Рішення

від 31.10.2023 по справі 918/968/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа № 918/968/23

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство (Ola - PPHU Sp. z o.o.)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство (Ola - PPHU Sp. z o.o.) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 15 490 євро, з яких 15 000 євро - сума неповерненої передоплати за договором, 150 євро - пеня, 340 євро - 3 % річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ТОВ "Рибацька Артіль" та ТОВ ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство було укладено договір купівлі - продажу (контракт) № 01/07/06-2022 від 07.06.2022 року, предметом якого є продаж рибних консервів на сумум 15 000 євро на умовах СРТ м. Львів, Україна. В день укладення договору продавцем покупцю був виставлений рахунок (інвойс) № 01/06-22 від 07.06.2022 року. 09.06.2022 року позивачем згідно інвойсу № 01/06-22 від 07.06.2022 року була здійснена передоплата відповідачеві у розмірі 15 000,00 євро за поставку товару. Згідно умов договору поставка товару в обсязі, зазначеному в рахунках, замовленнях повинна бути здійснена не пізніше 120 календарних днів з моменту перерахування покупцем авансового платежу.

Позивач зазначає, що керуючись п. 3.1.1. договору, 03.11.2022 року позивач направив електронною поштою на офіційну електронну адресу відповідача лист - претензію щодо відмови від товару з вимогою повернення передоплати у розмірі 15000 євро. Продавець отримав листа, але передоплату не повернув. 08.05.2023 року позивач повторно направив відповідачу в паперовій формі поштовим зв`язком лист № 115 від 04.05.2023 року щодо відмови від товару з вимогою повернення передоплати. Відповідач лист отримав 22.05.2023 року, однак, грошові кошти у розмірі 15000 євро продавцю не повернуті.

Разом з тим, позивач зазначає, що з метою відновлення порушених майнових прав та інтересів позивача, ТОВ ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство мало намір відступити право вимоги за договором українській компанії - ТОВ "ДПК "ВАЙЗ". Підписаний ТОВ ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство, як первісним кредитором, та ТОВ "ДПК "ВАЙЗ", як новим кредитором, трьохсторонній договір відступлення права вимоги від 14.07.2023 року в трьох оригінальних примірниках був направлений 26.07.2023 року ТОВ "Рибацька Артіль", як боржнику, для погодження та підписання. Проте, станом на теперішній час, відповідач договір про відступлення права вимоги від 14.07.2023 року не підписав та не повернув. На думку позивача, згода відповідача на укладення договору про відступлення права вимоги надала б йому можливість добросовісно виконати свої зобов`язання за договором перед резидентом, нівелюючи таку перепону, як обмеження розрахунків в іноземній валюті з нерезидентами під час воєнного стану. Позивач вважає, що вказане свідчить про відсутність наміру у відповідача добровільно виконувати зобов`язання за договором.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство, у зв`язку з несвоєчасним поверненням грошових коштів ТОВ "Рибацька Артіль", відповідно до п. 7.1.2. Договору та ст. 625 ЦК України, нараховано 150 євро пені та 340 євро 3 % річних.

Крім того, у позовній заяві міститься клопотання відповідно до якого просить суд розглядати справу без участі ТОВ ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство.

10.10.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява в якій просить суд розглядати справу № 918/968/23, призначену на 18.10.2023 року за його відсутності, при цьому зазначає, що ні позивач, ні його представник не отриммували від відповідача відзив на позов.

13.10.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив відповідно до якого відповідач повністю не визнає заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 30 000,00 грн. При цьому, посилається на те, що 09.06.2022 р. покупець виконав свої зобов`язання щодо оплати товару. 03.10.2022 року перевізник доставив товар до місця доставки разом з товаросупровідними документами. Проте, 03.10.2022 року за місцем доставки, а саме: вул. Тобілевича, 8 м. Львів, перевізником не було виявлено повноважних представників позивача та офісного приміщення фірми "Ola - PPHU Sp. z o.o.". Відповідно, повноважний представник позивача не отримав поставлений товар. 27.09.2023 року перевізник доставив товар до місця доставки разом з товаросупровідними документами. Проте, 27.09.2023 року за місцем доставки, а саме: вул. Тобілевича, 8 м. Львів, перевізником не було виявлено повноважних представників позивача та офісного приміщення фірми "Ola - PPHU Sp. z o.o.". Відправнику було повідомлено, що фірми "Ola - PPHU Sp. z o.o." за вказаною адресою ніколи не було. Відповідач вказує, що товар був поставлений у передбачений договром строк та місце, проте, не був прийнятий позивачем через відсутність повноважних представників позивача та відсутність самої фірми. Відповідач вважає, що останній належним чином виконав свої зобов`язання за договором та поставив товар в належний строк та місце, однак, незабезпечення позивачем присутності повноваженого представника за місцем поставки та неприйняття товару свідчить про прострочення кредитора в розумінні ч. 1 ст. 613 ЦК та про невиконання покупцем обов`язків за договором.

17.10.2023 року до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів в якому просить суд:

- витребувати в Державної податкової служби України копії наступних документів щодо ТОВ "Рибацька Артіль": податкової накладної від 03.10.2022 року, складеної постачальником (перевізником) ТОВ "СТВ-ВАРГА" на отримувача (вантажовідправника) ТОВ "Рибацька Артіль", за транспортні послуги, де сума ПДВ зазначена у розмірі 1000 грн. та квитанцію про її реєстрацію; податкової накладної від 27.09.2023 року, складеної постачальником (перевізником) ТОВ "СТВ-ВАРГА" на отримувача (вантажовідправника) ТОВ "Рибацька Артіль", за транспортні послуги, де сума ПДВ зазначена у розмірі 1666,67 грн. та квитанцію про її реєстрацію;

- витребувати в Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області інформацію щодо дати взяття на облік автомобіля FIAT DUCATO держаний номер НОМЕР_1 як об`єкту оподаткування ТОВ "СТВ - ВАРГА" згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з опопдаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП.

17.10.2023 року до господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить суд приєднати відповідь на відзив до матеріалів справи № 918/968/23 та врахувати при ухваленні судового рішення. При цьому, посилається на те, що продавець не надав покупцю жодного повідомлення, що товар поставлений та не направляв покупцю будь - якого іншого повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжиття необхідних дій для одержання товару. Разом з тим, позивач заперечує щодо стягнення з позивача судових витрат, вважає розмір судових витрат необґрунтовано завищеним відповідно до кількості часу, витраченого адвокатом на правничу допомогу. Крім того, до відзиву на позов не додано жодного документу, підтверджуючого надання правової допомоги, розрахунок витрат та оплату правничої допомоги.

27.10.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява в якій просить суд: справу № 918/968/23 розглядати за відсутності позивача та його представника; задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів, яке надійшло 17.10.2023 р. через системи "Електронний суд"; при розгляді справи № 918/968/23 врахувати аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив та задовольнити позов повністю.

31.10.2023 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення відповідно до якого просить суд залучити у справу № 918/968/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ - ВАРГА" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відмовити повністю в задоволенні позову.

31.10.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява в якій вказує, що залучення третьої особи "з метою доказування" не відповідає вимогам процесуального законодавства, при цьому, звертає увагу суду, що заперечення направлені суду та позивачу без дотримання вимог процесуального законодавства щодо направлення документів через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "04" жовтня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.10.2023 року розгляд справи відкладено на 18.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.10.2023 року розгляд справи відкладено на 31.10.2023 року.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши клопотання позивача, суд визнає його необгрунтованим, оскільки запитувана інформація торкається третіх осіб, які не є учасниками судового провадження та не стосується предмету доказування у справі, виходячи з обраного позивачем способу захисту порушеного права (стягнення попередньої оплати у зв`язку з відмовою від договору).

Розглянувши заяву відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В поданій до суду заяві відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов`язки зазначеної особи.

Враховуючи вищезазначене, оскільки заява відповідача не містить належних та обґрунтованих доводів, яким саме чином рішення, прийняте у справі №918/968/23, вплине на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ - ВАРГА", відтак, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Рибацька Артіль" про залучення ТОВ "СТВ - ВАРГА" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у даній справі.

Представник позивача в судове засідання 31.10.2023 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про направлення 20.10.2023 року ухвали суду на електронну адресу позивача - ТОВ ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство (foodextrusion@gmail.com) та представника позивача - Довгун І.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Крім того, в заяві від 27.10.2023 року представник позивача зазначив про відкладення розгляду справи на 31.10.2023 року та просив справу № 918/968/23 розглядати за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2023 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (був присутній в попередньому судовому засіданні) та про що свідчить довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа відповідно до якого, документ - ухвала від 18.10.2023 року, було надіслано одержувачу - ТОВ "Рибацька Артіль" на його електронну адресу fivdish@gmail.com. Документ доставлено до електронної скриньки - 20.10.2023 р.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

07.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" (Постачальник) та Фірма "Ola - PPHU Sp. z o.o." (Покупець) укладено договір купівлі - продажу (Контракт) № 01/07/06-2022 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ м. Львів, Україна (ІНКОТЕРМС-2010) Рибні консерви (надалі іменований "Товар"), відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних в накладних, рахунках - фактурах, тощо, які є частиною цього контракту.

Згідно з п. 2.1. - п. 2.3. Договору, загальна сума контракту становить: 15000,00 Євро. Всі витрати по митному очищенню товарів в Україні (сплата мит, податків та інших зборів, а також витрат на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті при імпорті товару) несе покупець. Покупець оплачує договірну ціну продавцю в установленому далі порядку: передплата - 100 % суми контракту, не пізніше 10 календарних днів з дати підписання Угоди двома сторонами.

Підпунктами 3.1.1. та 3.1.2. пункту 3.1. Договору сторони погодили, що поставка товарів в обсязі, зазначеному в рахунках - фактурах, замовленнях, тощо до цього контракту, повинна бути здійснена не пізніше 120 (ста двадцяти) календарних днів, з моменту перерахування покупцем авансового платежу згідно п. 2.3.1.1 цього контракту. Допускаються поставка частинами і допоставка. Покупець, протягом терміну поставки, що вказана в пункті 3.1. цього договору, але до моменту здійснення такої поставки товару продавцем, має право відмовитися від замовлення поставки товару, у такому разі, він зобов`язаний надіслати офіційний лист - відмову від замовлення поставки, для продавця, який свідчить про відмову від отримання поставки, та про відмову від зробленого ним замовлення. У випадку настання пункту 3.1.1., продавець зобов`язаний повернути грошові кошти, що були перераховані покупцем у відповідності до пункту 2.3. цього договору, для покупця протягом 30 календарних днів, з моменту отримання відповідного листа - відмови від замовленої поставки, що описаний у пункті 3.1.1. цього договору.

Товари поставляються на умовах СРТ м. Львів, Україна (ІНКОТЕРМС-2010) (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, представник покупця отримує товари за адресою: м. Львів, вул. Тобілевича, 8.

Відповідно до п. п. 7.1.1. та п. п. 7.1.2. п. 7.1. Договору, збитки, понесені однією із сторін через порушення умов цього контракту іншою стороною, підлягають відшкодуванню, з огляду на що: в разі, якщо покупець не виконає вимоги п. 2.3.1., покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару за кожен день прострочення, але не більше 1 % від загальної суми контракту; в разі затримки поставки товару, за умови, що покупець виконав вимоги п. 2.3., продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 1 % від загальної суми контракту.

Цей контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а так само скріплення печатками і діє до виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 10.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство відповідно до виписки АЛІОР БАНК перераховано 09.06.2022 року відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" 15 000,00 Євро, опис транзакції - Інвойс 01/06-22 від 07.06.2022, контракт 01/07/06-2022 від 07.06.2022.

Доказів, які б підтверджували поставку позивачу товару відповідачем на суму 15 000,00 Євро суду не подано.

Ola - PPHU Sp. z o.o. 03.11.2022 року на електронну адресу ТОВ "Рибацька Артіль" направлено лист - претензію в якому даним листом згідно умов контракту 01/07/06-2022 від 07.06.2022 р. повідомлено про відмову від товару, що був замовлений в даному контракті, як такого, що не був виготовлений та посталений в терміни обумовлені в даному контракті, з вимогою повернути здійснену передоплату у сумі 15 000,00 євро.

Ola - PPHU Sp. z o.o. на адресу ТОВ "Рибацька Артіль" було направлено лист - претензію (повторно) № 115 від 04.05.2023 року в якому даним листом згідно умов контракту 01/07/06-2022 від 07.06.2022 р. повідомлено про відмову від товару, що був замовлений в даному контракті, як такого, що не був виготовлений та посталений в терміни обумовлені в даному контракті, з вимогою повернути здійснену через ALIOR BANK 09.06.2022 року передоплату в сумі 15 000,00 євро.

Ola - PPHU Sp. z o.o. на адресу ТОВ "Рибацька Артіль" було направлено 13.05.2023 року цінним листом з описом вкладення претензію № 1 від 12.05.2023 р. з вимогою протягом 5 банківських днів з дня отримання претензії здійсними повернення грошових коштів за Договором купівлі - продажу (контрактом) № 01/07/06-2022 від 07.06.2022 р. в розмірі 15 000 євро, а також сплатити пеню в розмірі 150 євро та три проценти річних в розмірі 194,8 євро на рахунок Ola - PPHU Sp. z o.o.

Доказів повернення позивачу коштів - попередньої оплати відповідачем на суму 15 000,00 євро суду не надано.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки товару (товар не поставлено) та не повернув позивачу попередню оплату сплачену позивачем на виконання Договору купівлі - продажу (контракту) № 01/07/06-2022 від 07.06.2022 р., позивач відповідно до п. 7.1.2. Договру та ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з останнього 150 Євро пені та 340 Євро - 3 % річних (нарахованих за період з 04.12.2022 по 05.08.2023).

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі - продажу рибних консерв на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору купівлі - продажу.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, умовою застосування вищевказаних положень ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі № 910/15963/20).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору (п. п. 7.1.2. п. 7.1. Договору) сторони передбачили, що збитки, понесені однією із сторін через порушення умов цього контракту іншою стороною, підлягають відшкодуванню, з огляду на що: в разі затримки поставки товару, за умови, що покупець виконав вимоги п. 2.3., продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 1 % від загальної суми контракту.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що позивачем на виконання Договору купівлі - продажу (контракту) № 01/07/06-2022 від 07.06.2022 р. перераховано відповідачу в якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 15 000 Євро, однак останній взяті на себе договірні зобов`язання з поставки товару (рибних консерв) у встановлений строк не виконав (доказів протилежного, до прийняття рішення у справі суду не подано), а відтак позивач мав достатні підстави відмовитись від Договору та вимагати повернення цих коштів. З огляду на зазначене, враховуючи направлення відповідачу листів про відмову від Договору (а.с. 31-38) та вимогу повернути сплачені в якості попередньої оплати кошти, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" суми попередньої оплати в розмірі 15 000,00 Євро.

Крім того, судом встановлено, що відповідач, отримавши вимогу про відмову від Договору та повернення попередньої оплати не здійснив перерахування грошових коштів в терміни зазначені в п. 3.1.2. Договору - протягом 30 календарних днів, з моменту отримання листа - вимоги, що свідчить про наявність у останнього простроченого грошового зобов`язання. За таких обставин, перевіривши зазначений у позовній заяві позивачем розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено позивачем з порушенням періоду нарахування. Так зокрема, позивачем при нарахуванні 3 % річних зазначено, що строк виникнення зобов`язання починається з 04.12.2022 року, однак останнім не враховано, що грошове зобов`язання щодо повернення попередньої оплати виникає в силу ст. 530 ЦК України, тобто протягом 30 календарних днів, з моменту отримання листа - вимоги, яку відповідач отримав 03.11.2022 року. Тобто, відповідач отримавши вимогу про повернення попередньої оплати - 03.11.2022 року, протягом 30 днів - до 03.12.2022 року мав здійснити повернення грошових коштів, а відтак прострочення виконання грошового зобов`язання виникає з 04.12.2022 року. Проте, оскільки строк виникнення зобов`язання починається з 04.12.2022 року - неділя, враховуючи ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк виникнення зобов`язання є перший за ним робочий день. Тобто в даному випадку з 05.12.2022 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо повернення попередньої оплати і, відповідно, розрахунок слід здійснювати саме з цієї дати.

Суд, здійснивши перерахунок нарахувань 3 % річних у визначеному позивачем періоді (з 04.12.2022 по 05.08.2023) визнає обгрунтованим стягнення 300,82 Євро (при заявленому 340 Євро) за період з 05.12.2022 року по 05.08.2023 року.

Що стосується нарахування позивачем пені відповідно до п. 7.1.2. Договору, яким передбачено, що розмір пені не може перевищувати 1 % від загальної суми контракту, а тому, суд, перевіривши поданий розрахунок пені, визнає його арифметично вірним, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення 150 Євро пені.

Щодо заперечень відповідача про наявність підстав вважати про прострочення кредитора, в розумінні ст. 613 ЦК України, як на підставу для відмови у позові, то за висновком суду, подані відповідачем докази та наведені мотиви не спростовують факту відмови позивача від Договору (що надає право останньому вимагати повернення попередньої оплати) та не можуть бути використані як підстава для відмови у позові, виходячи з обраного у цій справі способу захисту.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 9 154,06 грн покладаються на відповідача, а решта - на позивача у справі.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 260 євро, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копії: договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням "БІЗНЕС ПРОТЕКТ" (Адвокатське об`єднання) та Ola - PPHU Sp. z o.o. (Клієнт); додаткового договору № 1 від 28.04.2023 року до договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 р.; додаткового договору № 2 від 05.06.2023 року до договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 р.; акту наданих послуг від 07.08.2023 року; виписки з особового рахунку АТ ОТП Банк за 27.07.2023 р.; ордеру серії АІ № 1455917 від 07.09.2023 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 року, адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору. Сторони узгодили, що під правовою допомогою розуміють надання консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтерерсів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення шляхом представництва та/або захисту клієнта адвокатським об`єднанням в судових інстанціях та інших органанх державної влади, органах місцевого самоврядування, установах, організаціях, громадських об`єднаннях, перед юридичними та фізичними особами з питань повернення передоплати в сумі 15 000 Євро за умовами контракту 01/07/06-2022 від 07.06.2022 року.

Згідно п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 року, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом двох років.

Отримання винагороди адвокатським об`єднанням за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, розмір якого погоджується сторонами за кожне доручення клієнта окремо та фіксується в додатковому договорі (п. 4.1. Договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 року).

Відповідно до Додаткового договору № 1 від 28.04.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 р., на виконання п. 4.1. Договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 р. сторони погодили гонорар за виконання доручення клієнта в наступному розмірі: підготовка письмової претензії за контрактом 01/07/06-2022 від 07.06.2022 року, розмір винагороди (гонорару) - 100 євро.

Відповідно до Додаткового договору № 2 від 05.06.2023 року до договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 р., на виконання п. 4.1. Договору про надання правової допомоги від 28.04.2023 р. сторони погодили гонорар за виконання доручення клієнта в наступному розмірі: підготовка позовної заяви щодо повернення коштів за контрактом 01/07/06-2022 від 07.06.2022 року, формування додатків до позовної заяви та направлення пакету документів до суду, розмір винагороди (гонорару) - 160 євро. Клієнт перераховує адвокатському об`єднанню грошові кошти у сумі 230 євро для сплати останнім судового збору за подання позовної заяви до суду.

Вказаний Договір, Додаткові договори підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

У відзиві на позов (а.с. 99-103), відповідач заперечує проти понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши подані позивачем на обгрунтування витрат на оплату послуг адвоката докази, суд з урахуванням принципу співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову дійшов висновку про віднесення до витрат, що пов`язані з розглядом цієї справи в розмірі 160 Євро (згідно Додаткового договору № 2 - "підготовка позовної заяви щодо повернення коштів за контрактом 01/07/06-2022 від 07.06.2022 року, формування додатків до позовної заяви та направлення пакету документів до суду"). В решті заявлені вимоги є дублюючими та такими, що не відповідають принципам, визначеним в ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Частиною 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що судом позов задоволено частково, зважаючи на критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України (за наявності клопотання відповідача про їх зменшення), визнані судом обгрунтованими витрати позивача на правничу допомогу покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, відтак, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" судових витрат на правничу допомогу у розмірі 159,60 євро.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" (35808, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Межиріч, вул. Нова, буд. 8, код ЄДРПОУ 43180091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство (Ola - PPHU Sp. z o.o.) (01-871, Польща, Варшава, вул. Каспровіча, буд. 62, офіс 16, REGON 971298111 NIP 9730685908) 15 000 Євро (п`ятнадцять тисяч євро) попередньої оплати, 150 Євро (сто п`ятдесят євро) пені, 300,82 Євро (триста євро 82 євроцентів) - 3 % річних, 159,60 Євро (сто п`ятдесят дев`ять євро 60 євроцентів) витрат на професійну правничу допомогу та 9 154,06 грн (дев`ять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 06 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛА Виробничо - торговельно - сервісне підприємство (Ola - PPHU Sp. z o.o.) (01-871, Польща, Варшава, вул. Каспровіча, буд. 62, офіс 16, REGON 971298111 NIP 9730685908).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацька Артіль" (35808, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Межиріч, вул. Нова, буд. 8, код ЄДРПОУ 43180091).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 02 листопада 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк