Рішення

від 01.11.2023 по справі 451/1189/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

01 листопада 2023 рокуСправа №451/1189/23 Провадження № 2/451/329/23

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1189/23 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в:

23 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

У позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим повторно Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 13 жовтня 2021 року, про що 1 лютого 2000 року зроблено відповідний актовий запис №3. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки площею 2,6240 га, яка належала йому згідно з Державним актом, серії III-ЛВ №065692, виданого 23.01.2001 на підставі розпорядження голови Радехівської райдержадміністрацїї №185 від 04.05.2000. ОСОБА_2 постійно по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав і був зареєстрований на АДРЕСА_1 , разом з ним на день смерті проживала ОСОБА_1 - онука, від імені померлого виконком Корчинської сільської ради заповіту не посвідчував. З метою оформити свої права на спадкове майно після смерті діда ОСОБА_2 , вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вищезазначений Державний акт, виданий після смерті спадкодавця. Таким чином, просила суд ухвалити рішення, яким: установити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,6240 га, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.1-3).

23 серпня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.32).

Ухвалою судді від 13 вересня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.40-41).

У підготовче судове засідання позивач не прибула, проте представник позивача подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи здійснювати за відсутності сторони позивача, позов підтримав повністю та просив його задовольнити (а. с. 45).

Представник відповідача скерував суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності представника Радехівської міської ради Львівської області, позовні вимоги визнали у повному обсязі та не заперечили проти їх задоволення (а.с.44).

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено за відсутності учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. 206-207 ЦПК України.

За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов потрібно задовольнити з таких міркувань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Радванці Радехівського району Львівської області помер дід позивача - ОСОБА_2 у віці 94 роки, про що зроблено відповідний актовий запис № 3 від 1 лютого 2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим повторно 13 жовтня 2021 Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6240 га, що розташована на території Корчинської сільської ради Радехівського району Львівської області та належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 065692, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 23 січня 2001 року, № 11727 (а.с.11, 11-зворот).

Так, Розпорядженням голови Радехівської райдержадміністрації Львівської області від 04.05.2000 №185 «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Корчин, с. Радванці, с. Гоголів Корчинської сільської ради», було затверджено проект передачі земельних часток /паїв/ у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с. Радванці на площі 350,58 га, з них ріллі 272,70 га, кормових угідь 77,88 га; передано у приватну власність громадянам с. Корчин, с. Радванці та с. Гоголів земельні частки /паї/ згідно з Додатком та видано їм Державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З Додатку до Розпорядженням голови Радехівської райдержадміністрації Львівської області від 04.05.2000 №185 видно, що у цьому списку під порядковим номером 130 зазначений ОСОБА_2 , якому було виділено земельні ділянки, загальною площею 2,6240 га (а.с.21-23).

Вказане вище також підтверджується копією Витягу із Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю, виданого 15.08.2022 №1963/15-22 Відділом №6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (а.с.16).

Відповідно до Довідки Радехівської міської ради Львівської області №550 від 18 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті проживав та був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлим проживала ОСОБА_1 (а.с.13).

Із Постанови Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 листопада 2022 року № 437/02-31 видно, що під час видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Корчинської сільської ради Червоноградського району (колишнього Радехівського) Львівської області, було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №065692, виданий відповідно до Розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації Львівської області від 04.05.2000 №185, зареєстрований 23 січня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №11727, тобто, після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Тому було постановлено - відмовити гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Корчинської сільської ради Червоноградського району (колишнього Радехівського) Львівської області (а.с.14, 14 зворот).

З Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №68071964 від 12.01.2022 видно, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася (а.с.15).

Родинні відносини спадкодавця ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_1 підтверджуються такими доказами: копією Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 15 вересня 1960 року (а.с.17), копією повторного Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 від 14 грудня 1979 року (а.с.18), копією повторного Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 від 20 лютого 2020 року (а.с.19), копією Свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_5 від 12 липня 1955 року (а.с.20).

Інших спадкоємців судом не встановлено.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до ст. 12, 229 ЦПК України такі докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникало відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

На підставі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З огляду на ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР).

За змістом ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла його внучка ОСОБА_1 - позивач у справі, яка проживала з померлим на час його смерті, та вступила в управління та володіння майном.

Перешкодою в реалізації законних прав та інтересів позивача, є те, що вона позбавлена у позасудовому порядку оформити спадщину на спірні земельні ділянки, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №065692, зареєстрований 23 січня 2001 року, тобто, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

На підставі ст. 81, 131 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд робить висновки, що позовні вимоги сторони щодо встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 200, 206, 211, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 315, 354 ЦПК України; ст. 524, 525, 526, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 328, 1218, 1299 ЦК України; ст. 81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Установити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,6240 гектарів, в порядку спадкування після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належала спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 065692, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 11727 від 23 січня 2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 26361149, місцезнаходження: проспект Відродження, 3, місто Радехів, Червоноградський район, Львівська область, 80200.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 1 листопада 2023 року.