Рішення

від 24.10.2023 по справі 385/1321/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1321/23

Провадження № 2/385/430/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2023 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М.В.,

секретар судового засідання Шевченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства із обмеженою відповідальністю «БК МПК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за зобов`язанням,

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «БК МПК» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 63845,25 гривень, з яких 60000,00 грн заборгованість за зобов`язанням, 2794,84 грн встановлений індекс інфляції за час прострочення, 1050,41 три проценти річних від простроченої суми та судові витрати.

Стислий виклад позиції сторін

позиція позивача

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 08 грудня 2022 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо врегулювання податкового зобов`язання товариства із обмеженою відповідальністю «БК МПК» на загальну суму 60000,00 грн. Дане податкове зобов`язання виникло з вини відповідача в результаті здійснення ним протиправної діяльності на посаді директора ТОВ «БК МПК», щодо якої 26.04.2023 зареєстроване кримінальне провадження № 12023100050001597. В разі неврегулювання податкового зобов`язання позивача до 24.12.2022 відповідач зобов`язався відшкодувати позивачу понесені збитки шляхом внесення вищезазначеної суми на рахунок підприємства через касу банку або власноруч. Підтвердженням даного зобов`язання відповідача є розписка, написана власноруч відповідачем при свідках 08.12.2022.До теперішнього часу взяті на себе податкові зобов`язання на загальну суму 60000,00 грн перед державними податковими органами України відповідач не врегулював та не виконав. Про це свідчить податкова вимога головного управління Державної податкової служби у місті Києві №0003898-1303-2615 від 04.04.2023 на суму 60570,63 грн. В результаті бездіяльності відповідача все майно позивача описано в податкову заставу відповідно до рішення головного управління Державної податкової служби у місті Києві №0003898-1303-2615 від 04.04.2023, що унеможливлює фінансово-господарську діяльність позивача та призводить до значних фінансових збитків.

Таким чином, ТОВ «БК МПК» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за зобов`язаннням з штрафними санкціями, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму 63845,25 гривень, з яких: 60000,00 грн - сума заборгованості за зобов`язанням, 2794,84 грн індекс інфляції за час прострочення та 1050,41 3% річних від простроченої суми, які позивач просив стягнути в судовому порядку.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

позиція відповідача

відповідач правом подання відзиву не скористався.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

11.08.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.09.2023 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог в якій позивач просить збільшити ціну позову та додатково зазначає витрати на професійну правничу допомогу на суму 14000,00 грн розгляд справи за відсутності представника на підставі наявних доказів.

Ухвалою від 08.09.2023 постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на іншу дату.

20.10.2023 представником позивача подано заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність.

Розгляд справи по суті проведено 24.10.2023.

Представник позивача за довіреністю Слезко Р. М. у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.

При цьому ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлене на його адресу рекомендоване повідомлення на 24.10.2023 повернута до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути спір відповідно на підставі наявних в справі доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12023100050001597 від 26.04.2023 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження за зловживання ним службовим становищем в період дії воєнного стану, заволодіння грошовими коштами ТОВ «БКМПК» (а.с. 10)

Згідно розписки від 08.12.2023, засвідчений переклад якої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сніцаренко Г. О., ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання врегулювати податкові зобов`язання виниклі при його перебуванні на посаді директора ТОВ «БК МПК» в сумі 60000,00 грн. В разі неврегулювання податкового зобов`язання позивача до 24.12.2022 відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені збитки шляхом внесення вищезазначеної суми на рахунок підприємства через касу банку або власноруч (а.с. 11, 49).

Згідно податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 04.04.2023 з додатками детального розрахунку суми податкового боргу та рішення про опис майна в податкову заставу, станом на 03.04.2023 податковий борг ТОВ «БК МПК» становить 60570,63 грн. (а.с. 12-14).

21 квітня 2023 року ТОВ «БК МПК» надіслав ОСОБА_1 претензію з розрахунками індексу інфляції та 3% річних з вимогою на протязі 5 календарних днів після отримання цієї претензії сплати грошову суму в розмірі 62220,32 грн (а.с. 15-17).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11ЦК України підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язківє:договори таінші правочини; створеннялітературних,художніх творів,винаходів таінших результатівінтелектуальної,творчої діяльності; завданнямайнової (матеріальної)та моральноїшкоди іншійособі; інші юридичні факти.

Згідно ч.1,2ст.604ЦК Українизобов`язанняприпиняється задомовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно ч.1ст.627ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 218 ЦК України недотримання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

У статті 625ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

08.12.2022 ОСОБА_1 прийняв на себе зобов`язання врегулювати податкові зобов`язання виниклі при його перебуванні на посаді директора ТОВ «БК МПК» в сумі 60000,00 грн. Письмову розписку суд вважає належним доказом такого факту.

В разі неврегулювання податкового зобов`язання позивача до 24.12.2022 відповідач зобов`язався відшкодувати позивачу понесені збитки шляхом внесення вищезазначеної суми на рахунок підприємства через касу банку або власноруч, що вбачається з тексту розписки.

04.04.2023 ГУ ДПС у м. Києві винесло податкову вимогу з додатками детального розрахунку суми податкового боргу та рішення про опис майна в податкову заставу, станом на 03.04.2023 в якому зазначено що, податковий борг ТОВ «БК МПК» становить 60570,63 грн, а отже взяте на себе зобов`язання позивач не виконав.

26.04.2023 до ЄРДР внесено відомості за ч. 4 ст. 191 КК України на підставі заяви ТОВ «БК МПК» щодо заволодінням ОСОБА_1 , колишнім директором ТОВ «БК МПК» коштами ТОВ шляхом зловживання ним службовим становищем в період дії воєнного стану за № 12023100050001597.

В зв`язку з невиконанням відповідачем прийнятих зобов`язань 21 квітня 2023 року ТОВ «БК МПК» надіслало відповідачу претензію з розрахунками індексу інфляції та 3% річних з вимогою на протязі 5 календарних днів після отримання цієї претензії сплати грошову суму в розмірі 62220,32 грн на яку відповідач не відреагував.

Ст. 625 ЦК України в ч. 2 передбачає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зроблено висновок, що «за змістом частини другої статті 625ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-2491цс15, за яким дія статті 625ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин. Отже, положення статті 625ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду. У рішенні суду визнано грошові зобов`язання держави, визначено їх розмір; ці зобов`язання належним чином не виконані, тому в цьому випадку вимоги частини другої статті 625ЦК України підлягають застосуванню».

Таким чином суд вважає доведеним, що борг відповідача перед ТОВ «БК МПК» заборгованість за зобов`язаннями з штрафними санкціями на суму 63845,25 гривень, з яких: 60000,00 грн - сума заборгованості за зобов`язанням, 2794,84 грн індекс інфляції за час прострочення та 1050,41 3% річних від простроченої суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, що стосується стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд вважає такі вимоги підставними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом перевірено розрахунок 3 % річних на суму 1050,41 грн та 2794,84 грн інфляційних втрат, які наведені позивачем та суд з такими погоджується.

Суд позбавлений можливості оцінити заперечення відповідача з цього приводу, оскільки він таких не подав.

З приводу заяви про збільшення позовних вимог з додатками, що надійшла до суду від позивача 04.09.2023 через систему «електронний суд», суд зазначає наступне.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Зі змісту заяви вбачається, що в такій позивач додатково зазначає про понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн, що не було вказано в позовній заяві. А також долучає докази в підтвердження понесення таких копії квитанції на вказану суму, рахунку фактури на суму 14000,00 грн, договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 03.01.2023. Відповідно таку заяву суд оцінює не як заяву про збільшення позовних вимог, оскільки вона такою не є, а як письмову заяву з процесуальних питань щодо судових витрат.

Слід зазначити, що доказів скерування заяви з додатками на адресу відповідача позивачем не долучено. Крім того в тексті заяви (а.с. 86, зворот), в розділі «додатки» зазначено в п. 6 - заява про збільшення позовних вимог з додатками для відповідача на 12 арк., з чого вбачається, що позивач вирішив покласти обов`язок скерування таких доказів відповідачу на суд, що суперечить вимогам ЦПК України.

Частиною 1 ст.134ЦПК Українивизначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, чого позивачем дотримано не було.

Суд звертаєувагу нате,що згідноч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 83 ЦПК України в ч. 9 вказує, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже, враховуючи, що позивач не надав доказів підтвердження надсилання копії заяви з додатками відповідачу, суд не бере такі докази до уваги.

Зважаючи на вказане вище, підстав для стягнення витрат на правничу допомогу суд не вбачає.

Крім того суд зауважує, що згідно відомостей Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/) ОСОБА_2 не значиться таким, що має статус адвоката. А витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141ЦПК України (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2684 грн судового збору (а.с. 5), яка підлягає стягненню з відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства із обмеженою відповідальністю «БК МПК» (адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 23, ЄДРПОУ 38484202) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за зобов`язанням задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «БК МПК» 63845 (шістдесят три тисячі вісімсот сорок п`ять) грн 25 коп за прострочення виконання зобов`язання, з яких: три відсотки річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання - 1050,41 грн, інфляційні втрати - 2794,84 грн., 2684,00 грн сплаченого судового збору, а всього 66529 (шістдесят шість тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн 25 коп.

Відмовити в стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «БК МПК» 14000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 01.11.2023.

Суддя: /підпис/ М. В. Венгрин

Згідно з оригіналом

Суддя Гайворонського

районного суду М. В. Венгрин

Дата документу 24.10.2023