Справа № 191/2563/23
Провадження № 2/191/641/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Управління житлово-комунального господарства комунальної власності Синельниківської міської ради, про визнання права власності на частину житлового будинку та виділення в натурі об`єкта нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2023 року до суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на частину житлового будинку та виділення в натурі об`єкта нерухомого майна.
В позовній заяві позивач посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування квартири від 14 вересня 2018 року, що зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Дана квартира знаходиться в двоквартирному будинку. Власником іншої квартири є ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_4 .
Маючи наміри оформити частину житлового будинку на своє ім`я, позивачу стало відомо, що даний житловий будинок, згідно рішення Синельниківської міської ради від 04 травня 2006 року №11-2/У «Про зміну балансоутримувача майна, що є власністю територіальної громади м. Синельникове», вилучено з балансу Синельниківського міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» та передано Синельниківському комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна контора-1» на праві господарського відання з постановою на баланс будинку по АДРЕСА_2 , і він є власністю територіальної громади м. Синельникове.
Позивач звернуласядо виконавчогокомітету ззаявою щодосписання збалансу комунальногопідприємства «Житлово-експлуатаційнаконтора-1»та передачі ОСОБА_1 у власністьбезоплатно частину будинку, але була отримала відповідь, що багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. Порядок списання з балансу одно-, двоквартирних будинків на законодавчому рівні не врегульовано.
Також позивачустало відомо,що правовласності наданий будинокне зареєстровано,технічної документаціїна будинокв підприємстві«Житлово-експлуатаційна контора-1»немає,та данийбудинок необслуговується комунальнимпідприємством.Листом міськогоголови від17.03.2023року за№ 11.0-1162/0/2-23 ОСОБА_1 було запропонованодля вирішенняпитання щодооформлення прававласності на частини житлового будинку звернутися до суду з метою виділення частини будинку в натурі та оформлення права власності в цілому.
Згідно висновку технічного обстеження від 11 квітня 2023 року за № 296, об`єктом обстеження є житловий будинок літ. А1, прибудова а2, прибудова а3, (загальною площею 71,9 кв.м, житловою площею 38,9 кв.м) з відповідною часткою надвірних будівель та споруд: сарай Б1, вбиральня В1, огорожа №1-2. Під час проведення обстеження техніками комунального підприємства «Новомосковського міжрайонного бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради встановлено, що до складу майна не входить самочинно збудовані будівлі та споруди (відсутні). Нерухоме майно є відокремлене, огороджене парканом, має індивідуальний вхід, також індивідуальне підведення комунікацій (електрика, водопровід, каналізація) опалення газове. Подвір`я має окремий вхід. За технічними показниками квартира 2 об`єкт є відокремлена і може бути виділена в натурі. Об`єкт нерухомого майна утворився шляхом виділу без проведення будівельних робіт, втручання в несучі конструкції, перепланування та переобладнання.
Відповідно до даного висновку вбачається, що за технічними показниками квартира позивача АДРЕСА_3 є відокремленою і може бути виділена в натурі.
Ухвалою суду від 30.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
У сьогоднішнє підготовче засідання позивач не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідачі у підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки відповідачі визнали пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.3 та ч.4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 14 вересня 2018 року, що зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.17-18, 19).
Відповідно до Витягу №696 з Реєстру територіальної громади про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 12.04.2023 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №65401818 від 09.08.2016 року, спільними частковими власниками квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 (розмір частки 1/6 та ) та ОСОБА_4 (розмір частки 1/6) (а.с.20).
Згідно рішення Синельниківської міської ради від 04 травня 2006 року №11-2/У «Про зміну балансоутримувача майна, що є власністю територіальної громади м. Синельникове», будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна-1», відповідно до довідки №53, виданої 14.03.2023 року начальником СМКП «ЖЕК-1» Людмилою Панасюк (а.с.35).
Згідно висновку технічного обстеження від 11 квітня 2023 року за № 296, об`єктом обстеження є житловий будинок літ. А1, прибудова а2, прибудова а3, (загальною площею 71,9 кв.м, житловою площею 38,9 кв.м) з відповідною часткою надвірних будівель та споруд: сарай Б1, вбиральня В1, огорожа №1-2. Під час проведення обстеження техніками комунального підприємства «Новомосковського міжрайонного бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради встановлено, що до складу майна не входить самочинно збудовані будівлі та споруди (відсутні). Нерухоме майно є відокремлене, огороджене парканом, має індивідуальний вхід, також індивідуальне підведення комунікацій (електрика, водопровід, каналізація) опалення газове. Подвір`я має окремий вхід. За технічними показниками квартира 2 об`єкт є відокремлена і може бути виділена в натурі. Об`єкт нерухомого майна утворився шляхом виділу без проведення будівельних робіт, втручання в несучі конструкції, перепланування та переобладнання (а.с.29).
Згідно ст. ст. 321, 317, 319 ЦК України, право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до положень ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини, цього майна у власність, учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі. доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені статтею 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Відповідно до частини першої статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1., 2.4. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна від 18 червня 2007 року № 55, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.
Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289 св 18.
Згідно ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Як випливає з положення ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Відповідно до п. 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:
1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;
2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.
За змістом положень статей 21, 24, 41 Конституції України та статей 319, 358 Цивільного кодексу України всі громадяни є рівними у своїх правах, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Пунктом 2.6. глави 2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 6 липня 2007 р. за № 774/14041, передбачено підготовку суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.
Таким чином, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 18, 19, 76-83, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 354ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 328, 355, 356, 357, 358, 364, 367 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Синельниківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Управління житлово-комунального господарства комунальної власності Синельниківської міської ради, про визнання права власності на частину житлового будинку та виділення в натурі об`єкта нерухомого майна задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право спільної часткової власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Виділити у натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 71 м?, житловою площею 38,9 м?, допоміжною площею 33,0 м?, яка складається з: житлового будинку (А1), прибудови (а2, а3) з приміщеннями: тамбур пл. 3,9 м?, кухня пл. 15,0 м?, ванна пл. 5,7 м?, сан. вузол пл. 2,4 м?, кімната 4 пл. 11,2 м?, кімната 5 пл. 17,3 м?, кімната 6 пл. 10,4 м?, коридор 7 площею 4,4 м?, коридор 8 площею 1,2 м?, кладова 9 площею 0,5 м?, та сараю (Б1), вбиральні (В1), огорожі (№1-2), припинивши право спільної часткової власності.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 27.10.2023 року.
Суддя О.І. Окладнікова
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2023 |
Оприлюднено | 03.11.2023 |
Номер документу | 114609350 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Окладнікова О. І.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Окладнікова О. І.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Окладнікова О. І.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Окладнікова О. І.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Окладнікова О. І.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Окладнікова О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні