Ухвала

від 31.10.2023 по справі 915/1671/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року Справа № 915/1671/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Валдпро», (код ЄДРПОУ 40340987, 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18/2, оф. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера - НК», (код ЄДРПОУ 43654537, 54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 140, кв. 58)

про: стягнення 208 503,98 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валдпро» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера - НК» грошові кошти в сумі 208 503,98 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо поставки позивачу товару за усним договором, який було оплачено 14.09.2021 на суму 150 000,00 грн. Також просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення в сумі 49 158,77 грн. та штрафні санкції в сумі 9 345,21 грн. та судові витрати.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву б/н від 26.10.2023 про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову 208 503,98 грн.

При розгляді такої заяви судом взято до уваги наступне.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що оскільки ТОВ «Венера-НК», порушуючи вимоги ст. 265 ГК та ст. 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договором поставки, то невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до норм ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Відтак, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

За приписами п. 1) ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для забезпечення позову надав оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття запропонованих ним заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як роз`яснив пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення вимог чинного ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З огляду на викладені позивачем обставини невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість застережень позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та, як наслідок, вплинути на ефективний захист законних прав та інтересів позивача.

До того ж, судом враховано, що запропонований позивачем захід забезпечення позову не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння належними йому коштами, здійснення безпосередньої господарської діяльності, отримання доходів тощо, оскільки такий спосіб лише обмежить право відповідача розпорядженням грошовими коштами, що знаходяться на його рахунках, в межах суми позовних вимог в розмірі 208 503,98 грн., а не всіх коштів, які є у нього в наявності, до моменту постановлення рішення суду у даній справі.

Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Валдпро» № б/н від 26.10.2023 (вх. № 14278/23 від 27.10.2023) про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера - НК», (код ЄДРПОУ 43654537, 54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 140, кв. 58) в межах суми позовних вимог 208 503,98 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера - НК», а саме: п\р: НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», МФО банку 322509.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

4. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

5. За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Валдпро», (код ЄДРПОУ 40340987, 54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18/2, оф. 7).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Венера - НК», (код ЄДРПОУ 43654537, 54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 140, кв. 58).

6. Примірник ухвали з гербовою печаткою направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.11.2023.

Суддя О. В. Ткаченко