Рішення

від 31.10.2023 по справі 440/11532/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/11532/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного наляду у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить визнати протиправною та скасування постанови про застосування штрафу № 191390 від 08.05.2023 в розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваної постанови та безпідставність її винесення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11531/23; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25.10.2023 до суду надано відзив, у якому представник відповідача позов не визнав, зазначив, що оскаржувана постанова № 191390 від 08.05.2023, винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області, про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, винесена відповідно до чинного законодавства уповноваженим державним органом, в рамках повноважень, визначених Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), та щодо належного суб`єкта за наявності встановленого факту порушення.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2023 під час проведення рейдової перевірки, місце перевірки: а/д М-05 Київ Харків Довжанський 154 км, відповідно до направлення на рейдову перевірку №008194 від 17.04.2023, інспекторами Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки IVECO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Зелений Слон 7", за кермом перебував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт від 18.04.2023 № 252557 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": відсутній оригінал витягу з дозволу.

08.05.2023 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідач прийняв постанову №191390 про застосування адміністративно- господарського штрафу, згідно з яким товариство притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Таким чином, Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, яке уповноважене здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до акта №252557 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.04.2023 водій із цим актом ознайомлений під підпис, зазначив, що надав всі необхідні документи.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; - для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 279 "Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання" (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.09.2016 № 316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок № 279).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.

До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279).

Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

Отже, з системного аналізу діючого законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі, в оригіналі, а не у вигляді копії, оскільки до кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279).

Таким чином, витяг з дозволу є "іншим документом, передбаченим законодавством", оскільки його наявність в автобусі передбачена нормативно - правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України №176, а саме у оригіналі, а не у вигляді копії, як це було зроблено позивачем.

Отже, щодо правомірності постанов суд зазначає, що під час здійснення перевезення водій повинен при собі мати витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршрутів загального користування затвердженого зразка, тобто, оригінал документу, виконаний на фірмовому бланку. Натомість, при проведенні перевірки водієм не було надано вказаного витягу в оригіналі на фірмовому бланку, при цьому надання копії такого витягу не свідчить про належне виконання норм законодавства, оскільки видача кількості таких витягів є необмежена, що передбачено пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279.

А тому доводи позивача про наявність у водія копії такого витягу є на думку суду безпідставними.

Суд звертає увагу позивача, що водій повинен мати при собі не оригінал дозволу на перевезення, а лише витяг з дозволу на перевезення, який видається в необхідній кількості для наявності такого витягу у кожного водія окремого транспортного засобу перевізника.

Відсутність витягу з дозволу, наявність якого передбачено пунктом 30 Постанови № 176 зафіксовано в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Також позивач зазначає, що повідомлення про розгляд справи було надіслано листом 21.04.2023 та вказаний лист прибув до відділення 05.05.2023, однак в цей день позивач не був повідомлений про надходження рекомендованого листа, а тому розгляд справи відбувся без участі представника товариства.

Разом з цим суд враховує, позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17, вказано: "завчасне у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв`язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.

Також, суд вказує на те, що Порядком №1567 не передбачено обов`язку Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті заздалегідь повідомлення позивача (за кілька днів), а лише передбачено обов`язок повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення, що і було зроблено Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті та про що свідчать матеріали справи.

Крім того, як слідує з акту № 252557 від 18.04.2023 про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" водія ТОВ "Зелений слон 7" повідомлено під підпис, що виключає необізнаність позивача про встановлене в ході рейдової перевірки порушення та наслідки такого порушення.

Інші доводи позивача є також безпідставними та не впливають на висновки суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.05.2023 №191390 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" (код ЄДРПОУ 38502690, вул. Кожевна 4а, м.Полтава) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код ЄДРПОУ 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко