Рішення

від 23.10.2023 по справі 923/52/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 923/52/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Лінник І.А.,

розглянувши справу № 923/52/22

за позовом: виконувача обов`язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Каштанова, 8)

в інтересах держави в особі позивача: Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева; код ЄДРПОУ 26432553)

до відповідача: Фермерського господарства «Салют» відокремлена садиба (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Дорожня, буд. 12А відокремлена садиба; код ЄДРПОУ 24951987)

про зобов`язання вчинити певні дії;

представники сторін:

від прокуратури Наумова Т.О.,

від позивача не з`явився,

від відповідача Гонтаренко А.К. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року перший заступник керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі позивача Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області з позовом до Фермерського господарства "Салют" відокремлена садиба, в якому просив:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 15 до договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району № 6 від 12.02.2014, укладену 13.01.2020 між Чулаківською сільською радою Голопристанського району та фермерським господарством «Салют» відокремлена садиба;

- зобов`язати фермерське господарство «Салют» відокремлена садиба (ЄДРПОУ 24951987, юридична адреса: 75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Дорожня, буд. 12 А відокремлена садиба) повернути Чулаківській сільській раді Голопристанського району Херсонської області (ЄДРПОУ 26432553, юридична адреса: 75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева) частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи вартістю 2 155 000 грн. шляхом підписання відповідного акту приймання передачі.

В обґрунтування позову прокурор посилався на укладення між позивачем та відповідачем договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 6 від 12.02.2014, передання спірного майна відповідачу за актом прийому-передачі від 12.02.2014, укладення в подальшому між сторонами додаткових угод № 6 від 12.02.2017 та № 15 від 13.01.2020, якими дію договору було продовжено до 12.01.2020 та 13.12.2022 відповідно, укладення спірної додаткової угоди № 15 від 13.01.2020 з порушенням норм цивільного та господарського законодавства, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також на інші обставини, які детально наведено прокурором у позовній заяві (Т. 1, а.с. 1-9).

Справа розглядалась Господарським судом Херсонської області у складі судді Закуріна М.К. за правилами загального позовного провадження.

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).

За Актом прийому-передачі евакуйована справа № 923/52/22 була передана Господарському суду Одеської області. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 року справу розподілено судді Волкову Р.В.

Ухвалою від 20.06.2023 справу № 923/52/22 прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснити спочатку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.07.2023.

19.07.2023 до суду надійшло клопотання позивача Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області про розгляд справи без їх участі, а якому позивач також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити.

Протокольною ухвалою від 19.07.2023 відкладено підготовче судове засідання на 14.08.2023.

09.08.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою від 11.08.2023 була задоволена.

Протокольною ухвалою від 14.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2023.

В подальшому, судове засідання на стадії розгляду справи по суті було відкладено на 04.10.2023 та на 23.10.2023.

04.10.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у справі.

У вказаній заяві представник відповідача просив суд:

- витребувати у Скадовської окружної прокуратури Херсонської області, Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області інформацію та докази щодо наявності та знаходження після 24.02.2022 року на землях Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області внутрішньогосподарської зрошувальної системи, яка була передана в оренду на підставі договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району № 6 від 12.02.2014 року, укладеного між Чулаківською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Фермерським господарством з відокремленою садибою «Салют», а також фізичного стану вказаної внутрішньогосподарської зрошувальної системи;

- зобов`язати Скадовську окружну прокуратуру Херсонської області, Чулаківську сільську раду Голопристанського району Херсонської області надати вказані докази та інформацію протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, а вразі неможливості виконати вимоги в вказаний строк протягом шести місяців після деокупації Голопристанського району Херсонської області, однак не пізніше двох місяців з моменту появи можливості доступу у вказаних осіб до внутрішньогосподарської зрошувальної системи, яка була передана в оренду на підставі договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району № 6 від 12.02.2014 року, укладеного між Чулаківською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Фермерським господарством з відокремленою садибою «Салют»

- зупинити провадження у справі № 923/52/22 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 228 та п. 7 ч. 1 ст. 229 ГПК України до виконання доручення суду (надходження відповіді від осіб на доручення щодо надання інформації та доказів).

В обґрунтування клопотання представник відповідача послався на введення в Україні військового стану у зв`язку з повномасштабним вторгненням військ РФ на територію України, тимчасову окупацію з 24.02.2022 території Голопристанського (на теперішній час Скадовського) району Херсонської області, розташування спірного майна на території тимчасово окупованого району, активні (за повідомленням ЗМІ) бойові дії на території вказаного району, неможливість станом на даний час достеменно встановити стан орендованого відповідачем майна. Вважає, що у випадку зруйнування спірного майна та встановлення судом такого факту, предмет спору у справі буде відсутній, наслідком чого може стати закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 04.10.2023 суд відхилив клопотання представника відповідача про витребування доказів, оскільки в порушення приписів ч. 2 ст. 81 ГПК України відповідач не зазначив у клопотанні про те, який конкретно доказ ним витребовується, а також підстави, з яких випливає, що цей доказ має прокурор або позивач. Відхилено було і клопотання в частині зупинення провадження у справі, яке у даному випадку є похідним від клопотання про витребування доказів.

04.10.2023 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 23.10.2023.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.10.2023, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наявність у відповідача бажання добровільно повернути спірне майно, неможливість реалізації такого наміру станом на даний час, знаходження орендованого майна на тимчасово окупованій території, неможливість виконання рішення у разі задоволення позову. Крім того, представник відповідача виразив сумнів щодо збереження майна. У зв`язку з відмовою у задоволенні його клопотання про витребування доказів, просив суд зупинити провадження у справі до деокупації території місцезнаходження відповідача.

З огляду на відсутність процесуальних підстав для зупинення провадження у справі, виходячи із наведених представником відповідача доводів, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

23.10.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі в частині вимог прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди № 15 від 13.01.2020 до Договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 6 від 12.02.2014 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а також вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області у даній справі.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992, державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Враховуючи, що майно передане в оренду за спірною угодою віднесене до комунального майна територіальної громади Чулаківської сільської ради, а управління та контроль за його використання покладено на орган місцевого самоврядування, даний позов заявлено в інтересах територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Листом від 09.03.2021 № 53-2105вих-21 прокурор, з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру, просив Чулаківську сільську раду повідомити чи передувало проведення встановленої Законом України «Про оренду державного та комунального майна» оцінки об`єкта оренди для продовження, зокрема, договору оренди № 6 від 12.02.2014, укладеного між сільрадою та фермерським господарством «Салют» відокремлена садиба (Т. 1, а.с. 28-29).

У відповідь на даний лист сільрада надала прокурору інформацію, що рецензування звіту про вартість споруд зрошувальної системи не проводилось, відповідний висновок на сесії Чулаківської сільради не затверджувався, проведення оцінки об`єкта оренди для продовження (поновлення) договорів оренди не передувало (Т. 1, а.с. 30).

В подальшому, між прокурором та позивачем відбулось листування з питань щодо вжитих сільрадою заходів стосовно приведення договорів оренди внутрішньогосподарської зрошувальної системи у відповідність до вимог законодавства. Сільрада повідомляла прокурора, що на той час не вживала заходів щодо розірвання договорів оренди та що об`єкт оренди в майбутньому буде виставлено на аукціон з метою заключення договорів оренди з суб`єктами господарювання (Т. 1, а.с. 31-35).

Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами прокурора про те, що уповноваженим органом за наявності повноважень протягом розумного строку не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, що свідчить про бездіяльність та невжиття ним самостійно передбачених законодавством заходів на захист інтересів держави.

Листом від 24.12.2021 № 51/1-5029-21 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив Чулаківську сільраду про те, що має намір скерувати до господарського суду позовну заяву (Т. 1, а.с. 43).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Чулаківської сільської ради Голопристанського району № 36 від 30.04.2002 прийнято на баланс сільської ради споруди та об`єкти зрошувальної мережі, які належали КСП ім. Леніна згідно акту прийому-передачі (Т. 1, а.с. 12-13).

12.02.2014 між Чулаківською сільською радою (орендодавець) та Фермерським господарством «Салют» відокремлена садиба (орендар) було укладено Договір № 6 оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району (далі Договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи, яка знаходиться на балансі Чулаківської сільської ради (далі майно), вартість якого визначена згідно з актом приймання-передавання від 12.02.2014 № 6 і становить згідно грошової оцінки 141 944,00 грн.

Орендоване майно 12.02.2014 було передано відповідачу за Актом прийому-передачі (а.с. 19).

За вказаним актом відповідачу було передано наступне майно: 1) лотки (№ контуру 48.39.44, кількість 224. 1357м); 2) Басейн № 2 (кількість 1440 м.к.); 3) свердловина (кількість 1); 4) Зони санітарної охорони та інші елементи зрошувальної системи.

Майно передається в оренду з метою зрошення земельних ділянок (п. 1.2. Договору).

Пунктом 10.1. Договору визначено строк його дії: з 12.02.2014 до 12.01.2017.

Згідно з п. 2.4. Договору, у разі припинення цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю.

Відповідно до п. 2.5. Договору орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим Договором при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Пунктом 5.9. Договору передбачено обов`язок орендаря у разі припинення або розірвання Договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

У відповідності з п. 10.2. Договору умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а його чинність згідно з п. 10.6. припиняється внаслідок закінчення строку, на який договір було укладено.

Згідно з п. 10.9. Договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10. Договору).

Згідно з консультаційним висновком суб`єкта оціночної діяльності від 17.01.2022 ймовірна вартість майна становить 2 155 000,00 грн (Т. 1, а.с. 27).

Додатковою угодою № 6, яку сторони підписали 12.02.2017, орендодавець та орендар внесли зміни до п. 10.1. Договору та визначили, що строк дії Договору продовжено на 2 роки 11 місяців, він вступає в дію з 12.02.2017 та діє до 12.01.2020.

Додатковою угодою № 15, яка була підписана сторонами 13.01.2020, було узгоджено внесення змін до п. 10.1. Договору та викладення його у наступній редакції: Договір продовжено строком на 2 роки 11 місяців, він вступає в дію з 13.01.2020 та діє до 13.12.2022 (включно).

Суд зауважує, що сторони договору оренди мають статус орендодавця та орендаря й відповідно визначені цим статусом права лише протягом строку дії такого договору оренди. З припиненням договору оренди внаслідок закінчення строку, на який він укладався, орендодавець та орендар втрачають права за таким договором, в тому числі й право вносити зміни до договору шляхом укладення додаткових угод.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Договір було укладено на строк до 12.01.2017, в той час як додаткові угоди № 6 від 12.02.2017 та № 15 від 13.01.2020 було підписано сторонами поза межами строку дії Договору, тобто після 12.01.2017, у зв`язку з чим дані додаткові угоди не могли створювати для сторін жодних юридичних наслідків.

Враховуючи вказані обставини, на переконання суду, в даному випадку не вбачається наявності спору в частині вимог про визнання недійсною Додаткової угоди № 15 від 13.01.2020 до Договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 6 від 12.02.2014, у зв`язку з тим, що спірну додаткову угоду було підписано поза межами строку дії Договору оренди й вона не могла створювати визначених Договором юридичних наслідків для сторін.

Враховуючи вказані обставини, суд ухвалою від 23.10.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі в частині вимог про визнання недійсною Додаткової угоди № 15 до Договору оренди споруд та внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що перебуває у спільній власності територіальної громади села Чулаківка Голопристанського району № 6 від 12.02.2014, укладеної 13.01.2020 між Чулаківською сільською радою Голопристанського району та фермерським господарством «Салют» відокремлена садиба.

Таким чином, предметом спору у даній справі є вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути Чулаківській сільській раді спірне майно частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи шляхом підписання відповідного акту прийманняпередачі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України, що кореспондуються з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим па такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Договір було укладено на строк до 12.01.2017, в той час як додаткові угоди № 6 від 12.02.2017 та № 15 від 13.01.2020 було підписано сторонами поза межами строку дії Договору, тобто після 12.01.2017, у зв`язку з чим вказані додаткові угоди не могли створювати для сторін жодних юридичних наслідків.

Таким чином, у зв`язку із закінченням строку дії Договору (12.01.2017) та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 763, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України й положень п. п., 2.4., 2.5., 5.9., 10.1., 10.2., 10.6., 10.9., 10.10. Договору, позовна вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути Чулаківській сільській раді спірне майно частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи шляхом підписання відповідного акту прийманняпередачі підлягає задоволенню.

Щодо доводів представника відповідача суд зазначає, що чинне законодавство за жодних обставин не звільняє відповідача як орендаря за Договором, строк дії якого завершився, від обов`язку повернути орендоване майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Частинами 1-2 ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов виконувача обов`язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Каштанова, 8) в інтересах держави в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева; код ЄДРПОУ 26432553) до Фермерського господарства «Салют» відокремлена садиба (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Дорожня, буд. 12А відокремлена садиба; код ЄДРПОУ 24951987) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Зобов`язати фермерське господарство «Салют» відокремлена садиба (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Дорожня, буд. 12А відокремлена садиба; код ЄДРПОУ 24951987) повернути Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева; код ЄДРПОУ 26432553) частину внутрішньогосподарської зрошувальної системи, що відповідно до Акту прийому-передачі по Договору № 6 від 12.02.2014 включає: 1) лотки (№ контуру 48.39.44, кількість 224. 1357м); 2) Басейн № 2 (кількість 1440 м.к.); 3) свердловина (кількість 1); 4) Зони санітарної охорони та інші елементи зрошувальної системи шляхом підписання відповідного акту прийманняпередачі.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Салют» відокремлена садиба (75635, Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. Дорожня, буд. 12А відокремлена садиба; код ЄДРПОУ 24951987) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; код ЄДРПОУ 04851120) 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 23 жовтня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2023 р.

Суддя Р.В. Волков