Рішення

від 01.11.2023 по справі 907/764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/764/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/764/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХИСТ ПЛЮС, м. Ужгород

до Дочірнього підприємства "ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ", м. Ужгород

про стягнення 19 500,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 19 500,00 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору про надання послуг охорони майна №8 від « 01» липня 2018 року та положень ст. ст. 27, 74, 162, 164, 171, 172 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/764/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 16.08.2023 року була надіслана відповідачу 17.08.2023 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №0600039911466, отримана відповідачем 07.09.2023 року.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2018 року між ТОВ «ЗАХИСТ ГІЛЮС» (Позивач, Виконавець) та ДП "ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ" (Відповідач, Замовник) було укладено Договір про надання послуг охорони майна № 8 (надалі Договір).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна Замовника на об`єкті та обслуговування сигналізації (за окремою угодою) на цьому об`єкті. За цим Договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунок вартості послуг Виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору).

У відповідності до п. 3.2. Договору, оплата послуг за цим договором здійснюється Замовником щомісячно за умови передоплати 100% вартості послуг визначеної в Протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору), на рахунок Виконавця до 10-го числа кожного місяця, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Згідно Додатку 1 до Договору передбачено, що об`єктом охорони за цим Договором є адміністративна будівля ДП "ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ", за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. ЯРОЦЬКА, буд. 5-А.

Згідно Додатку 2 до Договору передбачено, що вартість місячної оплати за охорону майна на об`єкті Замовника за допомогою ПЦС та термінового виклику наряду охорони вказаного у Дислокації (Додаток 1 до Договору) становить 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.).

Згідно п. 5.2.2. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором.

У відповідності до п. 9.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та є чинним протягом 12 (дванадцяти) місяців.

Договір продовжується на строк, встановлений п. 9.1 даного Договору, якщо жодна із Сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Договір може бути пролонгований необмежену кількість разів (п. 9.2 Договору).

В матеріалах справи міститься акт наданих послуг №66 від 31.01.2022 р., акт наданих послуг №429 від 28.02.2022 р., акт наданих послуг №716 від 31.03.2022 р., акт наданих послуг №991 від 30.04.2022 р., акт наданих послуг №1248 від 31.05.2022 р., акт наданих послуг №1662 від 30.06.2022 р., акт наданих послуг №1883 від 31.07.2022 р., акт наданих послуг №2165 від 31.08.2022 р., акт наданих послуг №2416 від 30.09.2022 р., акт наданих послуг №2686 від 31.10.2022 р., акт наданих послуг №2956 від 30.11.2022 р., акт наданих послуг №3284 від 31.12.2022 р., акт наданих послуг №124 від 31.01.2023 р., акт наданих послуг №341 від 28.02.2023 р., акт наданих послуг №759 від 31.03.2023 р., акт наданих послуг №1122 від 30.04.2023 р., акт наданих послуг №1500 від 31.05.2023 р., акт наданих послуг №2071 від 30.06.2023 р.;

Також в матеріалах справи міститься, акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2022 року по червень 2023 року, підписаний сторонами та який фіксує заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 19 500,00 грн.

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи за період з січень 2022 - червень 2023 року позивачем надано відповідачу послуги загальною вартістю 19 500,00 грн., однак відповідачем в порушення умов договору кошти не сплачено, що і стало приводом звернення позивача до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 01 липня 2018 року між ТОВ «ЗАХИСТ ГІЛЮС» (Позивач, Виконавець) та ДП "ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ" (Відповідач, Замовник) було укладено Договір про надання послуг охорони майна № 8.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна Замовника на об`єкті та обслуговування сигналізації (за окремою угодою) на цьому об`єкті. За цим Договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунок вартості послуг Виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині здійснення оплати отриманих послуг.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується здійснювати охорону майна Замовника на об`єкті та обслуговування сигналізації (за окремою угодою) на цьому об`єкті. За цим Договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунок вартості послуг Виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору).

У відповідності до п. 3.2. Договору, оплата послуг за цим договором здійснюється Замовником щомісячно за умови передоплати 100% вартості послуг визначеної в Протоколі погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору), на рахунок Виконавця до 10-го числа кожного місяця, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Судом встановлено, що у період з січня 2022 року по червень 2023 року, позивачем надано послуги відповідачу на суму 19 500,00 грн.

Натомість відповідач свого обов`язку зі сплати наданих послуг не виконав.

В частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем свого обов`язку.

Водночас позивач свої зобов`язання виконав вчасно та належним чином, що підтверджується актами надання послуг підписаними представниками сторін та актом звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2022 року по червень 2023 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем свого обов`язку за договором та ним не надано суду жодних доказів у спростування цього.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 19 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХИСТ ПЛЮС, м. Ужгород до Дочірнього підприємства "ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ", м. Ужгород про стягнення 19 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (88003, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Яроцька, будинок 5 А, код ЄДРПОУ 00698897) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю «ЗАХИСТ ПЛЮС» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Українська, будинок 18, квартира 13, код ЄДРПОУ 41889053) суму 19 500,00 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) заборгованості, а також суму 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.11.2023

Суддя О.Ф. Ремецькі