Рішення

від 20.09.2023 по справі 160/17074/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року Справа № 160/17074/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Томашпільської селищної ради (пл. Тараса Шевченка, буд. 1, смт. Томашпіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24200, код ЄДРПОУ 04326218), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Томашпільської селищної ради, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2023 року (вхідний № 21 від 03.05.2023 року) відповідно до рішення від 31.05.2023 року за № 02-21-14/1255, яке оформлено листом Томашпільської селищної ради про відмову в передачу у власність спадкової земельної ділянки;

- зобов`язати Томашпільську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2023 року (вхідний № 21 від 03.05.2023 року) про надання у власність спадкової земельної ділянки та передати ОСОБА_1 у власність спадкову земельну ділянку.

У позовній заяві в обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі № 111/2022, зареєстрованої за № 269 та за сертифікатом серії ВН № 0507366 ОСОБА_1 отримала у спадщину земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Гнатівське». 13.05.2022 року позивач звернулася до Томашпільської селищної ради в порядку Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та просила виділити в натурі (на місцевості) належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом земельну ділянку. 17.06.2022 року за вихідним № 02-08-14/1199 від 31.05.2022 року ОСОБА_1 отримала відповідь про неможливість отримати дозвіл на розробку технічної документації. 10.08.2022 року ОСОБА_1 отримала листа № 12.01-14-449 від 03.08.2022 року від Вінницької обласної військової адміністрації, в якому зазначено, що лист Томашпільської селищної ради не є рішенням органів виконавчої влади та його неможливо оскаржити, тому вважає за необхідне отримати рішення, яке можливо оскаржити. 04.10.2022 за вих. № 02-08-14/2073 від 14.09.2022 ОСОБА_1 отримала відповідь, в якій було зазначено, що її спадкове майно, а саме, земельна ділянка 0523981600:1600:02:0000:0589 виділена в натурі та внесена до ДЗК як не витребувана земельна частка (пай) ОСОБА_2 . У вказаному листі підставою для відмови було посилання на п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України. 19.10.2022 року до даного пункту було внесено зміни та викладено його в наступній редакції: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об?єктів нерухового майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом. Тобто, право на користування спадковою земельною ділянкою 0523981600:1600:02:0000:0589 виникло до набрання чинності цим Земельним кодексом України і тому, з 19.10.2022 року положення вище вказаного пункту 27 Перехідних положень ЗКУ на спадкове майно ОСОБА_1 , на їх переконання, не розповсюджується

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року відкрито провадження у справі № 160/17074/23 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п?ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Адміністративний позов надіслано одержувачу Томашпільська селищна рада та доставлено до електронного кабінету: 13.07.2023 року, а ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача: 24.07.2023 року, що підтверджено відповідними довідками Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проте, станом на час розгляду справи, відповідач своїм право не скористався та відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.06.2000 року видно Сертифікат серії ВН № 0507366 на право на земельну частку (пай) громадянину України члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) КСП «Гнатівське» на ім?я ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності правонаступника КСП «Гнатівське», села Гнатків, Томашпільського району, Вінницької області в розмірі 1,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Листом № 02-08-14/2073 від 14.09.2022 року Томашпільська селищна рада довела до відома ОСОБА_1 наступне:

«Томашпільською селищною радою розглянуто Вашу заяву від 12.08.2022 року вхід № 42 від 18.08.2022 «щодо виділення в натурі на (місцевості) земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Томашпільської селищної ради» повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України про звернення громадян Вашу заяву щодо виділення в натурі на (місцевості) земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Томашпільської селищної ради» розглянуто селищною радою про результати розгляду Вам повідомлено листом від 31.05.2022 року № 02-08-14/1199. 03.08.2022 року повторно надано роз?яснення через обласну військову адміністрацію щодо оформлення права власності на земельну ділянку та відміни рішення Томашпільської селищної ради у відмові в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, повторно повідомляєм:

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основний документ, що підтверджує право на земельну частку (пай) це сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Разом з тим право на земельну частку (пай) може бути об?єктом спадкування (ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва». А на підставі ст. 1 Закону № 899 право на земельну частку (пай) мають, у тому числі громадяни спадкоємці права на пай, посвідченого сертифікатом.

Форма сертифіката на право на земельну частку (пай), затверджена постановою КМУ від 12.101995 року № 801, передбачає можливість вносити до нього зміни у зв`язку з передачею відповідного права. Ці зміни вносить відповідна районна (міська) державна адміністрація, якою було видано належний сертифікат.

Відповідно п. 3 ст. 118 Земельного кодексу України «Громадяни працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про розроблення проекту землеустрою щодо приватизації цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень»

Також повідомляємо відповідно п. 27 Перехідних положень Земельного Кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про Землеустрій» «Проекти землеустрою розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об?єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи» земельна ділянка запроектована відповідно технічної документації по паюванню земель КСП «Гнатівське» на території Гнатівської сільської ради гр. ОСОБА_2 внесена до державного земельного кадастру як не витребувана земельна частка пай цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0523981600:02:000:0589 дана земельна ділянка не потребує формування , внесення змін, поділу, об?єднання, зміни цільового призначення.»

Листом № 02-08-14/2704 від 21.11.2022 року Томашпільська селищна рада повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до ст. 25 Закону України про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими Законами до їх відання, та згідно п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

ОСОБА_1 25.04.2023 року звернулась до Томашпільської селищної ради із заявою, в якій просила прийняти рішення відповідно до п. 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР та статті 59 Закону № 280/97-ВР та надати рішення Томашпільської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0523981600:1600:02:0000:0589, яка внесена до ДЗК як не витребувана земельна частка (пай) ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі № 111/2022, зареєстрованої за номером № 269.

До заяви додано: копію відповіді 02-08-14/2073 від 14.09.2022 року, копію паспорту та РНОКПП, копію свідоцтва про спадщину, копію сертифікату.

Томашпільська селищна рада листом № 02-21-14/1255 від 31.05.2023 року повідомила позивача про наступне:

«…Відповідно ст. 64 Конституції України «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень»

Відповідно ст. 25 Закон України про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, та згідно п. 27 Перехідних положень Земельного Кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.»

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у нездійсненні належного розгляду заяви позивача від 03.05.2023 року, що свідчить про порушенням приписів чинного законодавства, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 1 ст. 35 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

За умовами ч.ч. 4, 5 ст. 25 Земельного кодексу України площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про розроблення проекту землеустрою щодо приватизації цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-IV (далі Закон № 899-IV) право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

За приписами ч.1 ст. 2 Закону № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст. 3 Закону № 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Умовами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 899-IV визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;

приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Аналіз наведених норм чинного законодавства діє підстави для висновку про те, що до обов?язків селищної ради віднесено розгляд заяв власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та прийняття відповідних рішень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

При цьому, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень, виконані всі передумови для отримання земельна частки (паю) в натурі (на місцевості), підстави для відмови у задоволенні відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду оскаржується бездіяльність відповідача щодо не здійснення належного розгляду заяви позивача від 03.05.2023 року та не прийняття за результатом розгляду вказаної заяви відповідного рішення.

При цьому, суд зазначає, що за змістом заяви ОСОБА_1 від 03.05.2023 року, позивач просила прийняти рішення відповідно до п. 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР та статті 59 Закону № 280/97-ВР та надати рішення Томашпільської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0523981600:1600:02:0000:0589, яка внесена до ДЗК як не витребувана земельна частка (пай) ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі № 111/2022, зареєстрованої за номером № 269.

До заяви додано: копію відповіді 02-08-14/2073 від 14.09.2022 року, копію паспорту та РНОКПП, копію свідоцтва про спадщину, копію сертифікату.

З результатом розгляду вказаної заяви відповідачем, всупереч зазначеним вище приписам чинного законодавства, не прийнято відповідно рішення, а мотивом відмови у вирішенні питання, викладеного у заяві ОСОБА_1 від 03.05.2023 року, є посилання на п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Водночас, відповідно до пп. 5 п. 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду заяви позивача від 03.05.2023) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, під час надання позивачеві відповіді Томашпільська селищна рада не врахувала вимоги п. 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, якою передбачено, що положення цього підпункту не поширюються на на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи, що право на земельну частку (пай) надано матері позивача ОСОБА_2 12.05.2000 року, тобто до набрання чинності Земельним кодексом України, посилання на вказану норму, як підставу відмови у належному розгляді заяви позивача про виділення у власність відповідної земельної ділянки, суперечить приписам Земельного кодексу України, Закону № 899-IV та Закону № 280/97-ВР.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що заяву позивача про передачу у власність земельної ділянки селищною радою належним чином не розглянуто та відповідне рішення за розглядом такої заяви не прийнято, а лише листом Томашпільської селищної ради від 31.05.2023 року за № 02-21-14/1255 позивача повідомлено про норми ст. 64 Конституції України та п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Повноваження сільських, селищних, міських рад вирішувати питання про розпорядження землями територіальних громад, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що під час вирішення таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень.

Таким чином, відсутність рішення Томашпільської селищної ради про передачу у власність земельної ділянки або відмову свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Томашпільської селищної ради, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2023 року (вхідний № 21 від 03.05.2023 року) без прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2023 року та з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, позовна вимога про зобов`язання Томашпільську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2023 року (вхідний № 21 від 03.05.2023 року) про надання у власність спадкової земельної ділянки з прийняттям відповідного рішення, підлягає задоволенню.

При цьому, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов?язання відповідача передати ОСОБА_1 у власність спадкову земельну ділянку, зважаючи на те, що рішення суб?єктом владних повноважень ще не прийнято, та вказане питання по суті заяви не вирішувалось, в той час як право на звернення до суду передбачено у випадку, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд виходить з положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджено платіжною інструкцією № 0.0.3073970505.1 від 30.06.2023 року.

З огляду на викладене, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Томашпільської селищної ради необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 715,73 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Томашпільської селищної ради, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.05.2023 року (вхідний № 21 від 03.05.2023 року) без прийняття відповідного рішення.

Зобов`язати Томашпільську селищну раду (пл. Тараса Шевченка, буд. 1, смт. Томашпіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24200, код ЄДРПОУ 04326218) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.05.2023 року (вхідний № 21 від 03.05.2023 року) про надання у власність спадкової земельної ділянки з прийняттям відповідного рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Томашпільської селищної ради (пл. Тараса Шевченка, буд. 1, смт. Томашпіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24200, код ЄДРПОУ 04326218) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 715,73 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна