Рішення

від 02.11.2023 по справі 560/15265/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/15265/23

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67.

Позивач вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, при цьому просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні.

Ухвалою суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67 зазначено усю необхідну та визначену законодавством інформацію.

Вказує, що згідно із квитанціями зупинено реєстрацію вищевказаних податкових накладних та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертає увагу суду на той факт, що жодною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію платнику податків щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, оскільки контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей.

Також подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні заяви слід відмовити.

До суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує про безпідставність тверджень відповідача, викладених у відзиві.

До суду також надійшли пояснення від податкового органу, де зазначається про необґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ТОВ "ОСТАПТРАНС" є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до вимог законодавства України.

Основними видами діяльності ТОВ "ОСТАПТРАНС" згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний КВЕД).

ТОВ "ОСТАПТРАНС" у своїй господарській діяльності з надання послуг перевезень автомобільним транспортом використовує 22 вантажних автомобілі та 11 напівпричепів - цистерн, що підтверджується повідомленнями від 20.03.2023 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП.

Між позивачем та підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК- УКРАЇНА" було укладено договір на надання послуг з перевезення нафтопродуктів №23/25 від 01.01.2023, на підставі якого перевізник зобов`язується відповідно до графіку перевезення вантажів відправника, здійснювати перевезення автомобільним транспортом наданих йому відправником нафтопродуктів.

На виконання договору на надання послуг з перевезення нафтопродуктів №23/25 від 01.01.2023 позивачем було надано для підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК-УКРАЇНА" послуги з перевезення автомобільним транспортом нафтопродуктів відправника, про що було складено акт надання послуг №60 від 16.02.2023.

Загальна сума наданих послуг за актом надання послуг №60 від 16.02.2023 склала 1633884 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 272314 гривень 00 копійок. Факт оплати наданих послуг за підтверджується платіжною інструкцією № 141461021 від 22.02.2023.

На виконання договору на надання послуг з перевезення нафтопродуктів № 23/25 від 01.01.2023 ТОВ "ОСТАПТРАНС" було надано для підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК-УКРАЇНА" послуги з перевезення автомобільним транспортом нафтопродуктів відправника, про що було складено акт надання послуг № 79 від 28.02.2023.

Загальна сума наданих послуг за актом надання послуг №79 від 28.02.2023 склала 767250 гривень 00 копійок, у тому числі ПДВ на суму 127875 гривень 00 копійок. Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжною інструкцією №141465517 від 07.04.2023.

Факт здійснення перевезень автотранспортними засобами ТОВ "ОСТАПТРАНС" підтверджується шляховими листами за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.

У відповідності до п. 2.3. договору на надання послуг з перевезення нафтопродуктів №23/25 від 01.01.2023, приймання перевізником вантажу та його транспортування, а також передача вантажу одержувачу підтверджується товарно - транспортними накладними, копії яких є в матеріалах справи.

У відповідності з вимогами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України складено податкові накладні від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішеннями від 19.07.2023 №9216260/42078425 та №9216261/42078425 Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Підставою для відмови слугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково зазначено: встановлено невідповідність вартості послуг, відповідно до наданого договору про надання послуг з перевезення нафтопродуктів від 01.01.2023, укладеного з АМІК УКРАЇНА підприємство з іноземними інвестиціями вартість послуг за 1 км становить 54 грн з ПДВ, при цьому в актах надання послуг зазначена менша ціна №60 від 16.02.2023 - ціна з ПДВ 52 грн, №79 від 28.02.2023 - ціна з ПДВ 50 грн. Крім того, відповідно наданих ТТН на відпуск нафтопродуктів від 02.02.2023, 04.02.2023, 08.02.2023, 12.02.2023, водієм є ОСОБА_1 , при цьому ТОВ "ОСТАПТРАНС" відповідно відомостям про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за лютий 2023 року заробітної плати зазначеному водію не декларувались.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Відповідно до п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 3 Порядку №1165 Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11 грудня 2019 року.

Відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості платників податку (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до квитанцій реєстрацію податкових накладних зупинено та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України та квитанцій, позивачем на адресу відповідача направлені пояснення з приводу зупинення реєстрації податкових накладних.

Також, до контролюючого органу було надано копії первинних документів, копії яких містяться в матеріалах справи та досліджувались судом, що підтверджують господарську операцію та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Однак, відповідач спірними рішеннями відмовив позивачу у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Слід зазначити, що враховуючи наведені вище норми, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

З наявних в матеріалах справи квитанцій надісланих позивачу встановлено, що останні містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних ДПС у Хмельницькій області застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив підставу для відмови в реєстрації податкових накладних іншу, ніж у квитанціях, якою зупинив реєстрацію податкових накладних.

Так, у спірних рішеннях підставою для відмови відповідач зазначив: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково зазначено: встановлено невідповідність вартості послуг, відповідно до наданого договору про надання послуг з перевезення нафтопродуктів від 01.01.2023, укладеного з АМІК УКРАЇНА підприємство з іноземними інвестиціями вартість послуг за 1 км становить 54 грн з ПДВ, при цьому в актах надання послуг зазначена менша ціна №60 від 16.02.2023 - ціна з ПДВ 52 грн, №79 від 28.02.2023 - ціна з ПДВ 50 грн. Крім того, відповідно наданих ТТН на відпуск нафтопродуктів від 02.02.2023, 04.02.2023, 08.02.2023, 12.02.2023, водієм є ОСОБА_1 , при цьому ТОВ "ОСТАПТРАНС" відповідно відомостям про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за лютий 2023 року заробітної плати зазначеному водію не декларувались.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивачем було надіслано пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.

З наданих позивачем документів встановлено, що правочини між позивачем та його контрагентом були належним чином задокументовані, оформлені з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальними, товарними, оплатними та такими що відбувались в дійсності.

Дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішень про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.

Крім цього, слід вказати на те, що відмовивши у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням пояснень та копій документів, фіскальний орган у квитанціях не зазначив, яких пояснень та документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію цих податкових накладних.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Отже, відповідачу були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції позивача за результатами якої були складені податкові накладні від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки платником податків надані відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій позивача за результатами яких було складено податкові накладні та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування рішень від 19.07.2023 №9216260/42078425 та №9216261/42078425 про відмову в реєстрації податкових накладних і задоволення позовних вимог у цій частині.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, нормами ПК України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

У даному випадку, належним способом захисту прав позивача, яке існувало до виникнення спірних правовідносин буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67.

Задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи встановленні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 5368 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Представник позивача подав клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п.1-2 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги №20/2023 від 18.08.2023, згідно якого за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському бюро винагороду у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком 1.

Додатком №1 до договору №20/2023 від 18.08.2023 сторони погодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 15000,00 грн.

- рахунок - фактуру №02-2023 від 30.08.2023;

- платіжну інструкцію №32346 від 30.08.2023 на суму 15000,00 грн;

- акт прийому - передачі наданих послуг №02-20/2023 від 30.08.2023.

При цьому, суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений договором (додатком до договору) у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До позовної заяви адвокатом додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою та п`ятою статті 134, а також частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи та наявність інших аналогічних справ за участю сторін, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у 15000 грн є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 3000 грн.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 8368 грн, з них: судовий збір в сумі 5368 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.07.2023 №9216260/42078425 та №9216261/42078425 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" від 16.02.2023 №54 та від 28.02.2023 №67.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" судові витрати в розмірі 8368 (вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТАПТРАНС" (вул. Мирна, буд. 4/2, с. Малиничі, Хмельницький район, Хмельницька область, 31331 , код ЄДРПОУ - 42078425) Відповідач:Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя Я.В. Драновський