Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/589/23
Провадження № 2/382/274/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 жовтня 2023 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
за участю прокурора Козленка А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 382/589/23 за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба", ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації,
ВСТАНОВИВ:
Виконуючий обов`язкикерівника Бориспільськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу містіКиєві таКиївській областізвернувся доЯготинського районногосуду Київськоїобласті зпозовною заявоюдо ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,Товариство зобмеженою відповідальністю"АгрофірмаДружба",про припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомконфіскації,відповідно довимог якоїпросить:конфіскувати угромадянки російськоїфедерації ОСОБА_1 ,1/2земельної ділянкиз кадастровимномером 3225582100:07:007:0171,площею 2,7400га,з цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,розташовану натериторії ЯготинськоїОТГ,право власностіна якузареєстровано уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно 09.07.2018,номер відомостейпро речовеправо 26957146(індекснийномер рішенняпро державнуреєстрацію 41968477від 09.07.2018),на користьдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу містіКиєві таКиївській області. Окрім того, просить стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2684 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що в ході вивчення питання дотримання іноземцями вимог законодавства щодо відчуження протягом року успадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бориспільського району Київської області, встановлено порушення, яке виражається у протиправному володінні та користуванні громадянином російської федерації землею вказаної категорії. В Головному управлінні Держгеокадастру у місті Києві та Київській області знаходиться технічна документація із землеустрою від 02.10.2017 інв. №06-000909 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості площею 5,48 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана технічна документація із землеустрою розроблена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №085929, виданого 26.06.2001 за №162. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2018 (спадкова справа №84/2013, зареєстровано в реєстрі за №1085), за ОСОБА_1 , громадянкою російської федерації, визнано право власності на 1/2 земельної ділянки із загальною площею 5,48 га, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 085929 від 26.06.2001, яка розташована на території колишньої Капустинської сільської ради Яготинського району (тепер Яготинська об`єднана територіальна громада Бориспільського району) Київської області. На підставі вищевказаного свідоцтва ОСОБА_1 зареєструвала в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171 (номер відомостей про речове право 26957146 від 09.07.2018, індексний номер рішення 41968477 від 09.07.2018).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна співвласником (розмір частки 1/2) земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171 є громадянка України ОСОБА_2 (номер запису про право власності 26957491 від 09.07.2018, індексний номер рішення 41968889 від 09.07.2018).
На підставі договору оренди землі від 10.07.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма Дружба" земельну ділянку з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171 площею 5,48 га передано в користування орендарю строком до 31 грудня 2027 року. Відомості про право користування земельною ділянкою внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.09.2019 (індексний номер рішення 48961026 від 02.10.2019). Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у липні 2018 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Яготинської ОТГ Бориспільського району Київської області та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку із цим обов`язок, а саме: не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Враховуючи, що отримана ОСОБА_1 у власність 1/2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171, вартістю згідно довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості 59873,75 грн, нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 09.07.2019), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню, шляхом її конфіскації за рішенням суду. Вказана земельна ділянка, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в оренді ТОВ "Агрофірма Дружба" на підставі договору оренди землі від 10.07.2018, який укладено між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма Дружба". Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка, з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171, підлягає конфіскації за рішенням суду. Таким чином, обраний Бориспільською окружною прокуратурою спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме: припинення права власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171 шляхом її конфіскації на користь держави в повній мірі відповідає вимогам законодавства.
Ухвалою від 04.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження. Також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .
Ухвалою від 17.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи відкладався неодноразово.
Прокурор, будучи присутнім у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та конфіскувати 1/2 частки відповідної земельної ділянки.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з`явився, повідомлений у встановленому законом порядку, подав заяву, в якій він просить розглядати справу без участі їхнього представника, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідачка в судові засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, місце та час судового засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, вона вважається повідомленою належним чином. Відповідно до поданих матеріалів відповідачка є громадянкою російської федерації та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 російської федерації. Крім того, інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України є доступною для учасників справи.
Треті особи Товариство зобмеженою відповідальністю"АгрофірмаДружба"та ОСОБА_2 про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких клопотань від них не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, при цьому у справі достатньо наявних матеріалів для її розгляду та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи. Заперечень щодо заочного розгляду справи не надійшло.
У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою сторони позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорту, виданого управлінням федеральної міграційної служби росії по Архангельській області в м. Архангельськ та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 російської федерації.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.09.2013 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 році у віці 76 років, про що 13.09.2013 складено відповідний актовий запис № 21.
Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2018 (спадкова справа № 84/2013, зареєстровано в реєстрі за №1085), за ОСОБА_1 , громадянкою російської федерації, визнано право власності на 1/2 земельної ділянки із загальною площею 5,48 га, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 085929 від 26.06.2001, яка розташована на території колишньої Капустинської сільської ради Яготинського району (тепер Яготинська об`єднана територіальна громада Бориспільського району) Київської області.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2018 року ОСОБА_1 зареєструвала в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171 (номер відомостей про речове право 26957146 від 09.07.2018, індексний номер рішення 41968477 від 09.07.2018).
Крім цього, встановлено, що за заявою ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 085929, виданого 26.06.2001 за № 162, розроблено фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою.
Відповідно до копії договору оренди землі від 10.07.2018 року в якості об`єкту оренди фігурує земельна ділянка з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171.
Із листа Головного Управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області від 03.03.2023 № 10-10-0.223-1738/2-23, вбачається, що згідно НКС земельна ділянка з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171 на даний час обліковується за ОСОБА_1 (частка власності 1/2). Дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 09.07.2018 та за ОСОБА_2 (частка власності 1/2). Дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 09.07.2018. Орендар ТОВ "АГРОФІРМА ДРУЖБА" Дата державної реєстрації речового права - 26.09.2019. За інформацією, наданою Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі - 02.10.2017 році з існуючим державним актом серії ІІ-КВ № 085529 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробником якої є ФОП ОСОБА_5 та присвоєно кадастровий номер 3225582100:07:007:0171 земельній ділянці площею - 5,4800 га.
ОСОБА_1 , громадянці російської федерації, на праві власності належать права щодо 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171, площею 5,4800 га, від 09.07.2018 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 326081660, сформованою 16.03.2023 року.
Відповідно до відповіді начальника Яготинського відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 04.04.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з питань набуття громадянства України до Яготинського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не зверталася, та за всіма наявними обліками, не значиться.
Із відповіді в. о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України Ю. Цехмейструка від 24.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 27.08.2019 року виїхала за межі України (перетнула державний кордон України); відомостей щодо її повернення на територію України матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рпп/99, з урахуванням правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 року у справі № 804/4585/18, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18, від 26.05.2020 у справі № 12/2385/18, прокурор наділений повноваженнями звертатися до суду із відповідним позовом.
Як вбачається із матеріалів справи, Бориспільською окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області скеровано запит від 22.03.2023 №51/2-276 для встановлення вжитих та запланованих вказаним органом заходів з метою конфіскації у ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не була відчужена нею протягом року.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області від 04.04.2023 №10-10-0.6-2738/2-23, наданого у відповідь на запит Бориспільської окружної прокуратури, зехважаючи наявні порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 81, 145 ЗК України, вказаний орган до суду не звертався та в найближчий час не планує звертатися до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Вбачаючи бездіяльність відповідного державного органу, невжиття ним відповідних заходів реагування щодо звернення до суду з підповідним позовом, орган прокуратури надіслав лист від 07.02.2023 № 51/2-109 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, а в подальшому звернувся до суду з позовом у справі, що розглядається.
У відповідності до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою листом від 18.04.2023 №51/2-407 повідомлено позивача Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області про вжиття представницьких повноважень в його інтересах.
Вказане в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та надає можливість і право прокурору звернутися з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, як уповноваженого органу у даних правовідносинах.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У статті 26 Конституції України зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).
У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).
За змістом частин 2, 3 та 4 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Приписами статті 14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.
Статтею 354 ЦК України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Пунктом "е" частини першої статті 140 ЗК України передбачається, що невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, є однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку.
Невиконання вказаної норми закону відповідно до ст. 140 ЗК України є підставою для припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації за рішенням суду.
За змістом частин 1, 2 та 4 статті 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка небула відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".
Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження прийнятої у спадщину землі сільськогосподарського призначення, не виконано обов`язок відчужити її у встановлений законом строк, право власності щодо 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171, площею 2,7400 га, підлягає припиненню шляхом конфіскації за рішенням суду на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області.
Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).
Таким органом згідно чинного законодавства є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
У відповідності до п. в) абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме припинення права власності щодо частки земельноїділянки шляхомїї конфіскаціїу громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави відповідає вимогам законодавства.
Крім цього, ч. 4 ст. 145 ЗК України передбачає, що конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. Тобто, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.
В даному випадку наявна "справедлива рівновага" між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу своїх прав щодо земельної ділянки не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.
Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.
Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням прокурора, що його звернення в даному випадку з позовом до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме недопущення незаконного володіння іноземцем (громадянином російської федерації) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території України без належних на те правових підстав. Недотримання відповідачем вимог законодавства України порушує також публічні інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене та те, що належна ОСОБА_1 частка земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вартістю згідно довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості 59 873,75 грн, нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку, право щодо власності на таку частку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду, а отже позов підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2684 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263, 265, 268, 280-284, 273, 354 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов виконуючого обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба", ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації задовольнити.
Конфіскувати у громадянки російської федерації ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3225582100:07:007:0171, площею 2,7400 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яготинської ОТГ, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.07.2018, номер відомостей про речове право 26957146 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 41968477 від 09.07.2018), на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: одержувач коштів: Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909996, банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування учасників справи:
Прокурор: виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури (адреса: м. Бориспіль Бориспільського району Київської області, вул. Героїв Небесної Сотні, 21, код ЄДРПОУ 02909996).
Позивач: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (адреса: м. Київ, вул. Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ 39817550).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , країна громадянства - російська федерація, паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_3 , виданий 02.08.2013 міжрайонним відділенням № 4 УФМС росії по Архангельській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 російської федерації).
Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Дружба" (адреса: с. Капустинці Бориспільського району Київської області, вул. Гагаріна. 1, код ЄДРПОУ 30771141); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне рішення складено та підписано 01.11.2023 року.
Суддя М. М. Нарольський
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 06.11.2023 |
Номер документу | 114620381 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них |
Цивільне
Яготинський районний суд Київської області
Нарольський М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні