Постанова

від 01.11.2023 по справі 908/886/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023 року м.Дніпро Справа № 908/886/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 (суддя Проскуряков К.В., повний текст якої підписаний 27.03.2023) у справі № 908/886/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМОРСЬКИЙ", с.м.т.Кирилівка, Запорізька область

до відповідача-2 - Фізичної особи - підприємця Крикунова Ігоря Олександровича, с.м.т.Кирилівка, Запорізька область

про стягнення 492 887,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у справі №908/886/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ" залишено без руху до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні для можливості надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом направлення на адреси відповідачів -1, 2 копії позовної заяви з додатками та надати докази направлення (фіскальний чек, поштова накладна, опис вкладення у цінний лист - в оригіналі).

Не погодившись із зазначеною ухвалою, у тому числі, у частині залишення позову без руху у даній справі до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ", в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала не спрямована на виконання завдань господарського судочинства та порушує права Позивача на справедливий суд.

Зокрема, будучи обізнаним із тими обставинами, що місцезнаходження Відповідачів зареєстроване у смт. Кирилівка Запорізької області і як національний оператор поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА», так і інші оператори поштового зв`язку не приймають до відправлення поштову кореспонденцію, адресати якої розташовані на тимчасово окупованій території, позивач був позбавлений права виконати вимоги процесуального закону з причин, що від нього не залежали. В той же час, позивачем надано до позовної заяви докази направлення скарги засобами електронного зв`язку на відомі електронні адреси Відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача-2: primorskiy2@ukr.net.

Наголошує на тому, що ч.2 ст.174 ГПК України передбачає визначення в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строку на усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів. Тобто, законом встановлений максимальний строк на усунення недоліків, що ніяк не узгоджується з невизначеним «до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні». З огляду на це, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст.ст. 174 ГПК України.

Стверджує, що статтею 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано положення про порядок повідомлення про судові рішення учасників з тимчасово окупованих територій.

З урахуванням вище зазначеного вважає, що у суду не тільки є можливість повідомлення та відправлення процесуальних документів у справі, а й передбачений механізм реалізації такої можливості (повідомлення учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідних процесуальних дій). Однак, суд першої інстанції ці вимоги до уваги не взяв.

Відповідачі у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИМОРСЬКИЙ" та Фізична особа - підприємець Крикунов Ігор Олександрович відзив на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористались. Про відкриття провадження у справі та надання часу для подачі відзиву на апеляційну скаргу повідомлялись як в порядку ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" через оголошення на офіційній сторінці суду на веб-сайті судової влади України, так і засобами електронного зв`язку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 14.09.2023 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

25.09.2023 матеріали справи № 908/886/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду поважними та відновлено апелянту строк подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у справі №908/886/23; з урахуванням положень ч.2 ст.271 ГПК України розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У березні 2023 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ" до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМОРСЬКИЙ", 2 - Фізичної особи - підприємця Крикунова Ігоря Олександровича про стягнення 492 887,90 грн. (а.с.1-5).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу від 19.03.2021 № 210319-2/ФЛ-Ю-І з повного та вчасного внесення лізингових платежів, зокрема наявною заборгованістю з 16.03.2022, невиконанням відповідачем-2 договору поруки №210319-3/П від 19.03.2021.

Оскільки місцезнаходження Відповідачів зареєстроване у смт. Кирилівка Запорізької області, яке згідно з Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 включено до переліку територіальних громад, тимчасово окупованих Російською Федерацією території України з 24.0.2022, а у поштових відділеннях АТ «УКРПОШТА» не приймають до відправлення поштову кореспонденцію, адресати якої розташовані на тимчасово окупованій території, з метою реалізації процесуального обов`язку щодо направлення позову учасникам процесу позивачем до позову надані докази направлення позовної заяви на відомі електронні адреси Відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1), primorskiy2@ukr.net (відповідача-2).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 позовну заяву передано для розгляду судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ" залишено без руху до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Вказаний процесуальний документ в частині залишення позову без руху до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні і є предметом апеляційного оскарження.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції керувався положеннями п.1 ч.1 ст.164, ст.174 ГПК України та дійшов висновку, що позивачем не надані докази направлення позову всім учасникам процесу листом з описом вкладення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Щодо можливості оскарження ухвали суду в частині залишення позовної заяви без руху до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, нормами процесуального права чітко визначені строки усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, згідно правової позиції викладеної Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Водночас, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи (відкладення підготовчого засідання), здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Підстави зупинення провадження у справі наведені у ст.227 ГПК України. Так, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 позовну заяву ТОВ «БЛ Лізинг» залишено без руху до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 у справі №908/102/23 вбачається, що суд, по-перше, не зазначив строк на усунення недоліків в межах строків визначених ст.174 ГПК України, по-друге, у даному випадку, судом першої інстанції фактично зупинено провадження у справі, при цьому не з підстав, наведених у ст.227 ГПК України.

Таким чином, у даному випадку предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, яка відповідно до пункту 12 частини 1 статті 255 може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.12.2022 по справі №908/859/22.

Таким чином, судом першої інстанції порушені норми процесуального права і в частині невизначення строку для усунення недоліків позову, і фактичного зупинення провадження у справі з підстав, не передбачених ст.227 ГПК України.

Щодо оцінки належності виконання процесуального обов`язку надіслання копії позовної заяви учаснику справи, який зареєстрований на окупованій території.

За змістом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною першою статті 3 ГПК України унормовано, що судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Згідно із частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Верховний Суд зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").

Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність та змагальність сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами".

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007).

За приписами частини третьої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 164 ГПК України встановлено вимоги щодо додатків, які подаються до позовної заяви, зокрема, згідно із пунктом 1 частини першої цієї статті до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до статті 172 цього Кодексу позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (в редакції станом на 27.03.2023).

За змістом частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Аналіз положень статей 164, 172, 174 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що позовна заява приймається до розгляду у випадку виконання заявником вимог статей 164, 172 цього Кодексу, зокрема, подання доказів надсилання копії позову іншій стороні у справі.

Як убачається із матеріалів справи, заявником на підтвердження виконання вимог статті 258 ГПК України в якості доказів надсилання копії позову та доданих до нього документів боржнику надано скріншот про надсилання позовної заяви на електронні адреси в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1), primorskiy2@ukr.net (відповідача-2).

Також заявником додано роздруківку з сайту АТ "Укрпошта", що поштове відділення: 72563, Запорізька область, смт. Кирилівка, за яким зареєстровані обидва відповідачі, тимчасово не функціонує.

Залишаючи без руху позовну заяву на підставі відсутності доказів щодо направлення цієї заяви відповідачам, суд першої інстанції не прийняв в якості виконання відповідного процесуального обов`язку заявником факт надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на електронну адресу ТОВ «Приморський» ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1), та ФОП Крикунов І.О. primorskiy2@ukr.net (відповідача-2), який обґрунтував такий спосіб відправки неможливістю надсилання документів на юридичну поштову адресу відповідачів через окупацію смт. Кирилівка Запорізької області.

При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно зі ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та здійснено публікацію оголошення про початок функціонування цих підсистем (модулів) у газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168.

З 05.10.2021 почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема "Електронний кабінет"; "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку.

Підпунктом 5.8) п.5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, визначено, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Так, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Крикуновим І.О. в розділі контактна інформація, зазначена електронна адреса: primorskiy2@ukr.net. Відтак, в розумінні Положення про ЄСІТС, зазначена адреса відповідача-2 є його офіційною електронною адресою і згідно норм процесуального законодавства може застосуватись для обміну документами в електронній формі між судом та учасниками провадження.

Наведена обставина щодо зареєстрованого місцезнаходження відповідачів у смт.Кирилівка Запорізької області, яке розташоване в тимчасовій окупації, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 унеможливила здійснення поштових відправлень останнім, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ "Укрпошта", яку надавав позивач на підтвердження факту неможливості надсилання копії позовної заяви відповідачам.

Таким чином, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з неподанням доказів надсилання копії позову відповідачам засобами поштового зв`язку, суд першої інстанції не врахував неможливості виконання скаржником таких вимог суду з огляду на місцезнаходження відповідачів на окупованій території, на яку зареєстровані в Україні оператори поштового зв`язку не здійснюють поштових відправлень та, як наслідок, проявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, обмеживши ТОВ «БЛ Лізинг» право на доступ до суду, яке закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд від 14.03.2018 у справі № 911/1201/16, від 22.04.2021 у справі № 911/1228/20, від 22.12.2022 у справі №905/187/22).

При цьому суд, апеляційної інстанції також звертає увагу, що у матеріалах дійсної справи міститься заява представника відповідача-1 - ТОВ «Приморський», адвоката Яценка Д.В. від 23.04.2023 про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.62). Відтак, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач-1 обізнаний із поданим проти нього позовом, а його представник може взяти участь у справі, з урахуванням його місцезнаходження у місті Запоріжжі.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, слушними є зауваження апелянта, що у суду є не тільки встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» засоби повідомлення відповідачів про розгляд справи, а й інші способи повідомлення учасників про розгляд справи та наявна можливість направлення усіх процесуальних документів засобами електронного зв`язку на електроні адреси зазначені у Позовній заяві, у тому числі на електронну адресу Відповідача-2: primorskiy2@ukr.net.

Також колегія суддів констатує, що є слушними доводи апелянта про те, що у даному випадку порушується його право на розгляд справи протягом розумного строку та ефективний захист порушеного права, яке встановлено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах № 910/5425/18, № 910/12694/18, 904/8122/17 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Таким чином, колегія суддів зазначає, що залишення позову без руху у справі № 908/886/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні, яке фактично є зупиненням провадження у справі, видається необґрунтованим, призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, а тому ухвала Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 в частині залишення позову без руху до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За приписами ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оскільки висновки суду в оскаржуваній частині не відповідають обставинам справи, при цьому судом першої інстанції порушені норми процесуального права, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи, вказане є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області в оскаржуваній частині, з подальшим направленням справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

У зв`язку із частковим скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Оскільки ухвала про зупинення провадження у справі, яка переглянута в апеляційному порядку, не відноситься до переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню після їх апеляційного розгляду, в порядку п.2 ч.1 ст.287 ГПК України, то постанова Центрального апеляційного господарського суду оскарженню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛ ЛІЗИНГ" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у справі № 908/886/23 в частині залишення позову без руху до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні - скасувати.

Справу № 908/886/23 направити до Господарського суду Запорізької області на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Розподіл сум судового збору, за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у цій справі, здійснити Господарському суду Запорізької області за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.11.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков