Рішення

від 02.11.2023 по справі 910/13395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2023Справа № 910/13395/23

за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Такава»

про стягнення 83 200 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Такава» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №КБР-02/12/20-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.12.2020 у розмірі 83 200,00 грн, яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 41 600,00 грн та штрафу розмірі 41 600,00 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 28.08.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав» (суміжна організація, ГС «УЛАСП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Такава» (користувач) було укладено договір №КБР-02/12/20-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав, відповідно до умов якого користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а суміжна організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) суміжній організації на розрахунковий рахунок останньої, узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Відповідно до п. 2.2 договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший, ніж 4 місяці, то користувач повинен буде сплатити суміжній організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки суміжна організація набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі.

У п. 1 додатку №1 до договору №КБР-02/12/20-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав сторонами від 01.12.2020 зазначено два заклади, у якому користувач здійснює використання творів (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 ; кафе « АДРЕСА_2 ).

Умовами п. 2 додатку №1 до договору №КБР-02/12/20-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.12.2020 сторонами погоджено наступний розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 2 600,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 1 рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання. Сторони мають право припинити (розірвати) дію даного договору в односторонньому порядку, але лише за умови належного повідомлення стороною (ініціатором), шляхом направлення такого повідомлення письмово поштою (виключно користуючись адресами, що зазначені у реквізитах до даного договору) іншої сторони не менш ніж за 30 календарних днів до дати припинення (розірвання) договору.

У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення (пункт 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку втрати суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління суміжна організація має право на власний вибір здійснити одну з таких дій: залишаючись стороною цієї ліцензійної угоди, так і основного договору (договору про забезпечення правомірного використання об`єктів суміжних прав в публічних закладах), укласти договори (будь-якого виду) із правовласниками таким чином, щоб користувач зміг отримати дозвіл на користування правами таких правовласників (в т.ч. із правовласниками, які вилучили права у нової акредитованої організації в сфері суміжних прав, якщо така буде на той час існувати); передати свої права як за цією ліцензійною угодою, так і основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об`єктів суміжних прав в публічних закладах) іншій новій акредитованій організації колективного управління у сфері суміжних прав щодо публічного виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання об`єктів суміжних прав, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 41 600,00 грн та штраф у розмірі 41 600,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Аналіз укладеного між сторонами ліцензійного договору та додатків до нього дає підстави для висновку, що відповідач як користувач не має права в односторонньому порядку відмовитись від виконання взятого на себе зобов`язання з виплати винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського та суміжних прав, а відтак користувач має виконати таке зобов`язання у спосіб та строки, узгоджені у відповідному договорі.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з договором, є період з липня 2022 року по листопад 2022 року, з грудня 2022 року по листопад 2023 року.

Судом встановлено, що ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою» (наказ Мінекономрозвитку №912 від 29.05.2019); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах:

1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;

2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;

3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;

4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції;

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.

Як було встановлено, позивач є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою» строком на три роки, тобто до 30.05.2022.

Із означеного слідує, що позивач втратив права акредитованої організації колективного управління, а відтак і права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об`єктів, в даному випадку, суміжних прав.

Оскільки ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» з 30.05.2022 не має відповідної акредитації, то вона не має права на звернення із позовом до користувача (ТОВ «Такава») за стягненням заборгованості по сплаті роялті за використання об`єктів суміжних прав.

Втративши права акредитованої організації колективного управління, позивач не може надавати повний обсяг прав відповідачу, які зобов`язувався надати за умовами укладеного договору. Прострочення зобов`язання щодо оплати з боку відповідача можливе за умови виконання позивачем повного обсягу своїх обов`язків за цим договором. Позивач не довів, що виконував у повному обсязі свої зобов`язання за цим договором перед відповідачем після втрати позивачем акредитації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а відтак задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Такава» про стягнення 83 200 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна