Рішення

від 02.11.2023 по справі 907/846/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/846/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Комунальної установи «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради, м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області

про стягнення 75 619,80 грн

секретар судового засідання Піпар А.Ю.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Комунальної установи Виноградівський геріатричний пансіонат Закарпатської обласної ради про стягнення 50 665,10 грн заборгованості за спожитий природний газ за період: 16.10.2021, 26.10.2021 та з 01.11.2021 до 05.11.2021, 6135,34 грн пені, 2402,78 грн 3 % річних та 16 416,58 грн інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем договору постачання природного газу постачальником останньої надії.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/846/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача (90300, м. Виноградів Закарпатської області, вул. Персикова, 49) отримана Комунальною установою «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради 15.09.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0600045042194 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 0600045042194.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасного розрахунку за поставлений 16.10.2021, 26.10.2021 та в період з 01.11.2021 по 05.11.2021 природній газ, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість в розмірі 50 665,10 грн, на яку позивачем нараховано 6135,34 грн пені, 2402,78 грн 3 % річних та 16 416,58 грн втрат від інфляції.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем не подано суду відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ ""Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 №1236" (далі - Постанова КМ України №1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальна установа «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем 16.10.2021, 26.10.2021 та в період з 01.11.2021 по 05.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Відповідно до п. 1.3. Договору він є договором приєднання та вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За положеннями п.п. 3.1., 3.3. Договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (надалі Правила). Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. - 4.4. Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Пунктами 8.1, 8.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

За положеннями п. 11.1. Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.

Протягом строку дії Договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (п. 11.3. Договору).

Судом також встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на виконання умов Договору складено та надіслано на адресу відповідача рахунок на оплату №26969 та акт приймання-передачі природного газу №16073 за жовтень 2021 року, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 842,94 м.куб. природного газу в жовтні 2021 (16.10.2021 та 26.10.2021) на суму 14 161,39 грн та рахунок на оплату №30947 та акт приймання-передачі природного газу №18118 за листопад 2021 року, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 3015,78 м.куб. природного газу в листопаді 2021 (з 01.11.2021 по 05.11.2021) на суму 50 665,10 грн.

Надіслання відповідачу означених рахунків на оплату та актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2021 року та листопад 2021 року підтверджується долученими до позовної заяви списками згрупованих поштових відправлень №13.11.2021, №12.12.2021 акт 2, фіскальними чеками від 16.11.2021, 14.12.2021 та не заперечено відповідачем у встановленому порядку.

Зазначені в рахунках на оплату №26969, №30947 та актах приймання-передачі природного газу №16073, №18118 обсяги переданого позивачем як постачальником «останньої надії» та прийняті відповідачем обсяги природного газу підтверджуються також листом оператора ГТС від 04.10.2022 №ТОВВИХ-22-10675 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000М2ZDR00M (відповідача у справі).

За таких обставин, як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання постачальника «останньої надії» відповідно до Договору та 16.10.2021, 26.10.2021 й в період з 01.11.2021 по 05.11.2021 поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 3858,72 м.куб. на загальну суму 64 826,49 грн, тоді як відповідач свої зобов`язання за Договором в частині оплати за отриманий природний газ виконав не в повній мірі, здійснивши оплату виключно за спожитий в жовтні 2021 року природний газ на суму 14 161,39 грн, що підтверджується інформаційною довідкою АТ «Ощадбанк» №16/2-09/39597/2023 від 27.07.2023 про сплату відповідачем 29.11.2021 року 14 161,39 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем виставлених позивачем рахунків за спожитий природний газ в повному обсязі позивачем 08.07.2022 надіслано Комунальній установі «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради вимогу №119/4.3-8786-2022 від 08.07.2022 про сплату до 21.07.2022 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 50 665,10 грн. Означена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахування викладеного, позивач стверджує, що наявна станом на 25.08.2023 (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача за Договором становить 50 665,10 грн, стягнення якої разом з нарахованими позивачем за порушення строків сплати пенею, 3% річних та інфляційними втратами є предметом судового розгляду в даній справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу" (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 за 30.09.2015 врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з абз. 3 п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил.

Так, відповідно до п. 1, 2, 4 Розділу VI Правил Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії».

Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії».

Розрахунок за поставлений постачальником «останньої надії» природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін (п. 8 Розділу VI Правил).

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання природного газу та відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання природного газу від постачальника "останньої надії" відбувається внаслідок фактичного постачання природного газу такому споживачу без укладеного договору з іншим постачальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З урахуванням наведеного, суд висновує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, як Постачальником та Комунальної установи «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради, як Споживачем 16.10.2021, 26.10.2021 та 01.11.2021 було укладено Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", розробленого з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок природного газу", Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Факт включення 16.10.2021, 26.10.2021 та 01.11.2021 відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, підтверджується наданим позивачем листом оператора ГТС від 04.10.2022 №ТОВВИХ-22-10675 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2ZDR00M; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2ZDR00M (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС, а вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Судом встановлено, що з 01 жовтня 2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.10.2021 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних установ, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до наданого суду архіву цін природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.10.2021 по 23.05.2022 (подобово), протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою (відповідно до п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії") ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 м.куб, а відтак, у цей період до правовідносин сторін застосовувалася ціна природного газу 16,63611 грн/м.куб. (+ 0,84294 грн/м.куб. за транспортування), тобто без перевищення граничної ціни в 16,8 грн за 1 м.куб.

Матеріалами справи підтверджується, що нарахування позивачем заборгованості за спожитий відповідачем природний газ відбувалося на підставі остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2ZDR00M (лист оператора ГТС від 04.10.2022 №ТОВВИХ-22-10675), інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000M2ZDR00M та з урахуванням нормативно встановленої вартості природного газу згідно з наведеними вище нормами, відповідно до яких обсяг споживання відповідачем природного газу в жовтні 2021 року (16.10.2021 та 26.10.2021) склав 842,94 м.куб. вартістю 14 161,39 грн, а в листопаді 2021 (з 01.11.2021 по 05.11.2021) 3015,78 м.куб. вартістю 50 665,10 грн, на загальну суму 64 826,49 грн.

Отже, суд доходить висновку, що факт поставки позивачем природного газу відповідачу у спірний період підтверджено документально, а останнім не спростовано належними доказами.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно з підп. 1 п. 5.1. та підп. 1 п. 5.2. Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору та означеному кореспондує встановлений в підп. 1 п. 6.2. Договору обов`язок Постачальника забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та визначене в підп. 1 п. 6.1. Договору право отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на юридичну адресу відповідача - 90300, м. Виноградів Закарпатської області, вул. Персикова, 49, - рахунку на оплату №26969 та акту приймання-передачі природного газу №16073 за жовтень 2021 року, рахунку на оплату №30947 та акт приймання-передачі природного газу №18118 за листопад 2021 року, а відтак, враховуючи наведені вище нормативні приписи, положення п.п. 4.3., 4.4. Договору строк оплати для відповідача природного газу за період 16.10.2021, 26.10.2021 та за період з 01.11.2021 по 05.11.2021 є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання в повній мірі не виконав, здійснивши 29.11.2021 сплату виключно варотості природного газу, отриманого від позивача в жовтні 2021 (рахунок №26969) на суму 14 161,39 грн, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за поставлений йому постачальником «останньої надії» природній газ в листопаді 2021 року (за період з 01.11.2021 року по 05.11.2021 року) у розмірі 50 665,10 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 50 665,10 грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо пені.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.5. укладеного сторонами Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені, що розрахована ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року по заборгованості листопада 2021 року, за кожен день прострочення в сумі 6135,34 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних нарахувань.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Згідно поданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання Договору відповідачу по заборгованості листопада 2021 року нараховано 3% річних за період з 01.01.2022 року по 31.07.2023 року та втрати від інфляціої за період з 01.01.2022 року по 30.06.2023 року.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за означені періоди, суд встановив, що такі позивачем розраховано вірно, тому вимоги про стягнення з Комунальної установи «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради 2402,78 грн 3% річних та 16 416,58 грн інфляційних втрат підлягають до задоволення судом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради (90300, м. Виноградів Закарпатської області, вул. Персикова, 49, код ЄДРПОУ 22107495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 50 665,10 грн (п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 10 копійок) заборгованості, 6135,34 грн (шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 34 копійки) пені, 2402,78 грн (дві тисячі чотириста дві гривні 78 копійок) 3% річних, 16 416,58 грн (шістнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень 58 копійок) втрат від інфляції та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 02 листопада 2023 року.

СуддяЛучко Р.М.