Ухвала

від 01.11.2023 по справі 201/13348/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН 201/13348/23

Провадження № 2-з/201/186/2023

УХВАЛА

Іменем України

01 листопада 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцева Д.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТОРГ» про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою, якою просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором позики № 2021-10/05-01 від 10.05.2021 р. у розмірі 691528грн 77коп; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТОРГ» заборгованість за договором позики № 2021-10/05-01 від 10.05.2021 р. у розмірі 6 223758грн 90коп, вирішити питання судових витрат.

В обгрунтуваннясвоїх вимогзазначає,що 10.05.2021р. між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір позики № 2021-10/05-01, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав позику в сумі 6 500000грн, яку зобов`язався повернути до 10.05.2023р, але в цей строк не повернув.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним договором позики 10.05.2021р. між позивачем та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТОРГ» було укладено договір поруки № 100521-1 від 10.05.2021р., який відповідно до п. 1.1 Договору поруки на добровільних засадах взяв на себе зобов?язання солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов?язань боржника як солідарний боржник в обсязі 90% від усіх зобов`язань боржника за основною угодою.

Товариству направлена вимога про повернення боргу, яка залишена без задоволення.

Посилаючись на те, що на даний час відповідачами не повернута заборгованість за договором позики, що є предметом розгляду в даній цивільній справі, відповідачі вже тривалий час не повертають борг, не виконують свої договірні зобов?язання, на письмові претензії позивача жодним чином не реагують, тобто злісно та тривалий час ухиляються від виконання своїх договірних зобов?язань та зухвало ігнорують тривалий час вимоги/претензії позивача, а тому існують підстави вважати, що для уникнення від виконання своїх зобов?язань та майбутнього рішення суду відповідачі можуть відчужити своє рухоме та нерухоме майно будь-яким іншим третім особам, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду про стягнення з відповідачів заборгованості.

Тому існує ризик повторного порушення з боку відповідачів законних прав та інтересів позивача, що може ускладнити виконання майбутнього рішення суду по даній справі, і, враховуючи що сукупна вартість об`єктів нерухомого майна співмірна із сумою заявлених вимог, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони продажу, а також будь-якого іншого відчуження будь-якими особами наступного майна:

-- нежитлове приміщення No XIII-6 площею 13,0 кв.м. у цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 ;

- трансформаторну підстанцію площею 65,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення № 127 площею 11,7 кв.м. на XIX поверсі будинку АДРЕСА_3 ,

належних Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТОРГ» на праві приватної власності;

а також заборонити державним реєстраторам будь-яких органів, в тому числімісцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб?єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до будь-яких реєстрів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, але не виключно реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які правочини щодо цього майна та інші будь-які права щодо наступного майна:

- нежитлове приміщення № XIII-6 площею 13,0 кв.м. у цокольному поверсі будинку АДРЕСА_4 ;

- трансформаторну підстанцію площею 65,5 кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення № 127 площею 11,7 кв.м. на XIX поверсі будинку АДРЕСА_5 ,

належних Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТОРГ» на праві приватної власності.

01.11.2023р. заяву про забезпечення позову отримано в провадження.

Ознайомившись із заявою позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю необхідним відмовити у її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За положеннями п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення заборони, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Звертаючись з вимогою про вжиття двох заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо розпорядження нерухомим майном поручителя та заборони вчинення будь-яких реєстраційних- дій на нерухоме майно поручителя-юридичної особи, яке не обтяжене іпотекою задля виконання спірних зобов`язань, заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі (доказів вартості майна, доказів відсутності коштів підприємства в достатній кількості, витрачання коштів, реалізації майна чи підготовчих дій до його реалізації, доказів які б свідчили про ліквідацію відповідача тощо) та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а саме лише припущення та посилання в поданій заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Таким чином, заявником не доведена необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених прав та інтересів заявника.

Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Постановами Верховного Суду № 922/2163/17 від 13.01.2020р. та № 761/39201/18 від 21.08.2019р., ст.ст. 149, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ТОРГ» про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева