Ухвала

від 24.10.2023 по справі 1-13/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 1-13/11

провадження № 51-2643км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 , суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: виправданого захисника прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1Обставини справи

1. ОСОБА_4 обвинувачувався за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) в тому, що 29 квітня 2004 року він,виконуючи обов`язки начальника Дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (далі - ДН-6), вчинив зловживання службовим становищем в інтересах компанії «Beon International Trading Limited» (далі - Компанія), що спричинило тяжкі наслідки. А саме:

2. 29 квітня 2004 року він уклав від імені ДН-6 з Компанією договір № ПЗ/ДН6-041055/НЮ (далі - Договір) на виготовлення Проекту вантового мосту через річку Дніпро в м. Києві на ділянці Київ-Московський - Дарниця (далі - Проект) загальною вартістю проектних робіт 18 780 000 доларів США.

3. Обвинувачення вважало, що, укладаючи цей договір, він використав службове становище всупереч інтересам служби, оскільки в порушення низки положень нормативних актів:

- уклав договір з Компанією, яка не мала ліцензії Держбуду України на виконання проектних робіт на території України;

- уклав зовнішньоекономічний договір, не будучи суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності і не маючи довіреності на укладання зовнішньоекономічних договорів;

- уклав цей договір до затвердження техніко-економічного обґрунтування будівництва мосту.

4. З 17 травня до 07 липня 2004 року за його вказівкою ДН-6, в порушення пункту 5.7 Інструкції Національного банку України «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року, сплатило Компанії 1 474 000 доларів США.

5. Обвинувачення вважало, що внаслідок таких дій було замовлено проект мосту, який завідомо не відповідав нормативам щодо припустимих прогинів для залізничного транспорту та іншим вимогам безпеки, чим ДТГО «Південно-західна залізниця» (далі - Залізниця) спричинені збитки на суму 7 846 705,11 грн, що в більш ніж 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. В подальшому виготовлений проект не був використаний, оскільки було прийнято рішення будувати арочний міст.

6. Оскарженим вироком ОСОБА_4 виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу інкримінованого злочину.

7. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без зміни.

Вимоги і доводи касаційної скарги

8. Прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 398 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

9. Сторона обвинувачення вважає, що суд першої інстанції без належного обґрунтування не взяв до уваги:

- висновки будівельно-технічної експертизи від 25 липня 2008 року та судово-економічноїекспертизи від 06 серпня 2008 року;

- показання експерта ОСОБА_7 надані ним під час досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи;

- показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також дані, які містяться в актах КРУ в м. Києві та КРУ Міністерства транспорту та зв`язку України та висновки судово-економічних експертиз № 00043 від 17 листопада 2008 року та № 00032 від 07 березня 2008 року;

- відомості у довіреності № 251-НЮ від 29 березня 2004 року, виданої ОСОБА_4 . Залізницею, яка не передбачала права для укладення зовнішньоекономічних договорів від імені ДН-6;

10. Обвинувачення вважає, що ухвалюючи виправдувальний вирок районний суд поклав в його основу змінені показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не зіставивши їх з показаннями, наданими ними на досудовому слідстві, та не оцінив в сукупності з письмовими доказами у справі;

11. Також, на думку сторони обвинувачення, ухвала апеляційного суду не містить підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою.

12. Захисник ОСОБА_5 в інтересах виправданого надала письмові заперечення проти задоволення касаційних вимог та просила залишити оскаржені рішення без змін.

Позиції учасників касаційного розгляду

13. Прокурор частково підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати оскаржену ухвалу і направити справу на новий апеляційний розгляд.

14. Сторона захисту заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила залишити оскаржувані рішення без зміни.

Оцінка Суду

15. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

16. Відповідно до вимог статті 395 КПК касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

17. Згідно з положеннями частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

18. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину (частина 4 статті 327 КПК).

19. Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції дотримався цих вимог закону.

20. В процесі розгляду справи, забезпечивши змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів відповідно до частини 5 статті 16?1 КПК, суд ретельно перевірив надані сторонами докази, навів їх детальний аналіз і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.

21. У вироку детально викладені підстави виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

22. Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що довіреність № 251-НЮ від 29 березня 2004 року не передбачала права укладення зовнішньо-економічних договорів. За висновком судів попередніх інстанцій довіреність надавала ОСОБА_4 право укладати від імені Залізниці договори, пов`язані з будівництвом спірного мосту та не містила жодних застережень щодо заборони укладення зовнішньоекономічних договорів.

23. Крім цього, відповідно до листа від 20 вересня 2004 року керівництву Компанії, Залізниця просила призупинити дію Договору до прийняття остаточного рішення про схему мосту. Також в подальших спорах з Компанією Залізниця не посилалася на те, що Договір укладено без належної довіреності, тим самим визнаючи, що він був укладений ОСОБА_4 в рамках наданих йому повноважень.

24. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Договір укладено від імені Залізниці.Це спростовує також довід обвинувачення, що договір був укладений суб`єктом, що не мав право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, оскільки наявність такого права у Залізниці не оспорювалася.

25. Суд першої інстанції не взяв до уваги висновок будівельно-технічної експертизи від 25 липня 2008 року, пославшись, серед іншого, на сумнівний характер участі експертів в проведенні цієї експертизи. Зокрема, експерти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 неодноразово допитувались під час розгляду справи у суді першої інстанції, зокрема, в судових засіданнях 08 квітня 2010 року та 14 травня 2015 року, і повідомили, що фактично не проводили будь-яких досліджень, а лише підписали висновок, наданий їм слідчим прокуратури, документи для проведення експертних досліджень їм також не надавались та ними не досліджувались.

26. Також суд не взяв до уваги висновок експерта ОСОБА_7 від 06 серпня 2008 року за результатами судово-економічної експертизи, та його показання в суді, пославшись на неповноту дослідження матеріалів та відсутність достатніх даних щодо його компетентності у проведенні такої експертизи.

27. Необґрунтованими є і доводи касаційної скарги щодо відхилення судом першої інстанції показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та висновки, які містяться в акті ревізії КРУ в м. Києві № 13-30/1113 від 03 листопада 08 року та у довідці від 11 листопада 2008 року.

28. Так, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні практично повторили висновки, відображені у згаданих актах ревізії. Сторона обвинувачення надала ці докази з метою довести, що укладення договору з Компанією і інші дії, пов`язані з цим договором, було незаконним.

29. Суд зазначає, що думка або висновок свідка, висловлені в суді або у письмовому документі, не є обов`язковими для суду, зокрема у вирішенні питання законності або незаконності тих чи інших дій. Суд має самостійно, на основі аналізу законодавства і відповідних фактів справи вирішити це питання.

30. Також суд не взяв до уваги висновки висновок судово-економічної експертизи № 00043 від 17 листопада 2008 року у зв`язку з тим, що вони ґрунтуються на неповно досліджених матеріалах і дає відповіді на питання, які є компетенцією суду.

31. Суд також обґрунтовано визнав неналежним доказом висновок судово-економічної експертизи № 00032 від 07 березня 2008 року, оскільки він не стосується предмету доказування в цій кримінальній справі.

32. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

33. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів рішення судів попередніх інстанцій не приймати ці докази до уваги. Касаційна скарга не наводить обставин, які свідчили б про порушення судами процесуального закону при їх оцінці.

34. Суд нагадує, що вирішення питання достовірності доказів і їх достатності для встановлення факту, на доведення якого вони надані, є перш за все задачею судів попередніх інстанцій. Сама собою незгода сторони провадження у кримінальній справі з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів не є свідченням порушення ними кримінального процесуального закону.

35. Крім того, питання у цій справі полягало не в оцінці порушень певних положень законодавства як таких, а в тому, чи свідчать такі порушення, навіть якщо визнати, що вони були допущені, про зловживання ОСОБА_4 своїми повноваженнями в значенні статті 364 КК.

36. Суд першої інстанції надав детальну аргументацію своєму висновку про те, що в його діях відсутні ознаки такого зловживання.

37. Зокрема він послався на те, що проектування вантового мосту здійснювалося на виконання розпорядження Кабінету міністрів України, узгоджувалося з відповідними структурами Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Компанія була відібрана відповідно до тендерних процедур, Міністром транспорту України затверджено план-графік фінансування Компанії у зв`язку з виконанням робіт, відповідним державним органом надано позитивний висновок за ціновою експертизою послуг, що надаються Компанією, кошти, перераховані ДН-6 Компанії надходили виключно за вказівками Міністра транспорту, начальника Залізниці та за відповідним погодженням фінансово-економічного управління Укрзалізниці та фінансово-економічної служби Залізниці у відповідності з планом-графіком фінансування Компанії, затвердженим Міністром транспорту.

38. За таких обставин Суд не вбачає підстав ставити під сумнів цей висновок суду.

39. Апеляційний суд обґрунтовано залишив вирок без зміни, зазначив в ухвалі детальні підстави свого рішення, навів переконливі мотиви на спростування доводів апеляційної скарги прокурора. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 377 КПК.

40. Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які є безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3