Справа № 175/770/21
Провадження № 2/175/257/21
РІШЕННЯ
Іменем України
"03" жовтня 2023 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.03.2023 року з причини відсторонення від здійснення правосуддя судді Новік Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл справи №175/770/21 (провадження 2/175/257/21).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 року справу №175/770/21 передано судді Журавель Т.С.
Ухвалою від 28.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ювілейної селищної ради народних депутатів № 199 від 19.12.1996 року було оформлено та видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0669 га., яка розташована на території Садівничого товариства «Рассвєт» Ювілейної селищної ради для ведення садівництва. Земельна ділянка № НОМЕР_2 в садівничому товаристві «Рассвет-2» належить ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що висновком експерта №1311-10 було встановлено накладення земельної ділянки № НОМЕР_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивач звернувся до землевпорядної організації - ТОВ «Земельне право» з заявою на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Після одержання відмови державного кадастрового реєстратора в реєстрації земельної ділянки позивач звернувся до відповідача з проханням привести у відповідність до законодавства технічну документацію на належну йому земельну ділянку та внести зміни до АС ДЗК згідно фактичного розташування земельних ділянок в натурі, на що отримав від відповідача відмову із попередженням про наміри демонтувати існуючий між земельними ділянками НОМЕР_2 та НОМЕР_1 паркан для встановлення меж ділянки № НОМЕР_2 . Таким чином, у зв`язку з тим, що державна реєстрація земельної ділянки № НОМЕР_2 відбулася з порушенням норм чинного законодавства, а саме невірно визначено її розташування, вона не могла бути предметом договору купівлі-продажу, що є підставою для визнання договору недійсним.
14.04.2021 року представником відповідача було подано відзив, в якому зазначено, що відповідно до державного акта про право приватної власності на землю, доданого до позовної заяви, ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0669 га має наступні лінійні розміри (метрів): 20,2; 32,6; 21,3; 31,9. При цьому згідно кадастрового плану з виготовленої ТОВ «Земельне право» технічної документації, лінійні розміри ділянки (метрів) становлять: 20,29; 32,48; 21,47; 31,66. Тобто, порівняно з документом про право власності та даними Державного земельного кадастру, заміри з відновлення меж земельної ділянки НОМЕР_1 відрізняються, що призвело до накладення земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1 . Таким чином при правильних замірах будь-які накладення згаданих ділянок були б відсутні. Крім самочинно встановлених розмірів, ТОВ «Земельне право» також помилково зазначило межу належної позивачу ділянки № НОМЕР_1 між точками від «А» до «Г» як землі СТ «Рассвет-2». При фактичному огляді ділянки НОМЕР_1 встановлено, що вказана межа є спільною з ділянкою НОМЕР_3 . Більш того, наявність такої спільної межі з ділянкою НОМЕР_3 визнається самим позивачем, що прямо суперечить позовним вимогам в цій справі: позивач 23 квітня 2018 року погодив межі земельної ділянки НОМЕР_3 в складі відповідної технічної документації шляхом підписання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Даний спір на думку представника відповідача створений штучно, а позовні вимоги є лише спробою позивача протиправно збільшити свою земельну ділянку за рахунок ділянки відповідача. Також представник відповідача звертає увагу на те, що висновок експерта, який позивач наводить в якості основного доказу позовних вимог, є недопустимим доказом, оскільки експертом взяті помилкові вихідні дані. Крім того, рішення державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей до ДЗК від 28.08.2020 року, стосується саме наведених хибних розмірів і замірів, які не відповідають правовстановлюючому документу, що виключає відповідальність ОСОБА_4 за таку відмову.
21.04.2021 року представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому вказано, що графічні схеми спростовують доводи представника відповідача, щодо відсутності проїзду між ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_3 . Також зазначено, що фактичний розмір земельної ділянки позивача на сьогоднішній день дійсно більший, ніж розмір ділянки, зазначений у Державному акті, проте різниця у такому розмірі з`явилася за рахунок отримання у користування частини земельної ділянки садівничого товариства «Рассвет-2», яка знаходилася під зазначеним вище проїздом. Цей проїзд від початку існував, але згодом територія товариства розбудовувалася, а кошти на облаштування проїзду були відсутні, у зв`язку з чим на цьому місці з`явилося звалище, яке фактично розташувалося під парканом позивача та створювало значні незручності. За таких обставин, за узгодженням з головою садівничого товариства цю частину проїзду було вирішено розчистити, огородити та облаштувати, висадивши на ній зелені насадження. Проте зазначена частина земельної ділянки позивачу не належить, вона є власністю садівничого товариства, а тому вона не може впливати на загальну площу належної позивачу на праві власності земельної ділянки, яка становить 0,0699 га, що цілком відповідає державному акту про право приватної власності на землю та підтверджується наявною в матеріалах справи технічною документацією. Також зазначено, що між земельними ділянками позивача і відповідача до 2009 року був встановлений паркан, який існує і наразі. Саме по місцю розташування цього паркану у 2009 році були узгоджені зовнішні межі ділянки № НОМЕР_2 та ділянки № НОМЕР_1 і жодних претензій щодо встановлених меж між суміжними землекористувачами не існувало, а відтак і не було у позивача підстав вважати його права порушеними. Позивач не має жодних претензій до фактичної межі між спірними земельними ділянками та не намагається позбавити відповідача частини земельної ділянки НОМЕР_2 . Паркан між ними встановлений майже 20 років тому фізично вони не перетинаються. Помилка має місце виключно в електронному документі при внесенні координат земельної ділянки № НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулося її накладання на суміжну земельну ділянку, що у теперішній час є перешкодою для реєстрації кадастрового номеру позивачем на належну йому земельну ділянку. В дійсності помилка суто технічна, її виправлення можливе у разі звернення суміжних землекористувачів з виправленою технічною документацією до кадастрового реєстратора і внесення до електронного документу вірних координат.
Ухвалою від 16.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, зазначені у відзиві та просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Ювілейної селищної ради народних депутатів № 199 від 19.12.1996 року було вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га для садівництва і дачного будівництва члену садового товариства «Рассвет» - ОСОБА_3 .
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ДН №039726 від 12.07.1999 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3851, ОСОБА_3 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0.0669 га в межах згідно плану. Земельна ділянка розташована на території садового товариства «Рассвєт», Ювілейної селищної ради, ділянка № НОМЕР_1 . План зовнішніх меж земельної ділянки № НОМЕР_1 має наступні лінійні розміри (метрів): від А до Б (вулиця, землі с/т «Рассвєт») - 20,2; від Б до В (землі гр. ОСОБА_5 ) - 32,6; від В до Г (землі с/т Рассвєт» -21,3; від Г до А (провулок, землі с/т Рассвєт» - 31,9.
Інженером землевпорядником ОСОБА_6 в присутності представника відділу земельних ресурсів Дніпропетровського району Шаптала В.Ф., представника Ювілейної селищної ради Камінського І.М., землекористувача ОСОБА_3 , суміжного землекористувача ОСОБА_5 встановлено в натурі межі земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_3 , про що складено акт встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність від 26.01.1998 року.
19.01.2010 року було змінено найменування юридичної особи Садівниче товариство «Рассвет» на Садівниче товариство «Рассвет-2», код ЄДРПОУ 23369570, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №567394 та довідкою АА №248313 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
13.07.2020 року ОСОБА_3 звернувся до директора ТОВ «Земельне право» з заявою, в якій просить виконати роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території садівничого товариства «Рассвет-2», ділянка № НОМЕР_1 .
ТОВ «Земельне право» за матеріалами польових робіт виготовило кадастровий план земельної ділянки з вказанням суміжних землекористувань, довжин ліній та дирекційних кутів, площі землекористування і периметру меж, згідно якого земельна ділянка № НОМЕР_1 має наступні лінійні розміри (метрів): межа від А до Б (землі с/т «Рассвєт») - 20,29; від Б до В (землі гр. ОСОБА_4 ) - 32,48; від В до Г (землі гр. ОСОБА_7 » -21,47; від Г до А (провулок, землі с/т Рассвєт» - 31,66.
Актом приймання-передачі межових знаків на зберігання від 13.07.2020 року підтверджуються межі земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0669 га, яка знаходиться на території садівничого товариства «Рассвет-2». Власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Даний акт підписаний ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .
Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками довгострокового зберігання на бажання власника не закріплювалися, збігаються з штучними лінійними спорудами (огорожами).
Згідно виготовленої ТОВ «Земельне право» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № НОМЕР_1 , між ділянками № НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 по межі від Г до А зазначені землі СТ «Рассвет-2». Відступ від ділянки НОМЕР_3 при розташуванні ділянки № НОМЕР_1 у просторі призводить до перетину ділянок НОМЕР_2 і НОМЕР_1, у зв`язку з чим відбулося накладення частини земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,0055 га, яка належить ОСОБА_4 на земельну ділянку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_3
28.08.2020 року державним кадастровим реєстратором розглянуто заяву власника земельної ділянки НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська селищна рада, Садівниче товариство «Рассвет-2» від 14.08.2020 року, реєстраційний номер ЗВ-9707924052020 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, про що складено протокол №ПП-1201003912020.
Рішення державного кадастрового реєстратора №РВ-1201610802020 від 28.08.2020 року, відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з тим, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, а саме наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки), встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа, даним документації із землеустрою або оцінки земель.
Експертом Івченко В.В. за результатами земельно-технічного експертного дослідження було складено висновок №1311-10 від 01.12.2020 року, відповідно до якого за відомостями розбивочного креслення проєкту організації та забудови території садівничого товариства «Рассвет» від 1988 року із земель державного земельного запасу Дніпропетровського району Дніпропетровської області, виконаного ВТК ДФІ «Укрземпроект», креслення плану території садового товариства «Рассвет» від 1988 року, підтвердженого головою садівничого товариства «Рассвет-2» Белошапкою Л.І. 18.07.2020 року та державного акту на право приватної власності на землю Серія ДП Дн №039726 від 12.07.1999 року на земельну ділянку площею 0.0699 га, отриманого на підставі рішення виконавчого комітету Ювілейної селищної ради народних депутатів від 19.12.1996 року даними Публічної кадастрової карти України Державної служби України з питань геодезії, і картографії та кадастру (Держгеокадастр), встановлене накладення земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 1221455800:01:098:0105 на земельну ділянку НОМЕР_1 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Ювілейна селищна рада , Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство Рассвет-2», площа накладання складає 0.0083 га.
11.07.2020 року від ОСОБА_10 на адресу голови товариства «Рассвет-2» надійшла заява про самовільне захоплення новими власниками ділянки НОМЕР_2 . Заявник зазначав, що його ділянка знаходиться між провулком і ділянкою НОМЕР_2 - колишнього власника гр. ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. від 04.03.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №554, власником земельної ділянки № НОМЕР_2 , яка розташована в садівничому товаристві «Рассвет-2» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Слобожанська селищна рада, з кадастровим номером 1221455800:01:098:0105, площею 0,0783 га є ОСОБА_4 .
Згідно заяви від 16.04.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В., зареєстрованої в реєстрі за №899, ОСОБА_4 надав згоду на зміну конфігурації та площі вищевказаної земельної ділянки.
01.07.2020 року було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.03.2020 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В., який зареєстрований в реєстрі за №1526, відповідно до якого сторони домовилися викласти п. 1.1 вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки у такій редакції: «За цим договором продавець передає у власність покупця земельну ділянку НОМЕР_2, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сщ/рада Слобожанська, «Рассвет-2» Садівниче товариство , а покупець приймає цю земельну ділянку і сплачує за неї обговорену грошову суму. Кадастровий номер земельної ділянки - 1221455800:01:098:0105, площа - 0,0731 (нуль цілих сімсот тридцять одна десятитисячна га, цільове призначення - для колективного садівництва, вид використання земельної ділянки -для ведення садівництва.
30.03.2020 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до ТОВ «Геоспектр-7» про виконання роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка розташована на території садівничого товариства «Рассвет-2», ділянка № НОМЕР_2 .
Згідно кадастрового плану, виготовленого ТОВ «Геоспектр-7», земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 0,0731 га має наступні межі та розміри: межа від А до Б (землі садівничого товариства «Рассвет-2» - проїзд) - 19.67; від Б до В (землі громадянина ОСОБА_4 , кадастровий номер 1221455800:06:001:0136) - 92.99; від В до Г (землі Слобожанської селищної ради об`єднаної територіальної громади) - 9.30; від Г до Д (землі гр. ОСОБА_7 ) - 11.40; від Д до А (землі гр. ОСОБА_11 ) - 32.60.
Відповідно до пояснювальної записки директора ТОВ «Геоспектр-7», були виконані кадастрові зйомки земельних ділянок на території Дніпропетровської області, Дніпровський район, Ювілейна селищна рада, с/т «Расвет-2» НОМЕР_2, № НОМЕР_1 з прив`язками до меж земельних ділянок № НОМЕР_4 , № НОМЕР_3 , досліджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок НОМЕР_2 (власник ОСОБА_4 ) і НОМЕР_1 (власник ОСОБА_3 ) та витяги з Державного земельного кадастру на ділянки № НОМЕР_2 , НОМЕР_4, НОМЕР_3 , а також акти погодження меж земельних ділянок № НОМЕР_4 , НОМЕР_3 . Також досліджувалися питання відповідності фактичного користування земельними ділянками правовстановлюючим документам, даним документації із землеустрою.
Як вбачається з актів погодження меж земельних ділянок та витягів з ДЗК на земельні ділянки, власник земельної ділянки № НОМЕР_1 - ОСОБА_3 погодив спільні межі його ділянки з ділянками № НОМЕР_4 і НОМЕР_3 . Вказані ділянки межують з ділянкою НОМЕР_1 , при цьому по всім спільним межам землі СТ «Рассвет-2» - відсутні.
Відповідно до технічної документації земельної ділянки № НОМЕР_4 , вздовж ділянки № НОМЕР_4 відсутній проїзд: точка Б ділянки НОМЕР_4 є спільною для ділянок НОМЕР_4 і № НОМЕР_3 , по межі ділянки НОМЕР_4 від А до Б знаходяться землі гр. ОСОБА_12 , від Б до В - землі позивача ОСОБА_13 , землі СТ «Рассвет-2» - відсутні.
Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації, виготовленої ТОВ «Геоспектр-7», візуальний огляд місцевості та меж земельних ділянок НОМЕР_1 і НОМЕР_3 свідчить, що наявна лінійна споруда (огорожа) по межі від Г до А є спільною для ділянок № НОМЕР_1 і НОМЕР_3 . Огорожа являє собою «єврозабор» на забетонованих колонах, що є капітальною спорудою. По межі від А до Б ділянка НОМЕР_1 межує з проїздом (землі СТ «Рассвет-2»), огорожа по цій межі, починаючи від ділянки НОМЕР_3 , - сітка між металевими стовпами на капітальному бетонному фундаменті - до воріт (в?їзд на ділянку № НОМЕР_2 ), після воріт переходить в тимчасову огорожу без фундаменту до межі з ділянкою № НОМЕР_2 . Межа від Б до В - між ділянками № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 - тимчасова огорожа - сітка, в декількох місцях закріплена; межа від В до Г між ділянками НОМЕР_1 і НОМЕР_4 - тимчасова огорожа - сітка, також наявна труба мережі водопостачання по всій довжині межі.
Замірами земельної ділянки НОМЕР_1 по фактичному користуванню - по периметру наявних капітальних та тимчасових огорож встановлена площа 0,0794 га. При цьому збільшена площа фактичного користування ділянки № НОМЕР_1 має перетин із земельною ділянкою № НОМЕР_2 на 0,0125 га. Таким чином, вказана площа перетину 0,0125га знаходиться в межах земельної ділянки № НОМЕР_2 .
Також судом встановлено, що за результатами виконаних геодезичних зйомок території в районі досліджуваних земельних ділянок НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , при правильному розташуванні у просторі земельної ділянки № НОМЕР_1 , відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 , інформації Державного земельного кадастру, правовстановлювальних документів, документації із землеустрою, в тому числі актів погодження меж суміжних земельних ділянок НОМЕР_2 , НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , а саме розташування ділянки № НОМЕР_1 починаючи від спільної межі із ділянкою НОМЕР_3 , перетин земельних ділянок № НОМЕР_2 і НОМЕР_1 відсутній.
07.04.2021 року представником відповідача - ОСОБА_2 було направлено адвокатський запит до садівничого товариства «Рассвет-2» щодо надання інформації, зокрема, чи подавалися товариству скарги від імені власника земельної ділянки НОМЕР_1 або заяви щодо спірних питань стосовно межі з ділянкою № НОМЕР_2 ; чи наявний проїзд чи провулок між ділянкою № НОМЕР_1 зі сторони ділянки № НОМЕР_3 , якщо відсутній - чому саме; чи наявні будь-які споруди, насадження між ділянками НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 та на межі з ділянкою № НОМЕР_4 ;чи наявні провулки між ділянками НОМЕР_6 і НОМЕР_4 , та між НОМЕР_7 і № НОМЕР_5 ;чи погоджував власник ділянки НОМЕР_1 спільні межі з ділянкою НОМЕР_3 ; чим були заплановані проїзди на території товариства; чи є потреба та можливість влаштувати проїзд між ділянками НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 , чи наявні проїзди в районі ділянок НОМЕР_2, № НОМЕР_1 , НОМЕР_5, НОМЕР_7.
Листом голови Садівничого товариства «Рассвет-2» від 10.04.2021 року №1004 повідомлено, що в результаті розгляду спірного питання було встановлено, що з метою недопущення порушень меж ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_4 відмовився добровільно від частини придбаної земельної ділянки, в результаті чого площа його ділянки № НОМЕР_2 зменшилась з 783 м2 до 731 м2. Перевіркою встановлено, що зі сторони ділянки № НОМЕР_3 провулок відсутній, територія ділянки № НОМЕР_1 огороджена без пропусків від межі ділянки НОМЕР_3 забором на бетонному фундаменті, біля спільної огорожі висаджені дерева. З протилежної сторони ділянок № 69, 70, 71 поверх землі прокладений трубопровід для поливної води, що також свідчить про відсутність провулку і в минулому. Так само відсутній провулок між ділянками НОМЕР_6 і НОМЕР_4 , та між НОМЕР_7 і НОМЕР_5 .
Також зазначено, що замірами по межам, на які претендує ОСОБА_3 , встановлено, що фактично власник земельної ділянки № НОМЕР_1 займає площу більше вказаної в державному акті на 90-100 м2. За результатами розгляду спірного питання виявлено порушення меж ділянки № НОМЕР_2 з боку власника ділянки № НОМЕР_1 . Рекомендовано власнику ділянки № НОМЕР_1 привести площу своєї ділянки до розмірів, зазначених в державному акті.
Щодо проїзду між ділянками НОМЕР_1 і НОМЕР_3 на адвокатський запит повідомлено, що такого проїзду не існує і фактично не існувало. Проїзди між різними секторами земельних ділянок планувались садовим товариством в якості благоустрою та ландшафтного упорядкування території, а також зручності використання. Відповідні креслення та схеми, де вказувались проїзди, виготовлялись в різні періоди часу в залежності від усталеного використання ділянок членами садового товариства та періодично змінювались з різних причин. В ході приватизації та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам такі схеми здебільшого не дотримувались в тому числі в результаті неточного зазначення на схемах орієнтовних розмірів земельних ділянок. В проїзді між ділянками № НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 відсутня потреба, оскільки такий проїзд закінчувався б тупиком - межею ділянки НОМЕР_4 . Крім того, трубопровід для поливної води між ділянками НОМЕР_2 , НОМЕР_1, НОМЕР_3 - з одного боку та ділянками № НОМЕР_6 , 55 - з іншого - унеможливлює влаштування проїздів. На цей час наявний проїзд між ділянками № НОМЕР_7 і № НОМЕР_8 , який задовольняє потреби членів товариства.
Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №3212-22 від 07.10.2022 року, встановлено, що не існує порушення меж (накладання) розташованих в Садовому товаристві «Рассвет-2» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське земельних ділянок № НОМЕР_2 площею 0,0731 га з кадастровим номером 1221455800:01:098:0105, власник ОСОБА_4 та НОМЕР_1 площею 0,0669 га, власник ОСОБА_3 відповідно виготовленої документації із землеустрою та встановленою спільною межею із земельною ділянкою НОМЕР_3 та частково із земельною ділянкою НОМЕР_4 та врахуванням розмірів земельної ділянки згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки державного акта на право приватної власності на землю Серія ДП Дн №039726, виданого ОСОБА_3 , справи по передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 на території Садового товариства «Рассвєт», діл. НОМЕР_1 Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області виготовленої Дніпропетровською філією Інституту землеустрою, 1998 року.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Частинами першою та другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України і набувається та здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушення права та з яких підстав.
Частинами першою, другою, третьою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відсутність порушеного права, чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам, визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), у змісті якої зазначено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право позивача порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебуває у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа його земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.
Відповідно до частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Положеннями ст. 203 ЦК України визначені загальні вимоги до правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 ЦК України визначені підстави для визнання правочину недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:098:0105 від 04.03.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В., зареєстрований в реєстрі за №554.
Дослідивши вищевказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки, суд вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства, його зміст не суперечив положенням ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, сторони правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено цим договором, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.
Також зібрані докази, зокрема, державні на право приватної власності на землю, витяги з Державного земельного кадастру, технічна документація ТОВ «Земельне право» та ТОВ «Геоспектр-7», кадастровий план фактичного положення земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , вказують на те, що не порушене право позивача щодо накладення земельної ділянки № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_4 на належну позивачу земельну ділянку № НОМЕР_1 . При правильному розташуванні у просторі земельної ділянки НОМЕР_1, відповідно до правовстановлювальних документів, документації із землеустрою, в тому числі актів погодження меж суміжних земельних ділянок НОМЕР_2 , НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , а саме розташування ділянки № НОМЕР_1 починаючи від спільної межі із ділянкою НОМЕР_3 , перетин земельних ділянок НОМЕР_2 і НОМЕР_1 відсутній.
Крім того, суд звертає увагу на те, що, як зазначено вище, з метою підтвердження або спростування факту накладення спірних земельних ділянок була проведена відповідна земельно- технічна експертиза за результатами якої складено висновок №3212-22 від 07.10.2022 року, згідно з яким не існує порушення меж (накладання) розташованих в Садовому товаристві «Рассвет-2» земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .
Також з метою дотримання права позивача на землю та недопущення накладок, відповідачем вже було добровільно зменшено площу власної ділянки на 0, 0052 га, тобто до розмірі 0,0731 га, про що свідчить додатковий договір до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.03.2020 року.
При цьому суд критично ставиться до схематичного зображення проїзду на доданому до технічної документації з землеустрою з відновлення меж земельної ділянки № НОМЕР_1 та посилання позивача на наявність проїзду між ділянками № НОМЕР_1 і НОМЕР_3 , оскільки матеріалами справи підтверджено, зокрема листом голови садівничого товариства від 10.04.2021 року та виданим КП «Архітектурне бюро» витягом з містобудівної документації - планом місцевості, що такого проїзду не існує і фактично не існувало, у зв`язку з чим даний доказ не може прийматися до уваги і використовуватися в якості вихідних даних для встановлення меж земельних ділянок чи їх розмірів. Крім того, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НОМЕР_3 містить кадастровий план земельної ділянки за №1221455800:06:001:0092, і відповідно до опису меж між точками «Б» і «В» - межа із земельною ділянкою саме позивача, а землі садівничого товариства «Рассвет-2» - лише уздовж межі від «А» до «Б» - вулиця.
Крім того, суд зауважує на тому, що точка прив?язки - спільна поворотна точка на межі між ділянками НОМЕР_2 і НОМЕР_4 не може використовуватись для встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_1 , оскільки така точка знаходиться поза межами ділянки НОМЕР_1. Таке використання разом із вищевказаними схемами території, які помилково приймаються за достовірні, призводить до штучного зміщення ділянки НОМЕР_1 у просторі та накладання земельної ділянки НОМЕР_1 на територію ділянки № НОМЕР_2 і як наслідок - до нераціонального і недоцільного залишення між ділянками НОМЕР_1 і НОМЕР_3 вільної ділянки.
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували той факт, що земельна ділянка, яка на праві власності належать відповідачу, порушує межі земельної ділянки позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, оскільки не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами обґрунтування позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з проведенням судової земельно-технічної експертизи, суд виходив з наступного.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЦПК України, суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.
Згідно ч. 4 ст. 139 ЦПК України, суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Положеннями ч. 6 ст. 139 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Так, судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2022 року було призначено земельно-технічну експертизу. Витрати по проведенню експертизи судом покладено на ОСОБА_4 .
Відповідно до акту здачі-приймання висновку експерта №3212-22 за ухвалою суду від 30.06.2022 року, попередня оплата складає 7550 грн 80 коп.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
З урахуванням того, що у задоволенні позовної заяви відмовлено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 7550 грн 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 ) понесені судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 7550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114600063 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні