Вирок

від 02.11.2023 по справі 293/1818/19

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №293/1818/19

Провадження №1-кп/293/75/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019060310000263 від 23.09.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Черняхів Житомирської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовозобов`язаного, раніше судимого 14.04.2015 Черняхівським районним судом Житомирської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 був засуджений 14.04.2015 Черняхівським районним судом Житомирської області за ч. 2 та ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.01.2018, ОСОБА_4 умовно-достроково звільнено від відбування покарання на строк 6 місяців 19 днів.

Проте, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, ОСОБА_4 , належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин з корисливих мотивів за наступних обставин.

Так, близько 13 год. 00 хв. 21.09.2019 ОСОБА_4 з метою отримання медичної консультації у сімейного лікаря ОСОБА_5 , прибув до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черняхівської районної ради Житомирської області, що розташований по вулиці Івана Франка, 42, в смт Черняхів Житомирської області.

Перебуваючи на другому поверсі вказаного медичного закладу, ОСОБА_4 , підійшов до кабінету №38 сімейного лікаря ОСОБА_5 . Відчинивши двері кабінету №38, ОСОБА_4 помітив відсутність у ньому медичного персоналу та безперешкодно увійшов до зазначеного кабінету.

Під час перебування у кабінеті №38, ОСОБА_4 помітив на робочому столі сімейного лікаря ОСОБА_5 ноутбук марки «Lenovo 320-15» сірого кольору, який перебуває на балансі в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черняхівської районної ради Житомирської області, вартістю 7688,19 грн.

Будучи переконаним в тому, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає в цей час та місці, у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме ноутбука марки «Lenovo 320-15» сірого кольору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи з корисних мотивів, 21.09.2019 близько 13.00 год. повторно, діючи з прямим умислом, направленим на крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу, з кабінету №38, розташованому на другому поверсі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черняхівської районної ради Житомирської області, що за адресою: вул. Івана Франка, 42 в смт. Черняхів Житомирської області, скориставшись відсутністю персоналу медичного закладу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені з боку сторонніх осіб, викрав ноутбук марки «Lenovo 320-15» сірого кольору, вартістю 7688,19 грн.

Після цих дій, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим ноутбуком на власний розсуд, чим завдав Комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черняхівської районної ради Житомирської області матеріального збитку на суму 7688,19 грн.

II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся, показав, що 21.09.2019 в обід прийшов на прийом до лікаря ОСОБА_5 , та зайшовши до його кабінету, в якому нікого не було, побачив ноутбук, який вирішив викрасти. Перебуваючи в кабінеті він взяв ноутбук зі столу лікаря та під одягом непомітно виніс з лікарні, та приніс до себе додому. Надалі вказаний ноутбук був вилучений співробітниками поліції.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Тому суд вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

IІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена.

З огляду на вік обвинуваченого, а також відсутність будь-яких фактичних даних, які б вказували на неосудність (обмежену осудність) обвинуваченого або перебування його у такому стані до постановлення вироку, суд вважає, що ОСОБА_4 є суб`єктом цього злочину.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

ІV. Мотиви призначення відповідного покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 є молодою особою, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. При цьому, судом також враховано інші дані про особу обвинуваченого, які характеризують його поведінку в суспільстві. Так, обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; раніше судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, спосіб життя (не одружений, не працює), позицію прокурора та представника потерпілої особи щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово ухилявся від явки до суду, у зв`язку із чим був оголошений в розшук, та судом неодноразово застосовувались до обвинуваченого приводи до суду, що певною мірою характеризує обвинуваченого з негативної сторони; вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 14.04.2015 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2, 3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, яке відбував реально. Згідно ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 11.01.2018 року ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання умовно достроково на строк 6 місяців 19 днів.

Дане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив, маючи непогашену судимість за вчинення злочину проти власності.

Враховуючи викладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у виді арешту в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.

Дане покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Арешт на майно не накладався.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено.

Процесуальних витрат у кримінальному проваджені відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено згідно положень ст. 100 КПК України.

Під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:

- ноутбук «Lenovo 320-15», зарядний пристрій до вказаного ноутбука, залишити власнику - Комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Черняхівської селищної ради Житомирської області;

- диск AVN DVD-R 8х DATA 4/7 GB VIDEO 120 min DR5FA1-00452 69 з наявним на ньому фрагментом відеозапису камер спостереження за 21.09.2019, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ