Рішення

від 02.11.2023 по справі 340/6236/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6236/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" (код ЄДРПОУ: 38246375, 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 94, оф.218) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акту» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Кіровоградській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 21.07.2023 № 448-рл.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Акту» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990614202201668 терміном дії з 28.11.2022 року до 28.11.2027 року) та поновити інформацію (внести відомості) Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право оптової торгівлі пальним № 990614202201668.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку тим, що підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження став акт про неможливість проведення фактичної перевірки у зв`язку із відсутністю підприємства за податковою адресою, що в свою чергу не відповідає дійсності. Позов також обґрунтовано і тим, що під час проведення процедури анулювання відповідачем не дотримано відповідних норм законодавства, які регламентують дії органів податкової служби при проведені процедури анулювання ліцензії з даної підстави. А тому анулювання ліцензії на пальне на підставі акту про неможливість проведення перевірки відбулося без врахування фактичних обставин справи, необґрунтовано та безпідставно. У той же час, анулювання ліцензії на пальне негативно вплинуло на господарську діяльність позивача.

Ухвалою судді від 04.08.2023 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що в результаті виїздів 19.07.2023 та 20.07.2023 на фактичну перевірку встановлено факт відсутності суб`єкта господарювання, посадових осіб та/або уповноважених представників за місцем провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (ліцензія №990614202201668, термін дії: 28.11.2022-28.11.2027) та реєстраційних документах платника податків, що унеможливлює проведення фактичної перевірки, в зв`язку з чим, винесено розпорядження ГУ ДПС у Кіровоградській області від 21.07.2023 №448-рл та анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202201668, термін дії: 28.11.2022-28.11.2027. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що розпорядження є правомірним та не підлягає скасуванню.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Акту" зареєстровано в ЄДРПОУ 27.09.2012. Основний вид господарської діяльності: 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту» (а.с. 20).

З метою зайняття господарською діяльністю із оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі позивач отримав Ліцензію №990614202201668 терміном дії з 28.11.2022 до 28.11.2027 (а.с. 19).

На підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області на проведення перевірки від 18.07.2023 №933-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 18.07.2023 №1747, №1748 співробітники ГУ ДПС у Кіровоградській області, здійснили виїзд 19.07.2023 та 20.07.2023 для проведення фактичної перевірки за адресою місцезнаходження ТОВ "Акту" - Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, кв. (офіс) 218 з метою проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства України у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як стверджує відповідач, при виїзді за вказаною вище адресою посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням, яке зазначено у Ліцензії, про що складено акт від акт про неможливість проведення перевірки №408/11-28-09-01/38246375 від 20.07.2023.

В подальшому на підставі ст. 15 Закону України №481/95-ВР відповідачем прийнято Розпорядження №448-РЛ від 21.07.2023 "Про анулювання ліцензії", згідно якого анульовано ліцензію позивача на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі у зв`язку із відсутністю за податковою адресою суб`єкта господарювання.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481 від 19 грудня 1995 року (далі Закон України №481).

Згідно з приписами ст. 15 Закону України №481, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному вебсайті;

направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з ч. 53 ст. 15 Закону України №481, ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що підставою для анулювання ліцензії є встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

А тому, при вирішенні даного спору визначальним є факт відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням, який і слугував підставою для винесення спірного рішення.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Статтею 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно із п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з акту про неможливість проведення перевірки №408/11-28-09-01/38246375 від 20.07.2023 року ТОВ "Акту", при виїзді за вказаною вище адресою посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області встановлено відсутність суб`єкта господарювання за місцезнаходженням: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, яке зазначено у Ліцензії №990614202201668 терміном дії з 28.11.2022 до 28.11.2027. Будь які інші докази, які б підтверджували факт відсутності ТОВ "Акту" за зазначеною адресою до акту не додано.

У той же час, єдиною підставою для прийняття спірного рішення, яким анульовано ліцензію на пальне був акт про неможливість проведення перевірки №408/11-28-09-01/38246375 від 20.07.2023 року ТОВ "Акту".

Наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та рекомендовано для застосування посадовими особами органів ДПС (з урахуванням визначених статтею 19-1 Кодексу функцій) при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд звертає увагу, що пунктом 1.4.5 цього Положення визначено організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.

У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), адресу місцезнаходження платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів.

У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок).

Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку).

При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС, який склав акт, та комплексний індекс підрозділу, який склав акт (довідку).

Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.

При цьому підрозділ територіального органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) територіального органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу.

Враховуючи принцип змагальності сторін, передбачений ст.9 КАС України, суд враховує також інформацію на яку посилається позивач та щодо якої відповідачем не надано жодних спростувань чи пояснень. Згідно роз`яснень ДПС України на офіційному сайті за посиланням https://rv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-412427.html, підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ територіального органу ДПС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов`язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Кіровоградській області зверталось з запитом до Бюро економічної безпеки України від 24.07.2023 №4232/5,11-28-09-0304 на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Акту».

У відповідь на вказаний запит Бюро економічної безпеки України (БЕБ) повідомило відповідача, що встановлення місцезнаходження платників податків та здійснення інших заходів, зазначених у листі, не віднесено до повноважень БЕБ.

Доводи позивача, що на момент проведення перевірки не визначено орган до якого слід направляти запит на встановлення місцезнаходження платника податків є безпідставними, оскільки таке підтвердження є обов`язковим для встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

А тому, суд вважає, що акт про неможливість проведення перевірки №408/11-28-09-01/38246375 від 20.07.2023 року інформації про відсутність платника податків за місцезнаходженням, не може бути єдиним доказом відсутності ТОВ "Акту" за місцезнаходженням: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України (Леніна), 94, яке зазначено у Ліцензії та жодним чином не може слугувати підставою для анулювання ліцензії на підставі ст. 15 Закону України №481.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту відсутності позивача за місцезнаходженням, а тому у відповідача були відсутні підстави для анулювання ліцензії саме на цій підставі.

Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену ним суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання адміністративного позову немайнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18.

Слід зазначити, що представником позивача в адміністративному позові зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу складає 18000,00 грн.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано:

1. Договір про надання професійної правничої допомоги №672 від 26.07.2023;

2. Розрахунок суми гогорару за договором про надання професійної правничої допомоги №672 від 26.07.2023, де було розраховано гонорар за попереднєопрацювання матеріалів наданих замовником, підготовка правової позиції по справі в суді першої інстанції 3000 грн; підготовка позовної заяви 7500 грн.; обговорення позову з замовником та внесення виправлень, доповнень за бажанням замовника 1500 грн.; підготовка до ведення справи в суді першої інстанції 3000 грн.; пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів, які врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ 1500 грн; усні консультації, роз`яснення, узгодження позиції по справі 1500 грн. Разом - 18000 грн.

3. Акт про наданні послуги до договору про надання професійної правничої допомоги №672 від 26.07.2023;

4. Рахунок №26/07 від 26.07.2023 та платіжна інструція №189 від 27.07.2023 про сплату ТОВ «Акту» 18000 грн. за наданні послуги до договору про надання професійної правничої допомоги №672 від 26.07.2023.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №61-3416св18.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 3000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" (код ЄДРПОУ: 38246375, 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 94, оф.218) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Кіровоградській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 21.07.2023 № 448-рл.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Акту» ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990614202201668 терміном дії з 28.11.2022 року до 28.11.2027 року) та поновити інформацію (внести відомості) Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право оптової торгівлі пальним № 990614202201668.

Стягнути на користь ТОВ "Акту" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА