Рішення

від 25.10.2023 по справі 910/12494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2023Справа № 910/12494/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєан»

про стягнення 200.000,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

08.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєан» про стягнення 200.000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору підряду № 252/ІФ/2021 на виконання будівельних робіт від 30.04.2021 (далі - договір), позивачем 08.02.2022 перераховано відповідачу аванс у сумі 150.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 27 від 08.02.2022. Відповідно до положень додатку № 2 до вказаного договору, відповідач зобов`язувався розпочати роботи з 25.06.2021 та завершити їх до 16.07.2021. Згідно з умовами договору, позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі, якщо відповідач своєчасно не розпочав виконувати роботи або виконує їх настільки повільно, що стає очевидним, що вони не будуть виконані в строк; за порушення строків виконання робі, зазначених у графіку виконання робіт ( в т. ч. в окремому звітному періоді), відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,5% від загальної ціни робіт (договірної ціни) за договором за кожний день до моменту, коли відповідач усуне порушення строків виконання робіт та приведе строки виконання робіт у відповідність до графіка виконання робіт. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором, позивачем 28.06.2023 відправлено відповідачу претензію № 08/06/23 від 26.06.2023 про відмову від договору та вимогою у семиденний строк з моменту її отримання повернути сплачені за договором кошти. Враховуючи викладене та те, що відповідачем не було виконано вимоги викладені позивачем в претензії, останній звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 200.000,00 грн, з яких 150.000,00 грн основного боргу та 50.000,00 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12494/23 від 15.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

18.08.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12494/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.08.2023 було 28.08.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494991809 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, офіс 359, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 25.08.2023 (номер відправлення 0105494991809) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 30.09.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день (30.09.2023) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

23.10.2023 відповідачем до суду подано клопотання по надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 23.10.2023 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 25.08.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люнер» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєан» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 252/ІФ/2021 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик і в порядку та на умовах, передбачених договором, виконати роботи, передбачені затвердженою замовником кошторисною документацією (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти закінчені будівництвом роботи і оплатити їх ціну.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав роботи за договором, у зв`язку з чим відповідач має повернути позивачу сплачену суму авансу в розмірі 150.000,00 грн та позивачем за порушення строків виконання робіт відповідачем нараховано 50.000,00 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 18.2 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання порушених на дату закінчення дії договору зобов`язань, в тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до моменту фактичного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно з п. 4.1 договору ціна робіт за цим договором становить 443.551,00 грн з ПДВ.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 5.1 договору джерело фінансування робіт - недержавні кошти. Порядок фінансування встановлений цим договором. Розрахунки за цим договором здійснюються на підставі рахунків підрядника в безготівковому порядку в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно з п. 5.2 договору авансовий платіж в розмірі 310.485,70 грн з ПДВ сплачується замовником підряднику протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником письмової вимоги (оригіналу рахунку) про здійснення авансового платежу від підрядника.

Оплата замовником решти виконаних робіт здійснюється протягом 90 (дев`яносто) календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт і підписаної сторонами додаткової угоди про здійснення розрахунків.

З наявної в матеріалах справи копії платіжної інструкції № 27 від 08.02.2022 вбачається, що позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 150.000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 3.1 договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються Графіком виконання робіт.

Відповідно до Графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору) визначено початок виконання робіт 25-31.06.2021, а закінчення 12-16.07.2021.

Пунктом 3.4 договору визначено, що фактичний термін закінчення всіх робіт за договором визначається датою підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 5.3 договору усі акти приймання-передачі формує підрядник, беручи до уваги встановлену цим договором ціну робіт і фактично виконаний обсяг робіт.

Відповідно до п.п. 10.1.1, 10.1.2 договору підрядник зобов`язаний якісно виконувати роботи за договором відповідно до затвердженої замовником кошторисної документації, а також вимог чинного законодавства, ДНБ, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СНиП; виконати роботи в строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 11.1 договору остаточне приймання за якістю, обсягом і за фактом досягнення технічних показників об`єкту робіт в цілому проводиться у наступному порядку:

11.1.1. Після фактичного закінчення виконання всього обсягу робіт за цим договором підрядник направляє замовнику:

а. повідомлення в письмовій формі про закінчення виконаних всіх робіт;

b. підписаний підрядником акт здачі-приймання виконаних робіт в 3-х примірниках;

c. виконавчу документацію.

11.1.2. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання всіх документів, зазначених у п. 11.1.1 договору, проводить їх перевірку і:

- за умови відсутності зауважень до обсягу і якості виконаних робіт, а також змісту наданих документів - підписує Журнал обліку виконаних робіт, акт здачі-приймання виконаних робіт і повертає оригінал Журналу та один екземпляр акту здачі-приймання виконаних робіт підряднику;

- за наявності зауважень до обсягу, якості виконаних робіт, до переліку, змісту наданих документів, замовник не підписує акт здачі-приймання виконаних робіт, і оформлює дефектний акт, в якому вказує перелік недоліків і/або порушених зобов`язань та строк їх усунення.

Відповідачем доказів складання ним актів здачі-приймання виконаних робіт за договором та надіслання їх або вручення позивачу не подано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Матеріали справи не містять жодних доказів використання авансу у повному обсязі шляхом виконання відповідачем робіт за договором, а саме відсутні підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт на суму 150.000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 18.5 договору договір може бути змінений або розірваний за письмовою згодою сторін, крім випадків одностороннього розірвання, передбачених договором.

За умовами п. 18.6 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав виконувати роботи або виконує їх настільки повільно, що стає очевидним, що вони не будуть виконані в строк.

В матеріалах справи наявний лист позивача № 08/06/23 від 26.06.2023, в якому позивач посилаючись на те, що відповідач у встановлений термін роботи не виконав повідомляє відповідача про відмову від договору підряду № 252/ІФ/2021 від 30.04.2021 та вимагає у 7-миденний строк з моменту отримання цієї претензії повернути сплачені за договором кошти.

Пунктом 18.1 договору передбачено, що всі листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням договору або випливають з нього, повинна спрямовуватися сторонами безпосередньо на адреси один одного, зазначені в цьому договорі, відповідно до термінів і порядком, встановленими чинним законодавством і цим договором; при цьому замовник має право вручати документи, що складаються їм на підставі договору будь-якому відповідальному представнику підрядника. При листування за цим договором сторони зобов`язані вказувати реєстраційний номер договору.

Позивачем лист № 08/06/23 від 26.06.2023 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена в реквізитах договору та збігається з адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, офіс 359, рекомендованою кореспонденцією 28.06.2023, що підтверджується наявними у справі описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком Укрпошти за № 7601873991550 від 28.06.2023.

Проте з роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет вбачається, що відправлення за трек-кодом № 7601873991550 повернуто 27.07.2023 за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання та 08.08.2023 вручено відправнику.

Відповідно до п. 18.8 договору у випадках одностороннього розірвання договору замовником, договір вважається розірваним з моменту отримання підрядником відповідного письмового повідомлення від замовника.

У випадку, якщо підрядник не знаходиться за адресою, вказаною в договорі, або відмовляється приймати повідомлення замовника або будь-якими іншими способами перешкоджає врученню йому такого повідомлення, договір вважається розірваним з дати направлення йому такого повідомлення.

З огляду на викладене, договір підряду № 252/ІФ/2021 від 30.04.2021 є розірваним.

Оскільки строк виконання грошового зобов`язання з повернення авансу умовами договору не визначено суд вважає, що в даному випадку слід застосовувати положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище вимога про повернення сплачених коштів міститься у листі № 08/06/23 від 26.06.2023, в якому встановлено семиденний термін для його виконання з моменту отримання.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав виконати зобов`язання з повернення коштів у строк до 03.08.2023 включно (27.07.2023 + 7 днів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 150.000,00 грн авансу сплаченого за роботи, які фактично виконано не було.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк роботи не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняються у письмовій формі.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 15.4 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт, зазначених у Графіку виконання робіт (в т.ч. в окремому звітному періоді), підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від загальної ціни робіт (договірної ціни) за цим договором за кожний день до моменту, коли підрядник усуне порушення строків виконання робіт та приведе строки виконання робіт у відповідність до Графіку виконання робіт.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо виконання робіт та передбачили інший період нарахування ніж встановлений законом.

Позивачем здійснено нарахування пені на суму 443.551,00 грн (ціна робіт за договором) за період з 17.06.2021 по 17.01.2022, яка становить 478.817,32 грн, однак з урахуванням пропорційності та співмірності позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача 50.000,00 грн пені.

Суд вважає за необхідне відзначити, що позивачем невірно визначено початком періоду прострочення робіт та відповідно нарахування пені з 17.06.2021, оскільки за умовами договору кінцевим строком виконання робіт встановлено 16.07.2021, а отже прострочення має обраховуватись з 17.07.2021 та за розрахунками суду розмір пені за період з 17.07.2021 по 17.01.2022 становить 409 359,68 грн. Разом з цим, дана обставина не впливає на розмір пред`явленої до стягнення позивачем з відповідача пені.

Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 50.000,00 грн пені.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнер» підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєан» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, офіс 359, код ЄДРПОУ 41137311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнер» (01021, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 9-Б, код ЄДРПОУ 39902394) 150.000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати, 50.000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. пені, 3.000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова