Ухвала

від 01.11.2023 по справі 320/35244/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 листопада 2023 року № 320/35244/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Акціонерне товариство "Малинський каменедробильний завод" з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 15.06.2023 №290 в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 №766 (п. 2 додатку до наказу Держгеонадр від 15.06.2023 №290).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

-зупинити дію наказу Державної служби геології та надр від 15.06.2023 №290 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №766 від 24.01.1997 (назва родовища - Пинязевицьке, корисна копалина - граніт, місцезнаходження (область) - Житомирська), власником якого є Акціонерне товариство «Малинський каменедробильний завод» (пункт 2 Додатку до наказу Держгеонадр від 15.06.2023 №290) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі .

На обґрунтування заяви зазначив, що основним видом діяльності AT «Малинський каменедробильний завод» є добування корисної копалини - граніту, при цьому, можливість здійснення господарської діяльності напряму залежить від наявності та чинності відповідного спеціального дозволу на користування надрами.

Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами призведе до неможливості реалізації права на працю та отримання заробітної плати працівниками підприємства, втрата робочих місць працівниками і, як наслідок, зростання безробіття, не надходження до бюджету Малинської міської територіальної громади, до бюджету Житомирської області та Державного бюджету України податків та зборів від товариства.

Також вказав, що дія оскаржуваного наказу призведе до зупинки діяльності низки підприємств, робота яких тісно пов`язана з видобутком та переробкою граніту.

Крім того, зазначив про негативні екологічні наслідки, до яких може призвести зупинка товариства.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Як вже зазначалося, підстави для забезпечення позову визначені в ч. 1 ст. 150 КАС України.

Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування певного заходу забезпечення позову.

Проте, заявником не надано доказів існування, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

До того ж, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, заявником не надано доказів на підтвердження того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

У питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: «Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі». Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 26.12.2019 р. у справі № 640/13245/19 та від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18.

Таким чином, навіть вказані заявником ознаки протиправності оскаржуваного рішення є передчасними й не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог. Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 26.03.2020 року у справі № 340/2179/19, від 26 березня 2020 року у справі № 340/2179/19.

Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено в майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 826/13306/18.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Лапій С.М.