № Ф 6127-50-У від 13.02.2020.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізької області про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-6127-50-У з травня 2018 року по ІІІ квартал 2020 року, в частині суми боргу 24683,56 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску з травня 2018 року по ІІІ квартал 2020 року в розмірі 24683,56 грн за вимогою № Ф 6127-50-У від 12.11.2020.

У задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 536,80 грн, пропорційно розміру задоволених вимог

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 31 жовтня 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький