Рішення

від 01.11.2023 по справі 420/22886/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22886/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., при секретарі Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Соколова Д.С.,

представника відповідача - Бутрик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ІСРЗ" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 № 1134/15-32-04-08-20/3233962 про застосування до приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" штрафу на загальну суму 3 942 310,15 грн.

- стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 59 134,66 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних прийнято всупереч положенням пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), згідно з яким штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Додатково позивач зазначав про порушення податковим органом принципів верховенства права, правової передбачуваності та правової визначеності, а також про відсутність вини підприємства в несвоєчасній реєстрації податкових накладних. Торгово-промислова палата листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану. Затримка у реєстрації податкових накладних сталася через зупинення виробничої діяльності підприємства, яке є судоремонтною компанією та здійснює діяльність на причалах в селі Малодолинському міста Чорноморська Одеської області, в акваторії морського порту Чорноморськ. Акваторія Чорноморського морського порту до теперішнього часу не функціонує, що виключає можливість здійснення товариством власної господарської діяльності. З вказаних причин діяльність ПрАТ "ІСРЗ" є повністю заблокованою, і підприємство було вимушено взагалі її призупинити. Як наслідок, товариство зазнає значних збитків, однак, незважаючи на складні умови, намагається виконувати свої зобов`язання, в тому числі щодо сплати податкових зобов`язань. Виписані податкові накладні у період з березня по вересень 2022 року були зареєстровані у ЄРПН на початку жовтня 2022 року, коли у товариства з`явилася можливість сплатити податки на додану вартість до бюджету. На переконання товариства відсутність його вини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, незважаючи на зміни правового регулювання спірних правовідносин.

Ухвалою від 05.09.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 10.10.2023.

21.09.2023 відповідач надав відзив на позову заяву, в якому заперечує проти позовних вимог. Звертає увагу, що позивач не заперечує несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Мораторій на застосування штрафних санкцій на період дії карантину поширюється виключно на 2020 рік ( з 1 березня по 31 травня 2020 року). Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України і"Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, установлено особливості для справляння податків і зборів. Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо, наприклад, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Тобто, Законом №2260-ІХ поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПКУ .

Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах має місце темпоральна (часова) колізія норм, яка підлягає вирішенню шляхом застосування правила "наступний закон скасовує попередній". Конституційний Суд України у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп та у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 дійшов висновку, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. За загальновизнаним правилом нормативно-правовий акт (в цілому або в окремій частині) втрачає чинність у зв`язку з прийняттям нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта. При виникненні темпоральної колізії наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх. Тому має застосовуватися підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби .

27.09.2023 позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем повністю ігноруються положення пункту 56.21 ПК України, який і визначає порядок застосування податкового законодавства при наявності правових колізій. Так, відповідно п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно - правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. З огляду на встановлені обставини, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить презумпції правомірності рішень платника податків.

Ухвалою від 10.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 24.10.2023.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов. Додатково звертає увагу суду, що товариство не мало можливості певний проміжок часу виконувати свої податкові зобов`язання у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій, обстрілів країною агресором акваторії портів, блокування морського судноплавства. Виписані податкові накладні у період з березня по вересень 2022 року стосувались надання послуг оренди обладнання, транспортних засобів, їх технічного обслуговування, послуг охорони, пожежної безпеки, стоянки суден тощо, були зареєстровані у ЄРПН на початку жовтня 2022 року, коли у товариства з`явилася можливість сплатити податки на додану вартість до бюджету. Щодо доводів відповідача про невжиття товариством заходів підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, то такий Порядок був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 р. № 225 (далі - Порядок), та набув чинності лише 06.09.2022 року. З огляду на великий обсяг документів, які було необхідно подавати до 30.09.2022 разом із заявою про відсутність такої можливості, та встановленим терміном розгляду такої заяви контролюючим органом протягом 20 календарних днів, товариством було прийнято рішення про недоцільність подання заяви, оскільки рішення щодо неможливості виконання платником податків податкового обов`язку було б отримано позивачем не раніше середини жовтня 2022 року. Позивач знайшов можливість виконати свої податкові зобов`язання у цей проміжок часу (початок жовтня 2022 року).

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову. підстав звільнення позивача від відповідальності не вбачається, оскільки позивачем не було подано заяви про неможливість виконання податкових обов`язків відповідно до п. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України та необхідні документи згідно наказу Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 для підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "ІСРЗ" є платником податку на додану вартість, займається ремонтом суден в акваторії морського порту Чорноморськ. Наказом ПрАТ "ІСРЗ" від

24.03.2022 №44 "Про призупинення діяльності підприємства в умовах воєнного стану", та наказом від 24.03.2022 р. № 49/к/тр "Щодо трудових відносин в умовах воєнного стану", призупинено діяльність ПрАТ "ІСРЗ" та дії трудових договорів зі всіма працівниками, крім залучених до охорони та обслуговування об`єктів критичної інфраструктури.

Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та у порядку абз. 2 пункту 76.3 статті 76 , пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків, коригування до податкових накладних за звітні періоди: березень - вересень 2022 року приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" (код ЄДРПОУ 32333962).

За результатами перевірки було складено акт від 09.11.2022 №11554/15-32-04-08-17/32333962, відповідно до якого було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість. в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 та пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Податкового Кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 № 1134/15-32-04-08-20/3233962, яким до приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 120-1. 1 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосований штраф у розмірі 3942310,15 грн.

Копію акту від 09.11.2022 № 11554/15-32-04-08-17/32333962 та копію податкового повідомлення-рішення від 23.01.2023 № 1134/15-32-04-08-20/3233962 представником ПрАТ "ІСРЗ" було отримано 31.08.2023.

ПрАТ "ІСРЗ" не погоджується із законністю та обґрунтованістю податкового повідомлення-рішення від 23.01.2023 № 1134/15-32-04-08-20/3233962, тому звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1, ст. 75 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ЄРПН є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

За абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 до останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідних положень" ПК України передбачено, що з 01.02.2015 реєстрації у ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

У разі порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної у ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних і розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, контролюючим органом було здійснено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН за період квітень-жовтень 2022 року, та було виявлено реєстрацію податкових накладних з порушеннями строків, податкові накладні були зареєстровані протягом періоду 04-12.10.2022.

Позивач не заперечує факт реєстрації податкових накладних з порушеннями строків.

Разом з цим, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України був продовжений карантин, встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Постановою КМУ від 25.04.2023 № 383 були внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 та у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 та у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 змінено слово квітня на слово червня. Отже, дія карантину закінчилась 30.06.2023.

Відтак штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до 30.06.2023 не застосовуються.

Позивачем дійсно допущено порушення податкового законодавства, втім штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не можуть бути застосовані до ПАТ "ІСРЗ" в силу приписів п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Суд зазначає, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

В той же час, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, були внесені зміни до п. 69.2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ шляхом викладення цього пункту в новій редакції. Зокрема останній (вісімнадцятий) абзац вказаного пункту було викладено в наступній редакції: "...У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються...".

Надаючи оцінку вищенаведеним правовим нормам, а саме п. 52-1 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, суд зазначає, що зміни, внесені Законом № 2260-ІХ до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це. При цьому, нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, реєстрації податкових накладних, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Суд вважає, що вказана ситуація є законодавчим упущенням, що призводить до різного регулювання одних й тих же правовідносин та можливості застосування відповідальності за їх можливе порушення.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022.

Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

Виходячи із системного тлумачення норм ПК України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким платники податків користувалися до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й "виправданих очікувань" від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства" від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, "законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право".

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд звертає увагу на п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 56.21 п. 56. 2 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми п. 56.21 ст. 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

У пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Сєрков проти України. Заява №39766/05, пункт 43).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Таким чином така правова невизначеність існувала до скасування карантину.

Оцінюючи дії відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім того, суд враховує встановлений ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, верховенства права та правової визначеності, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу.

Також суд враховує, що на момент розгляду цієї справи суперечливий абзац 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України про скасування мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за податкові порушення, вчинені в період карантину, на який посилається відповідач, було виключено з ПК України, оскільки відповідно до Закону України №3219-IX, прийнятого 30.06.2023, пункт 69.2 було викладено у новій редакції без абзацу вісімнадцятого.

Разом з тим, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України є чинним та діє для інших платників податків, аналогічні порушення строків реєстрації ПН/РК яких можуть бути виявлені податковим органом після 30.06.2023.

Статтею 58 Конституції України встановлено принцип того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Аналіз вищевикладених змін податкового законодавства в світлі конституційних принципів та вимог КАС України додатково підтверджує висновки суду про порушення у даному випадку принципу правової визначеності та покладення на позивача додаткового надмірного тягаря.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Таким чином, оскільки ГУ ДПС в Одеській області було встановлено порушення строків реєстрації позивачем податкових накладних виписаних за березень-жовтень 2022 р., тобто у період дії на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 без врахування приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, суд вважає, що підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за своєчасно не зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних не має.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 та від 26.07.2023 у справі № 520/1956/19 висловлював аналогічну правову позицію про те, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

У ході розгляду справи суд дослідив та надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України). Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачеві належить відшкодувати судові витрати в розмірі 26840грн. (максимальний розмір судового збору для позову майнового характеру - не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 59134 грн. 66 коп., тобто, на 32294 грн. 66 коп. більше, ніж передбачено законодавством. Згідно п.1 ч. 1 ст. 7 Закону "Про судовий збір" надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету за заявою платника. На день прийняття рішення така заява до суду не надходила.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 23.01.2023 № 1134/15-32-04-08-20/3233962 про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у сумі 3 942 310,15 грн.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ІСРЗ" (код ЄДР 32333962) витрати по сплаті судового збору у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДР 44069166).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 01.11.2023.

СуддяВ.В.Хом`якова