Рішення

від 30.10.2023 по справі 537/2464/23

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/815/2023

Справа № 537/2464/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2023 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участю секретаря Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , де просила суд стягнути з відповідача на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно збережені кошти у сумі 99055 грн. 43 коп., а також стягнути судові витрати .

На обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 у період з 23.04.2021 по 30.04.2023, як власник об`єкту незавершеного будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з готелем та кафе-баром по АДРЕСА_1 використовував земельну ділянку, на якій розміщене це нерухоме майно, без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який міська рада могла б отримати у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Зазначила, що земельна ділянка площею 1938 кв.м. має кадастровий номер 5310436500:09:003:0024 та є сформованою згідно ст.79-1 ЗК України. Оскільки ОСОБА_1 у період з 23.04.2021 по 30.04.2023 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі та фактично збільшив свої доходи без достатньої правової підстави, а позивач втратив кошти від орендної плати, вважає, що відповідач безпідставно набув це майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 99055 грн. 43 коп. З урахуванням викладеного просила позовні вимоги задовольнити.

Представник Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна об`єкт незавершеного будівництва, спортивно-оздоровчий комплекс з готелем та кафе-баром, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436500:09:003:0024, право власності на це майно зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за р. № 1996.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5310436500:09:003:0024 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1938 кв.м., на якій розташований об`єкт нерухомості, є сформованою, зареєстрована з 18.12.2007 та перебуває у комунальній власності, що вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належали відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

У зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою. Відповідачем не надано доказів не користування вказаною земельною ділянкою у період з 23.04.2021 по 30.04.2023 без оформлення договору оренди та не спростовано твердження представника позивача щодо того, що у вказаний період відповідачем не сплачувалася плата за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436500:10:002:0050.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача, не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Як встановлено судом земельна ділянка з кадастровим номером 5310436500:09:003:0024, на якій розташовані об`єкт незавершеного будівництва, спортивно-оздоровчий комплекс з готелем та кафе-баром за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у користуванні відповідача з 23.04.2021 та використовувалася ним без оформлення договору оренди.

Статтею 1212 (глав 83) ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Статтею 14.1.147 ПК України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.04.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер № 5310436500:09:003:0024, площею 1938 м2, становить 357855,76 грн.

Чинне земельне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20 викладений правовий висновок про те, що належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору. Суд приймає як належні розрахунки, надані позивачем, правильність яких не спростована відповідачем, оскільки вони здійсненні з врахуванням площі земельної ділянки, нормативної грошової оцінки землі, ставки орендної плати, коефіцієнту індексації та понижуючого коефіцієнту індексації та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 99055 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 15, 16, 19, 76-78, 81, 223, 263- 265,280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно збережені кошти в сумі 99055 грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяС.О. Фадєєва

Повний текст рішення складено 02.11.2023