Рішення

від 01.11.2023 по справі 460/11746/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2023 року м. Рівне№460/11746/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрако» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрако» (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №347994 від 25.04.2023.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що контролюючим органом протиправно винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №347994, якою застосований штраф у розмірі 34000,00 грн, оскільки: автомобільним перевізником здійснювалося саме міжнародне перевезення вантажів, а статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначений вичерпний перелік документів, які були наявні у водія; контролюючий орган не повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призвело до порушення права позивача на участь у розгляді справи та надання документів чи заперечень; навіть у випадку відсутності у водія при здійсненні перевезення контрольних пристроїв, реєстрації режимів праці та відпочинку водії транспортних засобів чи з вимкненими пристроями або без щоденних реєстраційних листків режимів правці та відпочинку, контролюючий орган мав застосувати штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 680 грн, що передбачено абзацом 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - 34000,00 грн. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо автомобільного перевізника винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №347994, якою застосований штраф у розмірі 34000,00 грн виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення транспортним засобом за відсутності щоденного реєстраційного листка режимів праці та відпочинку водія. Тому за вчинене порушення автомобільного перевізника правомірно притягнуто до відповідальності. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 30.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 28.08.2023 витребувано у позивача додаткові докази, які суду не надані.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до Направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №013483 від 10.03.2023 (з 13.03.2023 по 19.03.2023), на а/д М-19 132 км зупинений транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки водієм надані документи: Посвідчення водія, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; Товарно-транспортна накладна НОМЕР_3 .

Згідно ТТН (CMR) автомобільний перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Антрако».

Транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Аентрако».

Посадовими особами контролюючого органу складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.03.2023 №333031 (далі Акт перевірки), яким установлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (абзац 6 частини 1) виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: під час здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом, автомобільний перевізник не забезпечив дотримання цього Закону, а саме: перевезення транспортним засобом за відсутності щоденного реєстраційного листка режимів праці та відпочинку водія.

В Акті також заповнено графу «У тому числі правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»», а саме: абз. 6 ч. 1, перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки щоденних реєстраційних листків праці та відпочинку водія за 16.03.2023.

Водій транспортного засобу ознайомлений з Актом перевірки, про що свідчить його підпис із зазначенням ПІБ.

В Акті перевірки наявний підпис водія та його пояснення про причини порушень: «з порушенням згідний».

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, керівником Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2023 №347994 (далі Постанова №347994), якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн, за допущення порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Постанови №347994, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон №2344-III).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антрако» є автомобільним перевізником, про що свідчить міжнародна ТТН (CMR).

Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону (стаття 1 Закону №2344-III).

За приписами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За приписами частини третьої статті 53 Закону №2344-III, при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

документи на вантаж.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №2344-III, резиденти України, які здійснюютьміжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов`язкового страхування, передбачені законодавством України.

Відповідно до частини сьомої статті 53 Закону №2344-III, у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи.

За правилами частини восьмої статті 53 Закону №2344-III, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Згідно пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до пункту 6.4 Положення №340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241) (далі Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.3. Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

У пункті 1.1. Інструкції №385 чітко визначено, що цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 (993_025) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт» (2344-14), «Про дорожній рух» (3353-12).

Тобто вимоги Інструкції №385 стосуються усіх автомобільних перевізників, в тому числі резидентів, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів/пасажирів.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу

цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Актом перевірки установлено порушення: під час здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом, автомобільний перевізник не забезпечив дотримання цього Закону, а саме: перевезення транспортним засобом за відсутності щоденного реєстраційного листка режимів праці та відпочинку водія.

Суд наголошує, що відповідно до статті 53 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу, зобов`язаний допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Тобто стаття 53 Закону №2344-ІІІ чітко визначає обов`язок надання водієм транспортного засобу реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв.

Законодавець чітко встановив обов`язок водія надати при перевірці відповідному державному органу щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія, а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія.

Належних та допустимих доказів наявності у водія на час проведення рейдової перевірки та надання інспекторам щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія, позивачем суду не надано.

Також позивач вказує, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувся без належного повідомлення автомобільного перевізника, чим останній позбавлений можливості подати відповідні докази чи висловити свої заперечення.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

За правилами пункту 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

З матеріалів справи слідує, що контролюючий орган сформував повідомлення про розгляд справи на 18.04.2023, та надіслав такий документ на офіційну електронну адресу перевізника, що підтверджується матеріалами справи.

Про засідання 18.04.2023 позивачу було достеменно відомо, оскільки останній 18.04.2023 надіслав контролюючому органу заяву про перенесення розгляду справи.

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567, у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

При цьому, у випадку відсутності особи на час розгляду такої справи не позбавляє особу права спростовувати вину в суді та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17.

За приписами абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами Україниміжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначенихстаттею 53цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами пункту 5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеноїпідпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Сума адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної Постанови №347994 розрахована належним чином: 17 грн х 2000 = 34000,00 грн.

Позивач в позові зазначає, що товариство здійснювало міжнародне автомобільне перевезення, а тому, навіть у випадку відсутності у водія при здійсненні перевезення щоденних реєстраційних листків режимів правці та відпочинку, має застосовуватися штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 680 грн, що передбачено абзацом 11 частини першої статті 60 Закону №2344-III, а не абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що норми статті 60 Закону №2344-III передбачають такі види відповідальності застосування штрафу, зокрема:

виконання резидентами та/або нерезидентами Україниміжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначенихстаттею 53цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III);

управління транспортними засобами при здійсненніміжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 11 частини першої статті 60 Закону №2344-III).

Суд зазначає, що норми абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III є спеціальними та стосуються виду відповідальності за фактом відсутності (ненадання) документів, визначенихстаттею 53цього Закону (частина восьма статті 53 Закону №2344-III).

Натомість норми абзацу 11 частини першої статті 60 Закону №2344-III визначають вид відповідальності, зокрема, за фактом відсутності реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.

Тому, визначаючи міру відповідальності за недотримання автомобільним перевізником вимог статті 53 Закону №2344-III, контролюючий орган правомірно застосував норми абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення Постанови №347994 у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Антрако» (вулиця Мирогощанська, 68, місто Дубно, Рівненська область, 35604; код ЄДРПОУ 44380845) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, місто Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 листопада 2023 року

Суддя К.М. Недашківська