Ухвала

від 31.10.2023 по справі 500/6942/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 500/6942/23

31 жовтня 2023 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзій О.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" до начальника відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрія Кунька, про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" до начальника відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрія Кунька, старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області майора поліції Максима Щура, поліції охорони Борщівського району Тернопільської області, в якій просить:

визнати дії старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області майора поліції Максима Щура по втручанню в господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення таких дій;

визнати дії начальника відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрія Кунька по втручанню в господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення таких дій;

визнати дії поліції охорони Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області по втручанню в господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення таких дій.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.172 КАС України).

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; де суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише суб`єктний склад, але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. При цьому під час визначення предметної юрисдикції слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Судом встановлено, що позивач просить, зокрема, визнати дії старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області майора поліції Максима Щура по втручанню в господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення таких дій.

В обгрунтування позовних вимог, зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" отримало 31.08.2023 поштовим зв`язком від СУ ГУНП в Тернопільській області запит № 13658/9/7- 2023 від 22.08.2023, в якому, посилаючись на п.36 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", з метою встановлення істини в кримінальному провадженні № 12023210000000482 від 01.07.2023 відповідач просив надати документи. На думку позивача, положення адміністративного та кримінального законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо витребування будь-якої інформації чи документів з метою перевірки дотримання іншими особами вимог законодавства та можливим виявлення (чи не виявлення) порушень, які, імовірно, можуть містити ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення без відкриття провадження.

Як передбачено ч.1 ст.1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданнями кримінального провадження відповідно до ч.1 ст.2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктом 5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування

Згідно з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Наведеними правовими нормами визначено суб`єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

У рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 року № 6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури.

Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1666а15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №826/13340/15.

Таким чином, вимога позивача визнати дії старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області майора поліції Максима Щура по втручанню в господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення таких дій не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Наведене свідчить, що позивачем об`єднано в позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а тому при зверненні до суду порушено правила об`єднання позовних вимог.

Також суд відзначає, що вказуючи відповідачем Поліцію охорони Борщівського району Тернопільської області, позивачем жодним чином не наведено, чи є останній суб`єктом владних повноважень у даних спірних правовідносинах, який здійснює публічно-владні управлінські функцій, що теж виключає можливість розгляду частини позовних вимог до такого відповідача в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини сформульовану в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (п.27), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п.31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви, при зверненні до суду з якою порушено правила об`єднання позовних вимог, з підстав, визначених п.6 ч.4 ст.169 КАС України.

При цьому, позивачу слід роз`яснити, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.169, 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Жальгіріс" до начальника відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрія Кунька, про визнання дій протиправними повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяМандзій О.П.