Рішення

від 31.10.2023 по справі 487/3063/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/3063/23

Провадження №2/487/1579/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Бахмуцької А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Єланецької селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи - Служби у справах дітей Єланецької селищної ради про позбавлення батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50% для дитини відповідного віку.

Свої вимоги мотивували тим, що 14.12.2021 служба у справах дітей Єланецької селищної ради влаштувала малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради на повне державне забезпечення. 13.09.2019 ОСОБА_3 було надано статус дитини позбавленого піклування, у зв`язку з тим, що мати дитини ОСОБА_4 рішенням суду визнана недієздатною, а відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України. Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 22.03.2022, ОСОБА_2 визнано батьком малолітнього ОСОБА_3 та внесені зміни до актового запису про його народження, видано нове свідоцтво про народження.

Проте, відповідач не цікавиться сином, не проявляє заінтересованості в його долі, ніяким чином не піклується про дитину, у КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» МОР сина не провідує, не забрав його з закладу, з відповідачем проводились бесіди, але заявою від 13.05.2022 останній повідомив комісію, що не бажає повертати сина в свою сім`ю, умов для проживання малолітньої дитини ним не створено, ремонт помешкання не проводився, запас продуктів відсутній, дровами не забезпечений. За невиконання батьківських обов`язків притягувався до адміністративної відповідальності за ст.. 184 КУпАП, зарекомендував себе посередньо, не працює, потрапляв неодноразово до зору поліції.

Ухвалою суду від 12.06.2023 провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі як третю особу - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради та витребувані докази.

15.08.2023 представник позивача надала до суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи.

06.09.2023 відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнав.

20.09.2023 представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради надав до суду заяву про розгляд справи за їхньою відсутністю та неможливістю надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Ухвалою від 20.09.2023 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

22.09.2023 та 09.10.2023 відповідач надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

23.10.2023 представник Служби у справах дітей Єланецької селищної ради надав до суду заяву про розгляд справи за їхньою відсутністю, заперечень проти позову не мають.

31.10.2023 представник позивача надала до суду заяву, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Суд, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Згідно пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ст. 18 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейський суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Савіни проти України», яке 18 березня 2009 року набуло статусу остаточного, вказав, в тому числі, на необхідності з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 6 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За правилами ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що рішенням №141 від 22.10.2021 виконавчого комітету Єланецької селищної ради влаштовано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради на повне державне забезпечення.

Згідно ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати текс судового рішення, який був опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 10.01.2018 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнана недієздатною та призначено їй опікуна (справа №476/417/17 відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень), рішення набрало законної сили.

13.09.2019 малолітньому ОСОБА_3 було надано статус дитини позбавленого піклування, у зв`язку з тим, що мати дитини ОСОБА_4 визнана недієздатною, а відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 22.03.2022 (справа №476/741/21 відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень), ОСОБА_2 визнано батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внесені зміни до актового запису про його народження, прізвище змінно з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », рішення набрало законної сили.

Згідно повторного свідоцтва про народження,виданого 04.05.2022 Єланецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані: батьком - ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_4 , вказане також підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00037062768 від 04.10.2022, про внесення змін до актового запису №36 від 10.09.2019 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач проживає за адресою АДРЕСА_1 , згідно актів від 13.05.2022 та 20.09.2022 обстеження умов проживання, у будинку брудно, умов для проживання та виховання дитини не створено.

З ОСОБА_2 комісією служби у справах дітей Єланецької селищної ради проведено бесіду про виконання ним батьківських обов`язків та необхідності повернення малолітнього сина в його сім`ю.

13.05.2022 ОСОБА_2 надав до служи у справах дітей Єланецької селищної ради заяву, що не бажає повертати в свою сім`ю малолітнього сина ОСОБА_1 та створювати для нього необхідні умови для проживання та розвитку, займатись його вихованням.

Виконавчим комітетом Єланецької селищної ради від 18.05.2022 за №46, прийнято рішення «Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Наказом №33-0 від 19.05.2022 в.о. начальника служби у справах дітей Єланецької селищної ради Миколаївської області, малолітнього ОСОБА_1 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків.

01.06.2022 ОСОБА_2 взято під соціальний супровід з метою проведення профілактичної роботи, надання необхідних соціальних послуг з метою створення задовільних умов для повернення ОСОБА_1 в сім`ю батька.

Фахівець з соціальної роботи регулярно відвідувала сім`ю, надавала поради та рекомендації щодо подолання складних життєвих обставин, але поради ОСОБА_2 не виконував, плану соціального супроводу не дотримувався. Під час перебування під соціальним супроводом ОСОБА_2 жодного разу не виявив бажання відвідати свого сина у КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» або забрати його своєї сім`ї.

Станом на 01.12.2022 відповідачем умов для проживання малолітнього сина не створено, ремонт помешкання не проводився, запас продуктів відсутній, дровами у необхідній кількості не забезпечений.

Постановами від 30.06.2022 та 22.12.2022 Єланецького районного суду Миколаївської області, які набрали законної сили, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За місцем проживання відповідач характеризується посередньо, не працює, з сусідами стосунки обмежені, неодноразово потрапляв до зору поліції.

Згідно висновку органу опіки та піклування Єланецької селищної ради від 19.12.2022, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно його сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Крім того, до суду надано заяву відповідача ОСОБА_2 , згідно якої останній визнав позов про позбавлення його батьківських прав.

Викладені обставини свідчать про свідоме ухилення відповідача від виховання, утримання малолітнього сина та небажання виконувати свої батьківські обов`язки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, свідомо не піклується про свою малолітнього сина, не забезпечує його фізичний та духовний розвиток, не стежить за його здоров`ям, не відвідує дитину у КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» та не виявив бажання забрати дитину у свою сім`ю, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, тому, в інтересах дитини, існують правові підстави для задоволення позовних вимог і позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_1 .

Також суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. ст. 180-182 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. На виконання цього обов`язку за рішенням суду можуть стягуватися аліменти, розмір яких визначається з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявності у останнього інших утриманців та інших обставин, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

З урахуванням викладеного та виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є особою пенсійного віку, доказів матеріального, сімейного стану відповідача та наявність у нього утриманців суду не надано, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки вважає такий розмір аліментів розумним, який не суперечить чинному законодавству, відповідає інтересам сторін та неповнолітньої дитини, стягнення здійснювати щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви з 01.06.2023 і до повноліття дитини.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при пред`явленні позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий зборі у розмірі 2147,20 грн.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 180-182, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Служби у справах дітей Єланецької селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.06.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний Будинок дитини» Миколаївської обласної ради, ЄДРПОУ 30125754, місце знаходження: м. Миколаїв вул. Курортна, 7-Б;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 04056612, місце знаходження: м. Миколаїв вул. Адміральська, 20.

Служби у справах дітей Єланецької селищної ради Миколаївської області , ЄДРПОУ 04375079, місце знаходження за адресою: Миколаївська область Вознесенський район смт. Єланець, вул. Паркова, 20.

Суддя: С.М. Афоніна