Рішення

від 02.11.2023 по справі 160/22224/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Справа № 160/22224/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22224/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" до відповідача 1: Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополія" звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, відповідача 2: ДПС України та просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Відповідача 1 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №9249786/32998698 від 26.07.2023р.;

- визнати протиправним і скасувати рішення Відповідача 1 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №9249787/32998698 від 26.07.2023р.;

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача 2 щодо не реєстрації розрахунків коригування №2 від 07.04.2023р та №3 від 07.04.2023р і зобов`язати Відповідача 2 зареєструвати у встановленому законом порядку зазначені розрахунки коригування.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Також, ухвалою суду від 04.09.2023 року витребувано у відповідача 1,2, належним чином засвідчені додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення Відповідача 1 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №9249786/32998698 від 26.07.2023р.;

- рішення Відповідача 1 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №9249787/32998698 від 26.07.2023р.;

- розрахунки корегування;

- квитанції №1 та №2;

- пояснення товариства разом із додатками;

- скарги товариства та рішення податкового органу (за наявності) та іншій наявні докази щодо суті спору.

11.09.2023 року через підсистему Електронний суд надійшло клопотання Східного міжрегіонального управління державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в порядку загального провадження. На обґрунтування якого, зазначено, що при наявній необхідності касаційного оскарження, при спрощеному розгляді справи, контролюючий орган буде позбавлений права оскарження рішення суду до касаційної інстанції. Також, на думку відповідача 1, зазначена судова справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи.

Ухвалою суду від 12.09.2023 року клопотання Східного міжрегіонального управління державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залишено без задоволення.

21.09.2023 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.

27.09.2023 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.

10.10.2023 року позивачем подана письмова відповідь на відзив.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 02.11.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно підписаного 07 квітня 2023 року Договору про внесення змін до Договору оренди №В2-1-1/Д-1, посвідченого 20.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ТОВ «МЕТРОПЛІЯ» було зменшено ставку орендної плати для орендаря ТОВ «ФЛО РІТЕЙЛ ЮКРЕЙН» (іпн 435000526595) з січня 2023 по березень 2023, що призвело до зменшення суми виписаних раніше податкових накладних у лютому та березні 2023 року на загальну суму з ПДВ 865615,23 гривень.

У бухгалтерському обліку зменшення нарахувань з вартості наданих послуг було проведено зі складанням бухгалтерських довідок документом «Коригування записів регістру».

У зв`язку з чим датою підписання Договору про внесення змін, а саме 07.04.2023 року, ТОВ «МЕТРОПОЛІЯ» виписано розрахунок коригування №2 та №3 з причиною коригування 103 до виписаних раніше податкових накладних, які були зареєстровані до підписання Договору про внесення змін.

Вказані вище розрахунки коригування було зупинено в реєстрації (реєстраційні номери квитанції про зупинку № 9084537062 та 9081799808) ТОВ "МЕТРОПОЛІЯ" за наслідками проведеної господарської операції постачання послуг складено та подано до реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі -ЄРПН).

Проте, вказані розрахунки коригування не були зареєстрована у ЄРПН, оскільки вказані РК відповідають вимогам п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію вказаних розрахунків коригування

в ЄРПН.

Вказують, що товариством було подано до податкового органу документи, які повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатом якої складено такі розрахунки коригування, надіслані для реєстрації.

Проте, рішеннями відповідача-1 відмовлено у реєстрації РК.

Позивач вважає, що рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації розрахунків коригування є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а відповідні РК підлягають реєстрації в ЄРПН.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що реєстрація спірних РК була зупинена у зв`язку з невідповідністю вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року «Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскаржувані рішення прийняті з підстави ненадання позивачем необхідних документів.

Відповідач вважає визначені підстави в Рішеннях комісії для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

Представником ДПС України також подану відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки позивачем на розгляд комісії, після зупинення реєстрації РК до контролюючого органу не було подано належні та достатні копії первинних документів, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію цих РК, тому спірні рішення Комісією Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті в межах, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Згідно матеріалів справи, основними видами діяльності ТОВ "МЕТРОПОЛІЯ" є здавання в оренду власного нерухомого майна комерційного призначення (діяльність оператора торговельно-розважального центру).

Підприємство здійснює свою діяльність в будівлі площею 97 547,80 кв.м., що розташована за адресою Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 17.

ТОВ «МЕТРОПОЛІЯ» було виписано розрахунок коригування №2 та №3 з причиною коригування 103 до виписаних раніше податкових накладних, які були зареєстровані до підписання Договору про внесення змін.

Однак, вказані вище розрахунки коригування було зупинено в реєстрації (реєстраційні номери квитанції про зупинку № 9084537062 та 9081799808) ТОВ "МЕТРОПОЛІЯ" за наслідками проведеної господарської операції постачання послуг складено та подано до реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних, із зазначенням таких підстав для зупинення: платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Не погодившись з наведеним, наше підприємство подало пояснення та документи, що посвідчують реальність операцій та підстав для реєстрації цих РК.

Однак, за результатами розгляду поданих товариством документів, відповідачем 1 були прийняті рішення №9249786/32998698 та №9249787/32998698 від 26.07.2023 року про відмову у реєстрації розрахунків коригування №2 та №3 від 07.04.2023 року.

Мотивуючи прийняття таких рішень відповідач 1 зазначив, що причиною його прийняття було «надання копій документів, складених з порушеннями чинного законодавства».

Вважаючи такі рішення відповідача 1 неправомірними, з мотивів того, що усі документи щодо здійснення операції були надані та такі документи повністю відповідають чинному законодавству, позивачем було подано скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з описом документів (Квитанції №2 від 28.07.2023 року за реєстраційнім номером 9188458566 та 9188461147).

Однак, вказані скарги товариства були залишені без задоволення, а ДПС України прийняті рішення № 61849/32998698/2 та 61796/32998698/2 від 03.08.2023р. про відмову у задоволенні скарг. Рішення мотивовані «ненаданням копій первинних документів».

Непогоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

VІІІ. ОЦІНКА СУДУ

Як встановлювалося судом, позивачем було надано квитанції про подання пояснень та копії документів щодо спірних РКЮ, реєстрацію яких зупинено.

При цьому, суд зазначає, що недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанцій про зупинення реєстрації РК обумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних для реєстрації цих РК, що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем 1 оскаржуваних рішень, з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.

Відповідно п.2, 3, 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року (далі Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому судом встановлено, що позивач після зупинення реєстрації РК звертався до контролюючого органу з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації цих РК.

Отже, суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у спірних РК, до яких застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

При цьому, контролюючий орган не надав належної оцінки поясненням та доказам (первинним документам), наданих позивачем.

У своїх відзивах відповідачі також не надали відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань зазначених вище висновків.

Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання контролюючим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином суд доходить висновку, що спірні рішення контролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію РК в ЄРПН.

Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації РК не відповідають критерію обґрунтованості, а тому є протиправними.

Отже, позиція відповідача 1 зафіксована у спірних рішеннях щодо ненадання платником податків копій первинних документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, є необґрунтованою, а в спірних рішеннях не наведено належного мотивування причин відмови у реєстрації спірних РК, складених позивачем.

При цьому, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність спірних рішень про відмову у реєстрації спірних РК позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні РК, датою їх подання на реєстрацію.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не доведено правомірності рішення щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" до відповідача 1: Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі по 4026,00 гривень з кожного відповідача, окремо.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" до відповідача 1: Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, відповідача про відмову у реєстрації розрахунку коригування №9249786/32998698 від 26.07.2023 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування кількісних та вартісних показників від 07.04.2023 року № 2.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, відповідача про відмову у реєстрації розрахунку коригування №9249787/32998698 від 26.07.2023 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування кількісних та вартісних показників від 07.04.2023 року № 3.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 07.04.2023 року №3 до податкової накладної №1129 від 31.03.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" в Єдиному реєстрі податкових накладних, фактичною датою їх подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 07.04.2023 року №2 до податкової накладної №1135 від 28.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" в Єдиному реєстрі податкових накладних, фактичною датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія" за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4026,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополія" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 32998698).

Відповідач 1: Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079).

Відповідач 2: ДПС України (04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 02.11.2023 року.

Суддя В.В. Ільков