Постанова

від 31.10.2023 по справі 927/1160/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/1160/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Пригара А. В.,

відповідача за первісним позовом - Константінов О. Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

у складі судді Федоренка Ю. В.

від 09.09.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивна Л .В., Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.

від 17.05.2023

за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"

про стягнення 180 259,58 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"

до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

про скасування рішення,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" про стягнення 180 259,58 грн вартості не облікованої електричної енергії.

Обґрунтовуючи підстави первісного позову Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" не виконало свого обов`язку щодо сплати вартості не облікованої електричної енергії, нарахованої на підставі рішення комісії Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", оформленого протоколом № 1721 від 05.02.2020, яке прийняте за результатами розгляду акта про порушення № 170259 від 14.12.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" звернулося до Господарського суду Чернігівської області із зустрічним позовом, в якому просило суд скасувати рішення Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", оформленого протоколом № 1721 від 05.02.2020.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що: представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" не підписував акт про порушення № 170259 від 14.12.2019; копію акта йому вручено не було; в акті невірно зазначено об`єкт на якому проводилась перевірка; ані акт про порушення, ані рішення комісії не містять будь яких доказів та відомостей стосовно того, що дії, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки було здійснено саме позивачем; Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" було порушено процедуру розгляду акта про порушення.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

05.10.2006 між сторонами укладено договір постачання електричної енергії №35, за яким постачальник - Відкрите акціонерне товарисвто «Енергопостачальна Компанія «Чернігівобленерго», правонаступником якого є позивач за первісним позовом, продає електричну енергію споживачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (02068 м. Київ, пр-т. П. Григоренка, 9 кв. 43), а останній сплачує постачальнику її вартість.

У додатку 2 до цього договору у складі переліку об`єктів споживача вказано хлібоприймальний цех, м. Остер, Пролетарська, 36 А.

Заявою-приєднанням від 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" приєдналося до умов Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за такими об`єктами: м. Остер, вул. Олега Васюка, 36 а; м. Остер, вул. М. Грушевського, 9.

Відповідно до пункту 8.6 Типового договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, що визначена відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії.

14.12.2019 представниками Чернігівського РЕМ Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (старшим інспектором Хропатим Е.В., інспектором Горілим Ю.П., інспектором Сочивець М.С.) за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" - директора Константінової О.О. було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що складено акт про порушення №170295.

Перевіркою установлено, що в м. Остер, вул. Пролетарська, 36 А (нова назва - вул. Олега Васюка, 36 а), порушено облік електричної енергії: пункт 5.5.5.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме при обстеженні електроустановки було виявлено сторонній пристрій, який призводить до зменшення показів приладу обліку. Електрична енергія, що споживається, засобом обліку не враховується.

В акті про порушення наявна відмітка «з порушенням згоден» підпис Константінова О.О.; а також вказано, що споживач не допустив на свою територію для складення повного переліку всіх наявних струмоприймачів, не надав їх паспортні дані та відмовився включити їх на повну потужність для проведення вимірів струму навантаження. Частиною акта є схема електропостачання споживача, на якій зафіксовано наявність стороннього пристрою.

В акті про порушення зроблено відмітку про вилучення виявленого у споживача стороннього пристрою, який згодом був укладений у пакет, а пакет опломбовано (акт про пломбування від 14.12.2019 №045051); повідомлено споживача, що комісія оператора системи з розгляду вказаного акта про порушення буде проводити засідання 08.01.2020 о 14:00 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Гонча, 40; на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядатиметься без участі споживача або уповноваженої ним особи.

Також в акті наявні відмітки про проведення фотофіксації під час перевірки.

З актом перевірки та викладеними у ньому фактами ознайомлений представник споживача Константінова О.О., яка на час здійснення перевірки займала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", що підтверджується її власноручним підписом в акті.

На засіданні комісії Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», яке оформлено протоколом №1660 від 08.01.2020, розгляд акта про порушення №170295 перенесений на 05.02.2020.

Протоколом від 08.01.2020 зафіксовано, що представник споживача не був присутній на засіданні комісії.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", за адресою: 02140 м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1/2/162, направлено запрошення на засідання комісії по розгляду актів про порушення з повідомленням про дату та час засідання комісії: 05.02.2020 о 14-00. До запрошення долучено копію акта про порушення від 14.12.2019 №170295.

Засіданням комісії Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», що оформлено протоколом №1721 від 05.02.2020, проведено розрахунок недоврахованої електроенергії по акту про порушення №170295 від 14.12.2019 на підставі пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У протоколі засідання комісії зазначено, що розгляд акта про порушення здійснено без участі споживача, а також письмово роз`яснено право на оскарження рішення комісії.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи від 28.10.2021 №20731/20731/21-32 рукописний текст «З порушенням згоден Константінова О.О.», що міститься в нижній частині першого аркуша акту про порушення №170295 від 14.12.2016, виконаний не Константіновою Оленою Олексіївною , а іншою особою. Підпис від імені Константінової Олени Олексіївни , що міститься у рядку між словами «Згоден» та «Константінова О.О.» у рукописному записі «З порушенням згоден Константінова О.О.» у нижній частині першого аркуша акту про порушення №170295 від 14.12.2016, виконаний Константіновою Оленою Олексіївною .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи від 28.04.2022 №236/22-46/8721/22-46 сторонній пристрій, який вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" при складанні акта про порушення №170295 ВІД 14.12.2019, поміщеного в пакет та опломбованого пломбою С 54854200/АТ ЧОЕ, виготовлений не в заводських умовах, при підключенні до електромережі 220 В випромінює електромагнітні коливання на частоті близько 546,0 МГц. Генератор електромагнітних коливань з частотою випромінювання близько 546,0 МГц та напруженістю електромагнітного поля не менше 10 В/м при підключенні його до електромережі 220 В та розташуванні антени на відстані близько 25 см від лицевої панелі корпусу лічильника зупиняє облік спожитою електричної енергії лічильником НІК 303 АРК1 зав № 0078443. У разі підключення генератора електромагнітних коливань (стороннього пристрою) за схемою електропостачання споживача Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", відображеною в акті перевірки електромагнітні коливання на частоті близько 546,0 МГц напруженістю електромагнітного поля більше 10 В/м зупиняють облік спожитої електричної енергії лічильником НІК 303 АРК1 зав № 0078443, при цьому такий вплив ніяким чином не відображається у його електронній пам`яті. Електрична схема підключення споживача, відображена в акті перевірки не дозволяє користуватися електроенергією поза приладом обліку, при цьому електрична енергія проходить через вхідні кола електролічильника, а у вимірювальних його колах відбувається блокування її роботи. У разі підключення стороннього пристрою, який надано на дослідження до електричної мережі 220 В та при піднесенні антени до корпусу електролічильника НІК 2303 та здійсненні випромінювання електромагнітних коливань на частоті близько 546,0 МГц з достатньою напруженістю електромагнітного поля (більше 10 В/м) облік спожитої електричної енергії зупиняється на час здійснення випромінювання, при цьому порушення цілісності пломб не відбувається і лічильник після відключення цього генератора електромагнітних коливань від електромережі зберігає працездатність - проводить облік спожитої електроенергії у повному обсязі.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 у справі № 927/1160/20 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" щодо не підписання акта перевірки його представником щодо порушення порядку проведення перевірки з огляду на висновок судово - почеркознавчої експертизи від 28.10.2021 №20731/20731/21-32;

- оцінивши в сукупності акт про порушення від 14.12.2019 №170295, висновки проведених у справі судових експертиз, суд приходить до висновку, що вказаними доказами підтверджується порушення відповідачем за первісним позовом Правил роздрібного ринку електричної енергії;

- розгляд акта про порушення №170295 від 14.12.2019 було проведено без дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: споживача не було повідомлено про перенесення засідання комісії з розгляду акта на 05.02.2020, споживачу не було надіслано копії акта про порушення, рішення комісії (протокол №1721 від 05.02.2020), розрахунку вартості безобліково спожитої електроенергії, рахунку від 05.02.2020;

- позивач за зустрічним позовом обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову про скасування рішення Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», оформленого протоколом №1721 від 05.02.2020.

Постановою від 17.05.2023 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 у справі № 927/1160/20 в частині відмови у задоволенні первісного позову. В цій частині прийняв нове рішення, яким задовольним позов Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" про стягнення 180 259,58 грн. Присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" 180 259,58 грн вартості необлікованої електричної енергії та 2 703,89 грн судового збору. Резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 у справі № 927/1160/20 про відмову у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" про скасування рішення залишив без змін, із викладенням мотивувальної частини судового рішення щодо зустрічного позову у редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" Константінова О.О., яка була присутня під час здійснення перевірки, шляхом особистого підписання нею складеного за результатами перевірки документу, визнала зміст правопорушення - використання стороннього пристрою, що призводить до зменшення показів приладу обліку, при якому електрична енергія споживається, але засобом обліку не враховується; погодилася з тим, що використання такого пристрою є правопорушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії; визнала створення Товариством перешкод для з`ясування наявних на території підприємства струмоприймачів, визначенні їх паспортних даних та повну потужності для проведення вимірів струму навантаження. Таким чином, допустивши представників оператора системи на об`єкт для здійснення перевірки і визнавши вчинені ним порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", як споживач, не може посилатися на дефектність акту, як на підставу, що звільняє споживача від відповідальності, передбаченої Правилами роздрібного ринку електричної енергії, адже акт про порушення у розумінні п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, є документом установленої форми, що складається для фіксації факту порушення Правил на об`єкті споживача цих та є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

- враховуючи вимоги пунктів 94-96 Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем за первісним позовом повідомлення відповідача про дату розгляду акта про порушення - 05.02.2020, з огляду на те, що наявність підпису на рекомендованому повідомленні є юридичною фікцією належного отримання поштового відправлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина";

- направлення повідомлення на іншу адресу: м. Київ, вул. Б. Гмирі 1/2/162, ніж зазначена у договорі: АДРЕСА_1; місці вчинення правопорушеня: м. Остер, Пролетарська 36 а, або місця реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина": м. Київ, вулиця Б. Гмирі, буд. 9, не свідчить про його отримання іншою особою, оскільки видача повідомлення юридичній особі під розписку у відділенні пошти здійснюється після перевірки повноважень представника, тоді як надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки здійснюється згідно з укладеним договором, тобто за належною адресою отримувача;

- у процесі перевірки розрахунку обсягу вартості електроенергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, колегією суддів встановлено, що розрахунки проведено вірно;

- отже, порядок розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначений пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, вважається дотриманим, а протилежні висновки суду першої інстанції - хибними;

- доказів на спростування розміру вартості позаоблікового споживання електричної енергії, установленої у долученому до справи Акціонерним товариством «Чернігівобленерго» розрахунку, Товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" не надано;

- поданням зустрічного позову про визнання недійсним рішення про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" відповідальності, Товариство продемонструвало суперечливу поведінку, яка не відповідає попереднім заявам та поведінці представника Товариства, і цим ставить протилежну сторону у невигідне становище, адже визнавши факт виявлення у нього стороннього пристрою, шляхом підписання акта про порушення, Товариство з метою ухилення від відповідальності вдалося до заперечення належності підпису директора на згаданому акті, обставин як знаходження та розміщення цього пристрою, а також його здатності впливати на облік спожитої електричної енергії лічильником без фіксації у пам`яті останнього;

- недопущення споживача до наявних на своїй території інших електроустановок, його відмова у наданні технічних паспортів та у вмиканні електроутростановок на повну потужність стало підставою у комісії Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» при визначенні обсягу необлікованої електричної енергії використовувати дані укладеного між сторонами договору в частині дозволеної потужності;

- що стосується доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" на рішення господарського суду, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову з мотивів використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" неналежного способу захисту права, то колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, мотиви такої відмови вважає необхідним змінити, виклавши їх у редакції цієї постанови. При цьому колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову з мотивів невірно обраного позивачем способу захисту не врахував правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 81,82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.20 у справі № 910/17955/17, згідно з якими за споживачем визнано право на позов про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить: - скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 в частині вирішення первісного позову та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції; - скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 в частині вирішення зустрічного позову та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.

На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 927/1160/20 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зауважив, що суд застосував статті 1, 3, 13, 15 Закону України "Про поштовий зв`язок", пункти 94-96 Правил надання послуг поштового зв`язку без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 922/1124/18, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.01.2021 у справі № 807/1671/16, від 23.09.2021 у справі № 580/6090/20, від 12.09.2022 у справі № 552/4957/20.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" також посилається на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2018 у справі № 800/547/17, висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 23.01.2020 у справі № 922/1124/18, від 21.05.2020 у справі 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 щодо застосування вказаних норм права.

Водночас скаржник зауважив, що у випадку, якщо колегія суддів Верховного Суду дійде висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин наведених висновків Верховного Суду у зв`язку із неподібністю правовідносин, це свідчитиме про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 94-96 Правил надання послуг поштового зв`язку, норм Закону України "Про поштовий зв`язок" щодо належного повідомлення про засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у сукупності з пунктом 8.2.6 цих Правил щодо обов`язку оператора системи надсилати споживачу повідомлення про розгляд відповідного акта про порушення та інших документів (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при вирішенні зустрічного позову не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5. Позиція Верховного Суду

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли оскаржувані судові рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 179 Господарського кодексу України, статей 530, 663 Цивільного кодексу України, викладених у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21,, з огляду на таке.

У справі № 922/1124/18 Верховний Суд відхилив доводи скаржника про те, що рекомендований лист № 6102221753282 із вимогою голови Відділення від 11.08.2017 був вручений фізичній особі ОСОБА_1, а не позивачу, оскільки суди встановили обставини отримання рекомендованого листа № 6102221753282 саме представником позивача за довіреністю - фізичною особою Ж.А. Шкурко.

У справі № 910/16033/20 Верховний Суд доводи скаржника про те, що належними особами на отримання копії оскаржуваного рішення суду є лише ректор та/або в.о. ректора Національної академії, а бо ж представник Національної академії - адвокат у справі №910/16033/20, визнав необґрунтованими, оскільки: (1) скаржником до апеляційної скарги було додано копію довіреності від 07.12.2015 №1078-40, відповідно до якої інших осіб було уповноважено на отримання поштових відправлень; (2) враховуючи, що відповідно до абзацу першого пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою; для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил, скаржником не доведено в суді апеляційної інстанції, що оператором поштового зв`язку було порушено узгоджений з Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури порядок, як не доведено і того, який саме порядок доставки поштових відправлень було узгоджено.

У справі № 807/1671/16 Верховний Суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач належним чином був повідомлений про проведення планової перевірки, оскільки повідомлення про проведення перевірки направлено за адресою місцезнаходження суб`єкта господарювання, та висновок суду апеляційної інстанції щодо недоведення відповідачем факту повідомлення позивача про дату та місце проведення перевірки є передчасними. Довідка позивача (у якій зазначено про те, що особа (Копча), зазначена в повідомленні як його отримувач, на підприємстві не працювала у період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року), не може бути безумовною підставою для висновку, що така особа не була уповноваженою на отримання поштової кореспонденції, зокрема, рекомендованого листа, яка надходить на адресу ПП «Проектно-будівельна компанія «Євробуд», а також не може достеменно свідчити про те, що повідомлення про дату та місце проведення перевірки не вручено уповноваженій особі (представнику) підприємства.

У справі № 580/6090/20 Верховний Суд в касаційному порядку переглядав ухвалу суду першої інстанції, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду через повторне неприбуття у підготовче судове засідання позивача, який був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не повідомив про поважність причин неприбуття, та клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав.

У справі № 552/4957/20 Верховний Суд в касаційному порядку переглядав ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення.

У справах №№ 800/547/17, 913/879/17, 10/249-10/19, 24/260-23/52-б Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а тому не може свідчити про неправомірність його дій.

Проаналізувавши постанови Верховного Суду у наведених скаржником справах, Суд зазначає, що висновки у вказаних постановах та у цій справі не є подібними, оскільки скаржник посилаючись на такі висновки виокремлює їх із контексту судових рішень, без урахування викладених у цих рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору (в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин). При цьому, як вже було зазначено, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, відтак касаційне провадження за касаційною скаргою у цій частині підлягає закриттю відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник підставою оскарження рішень судів попередніх інстанцій зазначив приписи пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

На обґрунтування пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначив, що у випадку, якщо колегія суддів Верховного Суду дійде висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин наведених висновків Верховного Суду у зв`язку із неподібністю правовідносин, це свідчитиме про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 94-96 Правил надання послуг поштового зв`язку, норм Закону України "Про поштовий зв`язок" щодо належного повідомлення про засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у сукупності з пунктом 8.2.6 цих Правил щодо обов`язку оператора системи надсилати споживачу повідомлення про розгляд відповідного акта про порушення та інших документів.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги в цій частині колегія суддів виходить із такого.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт про порушення № 170259 від 14.12.2019 складено відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно із пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

У постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 553/2170/19 зазначено, що аналіз пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії свідчить про те, що присутність споживача чи уповноваженої ним особи на засіданні комісії є правом, а не обов`язком.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 911/1122/20 сформовано висновок про те, що зазначення в акті про порушення інформації про дату й час проведення засідання комісії може визнаватися належним та допустимим доказом повідомлення представника споживача про проведення засідання комісії з розгляду такого акта.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що акт про порушення № 170259 від 14.12.2019 містить відомості, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 08.01.2020 о 14:00, за адресою: м. Чернігів, вул. Гонча, 40. На засідання комісії запрошується Споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки його на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

Враховуючи те, що акт про порушення складався в присутності уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", відповідно відповідач був обізнаний про дату, час та місце засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення, та повідомлений, що у разі його неявки цей акт буде розглядатися без участі споживача. При цьому судами також не встановлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" не доведено, що один примірник акта про порушення, відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії не було вручено уповноваженій особі споживача, зокрема, відмітки на акті № 170259 про відмову отримати його примірник відсутні.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" надсилало до комісії заперечення щодо акта про порушення або клопотало про перенесення розгляду даного акта.

На засіданні комісії Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», яке оформлено протоколом №1660 від 08.01.2020, розгляд акта про порушення №170295 перенесений на 05.02.2020. Протоколом від 08.01.2020 зафіксовано, що представник споживача не був присутній на засіданні комісії.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" не скористалося своїм правом бути присутнім на засіданні комісії з розгляду акта про порушення.

Засіданням комісії Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», що оформлено протоколом №1721 від 05.02.2020, проведено розрахунок недоврахованої електроенергії по акту про порушення №170295 від 14.12.2019 на підставі пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем за первісним позовом розрахунок вартості не облікованої електричної енергії виконано відповідно до пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, і його розмір є вірним.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про те, що Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" порядок розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначений пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, позивачем дотримано.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довело шляхом надання відповідних доказів обставин недотримання позивачем за первісним позовом вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії під час проведення перевірки та складання акта, а також не спростував факту відповідного втручання в роботу приладу обліку, Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, та відповідно для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Водночас Суд враховує, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" про те, що суд першої інстанції при вирішенні зустрічного позову не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, були визнані обгрунтованими судом апеляційної інстанції, що й стало наслідком викладення мотивувальної частини судового рішення щодо зустрічного позову у редакції постанови апеляційного господарського суду.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника щодо необхідності формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 94-96 Правил надання послуг поштового зв`язку, норм Закону України "Про поштовий зв`язок" фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. При цьому саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Відтак Верховний Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги про скасування постанови апеляційного господарського суду з огляду на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 927/1160/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 927/1160/20 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 927/1160/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 927/1160/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 927/1160/20 залишити без змін.

4. Поновити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 927/1160/20, зупинену згідно із ухвалою Верховного Суду від 24.10.2023.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова