Постанова

від 31.10.2023 по справі 903/712/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Справа № 903/712/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

скаржника ГУ ДПС у Волинській області - Гаврилова Н.В.

інші учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 (постановлену суддею В.М. Дем`як, повний текст складений 08.09.2023)

за заявою Фізичної особи-підприємця Кальчук Олени Олександрівни

до боржника: Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707"

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 заяву Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково.

Визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області до Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" на загальну суму 21 549,44 грн та зобов`язано ліквідатора Рабана М.Т. включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 5368 грн вимоги першої черги; 16 181,44 грн вимоги третьої черги.

В решті вимог відмовлено.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що вимоги ГУ ДПС у Волинській області на суму 16 181,44 грн є поточними вимогами кредитора, які виникли в процедурі банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. Також місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні грошових вимог Головного управління ДПС у Волинській області в сумі 241 796,20 грн на підставі положень частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки такі вимоги виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему "Електронний суд", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 в частині відмови у задоволенні заяви ГУ ДПС у Волинській області про визнання кредиторських вимог на суму 257 977,64 грн. Прийняти рішення, яким визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Волинській області повністю, а саме в сумі 257 977,64 грн. Справу слухати за участю представника ГУ ДПС у Волинській області.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- відповідно до п.75.1, п.п. 78.1.7, п.78.1. ст. 78 ПК України та у зв`язку з визнанням банкрутом ПАТ "Володимир-Волинське АТП-10707", на підставі наказу від 24.04.2023 №806-п та від 03.05.2023 №852-п "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки", ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Володимир-Волинське АТП-10707" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 до 27.04.2023, за результатами якої складено Акт від 12.05.2023 №7709/07-06/05461125, яким встановлено порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення-рішення, згідно з якими банкруту збільшено податкову заборгованість за платежами;

- судом не враховано, що боржником жодним чином не спростовано висновків контролюючого органу щодо встановлення порушення, викладеного в Акті перевірки від 12.05.2023 № 7709/07-06/05461125.

Листом суду апеляційної інстанції від 18.09.2023 матеріали справи №903/712/22 витребовувалися з Господарського суду Волинської області.

22.09.2023 матеріали справи №903/712/22 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 6441,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги та докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами, листом з описом вкладення, ініціюючому кредитору Фізичній особі-підприємцю Кальчук О.О., кредиторам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

04.10.2023 на адресу суду від Головного управління ДПС у Волинській на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 6441,60 грн та докази направлення копії апеляційної скарги кредиторам.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю інших учасників справи.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 07.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707", визнано вимоги ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Кальчук Олени Олександрівни до Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" 117 165 грн основного боргу та 24 810,00 грн судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707", введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" строком на сто сімдесят календарних днів до 26.04.2023, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинське АТП-10707" призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Постановою Господарського суду Волинської області від 27.03.2023 у справі №903/712/22 визнано банкрутом ПрАТ "Володимир-Волинське АТП-10707", відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Рабана М. Т.

19.07.2023 до суду першої інстанції надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області за вх.№01-74/1108/23 про грошові вимоги до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 24.04.2023 №806- п та від 03.05.2023 №852-п "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки" ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Володимир-Волинське АТП-10707" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 27.04.2023, за результатами якої складено акт від 12.05.2023 №7709/07- 06/05461125, яким встановлено порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення-рішення, згідно з якими банкруту збільшено податковий борг на суму 257 977,64 грн, а саме:

1) по єдиному внеску, нарахованому роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами податковий борг виник:

- 09.02.2023 внаслідок самостійно нарахованих платником податків нарахувань, згідно податкового розрахунку від 09.02.2023 по терміну сплати 09.02.2023 в сумі 4 216,30 грн.;

- 09.02.2023 внаслідок самостійно нарахованих платником податків нарахувань, згідно податкового розрахунку від 09.02.2023 по терміну сплати 09.02.2023 в сумі 4 288,94 грн.;

- 09.02.2023 внаслідок самостійно нарахованих платником податків нарахувань, згідно податкового розрахунку від 09.02.2023 по терміну сплати 09.02.2023 в сумі 4 296,37 грн.;

- 10.05.2023 внаслідок самостійно нарахованих платником податків нарахувань, згідно податкового розрахунку від 09.05.2023 по терміну сплати 10.05.2023 в сумі 4 322,95 грн.;

- 10.05.2023 внаслідок самостійно нарахованих платником податків нарахувань, згідно податкового розрахунку від 09.05.2023 по терміну сплати 10.05.2023 в сумі 4 322,95 грн.;

- 10.05.2023 внаслідок самостійно нарахованих платником податків нарахувань, згідно податкового розрахунку від 09.05.2023 по терміну сплати 10.05.2023 в сумі 22 110,00 грн.;

- згідно вимоги про сплату борги (недоїмки) від 02.06.2023 №Ю-0070372408 нараховано 1397,17 грн.

2) по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) податковий борг виник:

- згідно податкового повідомлення-рішення №0071420405 від 15.12.2022 на суму 70,83 грн.;

- згідно самостійно поданої декларації від 19.01.2023 в якій визначено суму до сплати 3309 грн.

- донараховано основного платежу, згідно податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 №0074290706 на суму 128 573 грн.;

3) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати податковий борг виник:

- згідно податкового повідомлення-рішення №0070412408 від 02.06.2023 на суму 61 881,67 грн.

4) військовий збір:

- згідно податкового повідомлення-рішення №0070422408 від 02.06.2023 на суму 5156,83 грн.

5) по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки податковий борг виник:

- згідно податкового повідомлення-рішення №0074310706 від 09.06.2023 на суму 13 590,48 грн.

- згідно ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в розмірі 477,15 грн. (податкове повідомлення-рішення №0074310706 від 09.06.2023).

01.09.2023 до суду першої інстанції надійшли додаткові пояснення Головного управління ДПС у Волинській області за вх.№01-75/5170/23 до заяви Головного управління ДПС у Волинській області про грошові вимоги до боржника. До вказаної заяви долучено Акт від 12.05.2023 №7709/07- 06/05461125, який складений за результатами проведення ГУ ДПС у Волинській області документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Володимир-Волинське АТП-10707" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 27.04.2023.

Матеріали справи також містять суду повідомлення №1 від 21.07.2023 ліквідатора боржника М.Т. Рабана, у якому останній вказує, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області визнаються в повному обсязі.

Місцевий суд частково відхилив вимоги ГУ ДПС у Волинській області на підставі частини першої статті 59 КУзПБ, визнавши необґрунтованим нарахування податкових зобов`язань за період після 27.03.2023 - ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі №903/712/22.

Водночас, колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини шостої статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).

За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ).

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

Норми статті 1 та частини першої статті 45 КУзПБ пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.

Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

При цьому, підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 57 Податкового кодексу України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у від 15.12.2020 у справі №904/1693/19).

При цьому, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити про те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №922/5231/21.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19 зазначила про те, що податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують кредиторські вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі №910/3105/21).

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 викладено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що питання необхідного обсягу правового аналізу грошових вимог кредитора та достатності доказів на їх підтвердження має вирішуватися господарським судом з урахуванням сукупності обставин конкретної справи, зокрема правової природи зобов`язання, юридичних фактів з якими пов`язується його дійсність та обґрунтованість, позиції боржника та розпорядника майна (ліквідатор), наявності та обґрунтованості заперечень інших кредиторів.

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, з посиланням на положення частини першої статті 59 КУзПБ, частково відмовив у задоволенні грошових вимог Управління до боржника, оскільки нарахування податкових зобов`язань здійснено за період після 27.03.2023 - ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі №903/712/22.

Колегія суддів зауважує, що для визначення підставності заявлених податковим органом грошових вимог необхідно встановити правову природу і складові податкового боргу, підстави виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів, встановлення розміру та, насамперед, моменту виникнення цих грошових вимог (зобов`язань).

Як зазначалося вище, на підставі наказу від 24.04.2023 №806-п та від 03.05.2023 №852-п "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки" ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Володимир-Волинське АТП-10707" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 27.04.2023, за результатами якої складено акт від 12.05.2023 №7709/07- 06/05461125, яким встановлено порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення-рішення, згідно з якими банкруту збільшено податковий борг на суму 257 977,64 грн, а саме:

1. по єдиному внеску, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в сумі 44 954,68 грн, податковий борг виник на підставі акту перевірки від 12.05.2023 №7709/07-06/05461125, яким донараховано єдиний внесок на суму 1397,17 грн (за листопад 2016 року в сумі 80,93 грн, грудень 2016 року в сумі 266,89 грн, березень 2017 року в сумі 209,66 грн, травень 2017 року в сумі 154,88 грн, лютий 2018 року в сумі 218,99 грн, квітень 2018 року в сумі 465,82 грн, згідно чого винесено вимогу від 02.06.2023 №0070372408 на суму 1397,17 грн).

Крім того, боржником самостійно подано до контролюючого органу розрахунки, в яких зазначені податкові зобов`язання по термінах сплати 09.02.2023 - в сумі 4216,30 грн, 4288,94 грн, 4296,37 грн, від 10.05.2023 в сумі 4 322,95 грн, 4322,95 грн, 22 110,00 грн, проте не сплачені.

2. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 131 916,83 грн, податковий борг виник на підставі акту перевірки від 12.05.2023 № 7709/07-06/05461125, яким встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті в сумі 128 537,48 грн, (за березень 2020 року в сумі 6521,40 грн, березень 2023 року у сумі 122016,08 грн, згідно чого винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2023 № 0074290706. Разом з тим, на підставі акту минулих років, винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2022 №0071420405 на суму 70,83 грн.

Крім того, боржником самостійно подано до контролюючого органу декларацію №9300349193 від 19.01.2023, в якій зазначено податкове зобов`язання в сумі 3309,00 грн, проте не сплачене.

3. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 61 881,67 грн, податковий борг виник на підставі акту перевірки від 12.05.2023 № 7709/07-06/05461125, яким донараховано ПДФО в сумі 61 881,67 грн за період з липня 2022 року по березень 2023 року, згідно чого винесене податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 №0070412408 на суму 61 881,67 грн.

4. військовий збір в сумі 5 156,83 грн, податковий борг виник на підставі акту перевірки від 12.05.2023 №7709/07-06/05461125, яким визначено суму податкових зобов`язань з військового збору на суму 53,63 грн (за вересень 2019 року в сумі 28,73 грн, за жовтень 2019 року в сумі 5,4 грн, за липень 2021 року в сумі 19,5 грн) та 5103,20 грн за період з липня 2022 року по березень 2023 року, згідно чого винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 №0070422408 в сумі 5156,83 грн.

5. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 14 067,63 грн, податковий борг виник на підставі акту перевірки від 12.05.2023 №7709/07-06/05461125, яким занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 13590,48 грн (за 2019 рік в сумі 3051,92 грн, 2020 в сумі 3161,57 грн, за 2021 рік в сумі 3161,57 грн, за 2022 рік в сумі 3161,57 грн, за 2023 рік в сумі 1053,85 грн, згідно податкового повідомлення-рішення № 0074310706 від 09.06.2023 в сумі 13590,48 грн).

Крім того, згідно ст.129 Податкового Кодексу України нараховано пеню в розмірі 477,15 грн.

Таким чином із Акту 12.05.2023 №7709/07-06/05461125, який складений за результатами проведення ГУ ДПС у Волинській області документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Володимир-Волинське АТП-10707", вбачається, що зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" перед ГУ ДПС у Волинській області виникли до 27.03.2023 - ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі №903/712/22.

Вказане підтверджується також податковими повідомленнями-рішеннями, які наявні в матеріалах справи (а.с. 92-98, т. 2).

Отже, судом першої інстанції не досліджено зміст Акту перевірки та податкових повідомлень-рішень на предмет встановлення моменту виникнення грошових зобов`язань у боржника і періоду, за який податковим органом здійснено їх нарахування. Без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав та моменту виникнення цих грошових вимог висновки про часткове відхилення грошових вимог перед ГУ ДПС у Волинській області є передчасними.

На недопущенні формального підходу до розгляду грошових вимог кредитора до боржника у справах про банкрутство та необхідності ретельно досліджувати підстави виникнення грошових вимог неодноразово наголошував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанови від 29.03.2021 у справі № 916/3743/19, від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, від 15.07.2021 у справі № 922/2632/20, від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають визнанню грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області до Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" на загальну суму 257 977,64 грн.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 07.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" визнано вимоги ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Кальчук Олени Олександрівни до Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" 117 165 грн основного боргу та 24 810,00 грн. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707", введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" строком на сто сімдесят календарних днів до 26.04.2023, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир-Волинське АТП-10707" призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство відбулося 11.11.2022.

19.07.2023 до суду першої інстанції надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області за вх.№01-74/1108/23 про грошові вимоги до боржника.

Отже, ГУ ДПС у Волинській області як кредитор, вимоги якого заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ, є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

З огляду на обґрунтованість вимог заяви Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, яка подана до господарського суду після закінчення строку, встановленого для їх подання, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з грошовими вимогами до боржника на суму 257 977,64 грн та судового збору на суму 5368 грн, яка підлягає погашенню у наступному порядку:

- 5368 грн вимоги першої черги (витрати по сплаті судового збору);

- 44 954,68 грн - вимоги другої черги (вимоги щодо сплати ЄСВ);

- 212 545, 81 грн вимоги третьої черги (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

- 477,15 грн - вимоги 6 черги (вимоги щодо сплати штрафних санкцій та пені).

Проте зазначеного не було враховано судом першої інстанції.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід задоволити, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 необхідно змінити у розмірі визнаних грошових вимог кредитора та черговості таких вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 задоволити.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 змінити.

Викласти п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської області від 06.09.2023 у справі №903/712/22 в наступній редакції:

"Визнати грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) до Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинське АТП-10707" (44701, Волинська обл. м. Володимир, вул. Ковельська, буд. 181, код ЄДРПОУ 05461125) на загальну суму 257 977,64 грн та зобов`язати ліквідатора Рабана М.Т. включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5368 грн вимоги першої черги;

- 44 954,68 грн - вимоги другої черги;

- 212 545, 81 грн вимоги третьої черги;

- 477,15 грн - вимоги шостої черги".

2. Справу №903/712/22 повернути до Господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "02" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.