Постанова

від 01.11.2023 по справі 560/9223/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9223/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

01 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янецькі трансформаторні підстанції" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 24.05.2023 в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002416-2405-2222 від 04.02.2021 та податкову вимогу форми "Ф" №0045322-1304-2222 від 26.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що про оскаржувані рішення контролюючого органу він дізнався 04.04.2023 після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, які отримав 01.05.2023 після ознайомлення із матеріалами справи №560/12224/22. Позивач звертався до начальника Кам`янець-Подільської ДПІ із заявами про надання розрахунку сум податку на нерухоме майно та про проведення звірки даних по об`єктах нерухомості, однак відповіді контролюючого органу не отримав. До 24.05.2013 позивач був власником нежитлової будівлі - складу площею 935,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яку ним передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янецькі трансформаторні підстанції", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 7674242 від 07.08.2013 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №329730049 від 20.04.2023. Оскільки, позивач не був у 2020 році власником об`єкта нерухомості, тому податкове повідомлення - рішення щодо нарахування податку у сумі 40484,38 гривень за 2020 рік підлягає скасуванню, і відповідно податкова вимога, так як грошове зобов`язання буде неузгодженим (арк. спр.2-6).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0002416-2405-2222 від 04.02.2021.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми "Ф" №0045322-1304-2222 від 26.10.2021 на суму 40484,38 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2147,20 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2023 року, з урахуванням ст.311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що відповідно до податкового повідомлення - рішення №0002416-2405-2222 від 04.02.2021 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період -2020 рік у розмірі 40484,38 гривень (арк. спр.85).

Згідно з податковою вимогою форми "Ф" №0045322-1304-2222 від 26.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 25.10.2021 сума його податкового боргу становить 41375,51 гривень, у тому числіз податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 891,13 гривень та 40484,38 гривень (арк. спр.8).

Вважаючи податкову вимогу протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх часткового задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.60.5 ст.60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з пп.266.1.1 п.266,1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, відповідно до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України.

Так, як встановлено з матеріалів справи та сторономи фактично не оспорююється, позивач у 2020 році не був власником нежитлового приміщення площею 935,1 кв. м. по АДРЕСА_1 , що також підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 7674242 від 07.08.2013 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №329730049 від 20.04.2023 (арк. спр.12-14). Відтак контролюючим органом безпідставно визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період - 2020 рік у розмірі 40484,38 гривень податковим повідомленням - рішенням №0002416-2405-2222 від 04.02.2021. Це не спростовується рішенням суду від 27.01.2023 у справі №560/12224/22, яким вирішено стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 41375,51 гривень, адже це рішення не набрало законної сили і є предметом розгляду апеляційної інстанції, яка ухвалою від 04.07.2023 зупинила провадження у справі №560/12224/22 до часу вирішення цієї справи (№560/9223/23).

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення №0002416-2405-2222 від 04.02.2021 та, як наслідок, його скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, зокрема, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002416-2405-2222 від 04.02.2021 повністю та податкової вимоги форми "Ф" №0045322-1304-2222 від 26.10.2021 на суму 40484,38 гривень, яка (податкове зобов`язання) не узгоджена платником, враховуючи скасування судом згаданого податкового повідомлення - рішення, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних частково.

Щодо відмовленої частини позовних вимог, то колегія не переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині, з огляду на те, що воно не є предметом апеляційного оскарження.

Згідно з положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення відповідає.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.