Постанова

від 31.10.2023 по справі 952/469/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«31» жовтня 2023 року

м. Харків

справа № 952/469/22

провадження № 22ц/818/1700/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю. М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , представниця позивача ОСОБА_2 ,

відповідачі Зачепилівська селищна рада Красноградського району Харківської області, ОСОБА_3 , представник відповідача - ОСОБА_4 ,

треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, державний реєстратор відділу Центру надання адміністративних послуг Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєв Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 07 липня 2023 року в складі судді Яценка Є.І.

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області, ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, державний реєстратор відділу Центру надання адміністративних послуг Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєв Юрій Олексійович, про визнання недійсним та скасування рішення селищної ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що 04 жовтня 2012 року розпорядженням Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області № 471 йому надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області.

Вказав, що на його замовлення землевпорядною організацією приватним підприємством «Гео-Майстер» розроблено проєкт землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який у лютому 2015 року погоджений відділом Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області, про що складений відповідний висновок.

Зазначив, що державним кадастровим реєстратором у вересні 2015 року присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 6322284500:02:000:0530 та внесено інформацію до державного земельного кадастру.

Отже, зазначену земельну ділянку сформовано як об`єкт цивільних прав та зареєстровано на підставі розробленого за його замовленням проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У подальшому 03 лютого 2022 року рішенням Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області №3526 затверджено проєкт землеустрою, яким передано йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 1,000 га, кадастровий номер 6322284500:02:000:0530.

Вказав, що він пройшов усі передбачені законом етапи безоплатної приватизації, та саме за його проєктом землеустрою сформовано спірну земельну ділянку як об`єкт цивільних прав та присвоєно кадастровий номер, а тому він мав законний інтерес щодо можливості завершити розпочату процедуру приватизації земельної ділянки, який підлягає захисту.

Зазначив, що навесні 2022 року йому стало відомо, що 31 грудня 2021 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322284500:02:000:0530 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області від 19 жовтня 2021 року за №2350.

Вказав, що внаслідок недобросовісної поведінки на одну земельну ділянку претендували дві особи, та з невідомих причин перевагу отримала відповідачка, яка зареєструвала право власності на земельну ділянку, сформовану за його проєктом землеустрою. Саме він першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення процедури безоплатної приватизації і надання йому спірної земельної ділянки у власність.

Зазначив, що рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області №1327 від 25 червня 2021 року, яким ОСОБА_3 наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та №2350 від 19 жовтня 2021 року, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , винесені з грубим порушенням земельного законодавства та підлягають скасуванню. Також підлягає скасуванню запис про право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, оскільки право власності зареєстровано за нею на підставі рішень, прийнятих з порушенням закону.

Просив:

скасувати рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області №1327 від 25 червня 2021 року «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 »;

скасувати рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області №2350 від 19 жовтня 2021 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області»;

скасувати рішення державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєва Ю.О., індексний номер: 62763099 від 06 січня 2022 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 6322284500:02:000:0530 за ОСОБА_3 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6322284500:02:000:0530, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 грудня 2021 року, запис за номером 46084282, та припинити усі її права та їх обтяження на вказану земельну ділянку;

вилучити (скасувати) запис про державну реєстрацію права власності від 31 грудня 2021 року за №46084282 на земельну ділянку загальною площею 1 га (кадастровий номер земельної ділянки - 6322284500:02:000:0530) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 6322284500:02:000:0530, розташовану на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 07 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено;

скасовано рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області № 1327 від 25 червня 2021 року «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_3 »;

скасовано рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області № 2350 від 19 жовтня 2021 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області»;

скасовано рішення державного реєстратора Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області Лазарєва Ю.О., індексний номер: 62763099 від 06 січня 2022 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 6322284500:02:000:0530 за ОСОБА_3 з одночасним припиненням права власності останньої на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 грудня 2021 року, номер запису 46084282, та припинено усі її права та їх обтяження на вказану земельну ділянку;

вилучено (скасовано) запис про державну реєстрацію права власності від 31 грудня 2021 року за № 46084282 на земельну ділянку загальною площею 1 га, кадастровий номер 6322284500:02:000:0530 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

припинено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 1 га, кадастровий номер 6322284500:02:000:0530, розташовану на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 через представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову, вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд не врахував, що за замовленням ОСОБА_1 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надалі будь-які його дії щодо оформлення майнових прав на земельну ділянку припинились. Доказів його звернення за затвердженням проєкту землеустрою та передачею земельної ділянки у власність не надано. Отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою не гарантує особі набуття права власності, оскільки сам по собі такий дозвіл не є правовстановлюючим актом. Суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц та 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц. Позивач протягом 10 років зволікав з поданням розробленого проєкту землеустрою на затвердження до уповноваженого органу. Відмови уповноваженого органу не отримував. Тобто саме його поведінка є недобросовісною. Натомість вона діяла добросовісно, послідовно здійснила упродовж декількох місяців всі необхідні дії для отримання у власність спірної земельної ділянки та не була обізнана про те, що ОСОБА_1 також мав намір оформити права на спірну земельну ділянку. Оскаржуваними рішеннями Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області майнові права позивача не порушуються, а якщо при їх прийнятті було порушено положення Конституції України та Земельного кодексу України, то спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

09 жовтня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області надійшли письмові пояснення, в яких селищна рада просила апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати. Вважала, що звернення ОСОБА_1 до селищної ради не підтверджено матеріалами справи. Зазначила, що затягування протягом 10 років процедури оформлення права власності на спірну земельну ділянку і використання її для вирощування її для вирощування сільськогосподарських культур є лише ухиленням позивача від виконання своїх зобов`язань щодо сплати відповідних податків та зборів за землю.

27 жовтня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких він посилався на те, що він діяв добросовісно. За його замовленням сформовано земельну ділянку, про що ОСОБА_3 було достеменно відомо, оскільки вони є односельцями та знайомими. ОСОБА_3 знала про належність позивачу вказаної земельної ділянки та користування нею. Після її реєстрації за собою відповідачка подзвонила йому на повідомила про те, що вона є власницею земельної ділянки та вказала, що він повинен сплатити на її користь орендну плату за користування.

В суді апеляційної інстанції кожна із сторін наполягала на своїй правовій позиції з посиланням на письмові пояснення, які надійшли до суду апеляційної інстанції та містяться в матеріалах справи.

До суду апеляційної інстанції інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. 25 жовтня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області надійшла заява про розгляд справи без її участі. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час прийняття оскаржуваних рішень Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проєкту землеустрою та про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність спірна земельна ділянка вже була сформована на підставі проєкту землеустрою, замовленого позивачем, тож ці рішення підлягають скасуванню, а право власності відповідачки, зареєстроване на їх підставі, припиненню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 жовтня 2012 року Зачепилівською районною державною адміністрацією Харківської області прийнято розпорядження №471 «Про надання громадянам дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Чернещинської сільської ради», яким надано громадянам згідно списку, зокрема ОСОБА_1 (№ 47 у списку), дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області. Вказаним розпорядженням дозвіл надано ОСОБА_1 щодо земельної ділянки орієнтовною площею 1 га (а. с. 8-10 том 1).

30 листопада 2012 року ОСОБА_1 уклав з приватним підприємством «Солара 2007» договір доручення №102/11-Д про підготовку документів, необхідних для укладення між ним та землевпорядною організацією договору на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а. с. 11 том 1).

Приватним підприємством «Гео-Майстер» згідно вищевказаного розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області розроблено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та складено акт погодження меж земельної ділянки від 12 грудня 2013 року (а. с. 12-15, 17 том 1).

21 лютого 2015 року Відділом Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області складено висновок за №199 по проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою її формування за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, із зазначенням умов відведення. Вказаним висновком погоджено проєкт землеустрою і вирішено відвести ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 1 га ріллі за рахунок земель запасу із категорії земель сільськогосподарського призначення (а. с. 16 том 1).

15 вересня 2015 року державним кадастровим реєстратором відділу Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області Кутицьким М.С. присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 6322284500:02:000:0530 та внесено відповідну інформацію до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302037372015. У розділі «інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки» вказаного витягу зазначено «Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 08 лютого 2013 року; Приватне підприємство «ГЕО-МАЙСТЕР» (а.

с. 17-18 том 1).

Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12 січня 2023 року № 29-20-9,1-137/0/19-23 відповідно до заяви ОСОБА_1 05 вересня 2015 року зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6322284500:02:000:0530 загальною площею 1,0000 га сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Чернещинської сільської ради Зачепилівського району (Красноградського) Харківської області (а. с. 69-70 том 2).

20 травня 2021 року до Зачепилівської селищної ради звернулась ОСОБА_3 із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності орієнтовною площею 2 га на території об`єднаної територіальної громади Зачепилівської селищної ради Чернещинський старостинський округ, до якої додано зображення з публічної кадастрової карти щодо місця розташування земельної ділянки із зазначенням на ній кадастрового номера 6322284500:02:000:0530 (а. с. 72 том 1, а. с. 16-22 том 2).

25 червня 2021 року Зачепилівською селищною радою Зачепилівського району Харківської області прийнято рішення №1327 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_3 » (а. с. 73 том 1, а. с. 23-24 том 2).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі сформованої земельної ділянки з кадастровим номером: 6322284500:02:000:0530 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області ОСОБА_3 (а. с. 75-99 том 1, а. с. 36-60 том 2).

19 жовтня 2021 року Зачепилівською селищною радою Красноградського району Харківської області прийнято рішення № 2350 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:02:000:0530 та передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність вказану земельну ділянку (а. с. 21 том 1, а. с. 34-35 том 2).

31 грудня 2021 року державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322284500:02:000:0530 (номер запису 46084282), на підставі рішення Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області від 19 жовтня 2021 року № 2350 (а. с. 30, 101 том 1, а. с. 61-62 том 2).

Разом з тим, на підставі заяви ОСОБА_1 від 05 січня 2022 року Зачепилівською селищною радою Красноградського району Харківської області 03 лютого 2022 року прийнято рішення №3526 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області». Вказаним рішенням передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 1,000 га, кадастровий номер 6322284500:02:000:0530, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (а. с. 19 том 1, а. с. 63 том 2).

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано відповідь Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 27 січня 2023 року щодо сплати ним земельного податку. Однак, така інформація не містить кадастрового номеру земельної ділянки, щодо якої сплачено відповідний податок (а. с. 71 том 2).

У свою чергу, представником Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області надано довідку від 03 квітня 2023 року та викопіювання з погосподарської книги на підтвердження того, що платежі ОСОБА_1 стосувались інших земельних ділянок (а. с. 77-81 том 2).

ОСОБА_3 надано копії платіжної інструкції № 0.0.2794176921.1, довідки Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області від 05 квітня 2023 року та погосподарської книги № 3 на підтвердження сплати земельного податку (а. с. 95 зворот, 96-99 том 2).

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями статті 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною шостої статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність згідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За змістом статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зроблено висновок про те, що добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

На будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Можна кваліфікувати як недобросовісну таку поведінку власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі № 372/3519/17 (провадження № 61-9176св19) зазначено, що: «орган місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16 (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 206/4712/17 (провадження № 14-96цс19) про те, що отримання особою дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про її передання у власність чи у користування.

Рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.

Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою.

За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 450/3693/18, провадження № 61-4944св21, від 16 лютого 2022 року у справі № 691/1381/19, провадження № 61-898св21, від 13 червня 2022 року у справі № 278/2592/20, провадження № 61-11128св21, від 11 липня 2022 року у справі № 759/132/20, провадження № 61-1261св21, від 25 липня 2022 року у справі № 740/2621/20, провадження № 61-17647св21, від 30 вересня 2022 року у справі № 450/2479/19, провадження № 61-10570св21, від 15 лютого 2023 року у справі № 700/304/20, провадження № 61-8529св21, від 11 травня 2023 року у справі № 712/10480/21, провадження № 61-13030св22.

Отже, у справі, що переглядається, основним є вирішення питання про те, на підставі проєкту землеустрою якої особи сформована спірна земельна ділянка, оскільки саме ця особа, за наявності двох або більше бажаючих отримати спірну земельну ділянку, має першочергове право на отримання земельної ділянки у власність при її безоплатній передачі.

Як вбачається з матеріалів справи державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,0000 га, з кадастровим номером 6322284500:02:000:0530, за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, Чернещинська сільська рада, здійснено 05 вересня 2015 року на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 лютого 2013 року, виготовленого Приватним підприємством «Гео-Майстер» на замовлення позивача, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302037372015 від 05 вересня 2015 року.

Наданий відповідачкою проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 у 2021 році, тобто вже значно пізніше державної реєстрації земельної ділянки 05 вересня 2015 року.

Враховуючи, що спірну земельну ділянку сформовано на підставі проєкту землеустрою, замовленого ОСОБА_1 , саме він мавпершочергове право на отримання земельної ділянки у власність при її безоплатній передачі.

ОСОБА_1 вчинив дії щодо вирішення питання про отримання права власності на земельну ділянку: отримав дозвіл на розробку проєкту землеустрою земельної ділянки, розробив такий проєкт, за його заявою сформовано земельну ділянку, у зв`язку із чим, він мав законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки.

Водночас ОСОБА_3 не могла мати легітимних сподівань та правомірних очікувань на законне завершення процедури безоплатної приватизації земельної ділянки та надання їй спірної земельної ділянки у власність.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог ОСОБА_1 , адже саме він мавпершочергове право на отримання земельної ділянки у власність.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо того, що за замовленням ОСОБА_1 було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надалі будь-які його дії щодо оформлення майнових прав на земельну ділянку припинились, доказів його звернення за затвердженням проєкту землеустрою та передачею земельної ділянки у власність не надано, він протягом 10 років зволікав з поданням розробленого проєкту землеустрою на затвердження до уповноваженого органу, відмови уповноваженого органу не отримував, тобто саме його поведінка є недобросовісною, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що спірну земельну ділянку сформовано у 2015 році саме на підставі проєкту землеустрою, замовленого ОСОБА_1 . Поведінку позивача також не можна назвати недобросовісною, оскільки доказів того, що він в подальшому відмовився від подання розробленого проєкту землеустрою на затвердження до уповноваженого органу матеріали справи не містять. Строки такого подання також не встановлювалися.

Посилання ОСОБА_3 на те, що суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц та 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц є безпідставними, адже викладені у цих справах висновки не суперечать тому, що за наявності двох бажаючих отримати земельну ділянку у власність при безоплатній передачі першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка.

До тверджень ОСОБА_3 щодо того, що вона діяла добросовісно, послідовно здійснила упродовж декількох місяців всі необхідні дії для отримання у власність спірної земельної ділянки та не була обізнана про те, що ОСОБА_1 також мав намір оформити права на спірну земельну ділянку, судова колегія ставиться критично. Матеріали справи свідчать про те, що при зверненні до Зачепилівської селищної ради за наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 вже мала прагнення отримати у власність конкретну земельну ділянку, адже до своєї заяви додала зображення з публічної кадастрової карти щодо місця розташування земельної ділянки із зазначенням на ній кадастрового номера 6322284500:02:000:0530. Отже, при поданні заяви відповідачка була обізнана про сформованість земельної ділянки, тож такі її дії не можна вважати добросовісними.

Доводи ОСОБА_3 щодо того, що оскаржуваними рішеннями Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області майнові права позивача не порушуються, а якщо при їх прийнятті було порушено положення Конституції України та Земельного кодексу України, то спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, судова колегія відхиляє.

Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2020 року у справі № 367/2932/17 (провадження № 61-6085св19), сформульовані висновки, відповідно до яких: «якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів».

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх майнових прав на земельну ділянку, оскаржив рішення органу місцевого самоврядування, оскільки вважав, що вони перешкоджають йому завершити приватизацію земельної ділянки та порушують його цивільні права, то справа підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував, що на час подання позову та ухвалення судового рішення про скасування запису про державну реєстрацію права власності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Тож у розумінні наведеної норми права у редакції, яка була чинною на час ухвалення судом першої інстанції рішення про задоволення позову, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, правомірним нині є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Отже, на момент ухвалення судом першої інстанції рішення скасування запису про державну реєстрацію права власності суперечило положенням частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19. Рішення суду першої інстанції в цій частині у майбутньому не можна буде виконати.

Проте, позивачем також заявлено і судом задоволено вимогу про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку з одночасним припиненням її права власності. Оскільки задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора є підставою для скасування незаконної державної реєстрації в цілому та загалом поновлення права позивача, тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності не вплинув на ефективність застосування правильного способу судового захисту, який в практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права позивача.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22лютого 2023 року у справі № 521/15930/20, провадження № 61-4089св22.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судового збору за перегляд справи апеляційним судом не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.375, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 07 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю. М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 02 листопада 2023 року.