Рішення

від 31.07.2023 по справі 917/811/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 Справа № 917/811/23

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Приватного підприємства "Богдан", пров. Героїв Бреста, буд. 93, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 335 251,14 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без повідомлення учасників справи

Розглядається позовна заява Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Приватного підприємства "Богдан" про стягнення 335 251,14 грн заборгованості з орендної плати за землю по договору оренди землі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не сплачував орендну плату за період з 01.01.2022 по 31.03.2023, у зв"язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 335 251,14 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023, даний позов був переданий на розгляд судді Солодюк О.В.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/811/23, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався. Про розгляд справи судом повідомлявся, про що свідчить поштове повідомлення № 3960105922358 про вручення ухвали суду від 22.05.2023 відповідачу.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області та Приватним підприємством Богдан 31.03.2021 року укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого у строкове платне користування передається земельна ділянка загальною площею 13 701 кв. м для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та будівлі хімцеху з кадастровим номером 5310436100:04:004:0944, яка розташована по вул. Лебединій,1 в м. Кременчуці.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.04.2021 № 254886935, реєстрацію права оренди по договору проведено 15.04.2021.

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено терміном на 49 (сорок дев"ять) років.

Відповідно до п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26.03.2021 становить 13 191 322,80 грн, що є дійсною на дату укладення договору та підлягає щорічній індексації в порядку, визначеному ст.289 Податкового кодексу України.

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 395 739,68 грн. за рік із застосуванням в подальшому щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель Орендарем самостійно.

Пунктом 10. Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору).

Позивач зазначає, що станом на день подачі позовної заяви відповідачем не виконані умови Договору оренди землі, викладені у пункті 9 Договору, що є порушенням його умов та ст. 193 Господарського кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати на підставі договору оренди землі від 31.03.2021 у розмірі 335 251,14 грн. за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 включно. Позивачем при нарахуванні даної суми враховано рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02 лютого 2016 року Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 травня 2012 року Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року № 94-908вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі від 31.03.2021.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідач порушив умови Договору щодо сплати орендної плати відповідно до п.п.9,11 Договору і за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 335 251,14 грн. за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 включно.

Доказів погашення боргу відповідачем матеріали справи не містять.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 335 251,14 грн заборгованості з орендної плати є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Богдан" (пров. Героїв Бреста, буд.93, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 21056045) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287) 335 251,14 грн заборгованості з орендної плати та 5 028,77 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.