Рішення

від 01.11.2023 по справі 922/4207/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023м. ХарківСправа № 922/4207/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" вул. Січових Стрільців, 37/41,м. Київ,04053 до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОБУД М" просп. Гагаріна, 100,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61140 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОБУД М", в якій просить суд:

стягнути з Відповідача, яким с ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛОБУД М» (ЄДРПОУ. 41267662), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053. м. Київ, вул Січових Стрільців, буд 37-41) заборгованість за Кредитним договором № 011/1647/01129397 від 18 06 2021 року в сумі 70 267,07 грп. (сімдесят тисяч двісті шістдесят сім гривень 07 копійки);

Стягнути з Відповідача, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні. 00 копійок).

Стягнути з Відповідача, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» 1400,00 гри. (одна тисяча чотириста гривень) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позов обгрунтований тим, що позивач на підставі Договору про відступлення прав вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 набув права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 011/1647/01129397 від 18.06.2021, який був укладений між відповідачем, як Позичальником та АТ "Райффайзен Банк".

Ухвалою суду від 03.10.2023року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4207/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.11.2023 року.

Позивач в судовому засіданні 01.11.2023р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання 01.11.2023 своїх представників не направив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві таза адресою яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте, ухвала суду від 03.10.2023 про відкриття провадження у справі були повернуті поштовим відділенням на адресу суду неврученими з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення, чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не були позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 922/4207/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження/місця проживання відповідача та повідомлення про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 21.09.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, відповідач не скористався наданим йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзивів на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

18.06 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк/Кредитодавець) та Клієнтом, яким с ТОВ «ТЕПЛОБУД М» (далі по тексту - Клієнт Відповідач/Позичальннк) було укладено Кредитний договір № 011/1647/01129397 (даті - Кредитний договір), відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) в формі Невідновуальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 70 000.00 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 коп.). (палаті - Ліміт), а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

Кінцевий термін надання Кредиту -18.08.2021р. - становить останній день, кати Позичальник може звернутися до Кредитора з метою отримання Кредиту

Кінцевий термін погашення Кредиту - 18.06.2024р. або інші дата, визначена відповідно до пункту 5 .4. або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити Погашення заборгованості за Договором в повному обсязі), /пп /: 1.3 Договору/

Відповідно до вищевикладеного Датою початку кредитування є 18.06.2021 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 18.06 2024 року

Підпункту 1.4 Кредитного договору визначено, то Кредит надається Постачальнику на розвиток бізнесу, а саме фінансування витрат, пов`язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком та надання або повернення фінансово! допомоги, внесків до статутного фонду, благодійних внесків, виплати дивідендів.

Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору № 011/1647/01129397 від 18 06.2021 року підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним Договором.

Відповідно до умов Кредитного договору, протягом строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3 Договору включно Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору Проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 21.35% річних.

У випадку неповернення Кредиту в кінцевий термін погашення Кредиту. Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору Проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 21.35% річних та нараховуються на затишок фактичної заборгованості за Кредитом (в т ч. простроченої) з дня. наступного за Кінцевим терміном погашення Кредиту до дня фактичного погашення Кредиту т.п. 2.1.. 2.2 Договору)

Відповідно до умов Кредитного договору. Позичальник зобов`язався здійснювати повернення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно Графіком Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату Процентів за його використання.

Позичальник зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та Процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 18 числа (надалі - Дата платежу), та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі. При прострочені погашення ануїтетного платежу Проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за Кредитом за період прострочення, в тому числі, визначені п. 2.2. Договору, підлягають сплаті додатково до сум. передбачених Графіком При цьому, у разі нездійснення погашення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту проценти, передбачені п. 2.2 Договору, нараховуються та сплачуються Позичальником за період з дати Кінцевого терміну погашення Кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором в повному обсязі п.п 5 2 5.3. Договору)

Відповідно до пункту 5.6. Кредитного договору. Позичальник надав право Кредитору, здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника ( в т ч. його структурних підрозділів), зокрема з Поточного рахунку, з рахунків, що будуть відкриті Позичальнику (в т.ч. його відокремленим структурним підрозділам) у Кредитора протягом строку дії Договору та реквізити яких Кредитор визначить самостійно, в розмірі сум. належних до сплати Позичальником за Договором та/або Договорами забезпечення, в т.ч. з метою погашення заборгованості за Кредитом, сплати Процентів, комісій, пені, штрафу, відшкодування витрат та інших платежів, передбачених Договором. Таке договірне списання може здійснюватися Кредитором протягом строку дії Договору будь-яку кількість разів, починаючи з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов`язання (включно) до повного погашення заборгованості.

Проте, всупереч умовам Кредитного договору. Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

20.12.2022 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги 114/2-S7-F (далі за текстом - Договір відступлення) у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором. Новий кредитор замінює Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022р . ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за Кредитним договором Jfs 011/1647/01129397 під 18.06 2021, укладеним між Позичальником та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким становить 70 267,07 грн., з яких:

-62 878.42 гривень - сума заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена заборгованість за кредитом);

-1388,65 гривень - сума заборгованості за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками);

-0.00 гривень - строкова заборгованість за пенею.

Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок Первісного кредитора, ні на пакунок Нового Кредитора.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Положення ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості кредитора, ні на рахунок нового Кредитора.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов 'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи факт прострочення погашення кредиту відповідачем, перевіривши розрахунки позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 70 267,07 грн., з яких:

- 62 878.42 гривень - сума заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена заборгованість за кредитом);

- 1388,65 гривень - сума заборгованості за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками);

- 0.00 гривень - строкова заборгованість за пенею.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги МІ4/06/2023 від 14 06 2023р., копію додатку М 1 від 14 06 202Зр до договору про надання правової допомоги, копію замовлення М 90 від 01.08 2023р. до договору про надання правової допомоги, копію акту виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правової допомоги (замовлення М 90), копію платіжного доручення на оплату адвокатських послугОрдер на надання адвокатам правової допомоги. Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОБУД М" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 1 400 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОБУД М» (61054, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120А, ЄДРПОУ 41267662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053. м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд 37-41) - заборгованість за Кредитним договором № 011/1647/01129397 від 18 06 2021 року в сумі 70 267,07 грн. (сімдесят тисяч двісті шістдесят сім гривень 07 копійки); судові витрати в розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні. 00 копійок).,1400,00 грн. (одна тисяча чотириста гривень) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053. м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд 37-41).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОБУД М» (61054, м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120А, ЄДРПОУ 41267662).

Повне рішення складено "01" листопада 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк