Рішення

від 30.10.2023 по справі 520/5916/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року № 520/5916/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Йокатта Фудз" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Йокатта Фудз" (вул. 23 Серпня, буд. 12-А, літ."И-2", кім. 4, м. Харків, 61072, код 40918239) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000003/2 віл 12.01.2023 Київської митниці Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2023/000014 від 12 січня 2023 Київської митниці Державної митної служби України;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000004/2 від 12.01.2023 Київської митниці Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2023/000013 від 12 січня 2023 Київської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Державної митної служби України, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 06.03.23 відкрито спрощене провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 03.07.2023 по 24.07.2023 перебував у відпустці.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає таке.

Судом встановлено, що 26.09.2022 між ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» та «EEL PLANET LIMITED» (Китай) було укладено Контракт № CEY003.

До митного оформлення товарів подано 09.01.2023 до Київської митниці декларації №23UA100110520162U3 та №23UA100110520163U2 «Філе вугра смажене, з додаванням соусу, не мариноване, не копчене, заморожене (Anguilla Japonica) аквакультура не в первинній упаковці вагою 13130,00 кг, у 1313 карт. ящ (по 5кг*2) розмір 16-25. Виробник: TAISHAN LVSHENG FOOD CO., LTD. Країна виробництва: CN» та митну декларацію № UA100110/2023/520163 «Філе вугра смажене, з додаванням соусу, не мариноване, не копчене, заморожене (Anguilla Japonica) аквакультура не в первинній упаковці вагою 8870,00 кг., у 887 карт. ящ (по 5кг*2) розмір 16-25. Виробник: TAISHAN LVSHENG FOOD CO., LTD. Країна виробництва: CN». Декларантом було обрано основний метод визначення митної вартості товару «За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)».

Київською митницею Державної митної служби України складено картки відмови в прийнятті вищевказаних митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2023/000014 та №UA100110/2023/000013 від 12.01.2023, та, відповідно, прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2023/000003/2 та №UA100000/2023/000004/2 від 12.01.2023.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті, суд виходив з такого.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як слідує з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Відповідно до положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд наголошує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Відтак, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Водночас, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16 та від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Щодо оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000003/2 та №UA100000/2023/000004/2 від 12.01.2023 суд зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що що 26.09.2022 між ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» та «EEL PLANET LIMITED» (Китай) було укладено Контракт № CEY003.

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язався продати покупцю товар згідно зі специфікацією. При цьому в пункті 2.1. контракту зазначено, що поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами у специфікаціях. Найменування, асортимент, показники якості, загальна кількість, ціна, вартість партії, строк поставки, умови поставки згідно Інкотермс-2010 тощо сторони узгоджують шляхом підписання специфікації до контракту, яка є його невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 2.3. контракту в ціну товару включена вартість експортної морської упаковки, тари, маркування. Митне очищення та інші платежі на території країни покупця сплачуються покупцем. Відповідно до пункту 5.3. контракту продавець зобов`язаний за свій рахунок упакувати товар згідно з умовами транспортування та умовами країни продавця. Упаковка повинна містити відповідне маркування. Вартість упаковки та тари включена у вартість товару.

Згідно зі специфікацією передбачена поставка наступного товару: філе вугря смажене, з додаванням соусу, не мариноване, не копчене, заморожене. Латинська назва: Anguilla Japonica (аквакультура). Запаковано по 2*5 кг в картонні коробки в один 10 кг картонний коробок. Розмір 16-25 ун. Вага нетто - 22000 кг. Ціна за кілограм - 11,65 доларів США. Загальна вартість товару - 262616 доларів США (22000 кг * 11,65$ + 6316$ (фрахт) = 262616$).

Специфікацією, як і контракту відповідно, передбачено, що: виробником продукції є Taishan Lvsheng Food Co., LTD, Fushi Village, Doushan Town, Guandong, China, r.n. 4400/02077.

Вантажовідправником товару є Cixi Xilong Import Export Co., LTD Development RD., Cixi, Economaic Development Zone, Ningbo, China.

Кінцевим вантажоодержувачем за цим контрактом є ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ», розташоване: вул. Двадцять Третього Серпня, 12-А, літера «И-2» кімн. 4, 61072, м. Харків, Україна.

Відповідно до специфікації умови поставки товару - CFR Klaipeda: строк оплати та строк поставки - згідно контракту.

Відповідно до специфікації умови поставки товару - CFR Klaipeda; строк оплати та строк поставки - згідно контракту.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс», які передбачають міжнародні базові умові поставки, в редакції 2010 року (Інкотермс 2010), введеними в дію з 01.01.2011, по відношенню до транспортування вантажів морським шляхом або внутрішніми водними магістралями використовується, зокрема, поняття CFR (англ. Cost and Freight, укр. - вартість і фрахт).

«CFR («Вартість і фрахт») зазначений порт призначення» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов на борт судна в порту відвантаження та доставлений на зафрахтованому продавцем судні до порту призначення.

Основні обов`язки продавця полягають в експортному митному оформленні для вивезення товару з оплатою експортних мит та інших зборів у країні відправлення, у доставці товару до порту призначення, а саме: продавець повністю організує доставку товару до погодженого у договорі порту країни призначення, зокрема, навантаження на складі чи заводі, доставка до порту відплиття і саме зафрахтоване судно, безпосередньо морське перевезення. Для цього продавець самостійно і на свій ризик укладає договори транспортування вантажу до судна, його навантаження та фрахту. Дані витрати входять у повну вартість товару згідно з умовами постачання. Отже, це правило означає оплату покупцем у складі ціни товару вартості товару та його фрахту, тобто доставки водним транспортом до порту призначення. Подальші організаційні заходи і витрати бере на себе покупець-імпортер. Сюди входять: виконання імпортного митного оформлення з оплатою імпортних мит та зборів, розвантаження товару в порту, доставка до складу, магазину або кінцевого покупця та пов`язані з цим транспортні витрати.

Згідно з положеннями контракту, продавець передає покупцю наступні документи: ветеринарний сертифікат, інспекційний сертифікат якості, інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження, коносамент, копію експортної декларації, сертифікат про відсутність ГМО, декларацію виробника, сертифікат якості, радіологічний сертифікат, сертифікат мікробіології, сертифікат аналізів, калькуляцію вартості, комерційну пропозицію, прайс -лист, лист про технологічний процес, а також інші документи на вимогу покупця.

Вивантаження товару в порту призначення покладається на продавця, якщо це зазначено у договорі.

Таким чином, ціна на умовах CER означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження у порту.

Термін CFR передбачає, що договір страхування не зобов`язана укладати жодна із сторін.

Особливість терміну CFR у тому, що перехід ризиків і зобов`язань різняться за часом і місцем.

Так, продавець може вважатись таким, що виконав свої зобов`язання після доставки товару на борт судна для подальшого фрахту. Але ризик за безпеку продукції переходить на покупця лише тоді, коли судно прибуває до порту призначення.

Продавець - компанія «EEL PLANET LIMITED» (Китай) виконав свої зобов`язання з поставки товару за вищевказаним договором, специфікацією та інвойсом на умовах - CFR Klaipeda - до порту міста Клайпеда. Литва. Згідно коносаменту №914658112 від 10.11.2022 один контейнер MNBU4196770 із замороженим смаженим вугром вагою брутто - 25080 кг (брутто - вага з тарою або упаковкою) було відвантажено на борт судна 10.11.2022. При цьому компанією «EEL PLANET LIMITED» було оформлено пакувальні листи від 28.10.2022 на вищевказаний товар походженням з Китаю.

Позивачем було здійснено два платежі на рахунок бенефіціара EEL PLANET LIMITED: на суму 52 524$ (платіжна інструкція від 04.11.22) та на суму 210 092$ (платіжна інструкція від 19.12.22) - загальна сума транзакцій - 262616$.

Організація подальшого транспортування товару від порту призначення у місті Клайпеда у Литві до міста Києва в Україні здійснювалась позивачем шляхом залучення ним до здійснення перевалки вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення вантажу автомобільним транспортом, експедиторів.

Так, між Позивачем - ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ БРОК» (код ЄДРПОУ 39076590), як експедитором, укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування HSVB0503/2 від 05.03.2020.

Вантаж доставлявся двома партіями по 10111,8 кг (вага брутто) та по 14968,2 кг (вага брутто).

З ТОВ «СВ БРОК» ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» погоджено дві заявки щодо предмету та умов надання транспортно-експедиційних послуг щодо вантажу:

- заявку №6957/1 від 17.11.2023 щодо вантажу вагою 10111,8 кг (товар за контрактом № CEY003 від 26.09.22) та вагою 7877,5 кг (супутній вантаж за іншою угодою).

- заявку №6957/2 від 17.11.2023 щодо вантажу вагою 14968,2 кг.

За змістом контракту HSVB0503/2 від 05.03.2020 ТОВ «СВ БРОК» здійснив такі послуги: організація перевалки вантажу; вантажно-розвантажувальні роботи за межами України без ПДВ; демередж понаднормове використання контейнерного обладнання за межами України без ПДВ; винагорода експедитора на території України з ПДВ 20%; транспортно-експедиторські послуги на території України з ПДВ 20%. Загальна вартість без ПДВ 178097,43 грн; з ПДВ 183693,05 грн (ПДВ 5595,62 грн).

З цього, витрати за вантаж вагою 10111,8 кг склали 60525,23 грн; за вантаж 14968,2 кг 89593, 83грн (витрати за межами України).

На підтвердження витрат позивачем надано до контролюючого органу та до суду такі документи: рахунки на оплату сум, які попередньо були включені у вказаний вище загальний рахунок на оплату; дві довідки про транспортні витрати за межами України;

Згідно з довідкою про транспортні витрати з вих. №6957/1 від 04.01.2023 ТОВ «СВ «БРОК» підтверджує, що вартість доставки вантажу (заморожений смажений вугорь) з масою 10111,8 кг, який прибув у порт Клайпеди, Литва у контейнері MNBU4196770 згідно коносаменту 914658112 складає 60525,64 грн, що включає: послуги з організації вантажно-розвантажувальних робіт, ветеринарний аналіз, перетарка в авто імпортера та портове оформлення за межами території України 41883,65 грн демередж 18641,89 грн. Вантаж не страхувався.

Відповідно до довідки про транспортні витрати вих. №6957/2 від 04.01.2023р. ТОВ «СВ «БРО К» підтверджує, що вартість доставки вантажу (заморожений смажений вугорь) з масою 14968,2 кг, який прибув у порт Клайпеди, Литва у контейнері MNBU4196770 згідно коносаменту 914658112 складає 89593,83 грн, що включає: послуги з організації вантажно-розвантажувальних робіт, ветеринарний аналіз, перетарка в авто імпортера та портове оформлення за межами території України 61998,64 грн демередж 27594,99 грн. Вантаж не страхувався.

Отже, вказані довідки ТОВ «СВ БРОК» підтверджують транспортні витрати позивача за межами території України.

Автотранспортне перевезення маршрутом Клайпеда (Литва) Київ (Україна) вантажів здійснювалось двома експедиторами: за договором-заявкою №323-000021 від 02.01.23 з ФО-П ОСОБА_1 (вантаж 14968,2 кг) та за договором-заявкою №0201-1 від 02.01.23 з ФО-П ОСОБА_2 (вантаж 10111,8 кг).

За послуги ФО-П ОСОБА_1 позивачем сплачено 160000 грн (платіжне доручення №3801) та складено акт наданих послуг.

З 160000 грн витрати за межами України склали 111720 грн, в межах України 47880 грн з урахуванням транспортно-експедиційних послуг 400 грн.

Щодо конкретизації транспортних витрат при перевезенні вантажу по іноземній території Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано позивачу довідку про транспортні витрати для пред`явлення в митні органи України, датовану 05.01.2023.

За послуги ФО-П ОСОБА_2 позивачем сплачено 160000 грн (платіжне доручення №3800) та складено акт наданих послуг.

З 160000 грн витрати за межами України склали 112000 грн, в межах України 46500 грн та з додаванням транспортно-експедиційних послуг 1500 грн.

Щодо конкретизації транспортних витрат при перевезенні вантажу по іноземній території Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано позивачу довідку 0601/2 про транспортні витрати для пред`явлення в митні органи України, датовану 06.01.2023, де вказана загальна вартість транспортних витрат на весь перевезений вантаж. Також була надана довідка 1101/1 від 11.01.23, де надавалось уточнення щодо вартості транспортних послуг за кожним із вантажів, що доставлялися одночасно цим експедитором автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , де вартість доставки вантажу масою брутто 10111,8 кг, що передбачена договором CRM№6974/3 від 04.01.23 склала 62955,29 грн.

Таким чином, транспортні витрати позивача за межами України, щодо товарів вказаних у митних деклараціях №23UA100110520162U3 та №23UA100110520163U2 розраховувались таким чином:

- для декларації №23UA100110520162U3 (вантаж 14968,2 кг) 201313, 83 грн (витрати за контрактом HSVB0503/2 від 05.03.2020 ТОВ «СВ БРОК» 89593,83 грн + витрати за договором-заявкою №323-000021 від 02.01.23 з ФО-П ОСОБА_1 111720 грн);

- для декларації №23UA100110520163U2 (вантаж 10111,8 кг) 123480,93 грн (витрати за контрактом HSVB0503/2 від 05.03.2020 ТОВ «СВ БРОК» 60525,64 грн + витрати договором-заявкою №0201-1 від 02.01.23 з ФО-П ОСОБА_2 62955,29 грн ).

Митна вартість, розрахована позивачем за основним методом - ціною (договору) контракту, відтак становила

- для декларації №23UA100110520162U3 (вантаж 14968,2 кг): 5731542,23 грн (ціна товару) + 201313,83 грн (транспортні витрати за межам України) = 5932856,78 грн.

Позивачем (графа 47) вказаний наступний розрахунок обов`язкових платежів:

Вид 020 - мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 5%, що складає 296642,84 грн. (нараховується на митну вартість товару, зазначену в графі МД, а саме: 5932856,78 грн. *5% = 296642,84 грн.);

Вид 028 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 20%, що складає 1245899,92 грн. (нараховується наступним чином 5932856,78 грн (митна вартість) + 296642,84 грн (мито вид 020) = 6229499,62 грн.; 6229499,62 грн. *20% = 1245899,92 грн).

Загальна сума обов`язкових платежів складає 1542542,76 грн. (296642,84 грн. (мито) + 1245899,92 (ПДВ) = 1542542,76 грн.).

- для декларації №23UA100110520163U2 (вантаж 10111,8 кг): 3871956,51 грн (ціна товару) +123480,93 (транспортні витрати за межам України) = 3995437,34 грн.

Позивачем (графа 47) вказаний наступний розрахунок обов`язкових платежів:

Вид 020 - мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 5%, що складає 199771,87 грн. (нараховується на митну вартість товару, зазначену в графі МД, а саме: 3995437,34 грн. *5% = 199771,87 грн.);

Вид 028 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 20%, що складає 839041,84 грн. (нараховується наступним чином 3995437,34 грн (митна вартість) + 199771,87 грн (мито вид 020) = 4195209,21 грн.; 4195209,21 грн. *20% = 839041,84 грн).

Загальна сума обов`язкових платежів складає 1038813,71 грн. (199771,87 (мито) + 839041,84 (ПДВ) = 1038813,71грн.).

До митного оформлення товарів Київській митниці подано 09.01.2023 декларації №23UA100110520162U3 та №23UA100110520163U2.

Відповідач надсилає запити щодо отримання документів на підтвердження достовірності відомостей митних декларацій.

Позивач надав на запит Відповідача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідачем були отримані вказані документи, разом з тим, відповідач наголошує, що для їх врахування підстави відсутні, а їх зміст не спростовує вимоги митного органу.

Зокрема, позивачем було надано до контролюючого органу: Контракт з «EEL PLANET LIMITED» (Китай) CEY003 від 26.09.2022; додаток №1 до контракту Сертифікація з посиланням на виробника та вантажовідправника товару; платіжні інструкції; коносамент; пакувальні листи; сертифікати походження та якості; копія експортної вантажної митної декларації №531620220162086148 від 29.10.22; калькуляція вартості від 10.01.23; технологічна довідка; акти здачі-приймання робіт; довідки про транспортні витрати.

У відповідь митниця надіслала повідомлення, де зазначила: «при розрахунках зазначених у митних деклараціях позивача не включені витрати на транспортно-експедиторські послуги, розподілені у відповідності до МД, оскільки ці витрати понесені на послуги з доставки вантажу за межами митної території України. Наданий декларантом виправлений рахунок щодо виділення транспортно-експедиційних послуг у витрати на території України не має правового підґрунтя, оскільки послуги по демереджу контейнера надавались виключно за межами митної території України; 2) калькуляція видана на бланкові та завірена штампом виробника «TAISHAN LVSHENG FOOD CO., LTD», про те містить відомості щодо контракту та інвойсу від Продавця до Покупця. Відсутня економічна доцільність ЗЕД операції для виробника товару та Продавця товару, оскільки згідно наданої калькуляції відсутня така складова формування вартості продукції як прибуток; 3) згідно наданого перекладу копії експортної декларації суб`єктом господарської діяльності (стороною угоди) є компанія «Taishang LVSHEN FOOD», Китай. Згідно наданих до митного оформлення товаросупровідних документів стороною зовнішньоекономічної операції є компанія «EEL PLANET LIMITED», відомості щодо якої в експортній МД взагалі відсутні; листом Держмитслужби від 21.12.2022 № 15/15-02/7/4739 проінформовано щодо призупинення з 23.12.2022 дії Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між Державною митною службою України та Асоціацією «Українських імпортерів риби та морепродуктів» по причині встановлення фактів надання Асоціацією недостовірної інформації; надання калькуляція виробника (Taishang LVSHEN FOOD) містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, стороною якого цей виробник не являється. Таким чином, виникає сумнів в достовірності наданого документа».

Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 54 Кодексу митний орган з метою здійснення правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України необхідне подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 9) копію митної декларації країни відправлення; 10) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.».

Враховуючи вищевказані вимоги митниці, позивач надав документи для здійснення митного оформлення товару, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів; сертифікацію; комерційну пропозицію від 02.10.22; коносамент 9146558112 від 10.11.22; експортну вантажну митну декларацію; комерційний інвойс; пакувальних листів; платіжних доручень; калькуляції вартості (калькуляція виробничих витрат) від 10.01.2023р; технологічні документи на товар; договір транспортно-експедиторського обслуговування з ТОВ «СВ БРОК»; рахунки на оплату вартості транспортних послуг; акти прийому-здачі наданих послуг; довідки про транспортні витрати; калькуляції виробничих витрат; рахунки-фактури; договори заявки; договір про надання послуг митного брокера; сертифікат про походження товару; висновок про вартісні характеристики товару; довідки про позитивні результати державних видів контролю.

Додатково надані копії документів: інвойсу, завіреного торгово-промисловою палатою Китаю: експортної декларації з перекладом; калькуляції собівартості; технологічної карти: комерційної пропозиції та прайс-листа: платіжних доручень про оплату товару: комерційна пропозиція та прайс-лист на продукцію складаються виробником товару в процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документам або документами, що засвідчують якість товару, а також щодо підтвердження розміру транспортних витрат надані копії документів: договору про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ «СВ БРОК» та договори-заявки про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському і міжнародному сполученні.

Позивач також зазначив додатково у своїх поясненнях, що надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язану з договором (угодою, контрактом) про постачання товарів, митна вартість яких визначається, не має можливості, оскільки постачальник не надає інформації про умови контрактів з третіми особами у зв`язку з вимогою збереження комерційної таємниці.

Так декларантом вказано, що документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості товару та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, та попросив зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви в їх достовірності; вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, та оформити митну декларацію за ціною контракту.

Так, згідно з висновком ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» Міністерства економіки України з вих. №965 від 16.12.2022, на запит ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №WHY004 від 28.09.2022 між ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» та компанією «EEL PLANET LIMITED» (Китай) поточній кон`юнктурі ринку повідомляється наступне:

«Згідно з ціновою інформацією, отриманою у відповідь на наш запит від компанії «EEL PLANET LIMITED» (Китай), а також враховуючи цінову інформацію підприємств виробників та постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень ціни на філе вугря смажене, країна походження Китай, а саме 11.65 дол. США/кг. на умовах поставки CFR - Клайпеда що імпортується згідно з Інвойсом №22XLLS136 від 28.10.2022 та Додатком (Специфікацією) №1 від 28.09.2022 до контракту №CEY003 від 26.09.2022, відповідає поточній кон`юнктурі ринку.».

Також, у вищевказаному висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІПІЕКСПЕРТИЗА» Міністерства економіки України зазначено, що рівень цін на вугор залежить від якісних характеристик, а саме: розміру товару, частини туші, наявності маринаду, наявності додаткової обробки, виду пакетування, способу заморозки та іншого. Рівень цін може змінюватися в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктури ситуації на ринку, тощо.

У висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІПІЕКСПЕРТИЗА» вказані джерела інформації: цінова інформація компанії «EEL PLANET LIMITED» (Китай), інтернет-ресурси: made-in-china.com, ikorka.ua, ikra-moreproduct.com.ua, prom.ua та інші.

Згідно з інформацією, наданою Асоціацією «Українських імпортерів риби та морепродуктів (лист з вих. №09/1-1 від 09.01.2023, відомості щодо митної вартості риби та морепродуктів на інтернет-сайті: www.uifsa.ua) щодо такої позиції як «філе вугря смажене, з соусом, насипом» (вартість 12,20 дол. США за кг з урахуванням транспорту є об`єктивною та ринковою.

Згідно з Правилами Інкотермс, ціна на умовах CFR означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна товару, вказана у Додатку (специфікації) №1 від 29.09.2022 до контракту № CEY003 від 28.09.2022, включає вартість самого товару, морського фрахту, експортного митного оформлення товару з оплатою експортних мит та інших зборів, тобто вартість доставки (фрахту) до плорту призначення, без розвантаження у порту.

На підтвердження розміру транспортних витрат, понесених позивачем за межами території України у зв`язку з доставкою товару від порту Клайпеда (Литва) до митного переходу Ягодин, позивач надав відповідачу копії договорів, укладених з експедиторами - ТОВ «СВ БРОК» та Фізичними особами-підприємцями та копії довідок з розрахунками витрат.

За таких обставин, суд вважає, що позивач належним чином підтвердив транспортні витрати з доставки товару.

ТОВ «ЙОКАТТА ФУДЗ» на вимогу відповідача додатково надав калькуляції вартості товару надану продавцем - компанією TAISHAN LVSHENG FOOD CO та додані до неї пояснення.

Також, у калькуляції вартості товару зазначається, що деталізована виробнича калькуляція вартості на вищевказану продукцію є комерційною таємницею компанії TAISHAN LVSHENG FOOD CO LTD.

Згідно п.п. а), b) п. 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі «ГАТТ 1947:

а) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися ва вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*)

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті. в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту)

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

«EEL PLANET LIMITED» (Китай) компанія, яка спеціалізується на торгівлі вугром з характеристиками відповідно до критеріїв замовника, за таких обставин прас на товар даної компанії не існує.

Також позивачем надано сертифікацію згідно з якою компанія TAISHAN LVSHENG FOOD CO LTD. є безпосереднім виробником товару, а «EEL PLANET LIMITED» (Китай) продавець товару.

Таким чином, позивачем був наданий відповідачу достатній обсяг документів, які дозволяють підтвердити задекларовану позивачем митну вартість товару та розмір її складових. Будь-які розбіжності щодо інформації про розмір витрат позивача у наданих документах відсутні.

Щодо вимог митного органу про надання декларантом додаткових документів, за умови надання яких митна вартість товару, розрахована декларантом, може бути визнана митним органом та щодо прийняття рішень митним органом про коригування митної вартості товарів, Верховний Суд зробив наступні висновки щодо застосування норм Митного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі №820/307/17 погодився з тим, що прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару; обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено, а наведені в прайс-листах компанії-виробника товару дані можуть прийматися митними органами до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У постанові Верховний Суд від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15 вказав, що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2021р. у справі №820/307/17, у якості підстави для визнання незаконним та скасування рішення митного органу, зазначив, що митним органом не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.

Також, Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначає, що «в той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної Підприємством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення, а повинні оцінюватись митним органом в сукупності з іншими документами, наданими до митного оформлення.».

Так, у постанові Верховний Суд від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а звернув увагу на те, що визначеними статтями 51-58 МК України правилами визначення митної вартості товарів та її коригування встановлено необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №809/1838/15 вказав:

«При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу нате, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.».

Враховуючи вищевказані положення Митного кодексу України та висновки Верховного Суду, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем відповідно до вимог ст. 52 та ст. 53 МК України подано митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, визначену позивачем за основним методом згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України. Розбіжності, виявлені відповідачем у поданих позивачем до митного оформлення документах, жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товару.

Права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів передбачені ст. 54 МК України, проте при цьому митний орган має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, відповідачем обґрунтованість сумнівів у заявленій позивачем митній вартості, з урахуванням документів, доданих до митного оформлення, в рішеннях про коригування митної вартості наведена не була. Сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, суд зазначає, що відповідач, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості, порушив встановлений законодавством порядок визначення митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Згідно ч. 5, ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу (на основі віднімання вартості), або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (на основі додавання вартості (обчислена вартість)). При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК).

Порядок застосування резервного методу визначення митної вартості товарів встановлено статтею 64 МК України.

Так, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, тобто із застосуванням резервного методу, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з пунктом 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено лише про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. Докази в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів у спірних рішеннях не наводяться та до матеріалів даної справи №520/5916/23 відповідачем не надано.

Так, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару, у спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідач посилається на джерело інформації, яким користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - раніше визначена митна вартість: МД від 28.11.2022 №UA101030/2022/5554 - 15,01 дол/кг товар : "Філе риби смажене, з додаванням приправ (соусу), не мариноване, не копчене, заморожене: - Заморожений вугор смажений (Anguilla Rostrata)» на умовах поставки CFR KLAIPEDA.

При цьому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000003/2 та №UA100000/2023/000004/2 від 12.01.2023 порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зокрема, якісних характеристик, а саме: розміру товару, частини туші, наявності додаткової обробки, способу заморозки та іншого, а також виду пакування, розміру партії, вартості фрахту, умов оплати, кон`юнктури ситуації на ринку, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, методу визначення митної вартості.

Отже, підстави вважати, що спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.01.2023 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України - відсутні.

Згідно існуючої судової практики Верховного Суду, хоча показники вартості попередньо імпортованих товарів беруться митним органом до уваги, рішення про коригування митної вартості не може бути визнане законним у разі, якщо відмінність у вартості попередньо імпортованих товарів є єдиною причиною для такого коригування.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 звернув увагу на те, що «за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.».

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі №810/3295/17 вказав, що: «спрацювання АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а вказав, що: «У постанові від 25.02.2020 (справа №260/718/19) Верховний Суд дійшов висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України4) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №59.

Отже, з системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.».

Враховуючи вищезазначене, рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2023/000003/2 та №UA100000/2023/000004/2 від 12.01.2023, прийнято відповідачем з порушенням ст. ст. 53, 55, 57, 58, 64 Митного кодексу України, є незаконними і необґрунтованим, а тому суд приходить до висновку про їх скасування.

Як наслідок, підлягають скасуванню і спірні картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем на підставі рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Йокатта Фудз" (вул. 23 Серпня, буд. 12-А, літ."И-2", кім. 4, м. Харків, 61072, код 40918239) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000003/2 віл 12.01.2023 Київської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2023/000014 від 12 січня 2023 Київської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000004/2 від 12.01.2023 Київської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100110/2023/000013 від 12 січня 2023 Київської митниці Державної митної служби України.

Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Йокатта Фудз" сплачений судовий збір в сумі 13742 (тринадцять тисяч сімсот сорок дві гривні) грн. 82 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов