Рішення

від 01.11.2023 по справі 155/803/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/803/23

Провадження№ 2/155/275/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 листопада 2023 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом АТ «Банк інвестицій та заощаджень», м. Київ, до ОСОБА_1 , м. Горохів, ОСОБА_2 , м. Горохів, ПП «Віторія Голд», с.Пірванче, про солідарне стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» звернувся до ОСОБА_1 , м. Горохів, ОСОБА_2 , м. Горохів, ПП «Віторія Голд», с.Пірванче, про солідарне стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі 1 851 183,78 грн.

В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачами зобов`язань щодо своєчасного та повного погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами в рамках договору про споживчий кредит №РР/2/147 від 13.11.2019р., договорів поруки №РР/2/147/Р1, РР/2/147/Р2 від 13 листопада 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за основним зобов`язанням та за процентами. У зв`язку з порушенням відповідачами грошового зобов`язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, боржникам нараховані інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань та 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасне повернення процентів. Позивач просить стягнути заборгованість на загальну суму 1 851 183,78 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Яремчук С.М.

Ухвалою суду від 13.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін справи, підготовче засідання призначено на 10-00 год 08.08.2023 р. Відповідачам (кожному окремо) запропоновано у п`ятнадцятиденний строк надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.09.2023 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання 01.11.2023 р. не з`явилась, у поданій суду заяві просила провести судове засідання без її участі на підставі наявних у справі доказів, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, відзиву на позов не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (позичальник, Відповідач-1 у справі) 13.11.2019 року уклали Договір про споживчий кредит №РР2/147 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 1 500 000,00 грн. на споживчі потреби з кінцевою датою повернення кредиту 12 листопада 2029 року.

За користування кредитом Позичальник зобов`язався сплачувати проценти в розмірі 25.00 % річних (п.1.2.1 Договору).

Відповідно до п.1.1.7 Договору, загальна вартість кредиту становить 4 092 006,07 грн.

Пунктом 1.4.2 Договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника, зазначений у п. 1.4.1 цього Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, кредит, одержаний позичальником за Договором, повертається щомісячно згідно встановленого графіку ануїтетних платежів, зазначеними у ньому рівними частинами (ануїтетний платіж), кожна з яких включає в себе заборгованість за сумою кредиту та процентами за його користування, розрахованими за весь строк користування Кредитом, але не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця, починаючи з 10.12.2019 року. Графік ануїтетних платежів наведений у Додатку № 1 до даного Договору. При цьому повне повернення кредиту здійснюється Позичальником не пізніше дати повернення кредиту, зазначеної у п. 1.1.5 Договору.

Згідно п.3.1 та п.3.2 Договору, Банк щомісяця за період з першого числа по останнє число (включно) місяця нараховує проценти за кредитом, виходячи із встановленої в п.1.2.1 цього Договору процентної ставки та фактичної суми наданого кредиту за фактичний строк користування наданим кредитом (метод «факт/факт»), кількість днів у році зазначається фактична - 365/366. При нарахуванні процентів дата надання кредиту враховується, а дата повернення кредиту - ні. Залишок процентів за неповний розрахунковий період сплачується одночасно з погашенням суми кредиту.

Пунктом 5.6 Договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування ним та неустойки, передбаченої цим Договором.

Відповідно до п. 5.10 Договору Позичальник зобов`заний дострокового повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та неустойки у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.3.1 Договору, в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторони передбачили забезпечення:

іпотека виробничих та складських приміщень, загальною площею 1433,5 кв.м, іпотека земельної ділянки загально площею 0,5216 га, іпотека земельної ділянки загально площею 0,2019 га., що належить на праві власності ОСОБА_2 ; порука ОСОБА_2 , порука порука ПП «Вікторія Голд».

У пункті 7.4 Договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користуванням ним і виконання інших зобов`язань Позичальника за цим Договором у разі, зокрема, затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на 3 (три) календарні місяці.

Згідно п. 7.5, 7.6 Договору, Банк зобов`язаний у письмовій формі повідомити Позичальника про затримку сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом та/або настання будь-якого випадку, передбаченого п. 7.4 цього Договору, із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Банк вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення Кредиту та сплати процентів за користування ним, неустойок або виконання інших зобов`язань за цим Договором, такі платежі або повернення Кредиту та сплата процентів, або виконання інших зобов`язань за цим договором, здійснюються Позичальником протягом 60 (шістдесят) календарних днів з дня одержання від Банку повідомлення про таку вимогу. У разі невиконання зазначеної вимоги у встановлений для її виконання строк Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок забезпечення (застави, іпотеки, поруки) та/або використати інші права, передбачені законодавством та цим Договором.

Відповідно до п.8.4 Договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов`язання Позичальника по цьому Договору.

Про факт виконання Банком зобов`язання щодо надання кредитних коштів в розмірі 1 500 000.00 грн згідно Договору свідчить виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 за 13.11.2019 р.

На виконання п. 1.3.1. Договору, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, 13 листопада 2019 року між Позивачем та ОСОБА_2 , як поручителем (далі - Відповідач -2) , укладено Договір поруки № РР/2/147/Р1 (далі - Договір поруки 1).

13 листопада 2019 року між Позивачем та Приватним підприємством «ВІКТОРІЯ ГОЛД», як поручителем (далі - Відповідач-3), укладено Договір поруки № РР/2/147/Р2 (далі - Договір поруки 2).

Згідно п.1.1 Договорів поруки, згідно з цим Договором Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання Боржником, яким є ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань, що витікають з Договору про споживчий кредит №РР/2/147 від 13.11.2019 р., а також всіх майбутніх додаткових договорів та угод до нього, укладених між Кредитором та Боржником, відповідно до умов якого Боржник зобов`язаний повернути Кредитору Кредит в сумі 1 500 000,00 гривень в строк до 12.11.2029 року, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 25% річних, можливі пені та штрафи у розмірах та на умовах, визначених Кредитним договором. Поручитель повинен виконати зобов`язання в тому ж порядку, який встановлено для Боржника за Кредитним договором.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договорів поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання зобов`язань, вказаних у п.1.1 цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від Боржника та Поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Боржником будь-якої частини зобов`язань, так і при виконанні Боржником зобов`язань в цілому. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань у повному об`ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Згідно п. 2.1 Договорів поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання зобов`язання, що витікає з Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Боржником зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання Боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Відповідно до п.2.2, 2.3, 2.4 Договорів поруки, Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому Договору не пізніше 3(трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Боржником зобов`язань і необхідності їх виконання Поручителем. У письмовій вимозі про виконання забезпечених порукою зобов`язань Боржника повинно бути визначено розмір невиконаних Боржником зобов`язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити. Повідомлення, що направляється кредитором Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо вона надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана в Договорі) чи надано особисто Поручителю.

Згідно п. 5.4 Договорів поруки, цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до настання однієї з наступних обставин:

виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) Боржником зобов`язання, забезпеченого порукою;

погашення Поручителем у повному обсязі заборгованості Боржника за Кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором;

якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання терміну виконання зобов`язань за Кредитним договором не пред`явить вимоги до Поручителя.

Відповідач-1 свої зобов`язання за Договором не виконувала належним чином, не погашала належні до сплати суми за користування кредитом, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги умови п.7.4, 7.6 Договору, 28.10.2022 р. Банк на її адресу надіслав вимогу вих. № 01-9/05/2395 про дострокове виконання зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту №РР/2/147 від 13.11.2019 р. цінним листом з описом вкладення, яку Відповідач- 1 отримала 14.11.2022 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу 0103277513262.

Втім, зазначена вимога залишена Відповідачем-1 без відповіді, а заборгованість протягом 60 календарних днів з дня одержання вимоги не погашена.

Приймаючи до уваги умови п.2.1, 2.2 Договору поруки, Банк спрямував на адресу поручителів - Відповідачів 2,3 вимоги про дострокове виконання зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № РР/2/147 від 13.11.2019 р. на підставі договорів поруки №РР/2/147/Р1, №РР/2/147/Р2.

Так, Відповідачу- 2 24.03.2023 р. направлено вимогу вих.№ 01-9/02/457-БТ від 13.03.2023 р. про дострокове виконання зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту № РР/2/147 від 13.11.2019 р. на підставі договору поруки №РР/2/147/Р1 від 13.11.2019 р. цінним листом з описом вкладення за трек номером 0504551215766, яку Відповідач 2 отримав 30.03.2023 р., що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за пошуком поштового відправлення № 0504551215766.

Так, Відповідачу- 3 направлено письмову вимогу вих.№ 05-2/04/519-БТ від 16.03.2023 р. про виконання забезпечених порукою зобов`язань Боржника в цілому за кредитним договором № РР/2/147 від 13.11.2019 р. відповідно до договору поруки № РР/2/147/Р2 від 13.11.2019 р. цінним листом з описом вкладення за трек-номером поштового відправлення 050455122154.

Зазначені письмові вимоги Банку також залишені Відповідачами 2,3 без реагування, будь-яких дій з боку останніх щодо погашення заборгованості протягом 60 (шестидесяти) календарних дні з моменту отримання письмової вимоги не вчинено.

У зв`язку з невиконанням Відповідачами зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту №РР/2/147 від 13.11.2019 р. та договорів поруки № РР/2/147/Р1, № РР/2/147/Р2 позивач звернувся за захистом порушених прав та законних інтересів з позовом до суду.

Станом на 23.05.2023 р., згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, прострочена заборгованість становить 1 851 183,78 грн. та включає в себе:

прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 1 368 004,63 грн.;

прострочену заборгованість за процентами в розмірі 472 068, 42 грн.;

інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань (ст. 625 ЦК України) в розмірі 370,86 грн. ;

3% річних (ст. 625 ЦК України) в розмірі 10 739,87 грн. (3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 3% річних за несвоєчасне повернення процентів).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст.

Так, відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відтак, закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" визначені у ст. 530 ЦК України, згідно з ч. 1 якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

У даній справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання. Так, 13 листопада 2019 року сторони уклали договір, за умовами якого відповідач-1 отримала в кредит до 12.11.2029 року кредитні кошти у національній валюті у розмірі 1 500 000,00 грн., які зобов`язалась повернути зі сплатою відсотків у розмірі 25,00 % річних.

Повернення кредиту та сплату відсотків Відповідач-1 мала здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до 10 числа кожного місяця кошти у сумі 33821 грн. (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання. При цьому зазначили, що договір діє до повного виконання зобов`язання Позичальника по цьому Договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Водночас, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

У справі також встановлено, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Наведені приписи дають підстави зробити висновок, що законом встановлено обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, який позивачем дотриманий.

Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи підтверджують факт виконання Банком зобов`язань щодо надання Позичальнику (Відповідачу-1) кредитних коштів у загальному розмірі 1 500 000,00 грн.

Як слідує із наданого до матеріалів справи розрахунку позивача, Відповідач- 1 зобов`язання щодо повернення кредиту у встановлений п. 4.1 договору строк здійснив частково, у зв`язку із чим станом на 23.05.2023 р. останнім повернуто 131 995,37 грн. кредитних коштів. Відтак, загальний залишок заборгованості Відповідача-1 за наданим кредитом склав 1 368 004,63 грн. (заборгованість за основним зобов`язанням).

Позичальник доказів належного виконання зобов`язань за Договором про споживчий кредит №РР/2/147 від 13.11.2019 р. суду не надав, факт відсутності заборгованості за Договором не спростував, вимогу кредитодавця про дострокове повернення кредиту не виконав, що в свою чергу підтверджує правомірність вимоги позивача про дострокове стягнення заборгованості за кредитом.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 1 368 004,63 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на фактичну суму наданого кредиту, який наданий до 12 листопада 2029 року. Із пред`явленням позивачем вимоги про дострокове погашення кредиту та сплати процентів, нарахованих на час пред`явлення вимоги, кредит Відповідачу-1 більше не надавався, останній не може правомірно не повертати кошти. Відповідно, позивач не може нараховувати проценти за користування кредитом. Отже, після пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту не повинні сплачуватись проценти за користування кредитними коштами відповідно до ст. 1048 ЦК України.

При цьому, суд зауважує, що умова договору, на якому позивач ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташована в розділі 3 Договору, який регулює правомірну поведінку позичальника («Порядок нарахування процентів»).

Відповідно до розрахунку позивача за користування кредитом позичальнику нараховані проценти за період з 13.11.2019 по 22.05.2023 у розмірі 1 248 660,72 грн. Відповідач-1 частково виконав зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 776 592,30 грн., у зв`язку з чим заборгованість зі сплати процентів, на думку позивача, склала 472068,42 грн.

Пунктом 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 сформовано висновок, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (п.91 постанови).

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладена правова позиція, у відповідності до якої, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.

Приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду та той факт, що Позичальник 14.11.2022 р. отримав вимогу про дострокове повернення кредиту, умови п. 7.4 Договору, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування відсотків за користування кредитом після звернення до Відповідача-1 з вимогою про дострокове повернення кредиту та спливу 60 денного строку, а саме за період з 14.01.2023 р. по 22.05.2023 р.

Відтак, враховуючи встановлений судом факт пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, зміни умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за кредитом за період з 14.01.2023 по 22.05.2023 у розмірі 120 871,64 грн. (1 368 004,63 грн. х 129 (днів) х 25.00%/100/365= 120 871,64), не підлягають задоволенню. Решта вимог щодо стягнення з боржника 351 196,78 грн. (472 068,42 - 120 871,64= 351 196,78) заборгованості за відсотками, визнана судом обґрунтованою та правомірною у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідачів 3% річних за порушення строків повернення кредиту та несвоєчасне повернення процентів у розмірі 10739,87 грн. за період з 11.02.2020 по 22.05.2023, а також інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань у розмірі 370,86 грн. за період з 01 жовтня 2020 по 23.02.2022р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за порушення строків повернення кредиту у сумі 370,86 грн. суд визнав правильним і таким, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних у сумі 1 363,59 грн., нарахованих за порушення строків сплати кредиту, суд вважає, що така вимога підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Що стосується періоду розрахунку, суд зазначає, що правові підстави для нарахування 3% річних починаючи із дня введення на території України воєнного стану (24 лютого 2022 року) відсутні, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи невірні дані розрахунку позивача, суд здійснив самостійно розрахунок 3% річних з 11.02.2020 по 23 лютого 2022 року, який становить 92 грн. 25 коп.

Щодо 3% річних у сумі 9 376,28 грн., нарахованих за порушення строків сплати процентів, то суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги виходячи з того, що базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної вище норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями. Така правова позиція наведеної у постанові Верховного суду від 12 березня 2018 року № 914/712/16.

При цьому, виконання зобов`язання може забезпечуватися згідно ст. 546 ЦК України, зокрема порукою.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами першою, другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Наслідки солідарного обов`язку боржників передбачені статтею 543 ЦК України, основним з яких є зазначені у частині першій цієї статті, а саме, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частина друга статті 534 ЦК України).

З аналізу вимог частини першої статті 554 ЦК України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 ЦК України, вбачається, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, встановлений законом та договором.

Як зазначалося вище, Відповідачі 2,3 прийняли на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності за виконання Відповідачем-1 грошових зобов`язань за кредитним договором. Прийнятий відповідачем 2,3 обов`язок надає кредиторові (позивачу) право, при порушенні позичальником зобов`язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов`язаної особи - позичальника або/та поручителя.

Відповідачами 2,3 доказів визнання вказаного вище кредитного договору чи договору поруки недійсними не надано, а тому згідно ст. 204 ЦК України такі правочини є правомірними.

Частиною 1,3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Як передбачено ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У даній справі Відповідачі доказів виконання зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом в рамках Договору про споживчий кредит №РР/2/147 від 13.11.2019р., договорів поруки №РР/2/147/Р1, РР/2/177/Р2 від 13 листопада 2019 року суду не надали, проти позову не заперечили, контррозрахунків не здійснили.

З огляду на викладені обставини справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 25794,97 грн.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено солідарного обов`язку зі сплати відповідачами судового збору. За таких обставин судовий збір розподіляється між відповідачами порівну (25 794,97 : 3=8598,32).

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 12-13, 76-81, 131, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268,280-282 ЦПК України, ст. 11, 509, 512, 526, 530, 541,543, 546, 553, 554, 625, 629,1048, 1049,1050 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (ЄДРПОУ 33695095, місцезнаходження: 04119, вул.Юрія Іллєнка, 83-Д, м.Київ) заборгованість за Договором про споживчий кредит №РР/2/147 (з ануїтетними платежами) від 13.11.2019 р. та Договором поруки №РР/2/147/Р1 від 13.11.2019 р. у розмірі 1 719 664 (один мільйон сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 52 копійки, що включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 1 368 004 (один мільйон триста шістдесят вісім тисяч чотири) гривні 63 копійки; прострочену заборгованість за процентами в розмірі 351 196 (триста п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 78 копійок; інфляційні витрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань (ст.625 ЦК України) в розмірі 370 (триста сімдесят) гривень 86 копійок; 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 92 (девяносто дві) гривні 25 копійок;

3.Стягнути солідарно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та Приватного підприємства «Вікторія Голд» (код ЄДРПОУ 34244767, місцезнаходження: 45733, Волинська область, Луцький район, село Пірванче, вулиця Львівська, будинок 58) на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (ЄДРПОУ 33695095, місцезнаходження: 04119, вул.Юрія Іллєнка, 83-Д, м.Київ) заборгованість за Договором про споживчий кредит №РР/2/147 (з ануїтетними платежами) від 13.11.2019 р. та Договором поруки №РР/2/147/Р2 від 13.11.2019 р. у розмірі 1 719 664 (один мільйон сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 52 копійки, що включає в себе: прострочену заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 1 368 004 (один мільйон триста шістдесят вісім тисяч чотири) гривні 63 копійки; прострочену заборгованість за процентами в розмірі 351 196 (триста п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 78 копійок; інфляційні витрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань (ст.625 ЦК України) в розмірі 370 (триста сімдесят) гривень 86 копійок; 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 92 (девяносто дві) гривні 25 копійок;

4.Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Вікторія Голд» на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (ЄДРПОУ 33695095, місцезнаходження: 04119, вул.Юрія Іллєнка, 83-Д, м.Київ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 794 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 97 коп., по 8598 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 32 коп. з кожного.

5.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6.Судовий збір у розмірі 1972 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дві) гривні 79 копійок покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» (вул.Юрія Іллєнка, 83-Д, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095).

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 3: Приватне підприємство «Вікторія Голд» (вул.Львівська, 58, с.Пірванче, Луцький район, Волинська область, 45733, код ЄДРПОУ 34244767).

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області С.М. Яремчук