Ухвала

від 02.11.2023 по справі 695/4077/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/4077/23

номер провадження 6/695/90/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В. вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ТОВ «Дебт Форс», в якій заявник просить суд замінити у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 19512 вчиненого 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення із ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Вердикт Капітал», вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс».

В обґрунтування підсудності заяви Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області заявник посилається на те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, та, відповідно п. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Оскільки із відомої заявнику інформації вбачається, що місце проживання боржника зареєстровано на території Золотоніського району, то матеріали даної заяви були направлені до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Вивчивши заяву з додатками, отримавши судом інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру та з метою перевірки підсудності даної справи суду, отримавши інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що заява не підсудна Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області, виходячи з наступного.

У постанові від 06.07.2022 у справі № 186/545/21 (провадження № 61-16546св21) Верховний Суд зазначив, що заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом ст.15 Закону України «Про виконавче провадження». Положення ч.5 ст.442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, оскільки тільки вЦПК Україниврегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За нормою частини 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Зі змісту заяви убачається, що обираючи підсудність, заявник звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за місцем проживання боржника.

Згідно положеньпункту 3частини 1ст.3Закону України«Про виконавчепровадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів -виконавчих написів нотаріусів.

У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) викладено наступний правовий висновок: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене устатті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змістустатті 24 Закону України «Про виконавче провадження»місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування,роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями».

Отже, за змістом частини 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення»,приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Як вбачається із матеріалів, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. 24.09.2020р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63126181 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 19512 вчиненого 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу. Як зазначено у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження, адресою боржника є АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ..

Згідно даних з Єдиного державного демографічного реєстру за №302315 від 02.11.2023р., отриманих на запит суду ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що згідно з наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження інформацією на даний час виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса ВП № 63126181, не завершено та заборгованість за кредитним договором не погашена, наразі здійснюється примусове виконання вказаного виконавчого провадження.

Разом з тим відповідно до інформації про вказане виконавче провадження отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження, убачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30.09.2020, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника, які він отримує у ТОВ «Полікор», яке зареєстроване за адресою: місто Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 146/10, код ЄДРПОУ 21387397.

На вказану територію розповсюджується юрисдикція Соснівського районного суду м. Черкаси.

Отже, у даному випадку виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса вчиняються за вказаною вище адресою, що відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок є місцем виконання виконавчого напису, а не адреса проживання боржника.

Будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Золотоніського району Черкаської області вчиняються виконавчі дії з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса матеріали справи не містять, тому відсутні підставі вважати, що на території Золотоніського району Черкаської області виконується вказаний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даної заяви Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Право здійснювати виконання приватним виконавцем виконавчих документів на всій території України за приписами ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» не зумовлює можливість подання заяви про заміну сторони стягувача до будь якого суду з огляду на можливість приватного виконавця вчиняти виконавчі дії по території України, оскільки це у свою чергу буде суперечити встановленим процесуальним законом правилам підсудності.

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якомувона надіслана.

Враховуючи викладене, справа за заявою ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача не підсудна Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області, у зв`язку з чим цивільну справу слід передати для розгляду за належною підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси за місцем отримання доходу боржником.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 124, 125 Конституції України,Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 3, 4, 23, 31, 32, 263, 353, 354, 355, 446 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса передати за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. У разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Середа Л.В.