Постанова

від 01.11.2023 по справі 734/1607/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 листопада 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/1607/22

Головуючий у першій інстанції Домашенко Ю. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1124/23

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

секретар: Шапко В.М.

Сторони:

позивач відповідач: ОСОБА_1 ,

відповідач позивач: ОСОБА_2 .

Особа, яка подає апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Оскаржується рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 червня 2023 року, повний текст рішення складено 16.06.2023,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 450000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.08.2021 року ОСОБА_2 взяв у нього у борг грошові кошти у розмірі 450000 грн., отримання яких підтверджується розпискою, в якій зазначено строк повернення боргу до 15.09.2021 року. Свої зобов`язання за договором позики ОСОБА_2 не виконав, у визначений строк грошові кошти не повернув, що підтверджується наявністю у нього, як позикодавця, оригіналу розписки.

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою та просив визнати безгрошовою розписку, складену ним 03 серпня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що розписку він склав під примусом ОСОБА_1 та присутніх на той момент сторонніх осіб. Мотивом вимоги на складання розписки були заявлені недоліки будівельних робіт, що виконувало ТОВ «К.С.К. Груп» на одному з об`єктів та за які, за твердженням ОСОБА_1 , мав нести відповідальність він, як виконроб підприємства. Окремим доказом безгрошовості розписки є відсутність у нього боргових зобов`язань та, відповідно, потреби у грошових коштах. Він не виявляв своєї волі на укладення з ОСОБА_1 договору позики, не отримував від нього грошові кошти, а розписку склав під психологічним примусом.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 450000 грн. та 4500 грн у відшкодування судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки безгрошовою відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким визнати недійсним правочин та безгрошовою розписку, складену ним на ім`я ОСОБА_1 03 серпня 2021 року; відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки елементам розписки, а саме, умисно зроблені ним у розписці помилки, що є доказом написання її під психологічним тиском.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує, що суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 та він працювали у товаристві з обмеженою відповідальністю «К.С.К. Груп», де він (виконроб) перебував у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 (директора) та за час спільної роботи з боку директора до нього були претензії за недоліки виконаних будівельних робіт по об`єкту.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що суд першої інстанції взяв до уваги декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 та відомості про рух коштів на його рахунках, зазначивши про наявність у нього достатніх доходів та надходжень грошових коштів, а також факт зняття готівки, що підтверджують можливість надання грошових коштів у борг, хоча ці докази були подані до суду з порушенням процесуального строку подання доказів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу, що свідок ОСОБА_3 плутався в своїх показах, тому їх не можна брати в основу підтвердження фактів передачі грошових коштів, крім того, він був і є підлеглим ОСОБА_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу наполягає на тому, що він не отримував від ОСОБА_1 грошових коштів у борг, доказом цьому є відсутність у нього боргових зобов`язань або придбання вартісних товарів, з що свідчить про оспорювана розписка є безгрошовою.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно з розпискою від 03.08.2021 року ОСОБА_2 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 7418, код НОМЕР_2 , отримав у ОСОБА_1 , проживаючого у с. Забілоччя, Радомишльського р-ну, Житомирської обл., паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Радомишльським РВ УМВС України в Чернігівській обл., в борг 450000 грн. Зобов`язується повернути до 15.09.2021 (а.с. 14).

ОСОБА_2 в період з 03.08.2018 року по 22.03.2021 року працював у ТОВ «К.С.К. Груп» на посаді виконроба (а.с. 33-34).

Згідно з інформацією Українського бюро кредитних історій станом на серпень 2023 року ОСОБА_2 мав кредитну заборгованість у розмірі 33564 грн. При цьому, простроченої заборгованості не мав та, в подальшому, продовжував щомісячно погашати заборгованість у розмірі обов`язкових платежів (а.с. 35-44).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 , згідно розписки від 03.08.2021 отримав від ОСОБА_1 в борг грошові кошти у розмірі 450000 грн, які зобов`язався повернути до 15.09.2021, проте своїх зобов`язань за договором позики не виконав; зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підтверджені доказами.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки елементам розписки, а саме, умисно зроблені ним у розписці помилки, що є доказом написання її під психологічним тиском, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 та він працювали у товаристві з обмеженою відповідальністю «К.С.К. Груп», де він (виконроб) перебував у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 (директора) та за час спільної роботи з боку директора до нього були претензії за недоліки виконаних будівельних робіт по об`єкту, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки трудові відносини були припинені у березні 2021 року, а оспорювана розписка написана у серпні 2021 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції взяв до уваги декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 та відомості про рух коштів на його рахунках, зазначивши про наявність у нього достатніх доходів та надходжень грошових коштів, а також факт зняття готівки, що підтверджують можливість надання грошових коштів у борг, хоча ці докази були подані до суду з порушенням процесуального строку подання доказів, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в ході розгляду справи суд не зобов`язаний досліджувати джерело позичених коштів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу, що свідок ОСОБА_3 плутався в своїх показах, тому їх не можна брати в основу підтвердження фактів передачі грошових коштів, крім того, він був і є підлеглим ОСОБА_1 , не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки факт передачі грошових коштів позичальнику підтверджується наявністю оригіналу розписки у позикодавця, яка була надана представником останнього під час апеляційного розгляду справи.

Особа, яка подала апеляційну скаргу наполягає на тому, що він не отримував від ОСОБА_1 грошових коштів у борг, доказом цьому є відсутність у нього боргових зобов`язань або придбання вартісних товарів, з що свідчить про оспорювана розписка є безгрошовою, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм.

Керуюсь ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 червня 2023 року залишити без зміни.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2023 року.

Головуюча: Судді: